Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Правотворчість: поняття, види, принципи
Правотворчість - це юридична діяльність правотворчих суб'єктів, що спрямована на створення (об'єктивацію), зміну, припинення та систематизацію нормативно-правових приписів. ВИДИ ПРАВОТВОРЧОСТІ За способом правотворчості: пряма (здійснюється шляхом прийняття рішень на референдумі чи на загальних зборах); опосередкована (здійснюється шляхом прийняття рішень уповноваженим на те органом чи посадовою особою) За суб'єктами правотворчості: правотворчість народу; органів держави; спеціально уповноважених посадових осіб держави; органів місцевого самоврядування; недержавних організацій; об'єднань громадян; фізичних осіб, які використовують найману працю За способом формування нормативно-правових приписів: створення (встановлення); санкціонування За способом надання юридичної сили: делегована; договірна; санкціонована; прецедентна За значущістю: Законотворчість; підзаконна правотворчість ПРИНЦИПИ ПРАВОТВОРЧОСТІ - наукової обгрунтованості створення джерел права з використанням надбань юридичної науки та інших наукових знань; демократизму (характеризує рівень участі громадян у правотворчості та врахування інтересів різних соціальних груп); - законності (дотримання процедури правотворчості, а також компетенції правотворчого суб'єкта); - гласності (відкритість процедури правотворчості); - професіоналізму (компетентність, обізнаність, наявність навичок у суб'єктів правотворення); - оперативності (своєчасність прийняття нормативно-правових приписів, унесення до них змін, скасування); - диференціації правотворчої компетенції (розподіл повноважень між правотворчими суб'єктами); - компаративності (використання позитивного досвіду інших держав)
Основні стадії правотворчості Правотворчість, як процес, у результаті якого створюються нові нормативно-правові акти (норми права), складається з певних стадій. Першою стадієює підготовча стадія, яка включає у себе такі етапи: 1) виявлення потреби у прийнятті, зміні чи скасуванні правової норми чи нормативно-правового акту; 2) прийняття рішення про необхідність підготовки проекту нормативно-правового акту; 3) визначення кола осіб, які повинні готувати проект, та його підготовка; 4) обговорення тексту проекту, його узгодження з зацікавленими органами та особами та остаточне доопрацювання проекту.
Друга стадія — це прийняття нормативно-правового акту (правової норми). Вона складається з наступних етапів: 1) внесення проекту нормативно-правового акту на обговорення відповідного компетентного органу (або подання на розгляд відповідної посадової особи); 2) обговорення проекту (можливо, у кількох читаннях); 3) прийняття нормативно-правового акту та його підписання. Третя стадія— це надання нормативно-правовому актові юридичної сили, або введення його в дію. Ця стадія складається, по суті, з одного етапу —доведення змісту нормативно-правового акту або правової норми до відома тих суб'єктів, дії яких він повинен регулювати.
Особливості законотворчості Законотворчість - це правотворча діяльність органів законодавчої влади або народу, яка спрямована на створення (об'єктивацію), зміну, припинення та систематизацію нормативно-правових приписів. Законотворчість — ширше поняття: воно не вичерпується власне створенням законів, а охоплює і діяльність, пов'язану зі створенням закону, і оцінку його ефективності, і можливе подальше коригування (зміна, доповнення). ВИДИ ЗАКОНОТВОРЧОСТІ За способом здійснення: прийняття закону шляхом референдуму;прийняття закону шляхом здійснення законотворчої процедури За суб'єктами: закони,прийняті народом; закони, прийняті органом законодавчої влади СТАДІЇ ЗАКОНОТВОРЧОСТІ 1. Законодавча ініціатива Підготовка проекту джерела права: - розробка концепції закону; - підготовка законопроекту; - внесення законопроекту до органу законодавчої влади 2. Обговорення законопроекту: - підготовка до слухання (в т. ч. розгляд у профільному комітеті); - заслуховування доповіді суб'єкта законодавчої ініціативи; - заслуховування доповіді представника профільного комітету; виступи народних депутатів, представників фракцій; - прийняття законопроекту чи одного з альтернативних законопроектів у першому читанні 3. Прийняття закону: прийняття під час процедури другого читання (постатейно та в цілому);
- неприйняття (відхилення); - прийняття (під час процедури третього читання) доопрацьованого законопроекту, за який не проголосовано в цілому під час процедури другого читання; підписання прийнятого в цілому закону керівником законодавчого органу 4. Підписання главою держави прийнятого закону
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-12-15; просмотров: 262; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.94.251 (0.011 с.) |