Штучне вигодовування - визначення, покази, правила

Штучне вигодовування – коли на І півріччі дитине не отримує грудного молока або отримує менше 1/5 добового раціону

Покази до штучного вигодовування в матері

- агалактія;

- декомпенсовані захворювання;

- злоякісні пухлини;

- прийом цитостатиків та радіоактивних речовин;

- відкрита форма туберкульозу;

- психічні захворювання;

- гострі інфекційні небезпечні захворювання (натуральна віспа, правець);

- сифіліс, СНІД;

- соціально-побутові умови;

в дитини:

- ензимопатії

 

Правила та техніка штучного вигодовування:

1. добовий обєм – як при природному вигодовуванню;

2. режим харчування – до введення прикорму на 1 год менше;

3. потреба в вуглеводах, жирах – як при природному вигодовуванню;

4. потреба в білках: до 3м – 3 г/кг/добу, 3-12 – 3,5 г/кг/добу

5. прикорм вводиться з 6 місяців

6. суміш підбирають враховуючи індивідуальні особливості

7. суміш має бути стерильна, Т 36-37оС

8. при швидкому переведенні на штучне вигодовування кілька днів дають 2/3 добового обєму їжі

9. при використанні суміші треба слідкувати за терміном придатності

10. приготована суміш може зберігатись за кімнатної температури 2 год, в холодильнику – 12 год

11. в сосці має бути кілька отворів

12. пляшечку потріьбно тримати так, щоб шийка була повністю з сумішшю

 

 

Адаптовані суміші

- солодкі;

- кисломолочні;

Переваги кисломолочних сумішей

- білок у згрудженому стані;

- стимулюють функцію слинних залоз;

- стимулюють секрецію ШКТ;

- легше перетравлюються;

- сприяють перетравленню і всмоктуванню їжі;

- сприяють нормалізації біоценозу кишківника;

- володіють мінімальними алергенними властивостями;

- посилюють жовчовиділення;

- спряюьт гемопоезу;

- позитивно впливають на неспецифічний імунітет;

 

Природне вигодовування

Режим харчування:

до 2 міс – 7 разів з інтервалом в 3 год

2-6 міс – 6 разів з інтервалом в 3,5 год

6 міс - 1 рік 5 разів з інтервалом в 4 год

Потреба в харчових інгрідієнтах при природному вигодовуванні

білок:

до 6 міс – 2-2,5 г/кг/добу

від 6 міс до 1 рік – 3-3,5 г/кг/добу

вуглеводи:

12-14 г/кг/добу – протягом року

жири:

І кв – 6,5 г/кг/добу

ІІ кв – 6 г/кг/добу

ІІІ кв – 5,5 г/кг/добу

IV кв – 5 г/кг/добу

кілокалорії:

І кв - 120 ккал

ІІ кв – 115 ккал

ІІІ кв – 110 ккал

IV кв – 100 ккал

Штучне вигодовування

Режим такий як і при природному вигодовуванні,аледо введення прикорму інтервали на 1год менше

Потреба в вуглеводах та жирах така ж як і при природному вигодовуванні

Білки:

до 3міс - 3г/кг/добу

від 3міс до 12міс - 3,5г/кг/добу

Змішане вигодовування

Режим вигодовування такий як і при природному вигодовуванні

Потреба в вуглеводах та жирах така ж як і при природному вигодовуванні

Потреба в білках залежить від того доякого типу вигодовування наближається змішане годування

 

Соки

* з 6,5 міс

* з однокомпонентних соків

* перед введенням соків виясняють характер випорожнень

* не починають з високоалергенних соків

* не починають з виноградного соку

* соки дають після їжі

* обєм: п*10, але не більше 100мл/добу

* якщо обєм соку більше 30мл, то його треба ділити

* сік не входить в добовий раціон

* не треба змішувати й підсолоджувати соки

 

Способи визначення добового обєму їжі для дітей перших 7-10 днів життя

Формула Тура:

V=n*70 (маса тіла новонродженого до 3200г)

V=n*80 (маса тіла новонродженого більше 3200г)

V-добовий обєм їжі

n-вік дитини в днях

 

Формула Зайцевої

V=0,02*маса тіла при народженні*n

V-добовий обєм їжі

n-вік дитини в днях

Способи визначення добового обєму їжі для дітей після 7-10 днів життя.txt

Метод Гейбнера та Чейні

7-10 днів - 2 міс 1/5 маси тіла

2 - 4 міс 1/6 маси тіла

4 - 6 міс 1/7 маси тіла

6 - 12 міс 1/8 маси тіла

Але загальний обєм не повинен первищувати 1л/добу

 

Метод Малова

V=A*B*1000/C

A-вікові потреби в ккал/кг

В-фактична маса тіла дитини (кг)

С-калорійність 1л жіночого молока (700ккал)

Основні принципи харчування дітей від 1ого до 4х років

Після першого року життя здійснюється поступовий перехід від вигодовування дитини до харчування — так називається годування дітей після грудного періоду.

Режим харчування. До 1,5 років більшість дітей знаходяться на 5-разовому харчуванні.

Після 1,5 років дитина переходить на 4-разове харчування. Інтервали між прийомами їжі стають неоднаковими, проте потрібно чітко дотримуватися годин годування. Приклад: сніданок — 8.00, обід — 13.00, підвечірок —16. 00, вечеря — 19.00. Останній прийом їжі повинен бути за 1,5-2 години до сну. Дотримання режиму харчування сприяє випорожненню (аигл. еуасиаїе) шлунка, повноцінному перетравлюванню їжі, що підвищує апетит і нормалізує роботу залоз травлення.

Немаловажним є тривалість прийому їжі: сніданок і вечеря — 15-20 хвилин, обід — 20-25 хвилин, підвечірок — 5 хвилин. Не рекомендується давати дітям у проміжках між часами харчування солодкі продукти, так як це зменшує апетит і виробітку соків травлення.

Добовий об'єм їжі для дітей 1-1,5 років — 1100-1200 мл, а потім збільшується до 1500-1600 мл.

Крім того, протягом дня відрізняється кількість прийнятої їжі при різних прийомах. Наприклад, у дитини 3 років при сніданку вона складає приблизно 400 мл, обіді — 550 мл, підвечірку — 200 мл, вечері — 350 мл.

Одночасно відрізняється калорійність продуктів в різні години прийому: на сніданок і вечерю припадає по 25% усієї добової калорійності їжі, на обід — 35% і на підвечірок — 15%.

Особливості складу харчових продуктів у дітей переддошкільного віку:

—у зв'язку зі значною витратою енергії на фоні рухливої діяльності дитини і посиленими метаболічними процесами, в організмі потреба в основних харчових речовинах вище, ніж у дитини грудного віку. Кількість їх протягом доби складає: білків — 50 г, жиру — 50 г і вуглеводів — 210 г. Таким чином, співвідношення між основними харчовими інгредієнтами приблизно 1:1:4;

— калорійність їжі протягом доби — 1500 ккал;

— для забезпечення пластичної функції організму, що росте, і формування центральної нервової системи 70% білка, що надходить, повинен бути тваринного походження; повноцінними білковими продуктами є м'ясо, печінка (85 г/добу), нежирна риба (25 г/добу), яйце (1/2 на день), у яких, крім того, є калій, натрій, магній, кальцій, залізо, вітаміни А, Б, Е і групи В;

— для забезпечення надходження з їжею необхідної для росту кількості поліненасичених жирних кислот жири рослинного походження повинні складати 10% від загальної їх кількості; вершкова олія і рослинні жири не повинні піддаватися термічній обробці;

— молоко і кисломолочні суміші в цьому віці залишаються головними і складають до 600 мл на добу; необхідними є сир і твердий сир (50 г/добу), з якими поступають кальцій, калій і фосфор; часто застосовується сметана;

— щодня дитина повинна отримувати багатий вуглеводами і рослинними білками хліб (60-90 г);

— щодня застосовуються різноманітні круп'яні каші (рисова, гречана, вівсяна, манна); в раціон входять макаронні вироби;

— необхідним продуктом харчування є цукор (50 г/добу), проте для організму є шкідливим перегодовування вуглеводами; така помилка часто припускається батьками;

— овочі і фрукти (до 350 г/добу), асортимент яких у дітей значно розширюється, мають багато переваг: підвищують апетит, покращують всмоктування білків, моторику кишечника, збуджують секрецію залоз, є джерелом вітамінів і мінеральних речовин, мають фітонцидні властивості.

Сучасні принципи адаптації замінників грудного молока

Сучасні принципи адаптації замінників жіночого молока:

І. адаптація білкового компоненту

1. зниження вмісту білка в сумішах до 1,2-1,4 г/100 мл

2. зміна співвідношення альбуміно-глобулінового показника в сторону останнього

3. зміна амінокислотного складу сумішей (триптофан, таурин)

ІІ. адаптація жирового компоненту - введення ПНЖК (А-ліноленова, арахідонова, декозагексоєнова);

ІІІ. адаптація вуглеводного компоненту – введення лактози для зниження рН і подавлення росту патогенної флори;

ІV. адаптація мінеральнонго компоненту – Са/Р-1/1, Р у коровячому молоці у 6,5 раз більше, ніж у жіночому;

V. в суміші вводять незамінні мікроелементи (Fe,Zn,I,Cu,Mn)

VІ. в суміші вводять біоактивні мікронутрієнти

VІІ. вводять пребіотики

- галактоолігосахариди (ГОС);

- фруктоолігосахариди (ФОС);

- ГОС/ФОС = 90/10;

VІІІ. вводять пробіотики

- Bifidum longum

- Bifidum lactis

- Lactobacilus reiteri

- Lactobacilus ramnosus

- Сприяють росту біфідум флори

- Пригнічують ріст патогенної флори

- Посилюють синтез імуноглобуліну А

- Сприяють становленню імунітету

ІХ. вводять вітаміни

Х. знижують осмолярність