Мякушко О. Психологічний супровід корекційно-реабілітаційного навчання дітей шкільного віку з помірною розумовою відсталістю: наук.-методичний посібник – К.: Педагогічна думка, 2012. – 148 с. з іл.

У посібнику представлено результати аналізу вітчизняних та зарубіжних науково-методичних підходів до корекційно-реабілітаційного навчання і виховання дітей шкільного віку з помірною розумовою відсталістю; визначено складові організації навчального процесу (особливості структурування освітнього середовища), що обумовлюють ефективність шкільного навчання дітей цієї категорії; охарактеризовані особливості засвоєння ними програмового матеріалу з предмету «Я і Україна» (Довкілля)»; викладений зміст спеціально розроблених комплексів навчально-розвивальних завдань для діагностики і формування уявлень учнів про довкілля, а також формування базових дій та операцій (тобто, чотирьох з універсальних категорій, необхідних для засвоєння і розширення початкових уявлень дітей про світ: простір, час, якість і кількість), які забезпечують достатній рівень засвоєння програмового матеріалу з предмета «Я і Україна (Довкілля)». Посібник адресується педагогам, психологам, студентам, аспірантам і батькам.

 

Встановлено, що діти з помірною розумовою відсталістю (далі ПРВ) характеризуються значними інтелектуальними та адаптивними порушеннями, що призводить до труднощів у їх адаптації та інтеграції в соціум. Як показав сучасний світовий досвід, найбільш ефективною для таких дітей є їх реабілітація освітніми засобами (порівняно з медикаментозною терапією та психотерапією).

Ефективний досвід теоретико-практичного вирішення проблем соціалізації дітей з помірною розумовою відсталістю в інших країнах і перегляд відношення українського суспільства до дітей з помірною розумовою відсталістю підтвердили, що кожна людина має право одержати освіту і виховання, а традиція «вибраковувати» з освітнього процесу тих, хто не вписується в певні рамки (тавруючи їх як «не здатні до навчання»), застаріла і не призводить до позитивного результату.

Рішення Міністерства освіти і науки України (прийняте у 2008) про можливість відкривати для дітей з помірною розумовою відсталістю окремі класи у спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей з вадами розумового розвитку зняло суперечності в галузі освіти дітей з особливостями розвитку, законодавчо закріплюючи інноваційні тенденції в освіті відповідно міжнародному і українському законодавству. Разом з тим, це рішення актуалізувало потребу у розробці: програм для дітей дошкільного та шкільного віку; програм розвитку та адаптації дорослих з помірною розумовою відсталістю; спеціальних корекційно-розвивальних та корекційно-превентивних методик, які б враховували особливості психічного розвитку дітей з помірною розумовою відсталістю; адаптації методик навчання, які застосовуються в освітній практиці інших країн. Адже, як показала практика (О.В.Гаврилов, М.І.Кузьмицька, А.Р.Маллєр, А.А.Катаєва, Е.А. Стребелєва, Г.В.Цикото, Л.М.Шипіциіна, С.A. King та ін.), позитивна динаміка розвитку дітей з ПРВ відбувається лише при створенні необхідних педагогічних умов (тобто, позитивного для дітей середовища, науково-обґрунтованих програм виховання та навчання, відповідного методичного забезпечення та підготовленого кадрового персоналу).

Оскільки помірна розумова відсталість виявляється в стійкому недорозвитку всієї психіки людини, важливою умовою одержання освіти такими дітьми є поєднання психолого-педагогічної, медико-соціальної допомоги та корекційно-розвивальної спрямованості навчання, а також врахування важливості раннього, підходящого та інтенсивного втручання у розвиток дітей. Тому застосування комбінованих програм навчання (які поєднують в собі різні методи роботи та забезпечується командою професіоналів різного профілю) дозволяє створити для дітей з ПРВ найбільш оптимальні умови та форми навчання і виховання.

Головним завданням для дітей з помірною розумовою відсталістю визнається максимальне оволодіння навичками самообслуговування та вмінням орієнтуватися в навколишньому світі самостійно, наскільки це можливо. Тому, на сьогодні головною метою корекційно-реабілітаційного навчання дітей цієї категорії є: соціальна адаптація, реабілітація, працевлаштування і подальше пристосування до життя в умовах соціального довкілля (А.Р.Маллєр, М.Пішчек, Л.М.Шипіцина, G.P.Cartwright та ін.). Вдосконалення сучасного навчально-виховного процесу дітей з помірною відсталістю спрямовується на їх соціалізацію. Узагальнення сучасних підходів до реабілітаційного навчання учнів цієї категорії (О.Є.Аюпова, С.Баклі, О.В.Гаврилов, М.Пішчек, Г.В.Цикото, Л.М.Шипіцина та ін.) дало змогу виділити такі пріоритетні напрямки корекційно-реабілітаційної роботи з ними, як розвиток: моторики, мовлення, сприймання, навичок самообслуговування, здатності орієнтуватися в навколишньому світі, соціальної компетентності, соціально-трудових навичок, продуктивних видів діяльності, творчих умінь засобами предметної та ігрової діяльності.

У зв’язку з тим, що помірна розумова відсталість, як правило, буває комбінованою, всі заходи корекційно-розвивального процесу мають базуватися на розвитку особистості дитини в цілому, а не на тренуванні окремих функцій. Розвиток особистості для успішного спілкування в соціальному середовищі визнається (О.С.Гольдфарб та ін.) одним з ймовірних шляхів корекції, адже емоційно-вольова сфера при олігофренії в цілому залишається більш збереженою (ніж інтелектуальна).

В освітній практиці різних країн (С.Баклі, ТА.Р.Маллєр, М.Пішчек, Г.В.Цикото, Л.М.Шипіцина, О.Шпек, G.P.Cartwright, C.A.Cartwright, M.E.Ward та ін.) визначені ефективні загальні підходи до навчання дітей з помірною розумовою відсталістю, а саме:

а) в російській спеціальній педагогіці поширені діяльнісно-орієнтовані підходи – комунікативний підхід до навчання (А.К.Аксьонова, І.М.Бгажнокова, А.В.Закрепіна, Ю.В.Мозжалова, Е.В.Якубовська та ін.); соціально-трудова адаптація (підготовка до праці і подальшої трудової діяльності) та навчання іншим функціональним вмінням (соціально-побутовим навичкам в умовах дому і поза ним, функціональним навчальним навичкам) з метою подальшої соціалізації дітей цієї категорії (А.Р.Маллер, Г.В.Цикото, Л.М.Шипіцина);

б) в Північній Америці застосовуються дві групи методів: 1) методи навчання, спрямовані на адаптацію та структурування освітнього середовища – діагностична педагогічна модель (M.E.Ward, G.P.Cartwright et al.), навчання методом прямої вказівки (N.G.Haring, N.D.Gentry), метод аналізу задач; 2) методи навчання, зосереджені на психічному розвитку учнів – методика перцептивно-моторного розвитку (D.D.Hammill, G.Wallace та ін.), методи лікувальної педагогіки, спрямовані на моторний розвиток (зокрема, Монтесорі-терапія).

Визначені також ефективні конкретні методики і стратегії навчання дітей з помірною розумовою відсталістю, а саме: моделювання; розпитування; репетиторство однолітків; арт-терапія, танцювальна і музична терапія; гарденотерапія; іпотерапія; навчання із застосуванням медійних засобів; навчальні ігри, ігрокорекція та ігротерапія; програмоване навчання; навчання з використанням комп’ютера та навчання, що спрямовується за допомогою комп’ютера. Втім, (враховуючи різноманітність супроводжуючих проявів порушень розвитку в дітей з ПРВ, при яких може бути відсутнім мовлення чи моторні навички), слід зазначити, що не існує однієї стратегії чи методу навчання, яка б підходила для всіх без винятку учнів цієї категорії і до того ж учні з часом потребують змін, що обумовлює необхідність для вчителя застосовувати інші підходи.

Зміст знань, методів і форм навчання дітей з ПРВ повинен визначатися необхідністю урахування особливостей процесу їх соціалізації у суспільство, пов’язаних зі специфічними закономірностями їх розвитку. Відомо (Т.А.Власова, Л.С.Виготський, В.Ю.Карвяліс, М.С.Певзнер, В.Г.Петрова, Б.І.Пінський, Ж.І.Шиф, M.L.Кпарр, F.N.Watts та ін.), що проблеми набувають специфічності за умови їх вирішення на рівні патології. Це положення й зумовлює визначення підходів до корекційної-розвивального процесу дітей з ПРВ.

З метою вивчення особливостей стану сформованості уявлень з предмету «Я і Україна (Довкілля)» у молодших школярів з ПМР, їх рівня та потенційних можливостей в навчанні був розроблений комплекс навчально-розвивальних завдань, який базується на гештальтно-фреймовому підході до організації та представлення знань (М.Мінський, О.Мякушко, В.Тарасун, Р.Шенк) та рівневому підході до оцінювання знань (В.Беспалько, В.Тарасун).

Гештальтно-фреймовий підхід є засобом для виділення у змісті навчального предмета системи ключових понять, сформованість яких визначає результативність його засвоєння (табл.1).

Таблиця 1.

Структура знань про довкілля (що відповідає структурі змісту тем у комплексі завдань для діагностики і формування в учнів з помірною розумовою відсталістю уявлень з предмету «Я і Україна (Довкілля)»)

N тем	Сфери знань	Розділ знань	Назва тем
1-3	Поняття про довкілля	Уявлення про довкілля	Природа, люди, речі.
4-21	Світ природи	Рослини	Уявлення про рослини, дерева, трав’янисті рослини (квіти), овочі, фрукти, сад, город.
Тварини	Уявлення про тварини, тварини свійські, тварини дикі, птахи свійські, птахи дикі.
Пори року	Зима, весна, літо, осінь.
Свята	Новий рік, Великдень.
22-29	Світ Я	Тіло людини	Голова, руки, ноги, ніс, вуха, очі, язик.
Стать і вік	Стать людини, вік людини.
30-48	Світ людей	Предметний світ у домашньому і шкільному оточенні	Посуд, посуд чайний, посуд столовий, меблі, помічники у домашньому господарстві, домашні приміщення (кімнати), шкільні приміщення, предмети у домашньому і шкільному оточенні, предмети для підтримання особистої гігієни.
Рідний край	Місто, село, транспорт, правила поведінки на дорогах.
Громадські місця	Парк, зоопарк.
Професії людей та споруди соціального призначення	Вчитель, лікар, продавець, перукар.

 

Рівневий підхід дозволяє визначити тип розумової діяльності учнів під час виконання ними навчальних завдань з довкілля; ступінь самостійності учнів, що характеризує результат засвоєння – ключових понять, розділів і тем навчальної програми; здатність учнів виконувати певні цілеспрямовані учбові дії (описові, перцептивні, словесні) і застосовувати набуті знання для вирішення нових задач (табл.2.). Застосування цих підходів дає можливість використати розроблені завдання і як навчально-розвивальні.

Таблиця 2.