Опис предмета та мета навчального курсу

Соціологія є наукою про соціальне буття, соціальні виміри суспільства, особливості (форми, закони, закономірності) взаємодії індивідів, їх груп, спільнот. Вона охоплює великий масив знань по соціальну дійсність, а також різноманітні підходи, методики її дослідження й інтерпретації отриманих результатів.

Правильне розуміння законів функціонування і розвитку як суспільства в цілому, так і складових його компонентів досить важливо і для окремих людей, і для їх різних спільнот, і для всього людства. Соціологія покликана допомагати людям сформувати уявлення про процеси суспільного життя і виробити відповідні їм стилі і види поведінки у всіх сферах суспільної життєдіяльності.

Особливе значення соціології і в минулому, і сьогодні виявляється в її здатності правильно сприймати й аналізувати соціальні явища і процеси, вивчати, пояснювати, розуміти суспільство. Соціологія сприяє формуванню і накопиченню знань про соціальну дійсність. Соціологічні знання широко використовують для розробки і здійснення соціальних проектів та прогнозів, управління соціальними процесами.

Навчальна дисципліна «Соціологія» охоплює основні проблеми, теми й категорії теоретичної та практичної соціології. Головним її завданням є вивчення особливостей соціальних явищ, процесів і визначення факторів, які впливають на них. Особливо це необхідно для того, щоб розвинути навички аналізувати реальну соціальну дійсність, зокрема в Україні, визначати провідні тенденції розвитку суспільних відносин, оптимальних шляхів і засобів їх вдосконалення, пояснювати управлінські рішення та оцінки ефективності їх реалізації, узагальнювати передовий досвід і прогнозувати соціальні ситуації, визначати наявні протиріччя і недоліки, які стоять на перешкоді соціальній гармонії в суспільстві.

Згідно освітньо-професійної програми «Соціологія» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 3 кредити, що дорівнює 108 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається з 3 змістових модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 3 поточних модульних тестових контролів.

З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість всіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, практичні заняття та індивідуальна робота у вигляді індивідуальних контрольних співбесід, самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.

З метою оцінки рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять, індивідуальної роботи та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді заліку.

3. Модульний тематичний план

(структура залікового кредиту курсу)

№ з/п	Назва змістових модулів і тем	Всього годин	Лекції	Семінарські заняття	Практичні заняття + МК	Індивідуальна робота	Самостійна робота	Порядок вивчення (год.)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
	Змістовий модуль І «Становлення та розвиток соціологічного знання»
1.	Тема 1. Вступ до соціології							Л1-2; С1-2
2.	Тема 2. Модерн і постмодерн в соціології							Л2-2; С2-4
3.	Модульний контроль							МК1-2
4.	Індивідуальна робота							ІР1-2
	Змістовий модуль 2 «Соціальна статика та динаміка»
5.	Тема 3. Соціологічний аналіз суспільства							Л3-2; С3-2
6.	Тема 4. Соціальна структура суспільства							Л4-2; С4-4
7.	Тема 5. Соціологічний аналіз особистості							Л5-2; С5-4
8.	Тема 6. Соціальна ідентифікація суб’єкта соціальної структури							Л6-2; С6-2
9.	Тема 7. Інституційні основи соціального життя. Соціальний контроль							Л7-2; С7-2
10.	Тема 8. Категорії соціальної динаміки							Л8-2; С8-2
11.	Модульний контроль							МК2-2
12.	Індивідуальна робота							ІР2-2
	Змістовий модуль ІІІ «Галузева та мікросоціологія»
13.	Тема 9. Спеціальні соціологічні теорії							С9-2
14.	Тема 10. Методологія та методи соціологічних досліджень							Л9-2; ПЗ-6
15.	Модульний контроль							МК3-2
16.	Індивідуальна робота							ІР3-2
	РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ
	Форма контролю: ЗАЛІК

4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів)
та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту

 

Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

 

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою університету
A	5 («відмінно»)	90–100
B	4 («добре»)	85–89
C	4 («добре»)	75–84
D	3 («задовільно»)	70–74
E	3 («задовільно»)	60–69
FX	2 («незадовільно» з можливістю повторного складання)	35–59
F	2 («незадовільно» з обов’язковим повторним курсом)	1–34

 

Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:

М1 = М₀+К₁+…К_п, де

М₀ – початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.

Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К₁+…К_n), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.

Таблиця бальних коефіцієнтів

Коефіцієнт	Назва / Складові	Вартість
К1	Поточні оцінки семінарських занять
«5» («відмінно») «4» («добре») «3» («задовільно») «2» («незадовільно») Відсутність оцінок	+5 +4 +3 –2 –1
К2	Відвідування лекцій
постійно один та менше половини пропусків всіх лекцій відсутність на більше, ніж половині всіх лекцій	+2 –1
К3	Відвідування семінарських та практичних занять
постійно один та менше половини пропусків всіх занять відсутність на більше, ніж половині всіх занять	+2 –1
К4	Ведення конспекту
змістовно, акуратно змістовно задовільно відсутність конспекту	+2 +1 –1
К5	Складання модульного контролю
у визначений термін поза терміном повторне	+1 –1

 

Зразок розрахунку:

Початкова вартість модуля (модульного контролю) (М₀) = 90 балів

Результат модульного тестування = 60 балів

К₁ – «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модуля

К₂ – менше половини пропусків всіх занять = 0 балів

К₃ – постійно = +2 бали

К₄ – змістовно = +1 бал

К₅ – у визначений термін = +1 бал

 

М₁ = 60+12+0+2+1+1 = 76 балів

 

Якщо оцінка за М₁ становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки, пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.

Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:

 

А). За умови не складання студентом заліку:

 

R _д1 = Rм ₊ ДБ, де

 

R_д1 – підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну

Rм – підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)

ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.

Якщо сума балів R _{д 1} складає більше 60 балів, студент може отримати залік без його складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.

 

 

Б). За умови складання заліку:

R_{д1 +} БВ

R _д = ------------, де

 

БВ – «бальна вартість» заліку (максимально становить 100 балів). Його пропонуються проводити у формі тестування. Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.

 

Зразок розрахунку:

 

R _д1 = 80 балів

БВ = 70 балів

 

80 + 70

R _д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре

 

До заліку допускаються студенти, які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.

 

Зміст змістових модулів та тем програми

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

«Становлення та розвиток соціологічного знання»

Тема 1.Вступ до соціології

Сучасна характеристика соціології як науки про суспільство. Проблема об’єкту та предмету соціології. Структура соціологічного знання: а) загально соціологічні теорії або загальнотеоретична соціологія; б) спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього рівня; в) конкретні соціологічні дослідження, мікросоціологія. Функції соціології: описова, пізнавальна, пояснювальна, критична, прагматична, прогностична, ідеологічна, світоглядна. Класичні методи соціології. Структура сучасної соціології та її зв'язок з іншими науками.

Основні етапи розвитку соціології (протосоціологія, класичний, модерн, постмодерн).

Передумови виникнення соціології як окремої науки: економічні, політичні, наукові. Витоки соціологічного знання. Період протосоціології. Міф та епос як перші спроби аналізу соціальної дійсності. Соціальні концепції античності. Роль історіографії у вивчені соціальних процесів. Геродот, Фукідіт, Ксенофонт, Полібій і Плутарх. Перші філософські соціальні теорії античності. Демокріт, Платон, Арістотель.

Соціальна парадигма середньовіччя. Августин Блаженний, Фома Аквінський. Гуманістичні соціальні концепції Відродження. Погляди Ф. Петрарки, Л. Бруні, А. Данте, Н. Макіавеллі, Т. Мора, Т. Кампанелли.

Новий час. Парадигма соціального натуралізму. Концепції «природної людини», «природного права» Т. Гоббса, Дж. Локка. Соціологічні погляди Вольтера, Дж. Віко, Гердера, Гегеля.

Поява соціології як самостійної науки у середі 19 ст. Позитивізм О. Конта та Г. Спенсера. Головні напрями соціології 19 ст. Географічний детермінізм (Ф. Ратцель, К. Ріттер, Ю. Челен). Расово-антропологічна школа соціології (А. Гобіно, Х.С. Чемберлен, Ж. де Ляпуж). Соціал-дарвінізм (У. Бержгот, Л. Гумплович, А. Смолл). Біоорганічна школа соціології (А. Шеффле, Р. Вормс, А. Еспінаса). Конфліктологічні теорії (К.Маркс, Л. Козер, Р. Дарендорф).

Характеристика становлення та розвитку соціологічного знання в Україні.

Період протосоціології в Україні. Витоки соціального пізнання в Княжу добу («слова», «повчання» тощо). Відродження соціального пізнання в період Козацької доби.

Становлення соціології як науки в Україні. Женевський гурток. С. Подолинський, М. Драгоманов. Роль М. Ковалевського в розвитку соціології. Внесок М. Грушевського, Б. Кістяківського, С. Дністрянського в розвиток соціології.

Специфіка розвитку соціології в Україні у 20 столітті.

 

Тема 2. Модерн і постмодерн в соціології.
Основні школи і напрями сучасної соціології

Поняття наукового напряму та школи в соціології. Основні напрями та школи: емпірична соціологія, структурний функціоналізм та неофункціоналізм, символічний інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія тощо.

«Соціологізм» Еміля Дюркгейма. Розуміюча соціологія Макса Вебера. Соціологічні ідеї Вільфредо Паретто. Рання американська соціологія. Соціологія між світовими війнами. Чиказька соціологічна школа. «Соціальна і культурна динаміка» Петирима Сорокіна. Соціологічні ідеї Карла Манхейма і Норбера Еліаса. Політична соціологія Гаетано Моска. Соціологічна наука повоєнних десятиліть. Функціоналістська соціологія Толкотта Парсонса. Роберт Мертон про соціальну структуру та аномію. Теорії соціального конфлікту Ральфа Дарендорфа і Льюїса Козера. Джорж Хоманс і Пітер Блау про механізми соціального обміну. Феноменологічна соціологія та етнометодологія. Соціологічні ідеї Франкфуртської школи. Новітні теоретичні пошуки у соціології. Основні ідеї неофункціоналізму. Теорія соціальної структурації Ентоні Гідденса. П’єр Бурдьє про соціальний простір і культурний капітал. Іммануїл Воллерстайн про світо-системний аналіз. Соціологія національного розвитку Е. Геллнера.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

«Соціальна статика та динаміка»