Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни „Соціологія” є соціальна організація, соціальна життєдіяльність та соціальний розвиток людини та суспільства.

Мета навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни „Соціологія” є формування розуміння сутності соціального життя та соціальної структури суспільства, а також навичок аналізу соціальних явищ і процесів.

Основні завдання

Ø формування цілісного уявлення про специфіку, об’єкт і предмет соціологічного знання, історію зарубіжної і вітчизняної соціології, перспективи її подальшого розвитку;

Ø формування знань про суспільство як цілісну систему, вивчення теоретичних основ та прикладних аспектів спеціальних соціологічних теорій;

Ø набуття навичок організації і проведення конкретно-соціологічних досліджень і практичного ефективного використання їх результатів.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Вивчається після „Регіональної економіки”, передує вивченню – „Регіональної економіки”, „Фінансово-економічної політики України”.

Вимоги до знань і вмінь

Студенти повинні

а) знати:

Ø структуру та рівні соціологічного знання; закони, основні категорії, поняття, методи та функції соціології;

Ø основні етапи становлення та розвитку соціології, домінуючі соціологічні теорії, школи та їх представників;

Ø теорії та концепції розвитку суспільства;

Ø сутність, моделі та етапи соціалізації особистості;

Ø вікові межі молоді; нормативно-правові акти про молодь; механізм реалізації державної молодіжної політики в Україні;

Ø форми сім’ї та різновиди шлюбу; види насильства в сім’ї;

Ø структуру та типологію конфліктів, шляхи їх розв’язання;

Ø теорії та школи управління; мотиваційні аспекти праці;

Ø методи дослідження соціологічних процесів та явищ.

б) уміти:

Ø володіти основними теоретичними та практичними положеннями соціології;

Ø застосовувати одержані соціологічні знання при вирішенні професійних завдань;

Ø науково аналізувати та обґрунтовувати закономірності та тенденції, процеси та явища, проблеми та факти суспільного життя;

Ø інтерпретувати дані конкретно-соціологічних досліджень та вміти використовувати їх у майбутній професійній діяльності.

 

Опанування навчальною дисципліною „Соціологія” повинно забезпечувати необхідний рівень сформованості вмінь:

 

Назва рівня сформованості вміння	Зміст критерію рівня сформованості вміння
1. Репродуктивний	Вміння відтворювати знання, передбачені даною програмою
2. Алгоритмічний	Вміння використовувати знання в практичній діяльності при розв’язуванні типових ситуацій
3. Творчий	Здійснювати евристичний пошук і використовувати знання для розв’язання нестандартних завдань та проблемних ситуацій

Навчальна програма складена на 3 кредити.

Форми контролю – ПМК, екзамен.

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„СОЦІОЛОГІЯ”

 

Характеристика навчальної дисципліни „Соціологія”
Шифр та назва галузі знань 0305“Економіка та підприємництво” Освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”	„Соціологія” – нормативна дисципліна циклу професійної практичної підготовки галузі знань 0305 “Економіка та підприємництво”   Курс: 2 Семестр: 4
Напрям підготовки	Кількість кредитів	Кількість годин за ОПП	Кількість аудиторних занять	Лекції	Семінарські	Заліки по модулях	СРС	ІНДЗ
НШ	ЕСТS
6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030509 “Облік і аудит”, 6.030502 “Економічна кібернетика”, 6.030503 «Міжнародна економіка»	2,7						-
Кількість тижневих годин	Кількість змістових	Кількість залікових	Вид контролю
	модулів	модулів
			ПМК екзамен
Методи навчання	лекції, семінарські заняття, самостійна робота (СР), ІНДЗ (творчі завдання), робота в бібліотеці, Інтернеті

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „СОЦІОЛОГІЯ”

Тема 1. Вступ до соціології.

Тема 2. Історія становлення та розвитку соціології.

Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.

Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.

Тема 5. Соціологія молоді.

Тема 6. Соціологія сім’ї.

Тема 7. Соціологія конфлікту.

Тема 8. Соціологія девіантної поведінки.

Тема 9. Методологія та техніка соціологічних досліджень.

 

3. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „СОЦІОЛОГІЯ”

ТЕМА 1. ВСТУП ДО СОЦІОЛОГІЇ

Поняття соціології. Об’єкт і предмет соціології. Специфіка соціології.

Структура та рівні соціологічного знання: загальна соціологічна теорія, спеціальні соціологічні теорії, конкретно-соціологічні дослідження.

Закони, категорії та методи соціології.

Функції соціології та її роль у житті суспільства.

Місце соціології у системі наук. Значення соціології у підготовці молодих спеціалістів. Зростання ролі соціології в сучасних умовах державотворення в Україні.

 

ТЕМА 2. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ

Передісторія соціологічної науки. Розвиток поглядів на суспільство і людину. Соціальна філософія як попередниця соціології. О. Конт – засновник соціології. Обгрунтування О. Контом необхідності нової науки про суспільство. Соціальна статика і соціальна динаміка у вченні О. Конта. Позитивна політика та її зміст. Г. Спенсер як продовжувач позитивістської лінії у соціології. Ідея соціальної еволюції. Соціальна політика. Позитивістсько-натуралістичний напрям у соціології. Соціальний дарвінізм. Расово-антропологічна школа. Географічний напрям.

Класична соціологія. Соціологізм Е. Дюркгейма. Соціологічна концепція М. Вебера. Німецька формальна соціологія. Соціологічне вчення Г. Зіммеля. Соціологія Ф. Тьонніса. Загальна характеристика класичної соціології.

Стан розвитку та специфічні риси сучасної соціології. Сучасні соціологічні концепції. Структурний функціоналізм. Символічний інтеракціонізм. Поняття соціальної взаємодії. Феноменологічна соціологія. Інтегральна соціологія П. Сорокіна. Емпірична соціологія. Соціальна інженерія.

Джерела вітчизняної протосоціології. Соціальна філософія Г. Сковороди. Український фольклор, література і публіцистика як джерела соціології. Соціологічні аспекти праць українських філософів, істориків, економістів, правників, географів, статистиків.

Розвиток української соціології після 1917 року. Соціологія радянського періоду та її криза. Основні напрями розвитку соціології у сучасній Україні.

 

ТЕМА 3. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА, ЙОГО СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА

Суспільство як соціальна система, її підсистеми та елементи. Соціологічні уявлення про суспільство.

Типи суспільства. Теорії та концепції розвитку суспільства.

Класові теорії соціальної структури суспільства. Сутність категорії „середній клас”.

Теорія соціальної стратифікації. Страти. Системи соціальної стратифікації. Одновимірна і багатовимірна стратифікація.

Концепція соціального статусу. Соціальна мобільність. Сучасні тенденції соціальної стратифікації та соціальної нерівності.

 

ТЕМА 4. ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Предмет дослідження соціології особистості. Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, особистість, індивідуальність. П’ять антропологічних версій розгляду людини.

Соціалізація особистості: сутність, моделі, агенти, етапи. Ресоціалізація. Десоціалізація. Соціальна адаптація. Інтеріоризація. Індивідуалізація. Соціальна роль. Теорії соціальних ролей.

Соціальна діяльність і поведінка особистості. Потреби, інтереси, мотиви, цінності. Побудова службової кар’єри. Концепція службової кар’єри: сучасні погляди на концепцію становлення і розвитку кар’єри, фази становлення та розвитку кар’єри, основні типи кар’єри. Керівництво і лідерство. Стиль і методи керівництва.

 

ТЕМА 5. СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ

Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія. Сутність, об’єкт і предмет соціології молоді. Становлення соціології молоді. Стан дослідження молоді в радянській соціології.

Поняття „молодь”. Молодь як об’єкт і суб’єкт суспільних процесів. Вікові межі молоді.

Державна молодіжна політика в Україні як пріоритетний і специфічний напрям діяльності держави. Засади, завдання та напрями державної молодіжної політики в Україні. Механізм реалізації. Соціальна робота.

Стан дослідження молодіжних проблем. Молодіжна свідомість і основні рівні її функціонування. Самовизначення молоді та його різновиди. Основні тенденції соціальних процесів у молодіжному середовищі.

 

ТЕМА 6. СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї

Сутність соціології сім’ї та понять «шлюб» і «сім’я». Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група.

Основні категорії соціологічного дослідження сім’ї: умови життя, структура сім’ї, функції сім’ї. Основні форми сім’ї і різновиди шлюбу.

Функції сім’ї. Насильство в сім’ї та його основні види. Сучасна сім’я в Україні: функціонування та розвиток.

Демографічна політика. Негативні явища в шлюбно-сімейних стосунках та шляхи їх подолання. Стан дослідження становища сімей в Україні.