Завдання, шляхи та засоби розумового виховання.

Розумове виховання необхідно розглядати як складову всебічного розвитку особистості та напрямок у системі національного виховання. Мета розумового виховання полягає у забезпеченні засвоєння учнями основ наук, розвитку їх пізнавальних здібностей і формуванні на цій основі наукового світогляду.

Основне завдання розумового виховання полягає у формуванні наукового світогляду, який являє собою цілісну систему філософських, економічних і соціально-політичних поглядів, переконань, почуттів. Що визначають ставлення особистості до навколишньої дійсності і самого себе. Структура світогляду: погляди, переконання. Інтелектуальні почуття, розвинута воля, теоретичне мислення (Лихачов Б.).

Мислення як процес опосередкованого й узагальненого пізнання предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відносинах. Види мислення: діалектичне, логічне, абстрактне, узагальнююче, категоріальне, алгоритмічне, технічне, індуктивне, дедуктивне, репродуктивне, продуктивне, системне (Фіцула М.М.).

Функції світогляду: просвітницька, виховна, розвивальна, організаційна прогностична.

Науковий світогляд як результат цілеспрямованої, цілісної, комплексної організації навчально-виховного процесу, морального, економічного, екологічного виховання. Шляхи, методи, засоби та форми розумового виховання.

Критерії сформованості наукового світогляду: глибина наукових знань, розвинута здатність діалектичного мислення, соціальна активність, емоційно-вольова цілеспрямованість діяльності на впровадження ідеалів у життя.

Методи і засоби виховання. Класифікація методів виховання.

Поняття про методи, прийоми, засоби виховання. Різноманітність методів виховання, їх класифікації.

Характеристика методів формування свідомості особистості: словесні (розповідь, пояснення, лекція, етична бесіда, інструктування, дискусія, доповідь), метод прикладу, переконання. Вимоги до використання словесних методів. Засоби переконання школярів.

Характеристика методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки: вправи, привчання, педагогічна вимога, громадська думка, доручення, виховні ситуації. А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський про методи виховуючих ситуацій.

Характеристика методів стимулювання діяльності та поведінки: гра, змагання, заохочення, покарання.

Психолого-педагогічні вимоги до застосування методів у виховному процесі.

Умови оптимального вибору і ефективного застосування методів виховання: відповідність методів цілям, змісту, принципам виховання, конкретному педагогічному завданню і умовам його вирішення, урахування вікових і індивідуальних особливостей школярів тощо.

Методи і засоби виховання. Характеристика методів формування свідомості особистості.

Поняття про методи, прийоми, засоби виховання. Різноманітність методів виховання, їх класифікації.

Характеристика методів формування свідомості особистості: словесні (розповідь, пояснення, лекція, етична бесіда, інструктування, дискусія, доповідь), метод прикладу, переконання. Вимоги до використання словесних методів. Засоби переконання школярів.

Умови оптимального вибору і ефективного застосування методів виховання: відповідність методів цілям, змісту, принципам виховання, конкретному педагогічному завданню і умовам його вирішення, урахування вікових і індивідуальних особливостей школярів тощо.

Методи і засоби виховання. Характеристика методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.

Поняття про методи, прийоми, засоби виховання. Різноманітність методів виховання, їх класифікації.

Характеристика методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки: вправи, привчання, педагогічна вимога, громадська думка, доручення, виховні ситуації. А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський про методи виховуючих ситуацій.

Умови оптимального вибору і ефективного застосування методів виховання: відповідність методів цілям, змісту, принципам виховання, конкретному педагогічному завданню і умовам його вирішення, урахування вікових і індивідуальних особливостей школярів тощо.

Методи і засоби виховання. Характеристика методів стимулювання діяльності та поведінки.

Поняття про методи, прийоми, засоби виховання. Різноманітність методів виховання, їх класифікації.

Характеристика методів стимулювання діяльності та поведінки: гра, змагання, заохочення, покарання. Ставлення А.С. Макаренка до заохочень. Форми заохочення в його педагогічній практиці. А.С. Макаренко про покарання як усунення певного конфлікту і попередження нового, як переживання особистістю своєї помилки, осуду колективу і відчуження від нього. Форми і правила покарань у навчально-виправних закладах А.С. Макаренка. В.О. Сухомлинський про покарання як про звільнення від мук совісті, про шляхи організації життєдіяльності дитини без покарань, на основі духовного співробітництва, почуття обов'язку і відповідальності дітей перед власною совістю і людьми. Моральне заохочення як умова створення дитині ситуації успіху в педагогічній концепції В.О. Сухомлинського. Психолого-педагогічні вимоги до застосування методу гри та змагання у виховному процесі.

Умови оптимального вибору і ефективного застосування методів виховання: відповідність методів цілям, змісту, принципам виховання, конкретному педагогічному завданню і умовам його вирішення, урахування вікових і індивідуальних особливостей школярів тощо.

Форми та засоби виховання.

Класифікації форм організації виховної роботи.

Класифікація форм організації виховної роботи за цільовим спрямуванням та позицією учасників виховного процесу (О.В.Титова): ігри, заходи, справи.

Поняття про традиційний виховний захід, його ознаки (організаторська роль вихователя, виконавчо-спостережлива позиція вихованців). Вимоги до організації та проведення виховного заходу, його структура та зміст.

Поняття про гру як форму виховної діяльності. Вимоги до організації та проведення гри, типи ігор, їх структура. Позиція вихователя в процесі організації та проведення гри.

Поняття про виховну справу (колективну творчу справу) як форму організації і здійснення конкретної діяльності вихованців. Етапи підготовки і проведення колективної справи: формування мети та обговорення варіантів справи, колективне планування, колективна підготовка справи, проведення справи, колективне підбиття підсумків, післядія.

Інтерактивні форми виховної роботи з учням: робота у мікрогрупах, мозковий штурм, банк ідей, захист проектів та ін.

Умови оптимального вибору форм виховної роботи з учнями у ЗНЗ.

Проблеми колективу і особистості в історії і на сучасному етапі розвитку педагогічної науки. Умови, етапи розвитку класного колективу; шляхи підвищення його виховного потенціалу. Питання розвитку шкільного самоврядування в Законі України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

Проблема колективу і особистості в історії педагогічної думки і на сучасному етапі її розвитку.

Поняття учнівського колективу. Ознаки учнівського колективу: спільна соціально значуща мета; спільна діяльність, спрямована на досягнення поставленої мети; наявність органів самоврядування; відносини відповідальної залежності.

Функції учнівського колективу: організаторська, виховна, стимулююча, соціалізуюча.

Вчення А.С.Макаренка про колектив. Стадії становлення колективу. Закон руху колективу (перспективних ліній розвитку). Види перспектив: близька, середня, далека. Традиції як усталені форми колективного життя. Принцип паралельної педагогічної дії. Принципи життєдіяльності дитячого колективу: зв'язки з життям суспільства, трудова основа життя колективу, складні залежності у відносинах, єдність управління і самоуправління, бадьорого тону життя колективу, суверенітет колективу, рівність, свобода членів і добровільність вступу до колективу, створення і накопичення традицій, принцип естетичної виразності колективу.

Етапи розвитку учнівського колективу за А.С. Макаренко та А.Н. Лутошкіним. Педагогічне керівництво колективом на різних етапах його розвитку.

Шляхи згуртування учнівського колективу та умови запобігання появи груп негативного спрямування. Моделі розвитку взаємин між колективом і особистістю: конформізм, гармонія, нонконформізм.

Структура шкільного самоврядування, основні форми і зміст діяльності. Виховне значення учнівського самоврядування. Основні тенденції розвитку самоврядування школярів.