Розділ 1. Теоретичні аспекти роботи над переказом

План

 

Вступ.................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ.............. 5

1.1. Розкриття стану проблеми в психолого-педагогічній і методологічній літературі............................................................................................................................. 5

1.2. Аналіз стану проблеми в практиці навчання сучасної школи................. 16

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ............... 23

2.1. Види переказів і методика їх проведення................................................. 23

2.2. Організація та прийоми навчання усним і письмовим переказам........... 32

Висновки............................................................................................................ 40

Перелік літератури........................................................................................... 42

Приложение 1.................................................................................................... 45

Конспект уроку читання №1 (4(3) клас).......................................................... 45

Приложение 2.................................................................................................... 51

Конспект уроку читання № 2........................................................................... 51

Приложение 3.................................................................................................... 56

Конспект уроку читання №3 4(3) клас............................................................. 56

 

Вступ

В свою чергу методам навчання, від яких залежить немалий успіх роботи учителя і школи в цілому теж, присвячений не один десяток фундаментальних досліджень як в теорії педагогіки, так і в приватних методиках викладання окремих навчальних предметів. І не дивлячись на це, проблема методів навчання як в теорії навчання, так і в реальній педагогічній практиці залишається дуже актуальною і час від часу породжує гострі дискусії на сторінках педагогічної літератури. Вони пояснюються безперервними спробами теоретиків-дидактів перейти від емпіричних описів окремих груп методів до обґрунтування наукової системи методів навчання і пояснення їх сутності на основі розкриття природи методів навчання і розробки основ їх класифікації.

Тема дослідження: система роботи над переказом в початкових класах.

Об'єктом дослідження є процес організації роботи над переказом на уроках української мови.

Предмет дослідження – виявлення системи формування навичок роботи над переказом на уроках мови.

Гіпотеза – передбачаємо, що використання усних і письмових вправ мовленнєвого характеру приведе до підвищення рівня формування умінь роботи над переказом.

 Мета дослідження – проаналізувати систему роботу над переказом.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну і методичну літературу;

2. Проаналізувати систему роботи над переказом на уроках української мови в умовах російськомовного навчання у школі;

3. Вивчити державні документи про школу з питання дослідження.;

4. Розглянути систему методів і прийомів навчання написання переказів;

5. Обґрунтувати потребу проведення роботи з розвитком мовлення.

Методи дослідження:

 - аналіз науково-психологічної та педагогічної літератури, державних документів, змісту програм і підручників;

 - спостереження за навчально-виховним процесом;

 - база спостережень – ЗОШ №6 м. Євпаторія

Курсова робота складається з двох розділів, переліку літератури, висновків та додатків.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ

Аналіз стану проблеми в практиці навчання сучасної школи

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ

Стислий переказ

Суть стислого переказу полягає в синтезуваннi спiльних частин тексту й узагальненнi їх основного змiсту. Стислий переказ прищеплює учням навички лаконiчної мови, навчає уникати багатослiв'я.

Творчий переказ

Творчий переказ - перехiдний вид роботи вiд переказiв до творiв. У ньому учень не тiльки вiдбиває змiст i деталi прочитаного уривка, а вiдповiдно до завдання сам робить певнi змiни й додатки. В усiх випадках, коли учнi пишуть творчий переказ, треба, щоб вони вловлювали тон i особливостi розповiдної манери автора уривка i щоб їхнi доповнення до запропонованого тексту були написанi мовою, близькою до мови твору.

Цього можна домогтися, звичайно, лише на основi спостережень над мовою автора, аналiзу її особливостей.

До творчих переказiв учитель ставить перед учнями рiзнi вимоги. Це може бути замiна особи оповiдача, елементи змiни композицiї, введення опису, оцiнка поведiнки героя, виклад ставлення до якої-небудь подiї, тлумачення iдейного змiсту оповiдання; це також можуть бути думки, що виникають в учнiв за асоцiацiєю з тим епiзодом, про який вони будуть писати у викладi тощо. i чим рiзноманiтнiшi будуть цi завдання, тим бiльше сприятимуть вони розвитковi творчої думки учнiв. Навчити учнiв думати, розумiти, осмислювати прослуханий ними текст i передати потiм свої думки простою виразною мовою - саме таку мету ставить перед собою вчитель, пропонуючи учням творчий переказ.

Належної уваги потребує формування в учнiв умiнь читати. Пiд час навчання читання (i передусiм ознайомчого) необхiдно сформувати в учнiв умiння знаходити помилки у членуваннi тексту на абзаци, правильно членувати текст на абзаци пiд час створення власних висловлювань.

Збагаченню й активiзацiї мови учнiв сприяють i перекази-переклади. У такому переказi учнi повиннi правильно передавати основнi положення змiсту тексту. Тут особливого значення набуває точне вiдтворення найбiльш важливих слiв оригiналу, якi спецiально опрацьовуються з учнями перед тим, як вони приступають до написання переказу. Учнi навчаються не плутати елементiв однiєї мови з елементами iншої. При цьому змiцнюються навички дотримання норм кожної мови.

Написати самостiйно оригiнальний твiр, переказ (з творчим завданням) нелегко. Багато значить вдало знайдене слово, виражальний засiб. Особливу увагу слiд звернути на стилiстику, мовленнєве "забарвлення" тексту, попередження синтаксичних помилок, до яких вiдносяться:

· Неправильне узгодження пiдмета з присудком; помилки у вiдмiнковому керуваннi;

· Вживання як однорiдних членiв речення слiв, що озна-чають родовi й видовi поняття: "твори i вiршi", "письменники i поети";

· Порушення порядку слiв, словосполучень у реченнi;

· Неправильне вживання дiєприслiвникових зворотiв: "Читаючи роман, Юрiй Брянський менi дуже сподобався";

· Дублювання пiдмета: "Гончар, вiн вiдтворив...";

· Сплутування прямої i непрямої мови;

· Неграмотне введення цитат тощо.

При написаннi диктантiв учителям слiд керуватись лiтера-турними (орфоепiчними) нормами вимови слiв сучасної української мови, а не побуквенною диктовкою.

Вибірковий переказ

Вибiрковий переказ передбачає вiдбiр головного i послiдовне розташування матерiалу. Готуючи учнiв до сприймання тексту, учитель попереджує, що їм необхiдно буде запам'ятати мiсце, де розповiдається про основнi подiї, головних героїв, їхнi вчинки тощо.

Великий розвивальний ефект мають вибіркові перекази твору за ілюстрацією чи кадрами однойменного діафільму. Учень має визначити, з якого моменту слід розпочати розповідь і яким закінчити, щоб переказ уривка відповідав Ілюстрації і в тон же час був зрозумілим. Вибірковий переказ готує до творів на літературну тему.

Виконуючи стислий переказ, діти вчаться бачити головне, суттєве у тексті і передавати його, використовуючи мовні засоби узагальненої передачі змісту. Відомі різні способи стиснення тексту: 1) усунення другорядного, деталей; 2) узагальнення конкретних, одиничних явищ; 3) поєднання обох названих способів.

Щоб усунути несуттєве, необхідно спочатку виділити в тексті основне з точки зору головної думки твору і деталі, потім відкинути деталі, об'єднати суттєве і скласти новий текст. У процесі узагальнення матеріалу вичленову-ються одиничні факти, потім підшукуються мовні засоби із узагальненої передачі і будується новий текст.

Розпочинається навчання стислому переказу на розповідних текстах, у яких простежується розгортання подій. Виклад сюжетної канви такого твору і буде стислим переказом. Елементи стислого переказу вводяться у 1 класі. Дітям пропонується у процесі аналізу тексту передати одну його частину одним реченням. Потім пропонується передати коротко дві частини, а далі - зміст усього твору.

Ступені стиснення тексту можуть бути відображені схематично (схема введена Д. І. Тихомировим):

Повний текст Детальний переказ Стислий переказ План Вираження думки твору однією фразою.

Навчання всім цим видам роботи над текстом здійснюється паралельно, хоч наведена послідовність зберігається. Від детального і вибіркового переказу учні переходять до стислого та до складання плану і вираження думки усього твору однією фразою. Можливий і зворотний шлях: від вираження в одному реченні головної думки твору - до плану, потім стислого і детального переказу.

Стислий переказ

Стислі письмові перекази вводяться слідом за усними у 2 класі і продовжуються в ускладнених варіантах у З і 4 класах. Вони готують до складання конспектів і тез наукових статей у старших класах.

До стислого переказу проводиться систематична, роз-зосереджена підготовка. З цією метою використовуються такі типи завдань:

1) виділення речення-зачину, у якому виражена тема логічно закінченої частини твору;

2) виділення деталізуючої, пояснюючої частини мікро-тексту;

3) скорочення логічно закінченої частини тексту виключенням деталей;

4) розширення, розгортання речення-зачину введенням пояснень, деталей, розкриттям змісту узагальнюючого слова;

5) підбір узагальнюючого слова (родового поняття) до ряду слів;

6) підбір одного узагальнюючого речення до кількох речень мікротексту;

7) інтонаційне виділення слів, найважливіших для вираження думки.

Це - перехідна форма роботи між переказом і твором. У своїй основі вправи цього типу є переказами, близькими до тексту. Але виконуючи цю звичну роботу, школярі водночас вчаться давати характеристику або портрет, робити висновки, дописувати якусь частину.

Додаткове завдання - це логічне продовження вихід-него тексту. Тому, формулюючи творчі завдання, слід дбати проте, щоб доповнення тематично, композиційно, стилістично було близьким до переказу і пластично вписувалося у нього.

Виділяється дві групи завдань, зорієнтованих на розвиток уяви і активізацію творчої думки. Одні з них передбачають судження з позиції читача-критика. Інші вимагають продовжити роботу з позиції автора. Завдання таких типів допомагають учням глибше вникнути у вихідний текст, проаналізувати всі його сторони, привчають самостійно визначати композицію, стиль висловлювання, відбирати мовні засоби відповідно до поставленого комунікативного завдання. Учні, таким чином, максимально наближаються до розв'язання завдань, зв'язаних із самостійним творенням тексту.

Відомі різні типи переказів із додатковим завданням. Переказ із зміною особи оповідача (першої особи на третю або третьої на першу) вимагає значної перебудови змісту та мовного оформлення твору. Під час заміни особи

Висновки

 

Потребує постійної уваги проблема гармонійного поєднання навчання чотирьох видів мовленнєвої дiяльністi (аудiювання, читання, говорiння, письмо).

Вiдповiдно до програми учні мають навчитися писати рiзнi види переказiв: докладнi, детальнi, усні й письмовi, стислi, вибiрковi, творчi, перекази-переклади, перекази за картинами, фiльмами, виставами i т. п.

Докладний усний переказ - це один iз видiв засвоєння тексту, вид роботи над удосконаленням усного мовлення учнiв, пiдвищенням ефективностi всiєї роботи з розвитку мовлення. Треба вчити школярiв "говорити на тему", умiнню доносити до слухачiв основну думку, за допомогою iнтонацiї висловлювати своє ставлення до того, про що йде мова.

Докладний письмовий переказ передбачає докладну повну й близьку до тексту передачу на письмi змiсту прочитаного. Працюючи над цим видом переказу, учнi вчаться розбиратися в логiчнiй i композицiйнiй структурi оповiдання, оволодiвають навичками правильного викладу прослуханого матерiалу, засвоюють новi й закрiплюють уже знайомi лексичнi, фразеологiчнi, синтаксичнi елементи української лiтературної мови.

Суть стислого переказу полягає в синтезуваннi спiльних частин тексту й узагальненнi їх основного змiсту.

Стислий переказ прищеплює учням навички лаконiчної мови, навчає уникати багатослiв'я.

Вибiрковий переказ передбачає вiдбiр головного i послiдовне розташування матерiалу. Готуючи учнiв до сприймання тексту, учитель попереджує, що їм необхiдно буде запам'ятати мiсце, де розповiдається про основнi подiї, головних героїв, їхнi вчинки тощо.

Творчий переказ - перехiдний вид роботи вiд переказiв до творiв.

У ньому учень не тiльки вiдбиває змiст i деталi прочитаного уривка, а вiдповiдно до завдання сам робить певнi змiни й додатки. В усiх випадках, коли учнi пишуть творчий переказ, треба, щоб вони вловлювали тон i особливостi розповiдної манери автора уривка i щоб їхнi доповнення до запропонованого тексту були написанi мовою, близькою до мови твору.

Цього можна домогтися, звичайно, лише на основi спостережень над мовою автора, аналiзу її особливостей.

 

Перелік літератури

 

6. Барвисте мовлення. Вправи для розвитку мовлення в період навчання грамоти: Посібник для вчителів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 48 с.

7. Барвисте мовлення. Зошит з розвитку мовлення. 1 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 80 с.

8. Богуш А.М., Котк Т.М. Методика навчання дітей української мови в дошкільному закладі. Практикум. – К.: Вища школа, 1994. – 157 с.

9. Вашуленко Н.С., Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю. Навчання в 1 класі чотирирічної початкової школи. – К.: Освіта, 1997. – 112 с.

10. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педогогіка: теорія та історія. – К.: Освіта, 1995. – 86 с.

11. Грицай М.С., В.Г.Бойко, Л.Ф.Дунаєвська. Українська народнопоетична творчість. – К., 1983. – с.243.

12. Діяльнісний підхід до розвитку мовлення // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 3: Педагогіка і психологія. – 1997. – №1(3). – С. 140-142.

13. До питання розвитку мовлення першокласників у період навчання грамоти //Збірник науково-практичних матеріалів всеукраїнської конференції “Педагогічна наука – сучасній школі”. – Кременець, 1999. – С. 176-180.

14. Дорошенко С.І. Методика викладання української мови. – К., 1989.

15. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Читання і розвиток мовлення. Початкова школа. - №9, 1998.

16. Каніщенко А.П., Кубинський М.В., Сокирко М.В. Уроки читання в букварний період. – К.: ВИРІЙ, 1999. – 112 с.

17. Коваль А.П. Культура української мови. – К.: Наукова думка, 1978. – 162 с.

18. Комплексний підхід до розвитку мовлення у період навчання грамоти //Науковий вісник Чернівецького університету: 36. наук. пр. Вип. 78 Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 102-108.

19. Комплексні вправи для розвитку мовлення в період навчання грамоти //Початкова школа. – 1997. – №12. – С. 25-30.

20. Комплексні мовні вправи у підготовчій групі // Палітра педагога. – 1999. – №4. – С.14-16.

21. Легенди й перекази на уроках читання. Початкова школа. - №1, 1992. – с.15.

22. Мартиненко В., Н.Присяжнюк. Орієнтовний календарний план з читання для 2(1), 3(2), 4(3) класів. Початкова школа. - №10, 1998. – с.24.

23. Мартиненко В., Присяжнюк Н. Орієнтовний календарний план з читання для 2(1), 3(2), 4(3) класів. Початкова школа. - №10, 1998.

24. Методика викладання української мови (за редакцією С.І.Дорошенка). – К., 1989. – 389 с.

25. Методика викладання української мови. – К., 1992. – 303 с.

26. Орап М.О. Комплексний підхід до розвитку мовлення першокласників у період навчання грамоти / Автореферат дисертації. – К., 2000. – 20 с.

27. Прикладне застосування положень теорії мовленнєвої діяльності для вдосконалення методики розвитку мовлення (На прикладі періоду навчання грамоти) // Актуальні проблеми менталінгвістики: Наук. зб. – К.: Брама, 1999. – С. 193-194.

28. Прищепа К.С. Навчання грамоти в 1 класі (Методичні рекомендації до підручника “Буквар”). – К.: ФОРУМ, 2001. – 143 с.

29. Розвиток мовлення в період навчання грамоти // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 1: Лінгводидактика. – 1998. – №2(1). – С. 15-18.

30. Савельєва С.. Використовуючи усну народну творчість. Початкова школа. - №10, 1998. – с.49.

31. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Освіта, 1997. – 256 с.

32. Сапун Г., Пачашинська М., Орап М. Зошит для письма і розвитку мовлення. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 64 с.

33. Сінкевич О.В.. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання. Журнал “Початкова школа”. - №4, 1996. – с.21.

34. Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст. Початкова школа. - №12, 1996.

35. Скіпакевич О.В. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання. Початкова школа. - №4, 1996.

36. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 4(3). – К., 1997.

37. Словник української мови. – К., 1973. – Т.4. – с.460.

38. Удосконалення мовленнєвого розвитку першокласників у період навчання грамоти // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи початкової освіти”. – Глухів, 1999. – С. 33-35.

39.

Приложение 1

Приложение 2

Конспект уроку читання № 2

 

Тема: Мова і мовлення в житті людини. Спілкування. Краще недоговорити, ніж переговорити.

Після цього уроку учні зможуть:

· набути навичок роботи в малих групах;

· поважати сказане слово;

· уживати слова ввічливості;

· глибше усвідомити роль мови у житті людини;

· щоденно дбати про свій мовний етикет;

· втілювати в життя народну практику спілкування;

· слідкувати за чистотою своєї мови і мови однолітків.

Обладнання: дошка, крейда, пам’ятка-плакат (розподіл ролей у малих групах); Іржі Томан “Мистецтво говорити”; “Українські прислів’я та приказки”; таблиця-плакат, виготовлена учнями; Ольга Олійник “Українська мова 8-9”.

Хід уроку:

І. Мотивація (Виділяю з трьох сильніших учнів групи спостерігачів, які слідкуватимуть за мово під час відповіді).

Прочитати осінню казку-діалог, складену вдома. Чи допомогли окремі слова, фразеологізми? Чому?

То як все-таки зберегти повагу до слова?

Думка учнів-спостерігачів.

А що таке мовний етикет?

ІІ. Представлення теми та очікуваних результатів.

Після цього уроку ви всі старатиметеся і далі поважати сказане слово, уживатимете слова ввічливості, задумаєтесь над роллю мови у житті людини, намагатиметесь щоденно дбати про свій мовний етикет, втілюватимете у життя народну практику спілкування, очищуватимете свою мову від слів-паразитів.

ІІІ. Надання необхідної інформації (Діти об’єднуються в групи щоб добре запам’ятати інформацію учителя).

Прочитайте епіграф. До чого він нас спонукує?

Помандруйте сторінками підручника до розділу “Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. Функції мови. Мова і мовлення”.

ІV. Інтерактивна вправа. ”Незакінчені речення”

1. Користуючись відповідними книжками і набутими знаннями, кожна група доповнить речення, записане на дошці; складе поради ровесникам відповідно до змісту і етики розмови; добере відповідні прислів’я і приказки.

(завдання записані на дошці)

Вийшли такі записи:

Мова – це (засіб мовлення)

Мовлення... – це процес, у якому можуть бути виділені окремі його елементи – мовленнєві дії, що створюють мовленнєву діяльність.

Спілкування означає... (діловий або дружній зв’язок).

Спілкування здійснюється... (у двох формах, усній і письмовій, позначених своєю специфікою).

Мовленнєва діяльність – це... (говоріння, слухання, читання і письмо).

Діалог відбувається завдяки... (говорінню і слуханню).

Функції мови -... (комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, номінативна, емоційна, виражальна, об’єднуюча).

Починаючи розмову, подумай, чи є у тебе що сказати. Не допускай зловживання вмінням говорити.

Мова – засіб встановлення добрих стосунків між людьми.

Прислів’я і приказки:

Краще недоговорити, ніж переговорити.

Що маєш казати, що наперед обміркуй.

Всякому слову свій час.

Бережи хліб на обід, а слово – на відповідь.

Погане слово проковтни.

Одне погане слово скажеш – почуєш десять.

Краще мовчати, ніж брехати.

Коли дурень мовчить, він схожий на розумного.

Довга балачка більше докучає, ніж довга мовчанка.

2. За змістом дописаних прислів’їв сформулюй і запиши правила-нагадування мовного етикету. (Не переговори, поміркуй, не спіши, бережи, проковтни, думай, помовчи, розумій, не докучай).

3. Із молитви “Благослови мене Господи!” (Ольга Олійник “Українська мова 8-9” випиши дієслова, які тобі допомагатимуть слідкувати за чистотою своєї мови.

(Вірую, молюся, дякую, дарує, усміхається, зігріє, схиляюся, наповнює, увійшла, освітила, благослови, борони, допоможи).

4. Дати оцінку почутому із уст учителя:

Я заздрю всім, у кого є слова.

Немає в мене слів. Розстріляні до слова.

Мовчання тяжко душу залива.

Ословленість – дурна і випадкова.

Я заздрю всім, у кого є фарби є, -

Жагучі коні з дикого мольберту.

До мене жодна фарба не встає,

Сховати в сіре суть своє розверту.

Я заздрю всім, до кого мене звук, -

Лічильник Гейзера пищить так потойбічно.

На кожній арфі чистить дзьоба крук

І “Never more” кує мені стоїчно.

Я випалив до чорноти жури

Свою прокляту одчайдушну душу

І жестами, німий, розговорив...

Хай жестами, але сказати мушу

(І.Драч)

5. Конкурс таблиць-плакатів, виготовлених учнями вдома.

 

Забудь! “Блін” “Класно” “Короче” “Вообще” “Тусуйся” “Галімий” “Харить”

Пам’ятай! Ой! Ай! Як це так!? Навіщо? Гарно, чудово, прекрасно. Взагалі, загалом, почекай, отже, подумай. Отже, взагалі, зовсім. Іди геть! Поганий, непотрібний. Надоїдає, заважає.

 

6. Розкажіть про товариша, однокласника (знайомого чи незнайомого), який, з вашого погляду, вміє (не вміє) спілкуватися. Аргументуйте свою думку, спираючись на таблиці-плакати.

V. Підбиття підсумків (рефлексія)

Чого навчилися і яке завдання поставимо перед собою?

Які труднощі виникали?

Що порадите однокласникам для подолання труднощів.

Чи допоміг нам епіграф краще зрозуміти тему?

Взаємоперевірка між групами з участю 3-х учнів-спостерігачів, виставлення оцінок:

Написала(в) акуратно, без помилок (0-7 б.)

Допомагала(в) іншим (0-1 б.).

Узагальнювала(в) думки і просувала роботу групи вперед (0-3 б.)

Швидко і виправно працювала(в) з додатковою літературою (0-1 б.)

VІ. Домашнє завдання.

Подумай і запиши: скільки ти вжив у своїй мові за один день слів увічливості, прислів’їв, приказок, фразеологізмів. Запиши їх у відповідних мовленнєвих ситуаціях.

Повтори Кл. відм. в українській мові; уживання Ти, Ви.

Придивися, як вітаються у твоїй сім’ї, твої друзі, знайомі, сусіди.

Заглянь в орфографічний словник: як пишеться слово “будь ласка”?

 

Приложение 3

План

 

Вступ.................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ.............. 5

1.1. Розкриття стану проблеми в психолого-педагогічній і методологічній літературі............................................................................................................................. 5

1.2. Аналіз стану проблеми в практиці навчання сучасної школи................. 16

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ............... 23

2.1. Види переказів і методика їх проведення................................................. 23

2.2. Організація та прийоми навчання усним і письмовим переказам........... 32

Висновки............................................................................................................ 40

Перелік літератури........................................................................................... 42

Приложение 1.................................................................................................... 45

Конспект уроку читання №1 (4(3) клас).......................................................... 45

Приложение 2.................................................................................................... 51

Конспект уроку читання № 2........................................................................... 51

Приложение 3.................................................................................................... 56

Конспект уроку читання №3 4(3) клас............................................................. 56

 

Вступ

В свою чергу методам навчання, від яких залежить немалий успіх роботи учителя і школи в цілому теж, присвячений не один десяток фундаментальних досліджень як в теорії педагогіки, так і в приватних методиках викладання окремих навчальних предметів. І не дивлячись на це, проблема методів навчання як в теорії навчання, так і в реальній педагогічній практиці залишається дуже актуальною і час від часу породжує гострі дискусії на сторінках педагогічної літератури. Вони пояснюються безперервними спробами теоретиків-дидактів перейти від емпіричних описів окремих груп методів до обґрунтування наукової системи методів навчання і пояснення їх сутності на основі розкриття природи методів навчання і розробки основ їх класифікації.

Тема дослідження: система роботи над переказом в початкових класах.

Об'єктом дослідження є процес організації роботи над переказом на уроках української мови.

Предмет дослідження – виявлення системи формування навичок роботи над переказом на уроках мови.

Гіпотеза – передбачаємо, що використання усних і письмових вправ мовленнєвого характеру приведе до підвищення рівня формування умінь роботи над переказом.

 Мета дослідження – проаналізувати систему роботу над переказом.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну і методичну літературу;

2. Проаналізувати систему роботи над переказом на уроках української мови в умовах російськомовного навчання у школі;

3. Вивчити державні документи про школу з питання дослідження.;

4. Розглянути систему методів і прийомів навчання написання переказів;

5. Обґрунтувати потребу проведення роботи з розвитком мовлення.

Методи дослідження:

 - аналіз науково-психологічної та педагогічної літератури, державних документів, змісту програм і підручників;

 - спостереження за навчально-виховним процесом;

 - база спостережень – ЗОШ №6 м. Євпаторія

Курсова робота складається з двох розділів, переліку літератури, висновків та додатків.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ НАД ПЕРЕКАЗОМ