ТОП 10:

Широке та вузьке визначення М-ту.



Широке та вузьке визначення М-ту.

Для визнач. д-ті з координації роботи людей на практиці викор-ть різні поняття:“упр-ня”; менедж-т”; адміністрування”;керування” тощо. Упр-ня” – найбільш заг. поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і п-сів, “М-т” – це поняття, яке викор-ть переважно для хар-ки п-сів упр-ня госп. орг-ціями.“Адміністрування” – поширюється на упр-ня держ. установами або для позначення п-сів керування д-тю апарата упр-ня п-ва.“Керування” – поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви д-ті підлеглих з метою досягн. цілей орг-ції.Етимологічно М-т походить від латинського слова “manus” – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести дом. госп-во, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в д-ті, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “М-т”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до упр-ня як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.Сучасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття "М-т" не однозначно, а саме: 1,М-т - це спосіб, манера спілкув. з людьми; 2,М-т - це вміння та адміністративні навички організовувати ефектив. роботу апарату орг-ції;3,М-т - це влада та мистецтво керування;4,М-т - це органи упр-ня, адмін. одиниці, підрозділи.У шир. розумінні М-т - це одночасно с-ма наук. знань, мистецтва та досвіду, втілених у д-ті профес. управлінців для досягн. цілей орг-ції шляхом викор-ня праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей. У вузькому розумінні М-т - це п-с планув., орг-ції, керув. та контролю організ-них рес-в для результатив. та ефектив. досягн. цілей орг-ції.

Визначення осн функцій м-ту.

1) планув.; 2) орг-ція; 3) керув.; 4) контроль. Зазначені ф-ції м-ту вик-ся у певній послід-ті, яка й утворює поняття «цикл м-ту» Реально у роботі менеджера постійно сполучаються усі перелічені ф-ції м-ту.Керування-ф-ція, яка має на увазі викор-ня впливу менеджера для мотивації працівників до досягн. цілей орг-ції.Планув. – це процес визнач. цілей ді-ті орг-ції та прийняття рішень щодо шляхів їх досягн.Орг-ція – це ф-ція упр-ня, в межах якої здійсн-ся розподіл робіт поміж окремими робітниками та їх групами та узгодж- їх д-ті.Контроль – це процес забезпечення досягн. цілей орг-ції шляхом пості. спостереження за її д-тю та усунення відхилень, які при цьому виникають.

3. Головні ознаки діяльності менеджера (м-ра).

1м-р керує роботою одного або кількох співробітників орг-ції;2м-р управляє ч-ною або всією орг-цією, в якій він працює;3 м-р отримує певні повноваж. та приймає в межах цих повноваж. рішення, які будуть мати наслідки для інших співробітників орг-ції.м-р – це людина, яка займає пост. керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами д-ті орг-ції.Розрізн. наст. сфери менеджменту: 1)вироб. менеджмент;2)фін. менеджмент; 3)упр-ня персоналом; 4)упр-ня дослідж-ми та розробками; 5)фін. облік; 6)маркетинг; 7)заг. адміністрація. М-р може: 1) керувати будь-якою з них (або її частиною); 2) керувати кількома одразу; 3) керувати всією орг-цією в цілому.В залеж. від того, скількома компонентами (сферами) орг-ції управляє м-р розрізняють три рівні менеджменту: Вищий,Середній,Нижчий До вищого рівня відноситься невел. група осн. керівників орг-ції( президент,директор, віце-президенти).На вищому рівні менеджм. формулюється місія та встановлюються організ-ні цілі, визнач-ся заг.корпоратив. стратегія та осн. задачі щодо її реалізації, приймаються рішення щодо виходу на нові ринки, випуску нової пр-ції, залучення інвестицій, напрямків дослідж. та розробок тощо.Середній рівень менеджменту є відповідальним за розробку та реалізацію оператив. планів та процедур впровадж. тих рішень, які були прийняті вищим керівництвом орг-ції. М-ри сер. рівня мають досить широку свободу дій щодо реалізації планів( м-ри-керівники вироб. та функціонал. підрозділів орг-ції) М-ри нижчого рівня координують д-ть операційних виконавців. (керівників секторів, груп, майстрів, бригадирів тощо) Ролі, які виконують м-ри в організації класиф-ся їх за трьома групами Головний керівник – символічний голова, в обов’язки якого входить виконання звичайних дій керівника Лідер – відповідає за наймання, навчання та мотивацію робітників. Пов’язуюча ланка – забезпечує зовнішні контакти Той, хто приймає інф-цію – розшукує і отримує різну інформацію Той, хто розподіляє інф-цію – передає отриману інф-цію членам орг-ції. Представник – передає інф-цію для зовн. контактів орг-ції, діє як експерт. Підприємець– шукає можл-ті для удосконалень, ініціює нове, забезпечує його реалізацію. Той, хто усуває порушення – забезпечує коригування курсу дій у вип. виникнення відхилень від планів. Той, хто розподіляє рес-си – розподіляє в межах своєї компетенції рес-си орг-ції Той, хто проводить переговори – представляє орг-цію на зовн. переговорах.

Сутнісна х-ка класичної теорії менеджменту.

Класич. теорія (підхід) менеджменту включає дві школи:а) школу наук. упр-ня;б) адмін. школу (класич. теорію орг-ції). Наукове упр-ня було спрямов. на дослідж. проблем підвищ. продуктивності праці робітників (безпосередніх виконавців) шляхом удосконал. операцій ручної праці. Засновниками школи наукового управління були Ф. Тейлор («Принципи наукового управління», 1911р.), Френк та Ліліан Гілбрейт, Генрі Форд, Генрі Гант. Концепцію наукового упр-ня сформулював Ф. Тейлор як необхідність послідовної реалізації наступних чотирьох кроків управління:1)аналіз робочої ситуації. 2)аналіз змісту заг. завд.: розподіл заг. завдання на більш дрібні задачі; визнач. якостей та навиків, необх. для їх виконання; визнач. необх. к-ті робітників-виконавців;3) підбір робітників для виконання окремих задач;4) продовження упра-ня - встановлю взаємозв’язків, планув., координація та узгодж. дій усієї робочої групи. Адмін. школа опрацьовувала підходи до удосконал. упр-ня орг-цією в цілому. Представники цієї школи (А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Ч. Бернард) намагалися виділити заг. хар-ки та зак-ті упр-ня орг-цією в цілому. Метою їх дослідж. було виділення «універс. принципів» упр-ня, дотримуючись яких орг-ція досягатиме успіху. Набільш чітко “універс. принципи упр-ня” сформулював А.Файоль М.Вебер сформулював “концепцію ідеал. бюрократії”.


Сутнісна х-ка поведінкової теорії м-ту.

Класич. школа м-ту визнавала знач. людського ф-ра в упр-ні, проте приділяла йому незначну увагу.Поведінкові теорії м-ту виникли як реакція на недоліки класич. теорії. Тому їх часто об’єднують заг. назвою «неокласич. теорія м-ту». Виникненню поведінкових теорій багато в чому сприяли досягн. пром. психології. Поведінкові теорії м-ту опрацьовували Мері Паркер Фоллет, Р.Лайкерт, Д. МакГрегорі, Ф. Герцберг та інші.Поведінковий підхід до м-ту включають в себе дві школи:а) школа людських відносин. Представники цієї школи дослідж. переважно проблеми індивід. психології робітників орг-ції. Їх зусилля були зосередж. переважно на вивч. поведінки індивідуума в орг-ції, на його мотивації. б) школа організаційної поведінки. Її представники концентрували увагу на вивч. типів групової поведінки, на розумінні орг-ції як складного соці. організму, який знах-ся під впливом певних уявлень, звичок, конфліктів, культурного оточення тощо.

Широке та вузьке визначення М-ту.

Для визнач. д-ті з координації роботи людей на практиці викор-ть різні поняття:“упр-ня”; менедж-т”; адміністрування”;керування” тощо. Упр-ня” – найбільш заг. поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і п-сів, “М-т” – це поняття, яке викор-ть переважно для хар-ки п-сів упр-ня госп. орг-ціями.“Адміністрування” – поширюється на упр-ня держ. установами або для позначення п-сів керування д-тю апарата упр-ня п-ва.“Керування” – поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви д-ті підлеглих з метою досягн. цілей орг-ції.Етимологічно М-т походить від латинського слова “manus” – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести дом. госп-во, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в д-ті, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “М-т”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до упр-ня як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.Сучасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття "М-т" не однозначно, а саме: 1,М-т - це спосіб, манера спілкув. з людьми; 2,М-т - це вміння та адміністративні навички організовувати ефектив. роботу апарату орг-ції;3,М-т - це влада та мистецтво керування;4,М-т - це органи упр-ня, адмін. одиниці, підрозділи.У шир. розумінні М-т - це одночасно с-ма наук. знань, мистецтва та досвіду, втілених у д-ті профес. управлінців для досягн. цілей орг-ції шляхом викор-ня праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей. У вузькому розумінні М-т - це п-с планув., орг-ції, керув. та контролю організ-них рес-в для результатив. та ефектив. досягн. цілей орг-ції.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.221.149 (0.004 с.)