Культурні зв’язки між країнами світ; міжнародний туризм і міграції робочої сили



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Культурні зв’язки між країнами світ; міжнародний туризм і міграції робочої сили



Виїзд громадян України за її межі з метою відпочинку чи заробітку, як і в'їзд на ЇЇ територію громадян інших країн з цією ж метою, супроводжується міждержавними валютно-фінансовими потоками, тому міждержавний рух туристів і робочої сили також належить до зовнішньоекономічних зв'язків.

90. Зовнішня торгівля як важлива форма зовнішньоекономічної діяльності країни. Однією з найважливіших форм зовнішньоекономічної діяльності є міжнародна торгівля. Вона характеризується такими основними показниками: обсяг товарообігу, структура експорту та імпорту, сальдо зовнішьоторговельного балансу, географія торгівлі. Найбільш істотною її характеристикою є товарообіг – обіг товарів, який забезпечує рух товарних мас зі сфери виробництва до сфери споживання. Показниками міжнародного товарообігу є експорт (вивезення) та імпорт (ввезення) товарів або капіталів.
Для будь-якої країни дуже важливим є співвідношення суми експорту та імпорту – зовнішньоторговельне сальдо. В Україні цей показник в останні роки і, зокрема, в 1998 р. був негативним.
У системі міжнародного поділу праці Україна спеціалізується на виробництві машин і устаткування (тепловози, трактори, екскаватори, судна, автомобілі, сільськогосподарські машини, верстати, прилади, турбіни, літаки, обчислювальна техніка), продукції чорної металургії (прокат, залізна і марганцева руди), вугілля, зброї, харчових продуктів (цукор, олія, борошно, сіль, кондитерські вироби, м’ясо, молоко, горілка), хімікатів і т.д. Україна імпортує: нафту, газ, руди кольорових металів, деревину, бавовну, одяг, взуття, калійні добрива, верстати та обладнання для легкої й харчової промисловості, свердловинні установки, засоби обчислювальної техніки, вантажівки, папір, целюлозу, рибу, кондитерські та плодоовочеві вироби, алкогольні напої.
У нинішніх умовах господарство України переживає тривалу економічну кризу, що негативно впливає і на стан зовнішньої торгівлі.
За даними Міністерства статистики, експорт за останні роки постійно скорочується.

Нині продукція нашої держави надходить більше ніж у 140 країн світу. У цій групі за експортом з України домінують: Росія, США, Білорусія, Чехія, Китай, Туреччина, Італія, Польща. Основний імпорт надходить з Росії, Туркменії, Італії, Німеччини, Польщі, Чехії, Кореї, Китаю.

Скориставшись кризовим політичним і економічним становищем у країні, іноземний капітал сформував з українськими комерсантами справжній торгово-фінансово-збутовий комплекс. Тому у внутрішній торгівлі іноземні товари займають не менш ніж третину обсягу товарообігу, витісняючи вітчизняного товаровиробника.

потрібно забезпечити:
– конкурентоспроможність вітчизняної продукції на світовому ринку;
– зміну структури зовнішньоторговельного обороту;
– стимулювання вивозу продукції високого ступеня переробки;
– створення пільгових умов для імпорту в Україну обладнання, яке тут не виробляється;
– регулювання присутності України на світовому ринку капіталу.

91. Охарактеризувати стан та проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного макрорайону. Макрорайон розташований переважно на Лівобережній Україні. Площа становить 221 тис.км2 (36,7 % площі України). Населення – 21,1 млн. чол. (43,1% населення України). Макрорайон включає 8 областей, які об’єднані в три економічні райони України: Північно-Східний, Донецький і Придніпровський. На макрорайон припадає 65% виробництва промислової та 33% сільськогосподарської продукції, 51,8% експорту України. Тут проживає 70% міського і лише 30% сільського населення.
Основні риси макрорайону: сприятливе транспортно-географічне положення; дуже високий рівень господарської освоєності території; велика густота населення; висока питома вага міського населення; могутній природно-ресурсний потенціал (перш за все, мінеральні і земельні ресурси); потужне і дуже розгалужене за структурою виробництво, в якому провідне місце займають промисловість та сільське господарство; розміщення в двох природних зонах, що зумовило різногалузеву спеціалізацію сільського господарства; розвинена транспортна система з переважанням залізничного вантажообороту; активна роль у територіальному, у тому числі міжнародному поділі праці; напружена екологічна ситуація.
У багатьох відношеннях це район парадоксів.
1. Незважаючи на те, що його територія в своїй центральній і південній частині була освоєна найпізніше в Україні (у XIV ст.), зараз тут найвища освоєність.
2. Район має найбільш потужний виробничий потенціал в Україні – і водночас відзначається дуже консервативною галузевою структурою, недосконалою технологією, низьким технічним рівнем.
3. Район вносить в експортний сектор майже 60% продукції – і не має коштів для вирішення власних складних соціально-економічних проблем. Це основний район-донор. Головні проблеми району стосуються основних аспектів його соціально-економічного розвитку: припинення стагнації виробництва; удосконалення галузевої макроструктури промисловості та технологій; поновлення основних фондів, закриття (чи перепрофілювання) нерентабельних підприємств; підвищення конкурентоспроможності продукції; ефективне використання колосальних обсягів відходів, покращання умов життя людей та екологічної ситуації.

92. Висвітлити структуру та розміщення природно-ресурсного потенціалу Східного економічного макрорайону. Велику роль у економічному розвитку макрорайону відіграє його природно-ресурсний потенціал. Він значний, представлений усіма видами ресурсів. Структура ПРП територіально диференційована. Основні його складові – мінеральні, земельні та рекреаційні ресурси. Особливе значення мають мінеральні. Саме завдяки сприятливому поєднанню цінних земельних та агрокліматичних ресурсів у всіх областях склався досить розвинений АПК. Особливо цінні природні ресурси сільськогосподарського виробництва у лісостепових областях району.
Мінеральні ресурси мають велике міжрегіональне значення. Їх різноманітність пов’язана з особливостями геологічної будови. Для мінеральних ресурсів властиві такі ознаки: велика різноманітність, дуже великі запаси, висока якість, велике народногосподарське значення, зручне транспортне положення родовищ, високий рівень територіального зосередження. Саме тут розташовані три з чотирьох мінеральних зон України: Донецька, Криворізька та Дніпровсько-Донецька.
Особливо важливим для району є високе забезпечення всіма видами паливно-енергетичних ресурсів. Саме тут зосереджено близько 98% запасів кам’яного вугілля і 70% нафти й газу України, а також усі запаси залізної і марганцевої руд у країні. Балансові запаси вугілля у Донбасі складають приблизно 50 млрд.т, з них на частку коксівного припадає майже 20% (країна на 200 років забезпечена вугіллям). І зараз, незважаючи на різке погіршення гірничотехнічних умов, Донбас залишається одним з найбільших кам’яновугільних басейнів у Європі.
Нафтогазові родовища в макрорайоні зосереджені в основній у країні Дніпровсько-Донецькій провінції.
У Східному економічному макрорайоні розміщені практично всі необхідні для розвитку чорної металургії ресурси: металеві руди та допоміжна сировина (флюсові вапняки, вогнетривкі глини, доломіти). Саме тут знаходяться три з чотирьох основних районів родовищ залізної руди, руди кольорових металів; є великі поклади хімічної сировини: кам’яної солі, солей брому і йоду. У Східному макрорайоні зосереджені всі запаси марганцевих руд, які складають близько 15% світових.
Різноманітні й високоякісні ресурси будівельних матеріалів: цементної, скляної сировини, а також каолінів, мінеральних барвників, вермикуліту, кам’яних будівельних матеріалів та ін.
Забезпечення макрорайону водними ресурсами незначне, а південної його частини – дуже низьке. Водні ресурси представлені прісними і морськими водами.

Тут дуже цінні земельні ресурси. В основному вони представлені чорноземами. У поєднанні зі сприятливими на більшості території агрокліматичними ресурсами це створило гарні умови для інтенсивного розвитку високотоварного сільського господарства. Лісові ресурси обмежені і, окрім крайньої півночі макрорайону, мають природоохоронне значення.
До важливих належать рекреаційні ресурси. Вони різноманітні, мають переважно місцеве значення.

93. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Західного економічного макрорайону. Західний економічний макрорайон розташований, головним чином, на Правобережній Україні, включаючи її північну та центральну частину. Це найбільший з трьох макрорайонів країни, площа якого складає 269,4 тис. км2 (44,6% площі країни). Населення макрорайону – 22,04 млн. чол. (43,3% населення України). Питома вага району в товарній продукції промисловості України набагато нижча від зазначених вище показників і становить близько 37%, сільського господарства, навпаки, вища – 52%.
Макрорайон включає 4 економічних райони – Київський (або Столичний), Карпатський, Північно-Західний та Подільський, до складу яких входить 13 областей, тобто більше половини їх загальної кількості в Україні.
Досить складна територіальна структура виробництва. До її основних елементів потрібно віднести Київську та Львівську агломерації, приблизно 20 промислових вузлів, які сформувались, головним чином, навколо обласних центрів, а також на базі освоєння великих родовищ мінеральних ресурсів. Це такі, як Нововолинсько-Червоноградський, Калусько-Долинський, Прилуцький, Ватутіно-Звенигородський, Коростенський тощо.
Саме в зазначених агломераціях та вузлах дуже погіршена екологічна ситуація, яка в цілому по району є досить спокійною. Тут йдеться про стан природи, тобто характер забруднення основних її компонентів: води, повітря, ґрунтів. Звичайно, це не стосується зони екологічного лиха, що розташована саме в цьому макрорайоні, – зони впливу Чорнобильської катастрофи. Вона потребує особливої стратегії економічної і соціальної реабілітації території.
Потрібно зазначити, що макрорайон дуже неоднорідний щодо природних, економічних, соціальних, етнічних, навіть історичних і конфесійних умов. Тому проблеми розвитку й розміщення продуктивних сил, трансформації структури виробництва різні в кожному економічному районі.
До спільних проблем розвитку Західного макрорайону потрібно віднести:
1) посилення збалансованості соціально-економічного і екологічного розвитку;
2) модернізацію технологій, що застосовуються в усіх галузях господарства;
3) перебудову структури виробництва з випереджаючим розвитком найбільш наукоємних галузей третинної і четвертинної сфери із забезпеченням її відповідності інтегральному потенціалу;
4) розбудову виробничої, комунікаційно-інформаційної, соціальної інфраструктури;
5) технічне переозброєння промисловості, сільського господарства, будівництва;
6) розширення зовнішньої функції і частки її в експортному секторі країни;
7) інтенсивний розвиток рекреаційного комплексу в усіх економічних районах;
8) модернізацію транспортної системи району для її інтегрування в загальноєвропейську;
9) збільшення власної бази паливно-енергетичних ресурсів;
10) екологізацію господарства та розвиток екологічної інфраструктури;
11) пріоритетний розвиток основних центрів просторового каркасу росту продуктивних сил району.

94. Визначити напрями раціонального використання природних ресурсів Західного макрорайону. Велику роль в економічному розвитку макрорайону відіграє його природно-ресурсний потенціал (ПРП). Він дуже значний, представлений усіма видами ресурсів. Структура ПРП територіально дуже диференційована. Основні природні ресурси – мінеральні, земельні, рекреаційні, а також лісові та водні. Особливе значення мають цінні земельні та агрокліматичні ресурси. Саме завдяки їх сприятливості на всій території макрорайону, особливо на Поділлі, склався такий могутній АПК. Більше половини площі – під родючими чорноземами. Дуже цінними є природні ресурси сільськогосподарського виробництва у лісостепових областях району. Мінеральні ресурси мають велике народногосподарське та міжнародне значення. Це сірка і калійні солі у Прикарпатті, нафта і газ на півночі Дніпровсько-Донецької та Прикарпатської провінцій, руди титану в Житомирській області, поліметали, алуніти і ртуть у Закарпатті, каоліни Вінницької області, цінні кам’яні облицювальні матеріали Житомирської, Київської та Вінницької областей тощо.
Саме в цьому макрорайоні позитивний водний баланс і найбільші запаси не тільки поверхневих, але й підземних вод України.
Тут зосереджені майже всі лісові ресурси України, які мають експлуатаційне значення. Вони розміщені у двох районах розвитку лісопромислового комплексу: Поліському і Карпатському.
Якщо всі зазначені вище ресурси досить повно використовуються, то різноманітні і цінні рекреаційні ресурси освоюються поки що недостатньо. Вони представлені мінеральними водами, грязями, озокеритом, водними та лісовими ресурсами, чудовими краєвидами Карпат, Поділля, Волині.

95. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Південного макрорайону. Південний макрорайон розташований на півдні і південному заході України, переважно на території Причорноморської низовини та Кримського півострова. Площа становить 113 тис.км2 (близько 19% території України), населення складає 7,7 млн.чол. (15%), валовий національний дохід – 13%. У ньому виробляється 8% промислової та 14% сільськогосподарської продукції країни, близько 10,8% її експорту. Це єдиний район, де питома вага міського і сільського населення в його загальноукраїнській кількості майже однакова: міського близько – 15%, сільського – 15,5%.
До його складу входять два економічних райони: Причорноморський (що складається з трьох областей: Одеської, Миколаївської і Херсонської) та Автономна Республіка Крим.
. Дуже важливим для Південного макрорайону є вдосконалення розміщення його продуктивних сил. Зараз воно дуже нерівномірне. При великій концентрації господарської діяльності у прибережній частині і Криму рівень господарського освоєння північної частини території найнижчий в Україні (40-45% від середнього). Це стосується густоти населення, поселень, промислових центрів. Територіальна структура промисловості взагалі мало розвинена. До її основних елементів потрібно віднести п’ять великих вузлів, які склалися навколо основних центрів та міста Севастополь. Крім загальнодержавних, є й специфічні проблеми розвитку продуктивних сил регіону. Вони пов’язані з необхідністю більш ефективного розвитку міжгалузевих виробничих комплексів, удосконалення технологій, економічного і соціального розвитку північних областей Причорномор’я, з необхідністю більш раціонального використання рекреаційних ресурсів, створення сучасної банківської, транспортної інфраструктури, вирішення проблем водопостачання, особливо в Криму. Бар’єри росту для економічного розвитку – напружений водний та паливно-енергетичний баланс, екологічна ситуація, особливо Чорного і Азовського морів, південного берега Криму та прибережної зони Причорномор’я і, як у країні в цілому, фінансова незабезпеченість необхідних для економічної розбудови краю трансформаційних процесів.

96. Висвітлити основні функції Південного макрорайону в територіальному поділі праці. У територіальному поділі праці економічний макрорайон представлений промисловою продукцією (машинобудування – судна, верстати, обладнання для АПК, кіноапаратура; хімія – бром, кальцинована сода, двуокис титану, лаки, фарби; промисловість будівельних матеріалів). Провідне місце в ланці спеціалізації займає високотоварний АПК, який постачаяє на зовнішній ринок зерно, соняшник, плодоовочеконсервну та рибну продукцію, виноград, ефірну олію, тютюнові вироби, коньяк тощо.
Розгалужені зовнішні зв’язки району, як міжнародні, так і внутрішньодержавні, склалися, перш за все, завдяки сприятливому геополітичному, транспортно-географічному положенню. Район належить до басейну Чорного моря, межує з промислово розвиненими Донбасом і Промисловим Придніпров’ям. Через р. Дунай він добре пов’язаний з країнами Центральної Європи, а через Чорне море – із країнами Середземномор’я. Приморське положення макрорайону визначає своєрідність його функцій у державному та міжнародному поділі праці. Це, перш за все:
1) транспортно-посередницькі функції, бо район виступає морськими воротами України, саме в ньому розташовані всі її чорноморські порти;
2) розвиток морегосподарського комплексу, в якому провідну роль відіграє і морське суднобудування;
3) пов’язані з приморським положенням і унікальні рекреаційні ресурси, які лягли в основу розвитку потужного рекреаційного комплексу регіону.

97. Охарактеризувати стан та особливості розміщення продуктивних сил Київського економічного району. Центральний економічний район (Черкаська і Київська). ПЕК: добування бурого вугілля у Ватутіному та Олександрії, торфу – в Черкаській області; Кременчуцька і Канівська ГЕС, Трипільська ТЕС. Провідні галузі: харчова та м/б і металообробка. М/б і металообробка: виробництво машин і обладнання для с/г та харчової і легкої промисловості; виготовлення друкарських машинок, радіовиробів, підйомно-транспортного устаткування, телеграфної апаратури, телевізорів, фотоприладів, баштових кранів, бурових машин. Хімічна промисловість: Черкаська - азотні добрива, хімічні волокна та реактиви. Працюють Завалівський графітовий комбінат, а також заводи чистих металів у Світловодську і Побузький нікелевий. Легка промисловість: швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва; тут випускають шовкові тканини, гігроскопічну вату, художні вироби. Незначного розвитку набули деревообробна і меблева галузі. Є численні підприємства будіндустрії. АПК: рослинництво (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза,цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні культури, коноплі, коріандр; овочівництво і садівництво); тваринництво (провідні –скотарство(м’ясо-молочне) і свинарство. Харчова промисловість: розвинуті майже всі галузі, найбільше – цукрова (Черкаській). Транспорт: провідні – залізничний (вузли імені Т.Г.Шевченка, Черкаси, Христинівка, Цвіткове у Черкаській області; Ірпінь, Біличі, Ворзель – у Київській) та автобусний; повітряний – Київ; водний (порти Київ, Черкаси і Світловодськ). Рекреаційні ресурси: Умань, дендропарк «Софіївка». Проблеми: низький рівень промислового розвитку; радіаційне забруднення; ерозія ґрунтів; нераціональне використання трудових ресурсів.

98-99. Висвітлити стан та проблеми розвитку продуктивних сил Карпатського економічного району. Карпатський економічний район (Зак, Льв, І-Ф, Чернівецька) багатий на трудові ресурси - розвиток трудомістких галузей промисловості і с/г. Найбільш розвинені м/б, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будматеріалів; слабо розвинена металургія та електроенергетика. ПЕК: видобуток кам’яного (Льв-Вол басейн) і бурого вугілля; нафтопереробні заводи - в Дрогобичі, Надвірній, Львові; головні центри видобутку й акумуляції привізного природного газу – Дашава, Рудка, Угерсько, Більче (Льв); електроенергетика (провідна галузь) - Бурштинська, Добротвірська ДРЕС. М/б комплекс: приладобудування, вир-во телевізійної техніки, електроламп - орієнтується на кваліфіковану робочу силу й наукову інфраструктуру Львову і зосереджений переважно в обласних центрах; розвинене транспортне, підйомно-транспортне м/б. Хіміндустрія: гірнича хімія (вир-во природної сірки в Новому роздолі і Новояворівську; видобуток калійних і кухонних солей у Калуші, Стебнику, Солотвині); основна хімія (належить вир-восірчаної кислоти у Новому Роздолі, калійних у Калуші, Стебнику); хімія органічного синтезу (вир-во штучних волокон у Сокалі; технічного вуглецю у Дашаві). Лісовиробничий комплекс спеціалізується в основному на вир-ві меблів (Львів, Івано-Франківськ); целюлозно-паперова - Жидачів, Рахів; лісохімія – Свалява, Великий Бичків, Перечин. Вир-во будівельного каменю, в’язких матеріалів – цементу (у Миколаєві), вапна (у Пустомитах), гіпсу (у Ширці). Цукровий буряк перобляють у Хордові, льон – в Передкарпатті; овочі і плоди – у лісостеповій і передгірських зонах; м’ясокомбінати переважно розміщені в обласних центрах. Рекреаційний комплекс: санаторно-курортне (Трускавець, Моршин, Немиров) і туристське (Львів) госп-во. Легка промисловість існує в усіх обласних центрах. Розвинені народні промисли: ткацтво, килимарство, гончарство, вишивання. Район має густу мережу залізничних та автомобільних шляхів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.236.62.49 (0.006 с.)