Зовнішні умови господарської діяльності підприємства



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зовнішні умови господарської діяльності підприємства



Фінансово-економічне середовище, в якому планується реалізація проекту, описується в розділі «Окружение».

Цей розділ містить чотири модулі: «Валюта», «Учетная ставка», « Инфляция», «Налоги».

3.4.1. Валюта проекту

Модуль «Валюта» призначений для вибору основної і додаткової валюти проекту, одиниць вимірювання валют, а також встановлення їх курсового співвідношення на період дії проекту.

В діалоговому вікні «Валюта проекта» вказують основну валюту (як правило, національна валюта країни, де реалізується проект), та додаткову валюту (визначається характером експортно-імпортних операцій, передбачених проектом). Курс додаткової валюти відносно основної вводять в полі «Курс на момент начала проекта». Моментом початку проекту вважається дата, яка встановлена в заголовку проекту в розділі «Проект». Величина курсу валюти повинна бути в межах від 0,01 до 1000000. Темпи росту чи зниження курсового співвідношення валют у процентах до попереднього періоду вводяться в таблицю, розташованій в нижній частині діалогу.

3.4.2. Облікова ставка

В модулі «Учетная ставка» для внесення щорічних значень ставки рефінансування в період дії проекту відкриваємо діалогове вікно «Ставка рефинансирования». Ставка рефінансування, що встановлена Центральним Банком (8%, березень 2004 р.) регулює вартість кредитних ресурсів на фінансовому ринку і є орієнтиром для визначення умов одержання кредитів. Значення ставки рефінансування на кожний рік проекту вносяться в таблицю, попередньо визначивши вид валюти.

3.4.3. Інфляція

Модуль «Инфляция» забезпечує ввід даних, що характеризують інфляційні фактори зовнішнього середовища, де реалізується проект. Оскільки інфляція діє нерівномірно на різноманітні групи товарів, послуг, трудові ресурси, нерухомість, в процесі розробки проекту необхідно оцінити тенденції ціноутворення по кожній з цих складових. В діалоговому вікні «Объекты инфляции» передбачені процедури вводу показників інфляції для п’яти груп об’єктів інфляції. В таблицю вносять числові значення прогнозованого зростання чи зниження цін в процентах до попереднього періоду на кожну групу об’єктів, які підлягають впливу інфляції:

- збут (продукція, послуги);

- прямі витрати (матеріали, комплектуючі та інші змінні витрати, крім заробітної плати);

- загальні витрати (операційні, торговельні, адміністративні витрати);

- заробітна плата;

- нерухомість (будівлі, споруди, обладнання).

3.4.4. Оподаткування

Загальні умови оподаткування можна визначити в модулі «Налоги», який призначений для внесення даних про податки на основні види діяльності, передбачені проектом.

Програмою Project Expert пропонуються стандартні податки Російської Федерації, тому студенту необхідно змінити їх відповідно до українського законодавства наступним чином: внести найменування податку, його ставку, а також встановити базу і період оподаткування.

Програма Project Expert дозволяє змінювати ставку податку упродовж терміну реалізації проекту. Відповідно до Закону України „Про інноваційну діяльність” необхідно враховувати особливості в оподаткуванні інноваційної діяльності. Наприклад, стаття 21 цього закону передбачає впродовж строку чинності свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту оподаткування об’єктів інноваційної діяльності у порядку, за яким до державного бюджету сплачується 50% податку на прибуток, одержаного від виконання цих проектів. Враховуючи, що свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту видається на три роки (36 місяців), то для проекту, який планується реалізовувати упродовж п’яти років порядок розрахунку податку на прибуток визначаємо за наступною схемою:

1) в списку податків вказуємо назву „Податок на прибуток” і ставку оподаткування, яка становить 50% (половину) діючої ставки оподаткування підприємств (30%: 2=15%);

2) задаємо базу оподаткування – «Прибыль»;

3) вибираємо періодичність виплат – «Месяц»;

4) в розділі «Изменения ставки» вказуємо місяць проекту (37-й місяць), починаючи з якого ставка податку на прибуток становитиме 30%, тобто пільги щодо оподаткування інноваційного проекту вже не діють.

Додаткові параметри оподаткування задаються після натискання кнопки «Настройка» в діалоговому вікні «Налоги». При цьому відкривається діалог «Параметры налогообложения», де можна вказати умови нарахування ПДВ, списання переплаченого ПДВ, спосіб обліку збитків попередніх періодів при розрахунку податку на прибуток.

Особливості відображення ПДВ в результатах розрахунку.

1. В таблиці «Кэш-фло» всі суми виплат містять ПДВ, якщо умови проекту передбачають його наявність.

2. ПДВ відображається в «Кэш-фло» в загальній сумі податків в рядку «Налоги». Суми ПДВ, що підлягають поверненню, відображаються зі знаком мінус, якщо в діалозі «Параметры налогообложения» встановлено режим повернення переплаченого ПДВ.

3. ПДВ не відображається в «Отчете о прибылях и убытках».

4. Рядок «Краткосрочные предоплаченные расходы» таблиці «Баланс» відображає суми переплаченого ПДВ, а також ПДВ по придбаних товарах і послугах до моменту їх оплати.

5. Якщо ПДВ нараховується «по оплате», то в рядку «Счета к оплате» таблиці «Баланс» відображаються суми ПДВ до моменту оплати продукції покупцем.

 

3.5. Інвестиційний план

В розділі «Инвестиционный план» складають календарний графік початкових капітальних вкладень і підготовчих робіт, визначають етапи робіт і вказують ресурси, необхідні для виконання цих етапів, та їх вартість, встановлюють взаємозв’язки між етапами, формують активи підприємства, описують способи і терміни амортизації активів. Розділ відкриває закладка «Инвестиционный план» у вікні «Содержание».

Вказаний розділ містить модулі: «Календарный план», «Список активов», «Ресурсы».

3.5.1. Календарний план

Модуль «Календарный план» призначений для формування переліку етапів, опису ресурсів проекту і схеми їх використання. Етап – це окреме завдання підготовчого періоду проекту, яке є складовою частиною загального плану робіт. Прикладами етапів можуть бути такі заходи, як розробка документації проекту, укладення ліцензійної угоди, придбання обладнання, ремонт приміщень, маркетингові дослідження. Особливим етапом є „Виробництво”, його початок – це момент часу, з якого починається виробництво певного продукту (надання послуги).

Вікно «Календарный план» складається з трьох основних частин. В лівій частині вікна розміщують список етапів та їх основні характеристики. В правій частині вікна знаходиться діаграма Гантта, яка графічно відображає часові характеристики етапів, а також додаткову інформацію про кожний етап (вартість, тривалість, відставання від запланованого графіка робіт). Нижня частина вікна «Календарный план» містить інформацію про вибраний етап: часові характеристики етапу, перелік попередніх етапів, список ресурсів етапу.

Роботу з календарним планом слід розпочати з формування переліку етапів. Новий етап можна створити одним з наступних способів:

- натиснувши кнопку «Ins» у вікні списку етапів;

- вибравши пункт «Вставить этап» в головному меню Project Expert;

- вибравши пункт «Вставить этап» в меню, що відкривається натисканням правої кнопки миші у вікні списку етапів.

При цьому відкривається діалогове вікно «Редактирование этапа проекта», куди необхідно внести наступну інформацію: найменування етапу, відповідального за виконання етапу, тривалість етапу в робочих днях. У стандартному випадку, коли розташування етапу в календарному плані визначається зв’язками з іншими етапами, дати вираховуються автоматично і використовуються для довідки. При встановленому параметрі «Фиксированная дата» можна редагувати дати, при цьому змінюється положення етапу в календарному плані.

В полі «Стоимость этапа» відображується сумарна вартість етапу із врахуванням інфляції. Якщо відсутня необхідність детального опису ресурсів етапу, то можна внести його вартість безпосередньо у вказане поле. В момент виходу з поля «Стоимость» відбувається перерахунок вартості ресурсу і внесена сума замінюється сумою, одержаною з врахуванням інфляції. Якщо етап містить дочірні етапи або перелік ресурсів етапу включає більше одного елементу, тоді поле вартості етапу є недоступним для редагування.

Кнопка «Ресурсы» викликає діалогове вікно «Ресурсы». Цей варіант визначення вартості етапу використовується у випадку, коли необхідно описати залучені ресурси і схему їх використання.

Параметр «Этап является активом» і кнопка «Характеристики» використовуються, якщо після завершення етапу засоби, витрачені на його виконання, фіксуються в балансі підприємства як основні засоби і підлягають в подальшому амортизації.

Кнопка «Статус этапа» при створенні нового етапу не використовується. В цьому діалоговому вікні можна вносити інформацію про фактичний стан етапу після початку реалізації проекту.

Для позначення початку виробництва продукції в календарному плані створюють етап «Производство», вибравши пункт «Вставить производство» в меню, яке відкривається натисканням правої кнопки миші у вікні списку етапів. При цьому відкривається діалогове вікно «Редактирование этапа «Производство». В полі «Наименование продукта/услуги» необхідно вибрати продукт, початок виробництва якого позначає вказаний етап. Якщо використовуються зв’язки між етапами, то дата початку виробництва автоматично вираховується при будь-якій зміні календарного плану.

З метою визначення послідовності виконання етапів встановлюють зв’язки між ними. Для того, щоб задати характер зв’язків між етапами зручно використовувати діалогове вікно «Настройка связей», яке можна відкрити наступним чином: виділити етап у вікні переліку етапів і вибрати команду «Настройка связей» в меню «Этап» основного меню програми. Для створення зв’язку між етапами необхідно у полі «Список стадий» діалогу «Настройка связей» вибрати етап, який передує поточному етапу, кнопкою «Добавить» додати його у поле «Предшествующие стадии». У полі «Тип текущей связи» - встановлюється тип зв’язку для етапу, який вибрали в даний момент зі списку «Предшествующие стадии». Встановлення найбільш поширеного типу зв’язку – „закінчення-початок” – означає, що наступний етап може розпочатися тільки після завершення попереднього.

3.5.2. Ресурси

Модуль «Ресурсы» призначений для визначення складу і порядку використання ресурсів, необхідних для проведення заходів, передбачених календарним планом. Ресурсами інноваційного проекту можуть бути працівники, обладнання, послуги інших організацій та інші засоби, які використовуються для реалізації календарного плану. Використання ресурсів описується в діалоговому вікні «Ресурсы», яке відкривається натисканням кнопки «Ресурсы» в діалозі «Редактирование этапа проекта». У верхній частині діалогу відображено назву етапу, для якого редагується список ресурсів, а також розташований список ресурсів, які використовуються при виконанні етапу (поле «Ресурсы этапа»), і список всіх ресурсів проекту (поле «Список доступных ресурсов»). Опис схеми платежів за ресурс (назва якого відображена в полі «Текущий ресурс») виконують в нижній частині діалогу «Ресурсы» одним з наступних способів.

1. Описати кількість одиниць ресурсу, необхідну для реалізації етапу. Вартість етапу буде розрахована автоматично за умови, що була задана вартість одиниці ресурсу і схема виплат.

2. Вказати сумарну вартість ресурсу для виконання етапу в полі «Стоимость» і схему виплат.

3. Вказати окрему кожну виплату за ресурс у розділі діалогу «Разовые выплаты».

3.5.3. Список активів

В результаті реалізації інвестиційного плану проекту здійснюються капітальні вкладення і створюються основні фонди підприємства. В Project Expert 7 сформований актив завжди пов’язаний з певним етапом календарного плану. Якщо спорудження будівлі, купівля і встановлення обладнання чи інші дії, які формують актив, описуються декількома етапами, то необхідно спочатку створити етап, який міститиме всі вказані етапи, і назвати його активом.

Щоб етап вважався активом, необхідно в діалоговому вікні «Редактирование этапа проекта» встановити параметр «Этап является активом». Після цього стане доступною кнопка «Характеристики…», при натисканні якої відкривається діалог «Характеристики актива». В даному діалоговому вікні вказують правила амортизації створеного активу; спосіб списання ПДВ, сплаченого при створенні (купівлі) активу; умови ремонту і продажу активу.

Тип активу є важливою характеристикою і дозволяє класифікувати активи при формуванні балансу, що впливає на правильність оцінки фінансового стану компанії.

Програма Project Expert дає можливість описати усі необхідні параметри для декількох типів амортизації (лінійної, за залишковою вартістю, за обсягами виробництва, за схемою). Для того щоб вибрати потрібний тип амортизації, необхідно відкрити відповідну картку в групі «Амортизация». Параметри амортизації залежать від обраного методу. Лінійна амортизація – найбільш поширений метод, який використовується при облікуванні активів. Його суть полягає в наступному: вартість активу ділять на термін його роботи, одержану суму щомісяця віднімають із залишкової вартості активу, після закінчення терміну служби актив списується з балансу. При використанні амортизації за залишковою вартістю сума амортизаційних відрахувань поточного місяця розраховується відносно залишкової вартості активу на початок місяця. Це зумовлює наступні відмінності вказаного методу від лінійного: (1) значення амортизаційних відрахувань поступово зменшуються; (2) актив ніколи не може бути амортизованим до нульового значення; (3) амортизація за залишковою вартістю характеризується річною ставкою амортизаційних відрахувань в залежності від виду активу.

У деяких випадках для організації правильного оформлення бухгалтерської звітності необхідно використовувати метод амортизації за обсягами виробництва, відповідно до якого актив амортизується пропорційно обсягам продаж продуктів і в звіті про прибутки і збитки необхідно відображати його амортизацію як прямі витрати. Для цього в діалоговому вікні «Характеристики актива» встановлюють параметр «Отнесение амортизации на прямые издержки». В цьому випадку амортизаційні відрахування по вибраному активу відображаються в звіті про прибутки і збитки в рядку «Материалы и комплектующие».

Податок на додану вартість, сплачений в процесі створення (придбання) актива, може бути списаний двома способами:

- через амортизацію;

- за період, не пов`язаний з терміном амортизації.

При списанні ПДВ “через амортизацію” сума ПДВ додається до основної вартості активу і амортизується разом з ним. Суми ПДВ, що підлягають списанню, у цьому випадку фіксуються в рядку “Амортизація” Звіту про прибутки і збитки. У випадку списання ПДВ “за період” сума ПДВ відображається в рядку “Короткострокові передплачені видатки” таблиці “Баланс”. Вибір способу списання ПДВ здійснюється в розділі «Списание НДС» діалогу «Характеристики актива».

Інвестиційний план можна створювати в двох режимах: (1) без врахування вихідних днів; (2) з врахуванням вихідних днів. З метою врахування вихідних днів при розробці календарного плану передбачено використання календаря. Настройка календаря виконується в діалоговому вікні «Календарь», яке відкривається після натискання відповідної кнопки на панелі інструментів у вікні «Календарный план». Режим використання календаря встановлюється за допомогою параметра «Использовать календарь».

 

План основної діяльності підприємства

Вихідні дані щодо збуту виробленої продукції і про витрати, що відносяться до періоду виробничої діяльності підприємства, вносяться в розділі «Операционный план».

Цей розділ відкривається закладкою «Операционный план» у вікні «Содержание», і містить п`ять модулів: «План сбыта», «Материалы и комплектующие», «План производства», «План по персоналу», «Общие издержки».

 

3.6.1. План збуту

В модулі «План сбыта» вводять дані про обсяги та умови продаж продуктів чи послуг, а також можна встановлювати тенденції зміни цін і спеціальні умови оподаткування. Діалог «План сбыта» відкривається натисканням відповідної кнопки в розділі «Операционный план».

У верхній частині діалогу розташована таблиця зі списком продуктів, який був сформований в модулі «Список продуктов» розділу «Проект». В нижній частині діалогу вводять дані про умови продаж кожного з продуктів. Для створення спрощеного варіанту проекту параметр «Детальное описание» не встановлюємо і виконуємо спрощений опис плану збуту (тільки обсяги збуту). Встановлення режиму «Детальное описание» дає можливість детально описати ціноутворення, умови оплати і поставок продукції чи послуг.

У картці «Объем сбыта» в таблицю «Объем продаж» вносимо щомісячні (квартальні, річні) дані в натуральних одиницях про заплановану кількість продаж продукта. План продаж можна сформувати одним з наступних способів:

- безпосередньо внести дані в таблицю;

- використати функцію «Быстрый ввод».

Кнопка «Быстрый ввод» відкриває діалог, в якому можна визначити параметри життєвого циклу продукту: періоди зростання, спаду і планові обсяги продаж. Після внесення необхідних даних програма розраховує графік обсягів збуту продукту і відображає його в таблиці «Объем продаж».

Відкриється діалогове вікно, в якому за допомогою стовбчатої діаграми можна відобразити щомісячні значення сезонних змін у відсотках до величини обсягів збуту, вказаної в таблиці.

Для одержання графіку обсягів продаж продукції необхідно виділити рядок таблиці «Объем продаж» і натиснути праву кнопку миші. Після вибору в меню команди «Графики» на екрані з’явиться графік обсягів збуту.

Картка «Ценообразование» дозволяє внести опис впливу інфляції, особливостей оподаткування, сезонних коливань на ціну продукції. В процесі розрахунків вихідні значення ціни продукції автоматично коригуються відповідно до показників інфляції на збут, встановлених в модулі «Инфляция» розділу «Окружение». Але програма передбачає можливість опису умов інфляції для кожного продукту індивідуально. Це виконується за допомогою діалогу «Инфляция», який відкривається після натискання кнопки «Нестандартная инфляция». Ціна продуктів, для яких встановлена нестандартна інфляція, коригується при розрахунку проекту згідно тенденцій, описаних в даному діалоговому вікні. Опис загальної інфляції на збут, виконаний в розділі «Окружение», на такі продукти не поширюється.

У випадках, коли цінова стратегія підприємства передбачає коригування ціни продукту з врахуванням сезонних факторів, слід встановити параметр «Сезонные изменения цены» і відкрити діалогове вікно натиснувши кнопку «Сезонность…».

Стратегія продаж продукції може передбачати зміни рівня ціни упродовж певного часу. Для внесення таких змін необхідно встановити параметр «Изменения цены» і вибрати один з варіантів: «Скачкообразные» або «По формуле».

Знижка ціни на продукт встановлюється в полі «Скидка». Наприклад, встановлення знижки 10% означає, що компанія від продаж продукту одержить 90% його ціни, а 10% залишаться покупцю.

Картка «Условия оплаты» дозволяє описати порядок надходження платежів за проданий продукт і містить чотири види умов оплати продукції: оплата по факту поставки товару; оплата авансом; продаж в кредит; складна схема оплати. Оплата по факту означає, що зобов’язання з оплати виникають з моменту поставки товару, який визначений у плані збуту.

Оплата авансом передбачає повну або часткову передоплату покупки. Зобов’язання з виплати авансу виникають до моменту поставки товару в термін, встановлений у договорі. При виборі даного виду оплати необхідно вказати суму авансу у відсотках від ціни продукту і термін його виплати в днях до моменту поставки.

Продаж в кредит означає, що оплата проводиться після завершення встановленого терміну після поставки продукту. У випадку використання цього виду оплати слід вказати термін кредиту.

Оплата за схемою дозволяє вказати довільний графік виплат. У діалоговому вікні, що відкривається натисканням кнопки «Схема», вказують суму виплати у відсотках від ціни продукту і термін платежу у вигляді зсуву відносно дати поставки товару. Зсув може вказуватися в днях, місяцях або роках. У випадку передоплати зсув виражається від’ємною величиною. Частина вартості товару, яка не включена в схему оплати, виплачується по факту.

Картка «Условия поставок» дозволяє вказати величину втрат при продажах, час на збут, режим поставок і обсяг запасів готової продукції. Втрати визначають відсоток продукції, втраченої в процесі продаж. Ця величина віднімається при розрахунку проекту з обсягів збуту і відображається в рядку «Потери» звіту про прибутки-збитки. Час на збут визначає період часу між завершенням виробництва продукту та його продажем. Поставки упродовж місяця можуть здійснюватися рівномірно або на початку місяця. Запас готової продукції формується для компенсації коливань між попитом і пропозицією, його величина задається у відсотках від обсягів продаж або в днях. Слід зазначити, що умови поставок впливають на дату початку продаж продукту. Продажі можуть починатися не раніше терміну, визначеного параметром «Время на сбыт». Для формування запасів готової продукції в початковий період часу виробництво працює „на склад”. При цьому продажі можуть починатися тільки після завершення формування запасів.

3.6.2. Матеріали і комплектуючі

Діалог «Сырье, материалы и комплектующие» відкривається натисканням кнопки «Материалы и комплектующие» в розділі «Операционный план» і дозволяє детально описати умови придбання всіх компонентів, що використовуються у виробництві. У верхній частині діалогового вікна розташована таблиця зі списком матеріалів, сировини і комплектуючих, а в нижній частині – опис умов придбання компонентів, представлений на трьох картках: «Общие данные», «Объем закупок», «Ценообразование».

Передусім слід сформувати список матеріалів і комплектуючих, вказавши найменування, одиницю виміру і ціну кожного компоненту. Додавати і знищувати записи в таблиці можна за допомогою клавіш Insert або Delete.

Картка «Общие данные» містить відомості про термін передоплати і обсягах запасів кожного необхідного для виробництва компонента.

Картка «Объем закупок» дозволяє описати графік закупівель кожного компоненту для виробництва продукції вибравши один з чотирьох варіантів: в міру необхідності, мінімальними партіями, з визначеною періодичністю, за фіксованим графіком, за формулою. Графіки закупівель для перших трьох варіантів розраховуються на основі заданих параметрів автоматично, виходячи з потреб виробництва. Останні два варіанти формуються користувачем самостійно, і у разі невідповідності графіка закупівель потребам виробництва програма інформує про це у процесі розрахунку.

Закупівлі в міру необхідності здійснюються в обсязі, достатньому для забезпечення виробництва і підтримання заданого рівня страхового запасу (див. картку «Общие данные»). При цьому обсяг запасів на складі є постійною величиною. Мінімальна партія визначає обсяг закупівлі в натуральних одиницях. Моменти здійснення закупівель розраховуються автоматично на основі потреб виробництва і рівня страхового запасу. Обсяг запасів на складі зростає в момент закупівель на величину мінімальної партії і знижується до рівня страхового запасу на момент наступної закупівлі матеріалів. Періодичність закупівель можна вказати, включивши кнопку «Закупки раз в…». Після цього в полі з прокруткою визначають період між закупівлями. У цьому випадку програма при розрахунку проекту визначить обсяги матеріалів, які необхідно придбати для забезпечення виробництва упродовж вказаного періоду. Динаміка формування запасів аналогічна варіанту закупівель мінімальними партіями. Графік закупівель дозволяє внести в таблицю довільно встановлені обсяги закупівель сировини, матеріалів і комплектуючих в натуральних одиницях.

3.6.3. План виробництва

Модуль «План производства» призначений для опису виробничої програми підприємства, тут вносять інформацію про прямі витрати виробництва і формується графік виробництва.

До прямих витрат належать витрати, величина яких залежить від обсягів виробництва продукції: витрати на сировину, матеріали, заробітна плата від виробітку. Величина прямих виробничих витрат визначається з розрахунку на одиницю продукції.

Модуль «План производства» відкривається натисканням кнопки в розділі «Операционный план». У верхній частині діалогового вікна розташована таблиця, яка містить перелік продуктів, сформований в модулі «Список продуктов» розділу «Проект».

Для редагування доступним є тільки поле, в якому вказується тривалість технологічного циклу, необхідного для виробництва одиниці продукту. У випадках, коли тривалість виробничого циклу не має істотного значення, її можна встановити рівною нулю.

Поле «сума издержек на продукт» показує сумарні витрати, пов’язані з виробництвом продукту. Податки на фонд заробітної плати в цю суму не входять.

Нижня частина діалогу «Продукты/Услуги» являє собою набір карток, призначених для внесення даних про витрати і обсяги виробництва кожного продукту: «Материалы и комплектующие», «Сдельная зарплата», «Другие издержки», «Продукты», «Полуфабрикаты», «График производства».

Картка «Материалы» призначена для вводу інформації про використання сировини, матеріалів і комплектуючих у виробництві продукту. Витрати на матеріали можна визначити двома способами:

- вказати загальну суму в розрахунку на одиницю продукції;

- детально описати склад і кількість сировини, матеріалів і комплектуючих, що використовуються для виробництва одиниці продукції; в цьому випадку розрахунок витрат виконується програмою на основі внесених даних.

Загальна сума витрат на матеріали і комплектуючі вноситься після натискання кнопки «Суммарные прямые издержки». В полях, розташованих у верхній частині картки, вказується сума витрат в розрахунку на одиницю продукції в першій і / або в другій валюті проекту. Якщо суми вказані в обох валютах, то вони додаються.

Детальний опис витрат вноситься після включення кнопки «Список материалов и комплектующих». У цьому випадку в таблицю, що розташована в нижній частині картки, можна вносити компоненти з переліку, сформованого в модулі «Сырье, материалы и комплектующие». Для редагування таблиці слід користуватися клавішами Insert чи Delete, або меню, яке відкривається правою кнопкою миші на полі таблиці. Після вибору команди «Добавить» відкривається список матеріалів, з якого вибираємо компоненти, що використовуються у виробництві даного продукту. Далі необхідно внести витрати матеріалу на одиницю продукції (поле «Расход»), частку втрат у % (поле «Потери») і режим використання матеріалу упродовж виробничого циклу. З врахуванням внесеної інформації автоматично розраховуються сумарні прямі витрати для вибраного продукту. Їх величина відображається в полі «Суммарные прямые издержки», яке є недоступним для редагування в цьому режимі.

В картці «Сдельная зарплата» вводяться дані про прямі витрати на оплату праці персоналу, що працює на умовах оплати від виробітку. Допускається будь-який з двох варіантів вводу даних в цю картку:

- вказується загальна сума витрат на оплату праці від виробітку;

- складається перелік операцій, що виконуються при виробництві продукції.

Загальна сума витрат вказується після натискання кнопки «Суммарные прямые издержки». У цьому випадку в поля, розташовані у верхній частині картки, слід внести загальну суму витрат на зарплату від виробітку в розрахунку на одиницю продукції в першій і / або в другій валюті проекту. Якщо суми вказані в обох валютах, то вони додаються.

Детальний опис прямих витрат на оплату праці від виробітку можна сформувати, включивши кнопку «Список операций». Після цього в таблицю, розташовану в нижній частині картки, вносять перелік виробничих операцій і вказують суму витрат на кожну з них в першій чи другій валюті проекту.

В правій частині картки вказується режим виплати заробітної плати упродовж виробничого циклу (рівномірно, на початку або в кінці).

Виробничі витрати, що не належать до матеріалів і до зарплати від виробітку, вводяться в картці «Другие издержки». Ввод даних виконується аналогічно картці «Сдельная зарплата».

У випадку, коли продукти, що випускаються підприємством для продажу, використовуються цим підприємством в якості компонентів для виробництва іншої продукції, витрати описуються в картці «Продукты». Для будь-якого продукту, вибраного в загальному переліку в таблиці діалогу «Производство», можна вказати перелік інших продуктів, що використовуються у виробництві першого як матеріали або комплектуючі. Для формування цього переліку можна користуватися клавішами Insert чи Delete, або меню, яке відкривається правою кнопкою миші на полі таблиці. Вибір команди «Добавить продукт» приводить до появи списку, з якого слід вибрати продукт, який включаємо в перелік компонентів. Після цього в нижній частині картки вказують витрати компонента на одиницю продукції, частку втрат у відсотках, режим використання компонента упродовж виробничого циклу.

Таким чином, до складу сумарних прямих витрат на продукт включаються витрати на виробництво компонентів, вказані при описанні прямих витрат виробництва цих компонентів як окремих продуктів.

Картка «График производства» призначена для опису обсягів виробництва кожного продукту.

Над таблицею «Объем производства» розташована панель інструментів. Її використання аналогічне панелі інструментів таблиці «Объем продаж» в модулі «План сбыта».

Передбачено два режими формування графіка виробництва:

- автоматичний розрахунок обсягів виробництва;

- встановлення фіксованого графіка виробництва.

Автоматичний розрахунок виконується при включеній кнопці «Неограниченное производство». В цьому випадку програма розраховує обсяг виробництва (а також пов’язані з ним суми прямих витрат) таким чином, щоб забезпечити обсяг продаж продукції, передбачений планом збуту. При розрахунку враховуються передбачені планом запаси готової продукції, умови поставки і оплати товару.

Фіксований обсяг виробництва можна ввести в таблицю після вибору відповідної кнопки. Обсяг виробництва продукції вводиться в натуральних одиницях за період (місяць, квартал, рік), вибраний при настройці масштабу таблиці.

6.4. План персоналу

Діалог «План персонала» призначений для опису загальних (постійних) витрат на заробітну плату працівників підприємства. Дані про персонал поділяються на три групи: управління, виробництво, маркетинг. Кожна група розміщена у відповідній картці діалогу.

Формування плану по персоналу починають із складання штатного розпису – переліку посад працівників компанії. В таблиці необхідно вказати найменування посади, кількість штатних одиниць і розмір зарплати на одну штатну одиницю в одній з валют проекту.

В нижній частині діалогу описують умови виплати і порядок відображення в обліку заробітної плати по кожній посаді, що є в переліку. Передбачені чотири способи опису виплат заробітної плати: періодичні виплати, одноразова виплата, складна схема виплат.

Періодичні виплати описуються двома параметрами: період і тривалість. Період (місяць, квартал, 6 місяців, рік) вибирається в полі зі списком, а тривалість встановлюється за допомогою перемикача «в течение: всего проекта; периода производства; периода с указанными границами».

Одноразова виплата виконується в момент часу, визначений вказаною датою.

Складна схема виплат дозволяє ввести будь-який графік виплат. Дані вводяться після встановлення перемикача в положення «Сложная схема выплат» і натискання кнопки «Схема». Суми виплат вносяться в таблицю «Сложная схема выплат» у відповідності з вибраним масштабом часу. Сумарне значення усіх введених виплат відображається в таблиці у верхній частині діалогу як загальна величина зарплати, встановленої для цієї посади.

3.6.5. Загальні витрати

Діалог «Общие издержки» призначений для вводу постійних витрат. Величина цих витрат, які також називаються накладними витратами, не пов’язана безпосередньо з обсягами виробництва або збуту. До загальних витрат відносяться, наприклад, витрати на комунальне обслуговування, оренду приміщень і обладнання, ремонтні роботи, утримання транспорту, витрати на рекламу.

З метою деталізації структури витрат їх поділяють на три групи: «Управление», «Производство», «Маркетинг». Дані кожної з цих груп розміщуються у відповідній картці діалогу «Общие издержки».

 

Перелік загальних витрат формують в таблиці діалогового вікна і вказують найменування витрат та їх суму в одній з валют проекту. Для коректного опису структури витрат необхідно правильно визначити, до якої групи належить кожен вид витрат, щоб внести їх у відповідну картку даного діалогу.

 

Фінансування

Потреба в капіталі визначається на основі даних, відображених в Звіті про рух грошових коштів («Кэш-фло»). Баланс готівки представлений в останньому рядку таблиці і демонструє прогнозований стан розрахункового рахунку підприємства в кожний момент його діяльності. Від’ємне значення залишку на розрахунковому рахунку в будь-який період часу означає, що підприємство не має відповідної суми коштів для реалізації проекту. В такій ситуації необхідно забезпечити фінансування проекту із зовнішніх джерел.

Існують два основні види джерел фінансування:

- кошти інвесторів;

- позики, одержані на умовах оплати фінансових ресурсів і повернення їх у встановлений термін.

В процесі розробки плану фінансування необхідно вирішити наступні завдання.

1. Забезпечити надходження грошових коштів в обсязі, достатньому для реалізації проекту, тобто баланс грошових коштів не повинен бути від’ємним в кожний момент діяльності підприємства.

2. Не допускати залучення капіталу у розмірі, що перевищує потреби фінансування проекту, щоб обмежити витрати на оплату фінансових ресурсів (виплати відсотків і дивідендів).

3. Реально оцінювати вартість залученого капіталу на основі вимог і пропозицій конкретних інвесторів чи результати аналізу фінансового ринку.

4. Передбачити несприятливі сценарії, при яких потреба у фінансуванні може виявитися більшою за розрахункову в результаті росту інфляції, виникнення додаткових витрат або внаслідок дії інших факторів.

Розробку схеми фінансування проекту починають лише після завершення формування інвестиційного плану і виробничої програми підприємства, коли визначені усі джерела надходжень і витрат.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.36.32 (0.035 с.)