Львівська комерційна академія

Укоопспілка

Львівська комерційна академія

 

Міжнародний інноваційний менеджмент

 

Методичні вказівки для виконання інноваційного проекту

із застосуванням комп’ютерної технології Project Expert

студентами спеціальностей

7.030403, 8.030403 „Міжнародні економічні відносини”

 

 

Львів

Видавництво Львівської комерційної академії

 

 

Уклали: д.е.н., проф. Мокій А.І., к.е.н., в.о.доц. Полякова Ю.В., ас.Бабець І.Г.

 

Рецензенти: к.е.н., доц. Яремко Л.А.,

к.е.н., в.о. доц. Яхно Т.П.

 

Відповідальний за випуск: д.е.н., проф. Мокій А.І.

 

Рекомендовано до друку кафедрою міжнародних економічних відносин

Протокол № 1 від 30 серпня 2004 р.

 

ã Мокій А.І.,

Полякова Ю.В.,

Бабець І.Г.,

 

 

Передмова

Запровадження інноваційної моделі розвитку економіки України вимагає зосередження на проведенні відповідних фундаментальних досліджень, забезпеченні науково обґрунтованих розробок у технологічній сфері, використанні найсучаснішої техніки та технологій у галузях народного господарства. Планування і впровадження новинок здійснюється на основі розробленого інноваційного проекту, який дає можливість чітко спланувати інноваційний процес, залучити фінансові кошти, здійснювати ефективне управління підприємством. Переконлива демонстрація комерційної привабливості наукової ідеї чи розробки дозволить вже на початкових стадіях досліджень формувати інноваційні проекти, залучати для їх реалізації виконавців і комерційні кошти. З’являється можливість значно прискорити інноваційний процес і скоротити час від початку розробки до створення і виходу на ринок нового конкурентоспроможного продукту.

Студентам спеціальності „Міжнародні економічні відносини” в межах вивчення дисципліни „Міжнародний інноваційний менеджмент” пропонується розробити власні інноваційні проекти з використанням комп’ютерної технології Project Expert, рекомендованої науково-дослідним економічним інститутом Мінекономіки України і Українською Асоціацією спеціальних вільних економічних зон для інвестиційного бізнес-планування.

Методичні вказівки, що мають на меті ознайомити студентів із поставленим завданням - виконанням інноваційного проекту, розроблені у формі короткого опису цілей та завдань, які вирішуються в кожному розділі інноваційного проекту. При підготовці методичних вказівок використані „Методичні рекомендації з основ планування і аналізу ефективності інвестицій з використанням комп’ютерної технології Project Expert”, розроблені консалтинговою фірмою СП „ТИКОН”. В тексті і в додатку подані приклади проектів, виконаних за допомогою комп’ютерної програми Project Expert магістрантами спеціальності 8.030403 у 2003-2004 навчальному році.

Графік виконання інноваційного проекту

Зміст роботи	Термін виконання
1. Вибір, обґрунтування та узгодження інноваційної ідеї, для якої розроблятиметься проект	до 31 вересня
2. Попередній відбір даних та їх систематизація	до 20 жовтня
3. Робота над проектом	жовтень-листопад
4. Оформлення та подання попереднього варіанту проекту	до 25 листопада
5. Внесення правок, коректування	до 30 листопада
6. Остаточне оформлення інноваційного проекту	до 10 грудня
7. Захист інноваційного проекту	до 15 грудня

 

В межах дисципліни „Міжнародний інноваційний менеджмент” навчальним планом передбачено виконання студентами лабораторних занять, тематика і зміст яких відповідає основним розділам інноваційного проекту в комп’ютерній програмі Project Expert (табл. 1).

Таблиця 1

Тематика лабораторних робіт

№ заняття	Тема заняття	год
	Підготовка вхідних даних для розробки інноваційного проекту. Створення нового проекту в програмі Project Expert. Опис початкових умов функціонування підприємства, внутрішнього і зовнішнього середовища діяльності підприємства.
	Розробка інвестиційного плану. Формування активів підприємства, встановлення параметрів амортизації.
	Розробка операційного плану підприємства (план збуту, опис матеріалів і комплектуючих, план виробництва, план по персоналу, загальні витрати).
	Розробка плану фінансової діяльності підприємства. Аналіз основних показників ефективності реалізації інноваційного проекту.
	Оформлення текстової частини проекту. Підготовка проекту до друку.
	Разом

 

Підготовка вхідних даних

В процесі підготовки вхідних даних для виконання інноваційного проекту за допомогою програмного продукту Project Expert студент повинен дотримуватись наступного алгоритму.

2.1. Обрати тематику проекту щодо створення і реалізації інноваційного продукту або інноваційної продукції. При виборі теми інноваційного проекту можна скористатися каталогом науково-інноваційних пропозицій з бази даних комп’ютерного класу кафедри міжнародних економічних відносин або власними матеріалами про проходження виробничої практики на підприємстві.

2.2. Визначити умови організації нового підприємства, створення інноваційного продукту, впровадження інновації на існуючому підприємстві тощо. Для цього необхідно отримати дані про:

- розмір внесків акціонерів;

- необхідність придбання основних фондів (будівлі, споруди, обладнання, транспорт), їх вартість, терміни придбання;

- вартість юридичного оформлення нового підприємства та дозволу на проведення робіт;

- вартість і результати дослідження ринку продукції;

- вартість і умови придбання ліцензії (для продукції, що виробляється по ліцензії);

- вартість проведення переговорів з інвестором, обсяги фінансування проекту за рахунок іноземних чи вітчизняних інвесторів;

- вартість ремонту приміщень підприємства (у разі необхідності).

2.3. Розробити план збуту продукції (надання послуги), який повинен грунтуватися на результатах дослідження ринку щодо прогнозних обсягів збуту продукції чи послуг і містити відомості про:

- продукцію (назва, одиниці виміру, оптова та роздрібна ціна продажу за одиницю продукції, обсяги продаж в місяць);

- умови оплати за продукцію (аванс, по факту, в кредит).

2.4. Розробити план виробництва продукції (надання послуги), в якому необхідно вказати:

- матеріали і комплектуючі (вартість за одиницю, витрати на одиницю продукції);

- загальні витрати (оренда приміщень, комунальні витрати, витрати на рекламу тощо);

- кількість управлінського і виробничого персоналу, розмір щомісячної оплати праці одного працівника, ступінь участі у реалізації проекту (упродовж всього терміну реалізації проекту, упродовж періоду виробництва).

 

Таблиця 2

Таблиця 3

Відповідність між статтями стартового балансу і рядками балансового звіту

Project Expert	Номера рядків українського балансу
Актив
«Денежные средства»	230+240+250
«Счета к получению»	050+160
«Запасы готовой продукции»	120+130 (+140 для торгівлі)
«Запасы комплектующих»
«Предоплаченные расходы»	220+045
«Земля»
«Здания»
«Оборудование»
«Нематериальные активы»
«Незавершенные инвестиции»
«Инвестиции в ценные бумаги»	040+150
Пасиви
«Отсроченные налоговые платежи»
«Счета к оплате»
«Кредиты»	440+500+510
«Акционерный капитал»	300+310+320+330+360
«Резервы»
«Нераспределенная прибыль»
«Полученые авансы»
«Добавочный капитал»	Розраховується програмою

У випадку використання даних балансового звіту терміни амортизації, процентні ставки, терміни оплати заборгованості встановлюються на середньому рівні, характерному для даної галузі чи компанії. Активи, які мають різні терміни амортизації, і зобов`язання з різними термінами погашення доцільно в стартовому балансі записувати окремо.

Діалогове вікно «Банк, система учета» призначений для визначення основних правил обліку фінансової діяльності підприємства. Тут слід вказати місяць, з якого починається фінансовий рік. Загальноприйнятий порядок обліку визначає початок фінансового року в січні. Принцип обліку запасів – FIFO, LIFO або «По среднему» - встановлюється відповідно до діючого принципу на даному підприємстві.

Якщо проект передбачає аналіз діяльності підрозділів компанії, а також оцінку їх внеску в загальний фінансовий результат, слід описати внутрішню структуру підприємства і частку участі кожного підрозділу у виробництві окремих продуктів. Такий опис створюється за допомогою діалогу «Структура компании». З метою аналізу ефективності роботи підрозділів компанії і визначення собівартості окремих видів продукції необхідно у діалозі «Разнесение издержек» описати всі види витрат і доходів, які не пов`язані з реалізацією продукції.

 

План основної діяльності підприємства

Вихідні дані щодо збуту виробленої продукції і про витрати, що відносяться до періоду виробничої діяльності підприємства, вносяться в розділі «Операционный план».

Цей розділ відкривається закладкою «Операционный план» у вікні «Содержание», і містить п`ять модулів: «План сбыта», «Материалы и комплектующие», «План производства», «План по персоналу», «Общие издержки».

 

3.6.1. План збуту

В модулі «План сбыта» вводять дані про обсяги та умови продаж продуктів чи послуг, а також можна встановлювати тенденції зміни цін і спеціальні умови оподаткування. Діалог «План сбыта» відкривається натисканням відповідної кнопки в розділі «Операционный план».

У верхній частині діалогу розташована таблиця зі списком продуктів, який був сформований в модулі «Список продуктов» розділу «Проект». В нижній частині діалогу вводять дані про умови продаж кожного з продуктів. Для створення спрощеного варіанту проекту параметр «Детальное описание» не встановлюємо і виконуємо спрощений опис плану збуту (тільки обсяги збуту). Встановлення режиму «Детальное описание» дає можливість детально описати ціноутворення, умови оплати і поставок продукції чи послуг.

У картці «Объем сбыта» в таблицю «Объем продаж» вносимо щомісячні (квартальні, річні) дані в натуральних одиницях про заплановану кількість продаж продукта. План продаж можна сформувати одним з наступних способів:

- безпосередньо внести дані в таблицю;

- використати функцію «Быстрый ввод».

Кнопка «Быстрый ввод» відкриває діалог, в якому можна визначити параметри життєвого циклу продукту: періоди зростання, спаду і планові обсяги продаж. Після внесення необхідних даних програма розраховує графік обсягів збуту продукту і відображає його в таблиці «Объем продаж».

Відкриється діалогове вікно, в якому за допомогою стовбчатої діаграми можна відобразити щомісячні значення сезонних змін у відсотках до величини обсягів збуту, вказаної в таблиці.

Для одержання графіку обсягів продаж продукції необхідно виділити рядок таблиці «Объем продаж» і натиснути праву кнопку миші. Після вибору в меню команди «Графики» на екрані з’явиться графік обсягів збуту.

Картка «Ценообразование» дозволяє внести опис впливу інфляції, особливостей оподаткування, сезонних коливань на ціну продукції. В процесі розрахунків вихідні значення ціни продукції автоматично коригуються відповідно до показників інфляції на збут, встановлених в модулі «Инфляция» розділу «Окружение». Але програма передбачає можливість опису умов інфляції для кожного продукту індивідуально. Це виконується за допомогою діалогу «Инфляция», який відкривається після натискання кнопки «Нестандартная инфляция». Ціна продуктів, для яких встановлена нестандартна інфляція, коригується при розрахунку проекту згідно тенденцій, описаних в даному діалоговому вікні. Опис загальної інфляції на збут, виконаний в розділі «Окружение», на такі продукти не поширюється.

У випадках, коли цінова стратегія підприємства передбачає коригування ціни продукту з врахуванням сезонних факторів, слід встановити параметр «Сезонные изменения цены» і відкрити діалогове вікно натиснувши кнопку «Сезонность…».

Стратегія продаж продукції може передбачати зміни рівня ціни упродовж певного часу. Для внесення таких змін необхідно встановити параметр «Изменения цены» і вибрати один з варіантів: «Скачкообразные» або «По формуле».

Знижка ціни на продукт встановлюється в полі «Скидка». Наприклад, встановлення знижки 10% означає, що компанія від продаж продукту одержить 90% його ціни, а 10% залишаться покупцю.

Картка «Условия оплаты» дозволяє описати порядок надходження платежів за проданий продукт і містить чотири види умов оплати продукції: оплата по факту поставки товару; оплата авансом; продаж в кредит; складна схема оплати. Оплата по факту означає, що зобов’язання з оплати виникають з моменту поставки товару, який визначений у плані збуту.

Оплата авансом передбачає повну або часткову передоплату покупки. Зобов’язання з виплати авансу виникають до моменту поставки товару в термін, встановлений у договорі. При виборі даного виду оплати необхідно вказати суму авансу у відсотках від ціни продукту і термін його виплати в днях до моменту поставки.

Продаж в кредит означає, що оплата проводиться після завершення встановленого терміну після поставки продукту. У випадку використання цього виду оплати слід вказати термін кредиту.

Оплата за схемою дозволяє вказати довільний графік виплат. У діалоговому вікні, що відкривається натисканням кнопки «Схема», вказують суму виплати у відсотках від ціни продукту і термін платежу у вигляді зсуву відносно дати поставки товару. Зсув може вказуватися в днях, місяцях або роках. У випадку передоплати зсув виражається від’ємною величиною. Частина вартості товару, яка не включена в схему оплати, виплачується по факту.

Картка «Условия поставок» дозволяє вказати величину втрат при продажах, час на збут, режим поставок і обсяг запасів готової продукції. Втрати визначають відсоток продукції, втраченої в процесі продаж. Ця величина віднімається при розрахунку проекту з обсягів збуту і відображається в рядку «Потери» звіту про прибутки-збитки. Час на збут визначає період часу між завершенням виробництва продукту та його продажем. Поставки упродовж місяця можуть здійснюватися рівномірно або на початку місяця. Запас готової продукції формується для компенсації коливань між попитом і пропозицією, його величина задається у відсотках від обсягів продаж або в днях. Слід зазначити, що умови поставок впливають на дату початку продаж продукту. Продажі можуть починатися не раніше терміну, визначеного параметром «Время на сбыт». Для формування запасів готової продукції в початковий період часу виробництво працює „на склад”. При цьому продажі можуть починатися тільки після завершення формування запасів.

3.6.2. Матеріали і комплектуючі

Діалог «Сырье, материалы и комплектующие» відкривається натисканням кнопки «Материалы и комплектующие» в розділі «Операционный план» і дозволяє детально описати умови придбання всіх компонентів, що використовуються у виробництві. У верхній частині діалогового вікна розташована таблиця зі списком матеріалів, сировини і комплектуючих, а в нижній частині – опис умов придбання компонентів, представлений на трьох картках: «Общие данные», «Объем закупок», «Ценообразование».

Передусім слід сформувати список матеріалів і комплектуючих, вказавши найменування, одиницю виміру і ціну кожного компоненту. Додавати і знищувати записи в таблиці можна за допомогою клавіш Insert або Delete.

Картка «Общие данные» містить відомості про термін передоплати і обсягах запасів кожного необхідного для виробництва компонента.

Картка «Объем закупок» дозволяє описати графік закупівель кожного компоненту для виробництва продукції вибравши один з чотирьох варіантів: в міру необхідності, мінімальними партіями, з визначеною періодичністю, за фіксованим графіком, за формулою. Графіки закупівель для перших трьох варіантів розраховуються на основі заданих параметрів автоматично, виходячи з потреб виробництва. Останні два варіанти формуються користувачем самостійно, і у разі невідповідності графіка закупівель потребам виробництва програма інформує про це у процесі розрахунку.

Закупівлі в міру необхідності здійснюються в обсязі, достатньому для забезпечення виробництва і підтримання заданого рівня страхового запасу (див. картку «Общие данные»). При цьому обсяг запасів на складі є постійною величиною. Мінімальна партія визначає обсяг закупівлі в натуральних одиницях. Моменти здійснення закупівель розраховуються автоматично на основі потреб виробництва і рівня страхового запасу. Обсяг запасів на складі зростає в момент закупівель на величину мінімальної партії і знижується до рівня страхового запасу на момент наступної закупівлі матеріалів. Періодичність закупівель можна вказати, включивши кнопку «Закупки раз в…». Після цього в полі з прокруткою визначають період між закупівлями. У цьому випадку програма при розрахунку проекту визначить обсяги матеріалів, які необхідно придбати для забезпечення виробництва упродовж вказаного періоду. Динаміка формування запасів аналогічна варіанту закупівель мінімальними партіями. Графік закупівель дозволяє внести в таблицю довільно встановлені обсяги закупівель сировини, матеріалів і комплектуючих в натуральних одиницях.

3.6.3. План виробництва

Модуль «План производства» призначений для опису виробничої програми підприємства, тут вносять інформацію про прямі витрати виробництва і формується графік виробництва.

До прямих витрат належать витрати, величина яких залежить від обсягів виробництва продукції: витрати на сировину, матеріали, заробітна плата від виробітку. Величина прямих виробничих витрат визначається з розрахунку на одиницю продукції.

Модуль «План производства» відкривається натисканням кнопки в розділі «Операционный план». У верхній частині діалогового вікна розташована таблиця, яка містить перелік продуктів, сформований в модулі «Список продуктов» розділу «Проект».

Для редагування доступним є тільки поле, в якому вказується тривалість технологічного циклу, необхідного для виробництва одиниці продукту. У випадках, коли тривалість виробничого циклу не має істотного значення, її можна встановити рівною нулю.

Поле «сума издержек на продукт» показує сумарні витрати, пов’язані з виробництвом продукту. Податки на фонд заробітної плати в цю суму не входять.

Нижня частина діалогу «Продукты/Услуги» являє собою набір карток, призначених для внесення даних про витрати і обсяги виробництва кожного продукту: «Материалы и комплектующие», «Сдельная зарплата», «Другие издержки», «Продукты», «Полуфабрикаты», «График производства».

Картка «Материалы» призначена для вводу інформації про використання сировини, матеріалів і комплектуючих у виробництві продукту. Витрати на матеріали можна визначити двома способами:

- вказати загальну суму в розрахунку на одиницю продукції;

- детально описати склад і кількість сировини, матеріалів і комплектуючих, що використовуються для виробництва одиниці продукції; в цьому випадку розрахунок витрат виконується програмою на основі внесених даних.

Загальна сума витрат на матеріали і комплектуючі вноситься після натискання кнопки «Суммарные прямые издержки». В полях, розташованих у верхній частині картки, вказується сума витрат в розрахунку на одиницю продукції в першій і / або в другій валюті проекту. Якщо суми вказані в обох валютах, то вони додаються.

Детальний опис витрат вноситься після включення кнопки «Список материалов и комплектующих». У цьому випадку в таблицю, що розташована в нижній частині картки, можна вносити компоненти з переліку, сформованого в модулі «Сырье, материалы и комплектующие». Для редагування таблиці слід користуватися клавішами Insert чи Delete, або меню, яке відкривається правою кнопкою миші на полі таблиці. Після вибору команди «Добавить» відкривається список матеріалів, з якого вибираємо компоненти, що використовуються у виробництві даного продукту. Далі необхідно внести витрати матеріалу на одиницю продукції (поле «Расход»), частку втрат у % (поле «Потери») і режим використання матеріалу упродовж виробничого циклу. З врахуванням внесеної інформації автоматично розраховуються сумарні прямі витрати для вибраного продукту. Їх величина відображається в полі «Суммарные прямые издержки», яке є недоступним для редагування в цьому режимі.

В картці «Сдельная зарплата» вводяться дані про прямі витрати на оплату праці персоналу, що працює на умовах оплати від виробітку. Допускається будь-який з двох варіантів вводу даних в цю картку:

- вказується загальна сума витрат на оплату праці від виробітку;

- складається перелік операцій, що виконуються при виробництві продукції.

Загальна сума витрат вказується після натискання кнопки «Суммарные прямые издержки». У цьому випадку в поля, розташовані у верхній частині картки, слід внести загальну суму витрат на зарплату від виробітку в розрахунку на одиницю продукції в першій і / або в другій валюті проекту. Якщо суми вказані в обох валютах, то вони додаються.

Детальний опис прямих витрат на оплату праці від виробітку можна сформувати, включивши кнопку «Список операций». Після цього в таблицю, розташовану в нижній частині картки, вносять перелік виробничих операцій і вказують суму витрат на кожну з них в першій чи другій валюті проекту.

В правій частині картки вказується режим виплати заробітної плати упродовж виробничого циклу (рівномірно, на початку або в кінці).

Виробничі витрати, що не належать до матеріалів і до зарплати від виробітку, вводяться в картці «Другие издержки». Ввод даних виконується аналогічно картці «Сдельная зарплата».

У випадку, коли продукти, що випускаються підприємством для продажу, використовуються цим підприємством в якості компонентів для виробництва іншої продукції, витрати описуються в картці «Продукты». Для будь-якого продукту, вибраного в загальному переліку в таблиці діалогу «Производство», можна вказати перелік інших продуктів, що використовуються у виробництві першого як матеріали або комплектуючі. Для формування цього переліку можна користуватися клавішами Insert чи Delete, або меню, яке відкривається правою кнопкою миші на полі таблиці. Вибір команди «Добавить продукт» приводить до появи списку, з якого слід вибрати продукт, який включаємо в перелік компонентів. Після цього в нижній частині картки вказують витрати компонента на одиницю продукції, частку втрат у відсотках, режим використання компонента упродовж виробничого циклу.

Таким чином, до складу сумарних прямих витрат на продукт включаються витрати на виробництво компонентів, вказані при описанні прямих витрат виробництва цих компонентів як окремих продуктів.

Картка «График производства» призначена для опису обсягів виробництва кожного продукту.

Над таблицею «Объем производства» розташована панель інструментів. Її використання аналогічне панелі інструментів таблиці «Объем продаж» в модулі «План сбыта».

Передбачено два режими формування графіка виробництва:

- автоматичний розрахунок обсягів виробництва;

- встановлення фіксованого графіка виробництва.

Автоматичний розрахунок виконується при включеній кнопці «Неограниченное производство». В цьому випадку програма розраховує обсяг виробництва (а також пов’язані з ним суми прямих витрат) таким чином, щоб забезпечити обсяг продаж продукції, передбачений планом збуту. При розрахунку враховуються передбачені планом запаси готової продукції, умови поставки і оплати товару.

Фіксований обсяг виробництва можна ввести в таблицю після вибору відповідної кнопки. Обсяг виробництва продукції вводиться в натуральних одиницях за період (місяць, квартал, рік), вибраний при настройці масштабу таблиці.

6.4. План персоналу

Діалог «План персонала» призначений для опису загальних (постійних) витрат на заробітну плату працівників підприємства. Дані про персонал поділяються на три групи: управління, виробництво, маркетинг. Кожна група розміщена у відповідній картці діалогу.

Формування плану по персоналу починають із складання штатного розпису – переліку посад працівників компанії. В таблиці необхідно вказати найменування посади, кількість штатних одиниць і розмір зарплати на одну штатну одиницю в одній з валют проекту.

В нижній частині діалогу описують умови виплати і порядок відображення в обліку заробітної плати по кожній посаді, що є в переліку. Передбачені чотири способи опису виплат заробітної плати: періодичні виплати, одноразова виплата, складна схема виплат.

Періодичні виплати описуються двома параметрами: період і тривалість. Період (місяць, квартал, 6 місяців, рік) вибирається в полі зі списком, а тривалість встановлюється за допомогою перемикача «в течение: всего проекта; периода производства; периода с указанными границами».

Одноразова виплата виконується в момент часу, визначений вказаною датою.

Складна схема виплат дозволяє ввести будь-який графік виплат. Дані вводяться після встановлення перемикача в положення «Сложная схема выплат» і натискання кнопки «Схема». Суми виплат вносяться в таблицю «Сложная схема выплат» у відповідності з вибраним масштабом часу. Сумарне значення усіх введених виплат відображається в таблиці у верхній частині діалогу як загальна величина зарплати, встановленої для цієї посади.

3.6.5. Загальні витрати

Діалог «Общие издержки» призначений для вводу постійних витрат. Величина цих витрат, які також називаються накладними витратами, не пов’язана безпосередньо з обсягами виробництва або збуту. До загальних витрат відносяться, наприклад, витрати на комунальне обслуговування, оренду приміщень і обладнання, ремонтні роботи, утримання транспорту, витрати на рекламу.

З метою деталізації структури витрат їх поділяють на три групи: «Управление», «Производство», «Маркетинг». Дані кожної з цих груп розміщуються у відповідній картці діалогу «Общие издержки».

 

Перелік загальних витрат формують в таблиці діалогового вікна і вказують найменування витрат та їх суму в одній з валют проекту. Для коректного опису структури витрат необхідно правильно визначити, до якої групи належить кожен вид витрат, щоб внести їх у відповідну картку даного діалогу.

 

Фінансування

Потреба в капіталі визначається на основі даних, відображених в Звіті про рух грошових коштів («Кэш-фло»). Баланс готівки представлений в останньому рядку таблиці і демонструє прогнозований стан розрахункового рахунку підприємства в кожний момент його діяльності. Від’ємне значення залишку на розрахунковому рахунку в будь-який період часу означає, що підприємство не має відповідної суми коштів для реалізації проекту. В такій ситуації необхідно забезпечити фінансування проекту із зовнішніх джерел.

Існують два основні види джерел фінансування:

- кошти інвесторів;

- позики, одержані на умовах оплати фінансових ресурсів і повернення їх у встановлений термін.

В процесі розробки плану фінансування необхідно вирішити наступні завдання.

1. Забезпечити надходження грошових коштів в обсязі, достатньому для реалізації проекту, тобто баланс грошових коштів не повинен бути від’ємним в кожний момент діяльності підприємства.

2. Не допускати залучення капіталу у розмірі, що перевищує потреби фінансування проекту, щоб обмежити витрати на оплату фінансових ресурсів (виплати відсотків і дивідендів).

3. Реально оцінювати вартість залученого капіталу на основі вимог і пропозицій конкретних інвесторів чи результати аналізу фінансового ринку.

4. Передбачити несприятливі сценарії, при яких потреба у фінансуванні може виявитися більшою за розрахункову в результаті росту інфляції, виникнення додаткових витрат або внаслідок дії інших факторів.

Розробку схеми фінансування проекту починають лише після завершення формування інвестиційного плану і виробничої програми підприємства, коли визначені усі джерела надходжень і витрат.

Розділ «Финансирование» призначений для підготовки плану фінансової діяльності підприємства і дозволяє описати умови залучення фінансових ресурсів, порядок обслуговування заборгованості і розрахунків з акціонерами, а також визначити умови розміщення вільних грошових коштів і використання прибутку підприємства.

В розділ включені наступні модулі: «Акционерный капитал», «Займы», «Инвестиции», «Другие поступления», «Другие выплаты», «Распределение прибыли», «Льготы по налогу на прибыль».

 

3.7.1. Акціонерний капітал

Діалог «Акционерный капитал» призначений для опису умов фінансування проекту за рахунок коштів, одержаних від продажу акцій підприємства. Якщо інвестор придбав певну кількість акцій, то він бере участь у реалізації проекту як акціонер і має право на частку прибутку, пропорційну розміру його вкладень.

В картці «Акционеры» описують умови придбання і характеристики пакету акцій. В таблиці, представленій на картці, міститься список акціонерів, в якому вказується сума, дата вкладу і орієнтовна дата виходу із складу акціонерів (продажу акцій на вторинному ринку) кожного з них.

Нижня частина картки призначена для визначення порядку оплати вкладів і опису придбаних акцій. Формування списку акціонерів виконується за допомогою клавіш Insert чи Delete, або меню, яке відкривається правою кнопкою миші на полі таблиці. Після вибору команди «Добавить» в списку з’являється новий рядок, в якому в полі найменування акціонера вказано «Акционер №». В цьому полі слід вказати назву акціонера, а у відповідних полях таблиці – дату і суму внеску в одній з валют проекту. У випадку, коли планується здійснити підбір частки інвестора в капіталі підприємства виходячи з необхідної норми рентабельності для інвестора, у відповідному полі вказують орієнтовну дату виходу із складу акціонерів.

 

Умови виплат можна описати у відповідності до одного з передбачених програмою варіантів: одноразова виплата; поступова виплата внеску упродовж певного періоду; складна схема виплат.

Одноразова виплата означає сплату внеску однією сумою в момент, визначений в полі «Дата» списку акціонерів.

Поступова виплата внеску здійснюється рівними частинами упродовж періоду, тривалість якого в місяцях вказана у відповідному полі, а початок визначається датою, вказаною у списку акціонерів.

Складна схема виплат формується за допомогою діалогу «Сложная схема платежей», в таблицю якого необхідно внести дати і суми виплат. Якщо загальна сума виплат перевищує величину, вказану в списку акціонерів, програма повідомляє про помилку. У випадку, коли загальна сума виплат, внесених за схемою, є меншою за вартість пакету акцій, вказану в списку акціонерів, то момент виплати різниці між цими величинами визначається датою, вказаною в списку акціонерів.

Параметри, що характеризують пакет акцій, придбаних акціонером, вносяться в поле «Акции» в нижній частині картки «Акционеры»: вказуються номінальна вартість і кількість акцій. Величина добутку номінальної вартості акцій на їх кількість є номінальною вартістю пакету.

Встановлений параметр «Привилегированные акции» вказує на те, що до складу пакету входять привілейовані акції. У цьому випадку вказується величина річного доходу на одну акцію у відсотках від номіналу. Особливістю привілейованих акцій є гарантована величина доходу, встановлена у відсотках (річних) від номіналу акції. Якщо акціонер володіє звичайними і привілейованими акціями, то дані про його капітал оформляють як два пакети.

Дивіденди для виплати акціонерам розраховуються наступним чином.

1. Визначається сума чистого прибутку за період (із звіту «Прибыли-убытки»).

2. Визначається величина чистого прибутку, призначеного на виплату дивідендів на основі відсоткової частки, встановленої в модулі «Распределение прибыли» розділу «Финансирование». Ця величина відображається в «Кэш-фло» в рядку «Выплаты дивидендов».

3. Сума виплачених дивідендів віднімається від значень в рядку Балансу «Нераспределенная прибыль».

4. Розраховуються дивіденди, одержані власниками привілейованих акцій. Вони дорівнюють номінальній вартості пакету, помноженій на прибутковість акції (ця величина вказується у відсотках на картці «Акционеры» в діалоговому вікні «Акционерный капитал» поруч з параметром «Привилегированные акции»).

5. Залишок суми дивідендів розподіляється між власниками звичайних акцій пропорційно номінальній вартості пакету.

6. Якщо прибуток, одержаний у розрахунковому періоді, є недостатнім для виплати дивідендів на привілейовані акції, то платежі по них пропорційно зменшуються, а несплачені суми кваліфікуються як борги по привілейованих акціях і враховуються при розподілі прибутку наступних періодів.

В процесі вводу даних в діалозі «Акционерный капитал» можна оцінювати баланс грошових коштів і величину дефіциту готівки з врахуванням внесених змін. Для цього натискають кнопку «Дефицит». Програма виконає розрахунок проекту і відобразить у вікні для перегляду необхідну інформацію з таблиці «Кэш-фло». Представлена інформація дає можливість визначити період, упродовж якого спостерігається дефіцит готівки і момент виникнення максимального дефіциту коштів. При цьому з’являється можливість визначення оптимальної схеми залучення фінансових ресурсів.

3.7.2. Позиковий капітал

Діалог «Займы» («Кредиты») відкривається відповідною кнопкою в розділі «Финансирование» і призначений для опису схеми залучення позикового капіталу для фінансування проекту.

Перелік кредитів формується в таблиці за допомогою клавіш Insert чи Delete, або меню, яке відкривається правою кнопкою миші на полі таблиці. Вибір команди «Добавить» призводить до появи в таблиці нового рядка, де назва кредиту вказується як «Кредит №». В новий рядок необхідно внести дані, які визначають загальні характеристики кредиту: назву, дату, суму, термін. Назва вказує найменування кредитора. Дата визначає момент початку дії кредитного договору, відповідно, фактичні виплати можуть здійснюватися в різні моменти часу, але не раніше дати договору. Сума кредиту вказується в одній з валют проекту, а порядок її одержання і повернення описується в нижній частині діалогового вікна. Термін кредиту можна вказувати в днях, місяцях, роках. Якщо термін кредиту виходить за межі проекту, програма інформує про помилку. Для визначення терміну позики можна скористатися допоміжною функцією «Дата/Период».