Тема 13. Правове регулювання та практика захисту корпоративних прав і законних інтересів корпоративної господарської організації

Тема 13. Правове регулювання та практика захисту корпоративних прав і законних інтересів корпоративної господарської організації

 

§13.1. Реалізація та захист інтересу корпоративної господарської організації на належне корпоративне управління.

§13.2. Захист майнових прав та інтересів корпоративної господарської організації як юридичної особи.

§13.3. Правова охорона та захист права корпоративної господарської організації на збереження інформації з обмеженим доступом.

§13.4. Правова охорона інтересу корпоративної господарської організації на належний склад учасників.

 

Реалізація та захист інтересу корпоративної господарської організації на належне корпоративне управління

Сутність інтересу корпоративної господарської організації на належне корпоративне управління

Корпоративна господарська організація (скорочено – корпорація), як юридична особа та як суб’єкт корпоративних правовідносин володіє абсолютно чітким інтересом на належне управління нею зі сторони посадових осіб, що працюють в її органах управління, а також на формування системи органів управління корпорації відповідно до законодавства. Реалізація цього інтересу забезпечує легітимність управлінських процесів у корпоративній організації та гарантує сталість і стабільність її функціонування.

Зокрема:

1) корпорація наділена інтересом на формування системи її органів управління відповідно до законодавства.

Порушення цього інтересу може призвести до того, що протиправно сформовані органи управління корпорації можуть втратити можливість функціонувати (наприклад, для колегіальних органів управління у випадку втрати кворуму), або ж вони взагалі будуть змінені у судовому порядку чи іншим чином (наприклад, через дострокове переобрання).

Поряд із чисельними правилами, що регулюють процедуру формування органів управління корпорації, законодавство також містить низку обмежень стосовно суб’єктного складу органів управління корпорації, невиконання яких може мати правовим наслідком блокування управлінської діяльності у корпорації. Наприклад, відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» посадовими особами органів управління товариства не можуть бути народні депутати України, члени КМ України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, а також посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в наглядовій раді товариства або ревізійній комісії товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Близькі за змістом приписи містяться також у ч. 1 ст. 62 Закону України «Про акціонерні товариства». Ще більш щільні заборони стосуються членства у органах управління фінансових установ (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» члени ради будь-якого фонду обираються на три роки з правом переобрання на наступний строк з числа осіб, які: 1) є дієздатними; 2) відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та статутом пенсійного фонду; 3) не були засуджені за умисні злочини; 4) не були протягом останніх семи років керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період перебування цієї особи на керівній посаді; 5) не є пов'язаними особами інших членів ради фонду);

2) корпорація наділена інтересом на функціонування системи її органів управління у порядку, що визначений законодавством.

Порушення цього інтересу може призвести до того, що неправомірно прийняті рішення органів корпорації (корпоративні акти) будуть визнані недійсними, а органи управління корпорації, що постійно діють всупереч процедур, встановлених законодавством та корпоративними приписами, можуть втратити можливість функціонування, включаючи випадки винесення судом ухвал в порядку забезпечення позову. З цієї точки зору викликають цікавість доповнення, внесені законодавцем до ГПК України у 2008 р. Зокрема, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 67 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення позову» від 17 вересня 2008 р. не допускається забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, а також шляхом заборони участі акціонера або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства[1]. Таким чином, законодавець обмежив застосування судом тих заборон, що стосуються скликання, формування кворуму, правомочності та прийняття рішень загальними зборами акціонерів (учасників), однак не встановивши такого роду процесуальної заборони стосовно обмеження діяльності інших органів управління АТ та інших корпорацій – наглядової ради, виконавчого органу та ревізійної комісії. Адже, не зважаючи на значення вищого органу у діяльності корпорації, вона не зможе без втрат функціонувати у ситуації блокування ухвалою суду роботи її наглядової ради чи виконавчого органу.

Вказаний вище недолік підправив ВГС України. Зокрема, у 6.7 постанови Пленуму ВГС України від 25 лютого 2016 р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» вказується, що у суд має право заборонити вчинення певної дії лише товариству як юридичній особі, а не його органам, оскільки ст. 67 ГПК України не передбачає такого заходу щодо забезпечення позову як заборона органам юридичної особи вчиняти певні дії. Таким чином, з точки зору ВГС України господарські суди не вправі втручатися у внутрішню корпоративну сферу господарської організації та забороняти її органам управління чи посадовим особам реалізацію управлінських повноважень, однак судова практика по цій категорії спорів завжди була суперечливою;

3) із положень чинного законодавства України є очевидним інтерес корпорації як юридичної особи на добросовісне управління нею зі сторони її органів.

Так, згідно зі ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. При цьому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Захист майнових прав та інтересів корпорації як юридичної особи

Проблема відшкодування майнових втрат, понесених корпорацією з вини її працівників та органів управління

Правова охорона та захист права корпоративної господарської організації на збереження інформації з обмеженим доступом

Заходи охорони та захисту права корпоративної господарської організації на збереження інформації із обмеженим доступом

Правова охорона інтересу корпоративної господарської організації на належний склад учасників

Законодавство України містить низку обмежень стосовно складу учасників корпоративних господарських організацій, включаючи господарські товариства. Розглянемо ці обмеження.

Тема 13. Правове регулювання та практика захисту корпоративних прав і законних інтересів корпоративної господарської організації

 

§13.1. Реалізація та захист інтересу корпоративної господарської організації на належне корпоративне управління.

§13.2. Захист майнових прав та інтересів корпоративної господарської організації як юридичної особи.

§13.3. Правова охорона та захист права корпоративної господарської організації на збереження інформації з обмеженим доступом.

§13.4. Правова охорона інтересу корпоративної господарської організації на належний склад учасників.