Тема 10. Соціологія праці та управління

1. Предмет соціології праці та управління, його складові.

2. Особливості соціально-трудових відносин.

3. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.

4. Праця як соціальний процес.

5. Соціальні функції праці.

6. Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.

7. Проблема відчуження праці.

8. Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.

9. Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.

10. Управління та самоуправління, їх співвідношення.

 

Тема 11. Соціологія політики

1. Предмет соціології політики.

2. Сутність і роль політичної сфери в суспільстві як загальній соціальній системі.

3. Структура та властивості політики.

4. Сутність соціального в політиці.

5. Соціальна сутність політичної свідомості і політичних відносин.

6. Ознаки демократичної, правової, соціальної держави.

7. Типологія держав, їх основні характеристики.

8. Сутність легітимності політики і влади, її основні ознаки.

9. Соціальні сфери політичного життя суспільства.

10. Громадянське суспільство та його основні інститути.

 

Тема 12. Соціологія релігії

1. Предмет соціології релігії.

2. Соціальна сутність релігії.

3. Зв’язок релігійної свідомості з іншими формами суспільної свідомості.

4. Специфіка церкви як соціального інституту.

5. Релігійна ситуація в сучасній Україні.

6. Основні релігійні організації України.

7. Християнські церкви в Україні.

8. Ісламський чинник соціального розвитку України.

9. Проблеми міжконфесійного діалогу в Україні.

10. Радикальна складова окремих конфесій: значення для України.

Тема 13. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.

1. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.

2. Поняття соціологічного дослідження, його завдання.

3. Поняття процедури, методології, методики та техніки соціологічного дослідження.

4. Види соціологічного дослідження, їх призначення.

5. Функції соціологічного дослідження.

6. Етапи організації соціологічного дослідження.

7. Програма соціологічного дослідження, її структура.

8. Поняття проблеми, значення її формулювання та обґрунтування в організації проведення соціологічного дослідження.

9. Мета і завдання соціологічного дослідження.

10. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.

11. Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.

12. Генеральна та вибіркова сукупність, порядок їх визначення.

13. Основна тематика сучасних досліджень Інституту соціології НАН України.

 

Тема 14. Методологія та методи соціологічних досліджень

1. Методи аналізу соціологічних документів.

2. Соціологічне спостереження, його види.

3. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.

4. Соціологічне опитування, його різновиди.

5. Запитання в анкеті, порядок їх формування та види.

6. Анкетування, структура анкети.

7. Вимоги до анкетера.

8. Інтерв’ю, його види.

9. Експертиза, її призначення.

10. Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.

11. Тестування, його призначення. Види тестів.

12. Соціометрія, особливості її застосування.

13. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Денна та вечірня форма навчання
І. Обов’язкові
1.1. Підготовка до семінарських занять	Протягом семестру	Оцінка системності та активності роботи на семінарських заняттях
За виконання модульних завдань
1.2. Модульне завдання № 1	За графіком проведення занять	Оцінка правильності виконання модульних робіт
1.3. Модульне завдання № 2	За графіком проведення занять	Оцінка правильності виконання модульних робіт
Разом балів за обов’язкові види СРС
ІІ. Вибіркові (Примітка: студент може вибрати не більше двох видів самостійної роботи)
2.1. Написання реферату (есе) за заданою тематикою	Протягом семестру	Доповідь за матеріалами реферату (есе) та її обговорення під час аудиторних занять та годин ІКР із застосуванням кооперативних методів
2.2. Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з соціології за заданою тематикою	Протягом семестру	Презентація та обговорення підібраних джерел під час аудиторних занять та годин ІКР із застосуванням кооперативних методів
2.3. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій	Протягом семестру	Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять та годин ІКР
2.4. Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах тощо	За графіком проведення	Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять та годин ІКР
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС
Заочна форма навчання
І. Обов’язкові
1.1. Підготовка до семінарських занять	За графіком проведення занять	Активна участь у семінарських заняттях
1.2. Підготовка до модульної контрольної роботи	За графіком проведення занять	Модульна контрольна робота
1.3. Написання реферату (есе) за заданою тематикою	Відповідно до навчального плану	Перевірка реферату (есе)
Разом балів за обов’язкові види СРС
ІІ. Вибіркові (Примітка: студент може вибрати не більше двох видів самостійної роботи)
2.1. Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з соціології за заданою тематикою	Відповідно до навчального плану	Перевірка правильності виконання завдань
2.2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій	Відповідно до навчального плану	Перевірка правильності виконання завдань
2.3. Підготовка «соціального портрету» відомого громадського діяча	Відповідно до навчального плану	Перевірка правильності виконання завдань
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС

 

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему. При цьому максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 50 балів. Результат поточної успішності зараховується при загальному (підсумковому) оцінюванні знань студентів.

Порядок проведення семінарських занять для студентів денної і вечірньої форми навчання.

Системність та активність роботи студентапротягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 30 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить 0-5 балів за кожне семінарське заняття (0 балів – повторне вивчення теми, 1-2 бали – оцінка «незадовільно», 3 бали – оцінка «задовільно», 4 бали – оцінка «добре», 5 балів – оцінка «відмінно»).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (6 семінарів). При цьому враховуються:

для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар;

для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо).

Порядок проведення модульних завдань для студентів денної і вечірньої форми навчання.

Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-10 балів із 50, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0-5 балів за кожний модуль).

Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1-5, друге – до тем 6-10.

Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної і вечірньої форми навчання.

 

Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної соціальної проблеми, пояснення причин її виникнення, визначення тенденцій розвитку, а також формулювання відповідних практичних висновків.

Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з соціології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі пізнавальної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в навчальному процесі.

Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами заочної форми навчання в цілому відповідає підходам, розробленим для денної і вечірньої форм (за винятком балів).

Додатковим завданням є підготовка «соціального портрету» відомого громадського діяча. Завдання передбачає формування вмінь та навичок, спрямованих на конкретизацію особистісного (суб’єктивного) фактору в суспільному житті, визначення механізмів впливу індивідуальних рис громадських лідерів на функціонування соціальних систем, у які вони залучені.

Контроль знань у формі іспиту здійснюється на основі виконання студентом екзаменаційних завдань. Іспит з дисципліни «Соціологія» проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, визначеними у відповідальності з програмою дисципліни, яка доводиться до студентів на початку навчального семестру.

Екзаменаційний білет містить 5 рівноцінних питань і складається таким чином, щоб він охоплював всю програму курсу. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за шкалою 0-10 балів залежно від рівня знань.

 

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою[1]	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
	відмінний
	добрий
	задовільний
	незадовільний

 

Для оцінювання відповідей студентів використовуються наступні критерії:

- відмінному рівню (10 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, у якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмою дисципліни; уміння використовувати знання для аналізу соціального життя суспільства та аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, закономірностей, випадковостей, суспільних явищ і процесів.

- доброму рівню (8 балів) відповідає на поставлене питання, добре володіння понятійним апаратом, методами і методиками, розумінням зв’язків між соціальними явищами, процесами та відносинами.

- задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу дисципліни “Соціологія”, але не зміг переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання рекомендованої літератури.

- незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, у якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів (до 60 %), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а набрані за іспит бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

 

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни «Соціологія» складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо ж на іспиті студент набрав менше 30 балів, то загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Соціологія» здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю (іспиту).

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	(відмінно)
B	80-89	(добре)
C	70-79
D	66-69	(задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни