Тема 5. Характеристика видів документів.

5.1 Видання як вид документу.

5.2 Класифікація видань.

Базові терміни: «видання», «книжкове видання», «журнальне видання», «газетне видання», «карткове видання»

Будь-яке інформаційне повідомлення (твір) може існувати в різних формах: рукопису, видання, магнітного запису, зображення (малюнку), електронного файлу. Всі ці форми запису інформації мають свої специфічні ознаки які впливають на створення, зберігання, розповсюдження документів, що функціонують в системі документальних комунікацій.

Особливе місце в документальному потоці займають книги, журнали, газети, плакати, мапи, ноти, що об’єднані у таку групу документів як видання.

Видання – це опублікований на папері документ, що пройшов видавничо-редакційну обробку і має специфічне оформлення і конструкцію та вихідні дані. Видання – важливе джерело інформації і універсальний засіб соціальної комунікації. Майже до сьогоднішнього дня є надійним джерелом збереження і передачі інформації.

Видання підрозділяються на: книжкові, журнальні, листові.

Книжкові – це видання у вигляді блоку скріплених у корінці листів паперу в обкладинці. До них належать книги (обсягом більше 48 арк.) і брошури (до 48 арк.).

Журнальні – видання у вигляді скріплених на корінці листів паперу специфічного формату в обкладинці або політурці.

Листове – видання у вигляді одного або декількох листків без скріплення.

Газетне – листове видання у вигляді одного або декількох листів друкованого матеріалу різного формату, притаманному тому чи іншому виданню.

Карткове – листове видання у вигляді картки на «товстому» папері (буклет, листівка, плакат).

До видань також відносять зошити, бланки.

Важливою ознакою видання є дані про тираж – кількість примірників, допоміжний апарат (зміст,покажчики авторів, міст, дат). Видання друкуються планово за темпланами видавництв, договорами з авторами, позапланово.

Видання класифікуються за багатьма ознаками: обсягом, змістом, матеріальною конструкцією, періодичністю, знаковою природою, цільовим значенням.

За обсягом: Книга, брошура, листівка.

За матеріальною конструкцією: Книга, брошура, листівка, плакат, книга-іграшка.

За періодичністю: неперіодичні (книги), сері альні (ЖЗЛ), періодичні, що продовжуються.

За структурою (кількість одиниць): однотомне (видання в одному томі), багатотомне – (від 2 і більше томів), серія (сукупність за тематикою, видом), зібрання творів (однотомне-багатотомне, де зібрано всі або більшість творів автора), вибрані твори (одно-багато томів, де зібрані частково твори), збірник.

За інформаційними знаками: текстові, ноти, мапи, образотворчі видання, тексти для сліпих (брайлевські).

За цільовим призначенням:

- офіційні, що публікуються від імені державних органів, установ, відомств і містять нормативні і директивні матеріали. (Конституція, закони, постанови, розпорядження, статути, положення, програми, стандарти тощо). Випускаються у вигляді моно- або збірників, завжди вказують, ким, коли прийнято документи, мають допоміжний апарат (зміст, покажчики).

- наукові (нв) – містять результати наукових досліджень З різних галузей знань, історичні матеріали, літературні тексти. НВ розраховані на фахівців в даній галузі знань, але можуть використовуватися й іншими категоріями читачів. Це:

монографія – н в у вигляді книги яка містить повне і всебічне дослідження з будь-якої проблеми.

Автореферат дисертації – нв у вигляді брошури у якому коротко викладено зміст дисертації.

Препринт – нв у матеріали якому опубліковано матеріали до виходу видання.

Матеріали конференцій – нв з підсумками роботи конференції.

Збірники наукових праць – «Труди ВНЗ», «Наукові записки».

- Науково-популярні – містять результати наукових досліджень і викладені в доступній для не спеціалістів формі (тематичні збірки, серії, монографії, енциклопедії тощо).

- Виробничі видання – призначені для працівників виробничої сфери і містять матеріали прикладного характеру, розраховані на підвищення кваліфікації (монографії, збірники, матеріали конференцій, семінарів, технічні завдання, паспорти, практичні посібники).

- Навчальні видання – містять відомості наукового характеру у формі зручній для викладання і розраховані на різні вікові і професійні категорії. Навчальні видання поділяються на три основні групи: видання для загальноосвітньої школи, вищої школи (1-2 р.а.), вищої школи (3-4 р.а.). Також є література для вихователів, вчителів, батьків.

За роллю в навчальному процесі НВ поділяються на 1) підручники; 2) навчальні посібники; 3) практикуми;

4) програмно-методичні видання.

Підручники (матеріал викладено за начальною дисципліною і навчальною програмою і офіційно затверджене).

Навчальні посібники (видання, що доповнюють або замінюють підручник. У НП матеріал викладено без жорсткого дотримання програми).

Хрестоматії (містять твори або уривки із них які входять до складу вивчаємої дисципліни).

Навчальні наочні посібники (ізовидання з матеріалами на допомогу у вивченні дисципліни).

Навчальні програми (видання в якому визначено обсяг і порядок вивчення дисципліни).

Навчально-методичні посібники (матеріали з методики викладання дисципліни).

Методичні рекомендації ( містить роз’яснення за окремими темами, розділу, питанню).

Курси лекцій (містить повний виклад тем навчальної дисципліни).

Тексти лекцій (містить викладення окремих підрозділів підручника).

Конспект лекцій (містить короткий виклад курсу лекцій або окремих розділів підручника).

У навчальних виданнях використовують різні шрифти і багато ілюстрацій. Підручники для ВНЗ великі за обсягом. Всі навчальні видання виробляються на міцних сортах паперу у гарних обкладинках.

 

Довідкові (дв) – містять короткі відомості наукового, прикладного характеру розташовані у визначеному порядку з метою швидкого пошуку інформації. У ДВ матеріал викладено лаконічно у формі готових даних. Це – сховища універсальної і галузевої інформації. ДВ відрізняються від інших видань структурою тексту. ДВ складається із статей які містять короткі відповіді на питання користувача. Матеріал групується як правило за абеткою понять. ДВ за виключенням словників містять ілюстрації, широкий допоміжний апарат.

Дв. розділяються на Енциклопедії, Довідники, Словники.

Енциклопедії – ДВ яке в узагальненому виді викладені основні відомості про одну або декілька галузей знань і практичної діяльності які розташовані в абетковому або систематичному порядку. Енциклопедії призначені для тлумачення слів, понять і надання відомостей по суті питання.

Енциклопедії бувають універсальні (УРЄ), спеціалізовані (галузеві) (Філософська), регіональні («Азія»). За обсягом – великі, малі, галузеві.

Енциклопедичні словники – Дв., що містить відомості з однієї або всіх галузях знань у вигляді коротких статей зі списками літератури.

Словники – ДВ які містять упорядкований перелік мовних одиниць (слів, фраз, термінів тощо) та допоміжні дані. Словники виконують важливі функції: інформативну (через слово передають знання самим коротким шляхом) та нормативну (фіксують знання в термінах) Словники бувають загальні і часткові (відображають один з аспектів).

За мовою словники поділяються на: одномовні, двомовні.

За характером інформації: термінологічні («Бібліотечна справа», «Інформатика»,) які включають терміні з певної галузі знань.

Лінгвістичні, що відображають всі філологічні аспекти (толкові, фразеологічні, діалектні).

Всі словники поділяються на наукові, нормативні, навчальні, розмовники.

Довідники – на відміну від енциклопедій висвітлюють певний аспект знання або діяльності і побудовані за абеткою статей. Довідники можуть бути наукові, масові, навчальні, галузеві, побутові. тощо. («Довідник бібліотекаря», біографічний довідник, каталог-довідник).

Інформаційні – містять інформацію про документи (опубліковані, неопубліковані) або результати аналізу відомостей і випускаються інформаційними установами для наукової навчальної виробничої діяльності.

Бібліографічні – видання що містять бібліографічні відомості про документи (загальні, галузеві, біографічні, краєзнавчі). Бібліографічні видання належать до вторинних документів.

Реферативні – містять бібліографічні відомості і реферати змісту документів. Це –реферативні журнали, збірники у яких у систематизованому вигляді представлені реферати з певної галузі знань. (РЖ «Інформатика»). Реферативні видання належать до вторинних документів.

Рекламні – містять відомості про послуги, товари, заходи з метою створення попиту на них. (Каталоги, афіши, буклети).

Літературно-художні – видання які містять одне або декілька художніх творів. ЛХВ знайомлять суспільство з творами художньої літератури, сприяють формуванню естетичного смаку, моральних принципів і якостей у читачів, а також сприяють відпочинку.

ЛХВ за формою опису твору поділяються на прозу і поезію. За жанром – роман, драма, епос, поема, есе, розповідь, вірш.

ЛХВ бувають у вигляді повного зібрання творів, збірників, вибраних творів, альманахів, антологій, «бібліотек» тощо. Вони можуть публікуватися в економному або покращенному поліграфічному оформленні, бувають у розкішних обкладинках і дорогих сортах паперу оздоблені і декоровані.

Питання для контролю

1. Що таке «видання»? Які ознаки характерні для видань?

2. Як розділяються видання за своїм обсягом?

3. На які види розділяються видання за інформаційними знаками?

4. Як розділяються видання за періодичністю?

5. Як розділяються видання за цільовим призначенням?

6. На які види розділяються навчальні видання?

7. Що являє собою офіційне видання?

8. Назвіть види довідкових видань?

9. Що означає термін «бібліографічне видання»?

10. Що таке літературно-художнє видання?

11. Які є види літературно-художніх видань?

12. Що таке наукове видання? Як поділяються наукові видання?

13. Які видання належать до вторинних документів?

 

Література:

 

1. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: ученик.– 2-изд., перераб. И доп.– Киев: Знання, 2000.– 460. – (Вища освіта ХХІ століття).

2. Книговедение: Енциклопедический словар / Ред колегія: Н.М. Сикорский и др..– М.: Советская енциклопедія, 1982.– 664 с.

3. Мигонь К. Наука о книге. Очерк проблематики.– М.: Книга 1991 – 198с.

4. Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: Навч. Посібник для студ. Ін.-тів культури / Рівн. Держ.ін-т культури.– К.: Кн палата України 1998.– 80с.