Склад і відмінні особливості материнського молода

Склад і відмінні особливості материнського молода

Наприкінці вагітності і в перші дні після народження дитини з молочних залоз виділяється молозиво — густа рідина жовтуватого кольору, з відносною щільністю 1,040-1,060. Молоко, яке отримує малюк з 4-5 дня життя, називається перехідним, а з 2-3 тижня — зрілим (відносна щільність 1,030).

Молоко, що виділяється на протязі одного годування. ділиться на:

— раннє — на початку годування; його виділяється багато, має дещо блакитний відтінок; містить багато білка, лактози; з ним дитина отримує необхідну кількість води (!);

— пізнє — наприкінці годування; в порівнянні з раннім молоком має більш білий колір; воно збагачене жирами (їх може бути в 4-5 разів більше, ніж в ранньому молоці).

В таблиці 24 подані середні показники кількості білків, жирів і вуглеводів в різних видах материнського молока і його калорійність, а також для порівняння вказані аналогічні дані коров'ячого молока.

 

Вид молока

Коров'яче

білки - 2,8-3,5

жири - 3,2-3,5

Вуглеводи - 4,5-4,8

Жіноче

Молозиво

білки - 7-5

жири - 2,0

вуглеводи - 4-5

Перехідне

білки - 2,5

жири - 3,2

вуглеводи - 5,5-6,6

Зріле

білки - 1,1-1,5

жири - 3,5-4,5

вуглеводи – 7

 

 

Переваги природного вигодовування

IV. вітаміни

- грудне молоко містить більше жиророзчинних вітамінів

V. мінеральні речовини

- співвілношення Са/Р = 1/2;

VІ. осмолярність

- грудне молоко 290-300 мОм/л

- коровяче молоко 400мОм/л

VІІ. ферменти

- ліпаза

- амілаза

- трипсин

VІІІ. гормони наднирників, гіпофіза, статеві, щитоподібні

ІХ. незамінні мікроелементи Fe,Zn,I,Cu

Х. наркотики: казоморфін

ХІ. пребіотики:

- олігосахариди (неперетравлені компоненти їжі);

- захисна дія (бактеріальна, інфекційна, вірусна);

- перестальтична;

- регулярний мякий стул;

ХІІ. пробіотики

- Bifidum longum

- Bifidum lactis

- Lactobacilus reiteri

- Lactobacilus ramnosus

ХІІІ. становлення імунної системи організму

ХІV. сприяє розвитку нормальної флори кишківника

ХV. містить проти інфекційні чинники (імуноглобуліни лімфоцити макрофаги, інтерферон, лізоцим, лактоферин, біфідофактор)

ХVІ. не має алергічних властивостей

ХVІІ. має постійну температуру і стерильне

ХVІІІ. містить таурин – розвиток головного мозку та інтелекту

ХІХ. фізичний та психомоторний розвиток

ХХ. завжди готове та безкоштовне

 

Кількісні та якісні відмінності білків жіночого та коровячого молока

Кількість білка більше всього в молозиві ще до прикладання дитини до грудей — 10-13 г/100 мол. Потім кількість протеїну зменшується — у молозиві 5 г/100 мл, в перехідному молоці — 2,5 г/100 мл.

В зрілому жіночому молоці білка] 1,1-1,5 г/100 мл. однак, його кількість може бути різна. При необхідності потрібно точно встановити кількість білка в материнському молоці. В коров'ячому молоці протеїну 2,8-3,5 г/100 мл. Таким чином, при отриманні коров'ячого молока дитина перегодовується білком.

Крім того, білки жіночого молока відрізняються не тільки кількістю, але і якісними особливостями:

— основним компонентом є сироваткові білки — альбуміни і глобуліни; так як вони аналогічні білкам сироватки крові дитини, то можуть всмоктуватися в кишечнику в незміненому виді;

— важливою відмінною особливістю білкового складу грудного молока від коров'ячого є співвідношення між альбуміно-глобуліновими фракціями (дрібнодисперсними, тобто низькомолекулярними) і казеїногеном (крупно-дисперсним, тобто високомолекулярним). Останній з'являється в молозиві на 4-5 день лактації, кількість його поступово збільшується. Співвідношення між альбуміно-глобуліновими фракціями і казеїногеном в грудному і коров'ячому молоці відповідно дорівнює 4:1 і 1:4;

— казеїноген в шлунку під впливом шлункового соку згурджується і перетворюється в казеїн; молекули казеїну жіночого молока більш дрібні, ніж коров'ячого, і тому при його згурджуванні пластівці стають ще дрібнішими; це один із чинників кращого перетравлювання і засвоювання білків жіночого молока в порівнянні з коров'ячим;

— в молозиві є лейкоцити, більшість з яких, являючись лімфоцитами, синтезують імуноглобуліни; особливо багато І§ А (до 1,2 г/100 мл);

— материнське молоко має велику кількість таурину — амінокислоти, необхідної для з'єднання солей жовчі (це сприяє засвоюванню жирів), для формування тканини у новонародженого, в першу чергу — сітчатки ока і головного мозку (у дорослої людини таурин синтезується з цистіну і метіоніну, чого не відбувається у дитини).

 

Кількісні та якісні відмінності вуглеводів жіночого та коровячого молока

Кількість вуглеводів в молозиві, перехідному і зрілому молоці змінюєть ся мало (табл. 24). В середньому, в грудному і коров'ячому молоці вуглево ди складають відповідної 7,0 г/100мл і 4,5-4,8 г/100 мл.

Вуглеводи в жіночому молоці — це в основному молочний цукор у виг ляді Р-лактози, яка складає 90% загальної його кількості.

Функціональні особливості Р-лактози грудного молока наступні:

— вона доходить до товстої кишки, так як повільно всмоктується: тонкій кишці;

— створює в товстій кишці слабкокисле середовище (рН 5-5,5), що згубно діє на гнильні бактерії;

— частина Р-лактози отримала назву «біфідус-фактор». Дія його: товстій кишці — біфідогенність — викликає інтенсивне розмноженн біфідум-флори, яка нормалізує склад флори в кишковому тракті (росту фізіо логічної біфідум-флори одночасно сприяє слабкокисле середовище). Ц особливість вуглеводів грудного молока в значній мірі зумовлює нечаст виникнення дисбактеріозу у дітей, що знаходяться на природному вигодо вуванні;

— стимулюють синтез вітамінів групи В.

На відміну від жіночого молока, в коров'ячому молоці є головним чи ном а-лактоза. В більшій частині вона засвоюється в тонкій кишці. Звідсі стає зрозуміло, що коров'яче молоко не виконує вище описані функції вугле водів на першому році життя дитини. Тому у малюків, які знаходяться н штучному вигодовуванні, часто виникає дисбактеріоз, розвиваються бак теріальні захворювання кишечника. Крім того, навіть при відсутності зах ворювань, стул має більш високий показник рН.

 

Кількісні та якісні відмінності жирів жіночого та коровячого молока

Кількість жиру в молозиві, перехідному і зрілому жіночому молоці збільшується (табл. 24). Кількість жиру в зрілому грудному молоці — 3,5-4,5 г/100 мл — не набагато більша кількості в коров'ячому (3,2-3,5 г/100 мл). Встановлено добове коливання жирів з максимумом, що реєструється пізно вранці і безпосередньо після полудня.

Основну частину жирів складають тригліцериди — 98%. Кількість жиру залишається майже незміненою протягом всього часу природного вигодовування. Проте його індивідуальні показники можуть коливатися в широкому діапазоні, не тільки в співвідношенні загальної кількості жирів, але і в складі жирних кислот.

До головних особливостей жиру грудного молока відносяться:

— у жіночому молоці є фермент ліпаза, що сприяє всмоктуванню 90-95% жиру грудного молока (жир коров'ячого молока — менше 60%); у грудних дітей це має особливе значення, у яких жири є основним джерелом енергії (по 50%): тим більше, що секреція ліпази підшлунковою залозою і виділення жовчі в ранньому дитячому віні недостатні:

— високий ступінь дисперсності;

— низький вміст насичених жирних кислот, які подразнюють шлунково-кишковий тракт (їх невелика кількість в грудному молоці є одним із чинників меншого числа дисфункцій шлунково-кишкового тракту при природному вигодовуванні);

— високий вміст (0,4 г/100мл) ненасичених (есенційних) жирних кислот, основними з яких є ліноленова і особливо важлива для дитини раннього віку арахідонова; ці кислоти не синтезуються в організмі людини (в коров'ячому молоці їх тільки 0,1 г/ІООмл).

Кислоти впливають на велику кількість фізіологічних функцій: значно підвищують засвоюваність білків, опірність організму інфекціям, багато їхніх дериватів виконують роль гормонів, вони важливі для розвитку моз ку (арахідонова кислота входить до складу нервової тканини), а також основою вітаміну Р;

— вважається, що збільшення кількості жирів в пізньому молоці діє, яі регулятор насичення.

Труднощі при годуванні з боку матері та дититни

- неправильна форма соска, тріщини;

- застій молока;

- "вовча паща","заяча губа".

Продукти прикорму

- молочно-крупяні каші

* вводити з 6ти місяців

* крупи, збагачені залізом (рис, гречка, кукурудза)

* готують кашу з мішаних круп, якщо вони всі вже були

* 1 р/д

* каші готують на адаптованих сумішах або дитячому молоці

* в кашу можна додавати грудне молоко

* в І тиж дають 5% кашу

* в ІІ тиж – 10% кашу

* обєм каші: 6м – 50-100мл, 7м – 150мл, 8м – 170мл, 9м – 180мл, 10-12 – 200мл

- овочеві страви

* вводять – 6-6,5 міс

* спочатку дають овочевий суп

* з 7-7,5м на мясному бульйоні

* овочеве пюре

* починають вводити з монокомпонентних продуктів

* починають з овочів без грубої клітковини (картопля, морква, капуста)

* овочеві страви, як низькобілкову їжу самостіно дають 2 тижні, а потім вводять м'ясо

* обєм такий як і у каш

- м'ясо

* вводять з 6-6,5м

* м'ясо кроля, індика (гіпоалеогенне)

* починають з мясного фаршу, 7,5м – фрикадельки, 9м – парові котлети

* дають м'ясо 2-3 р/тиж, потім 6-7 р/тиж

* обєм 6,5м – 5-30г, 7-8м – 30-50г, 8-9м – 50г, 10-12м – 50-60г

* до 3ох років сосиски та ковбаси забоонені, печінка заборонена

- творог

* вводять з 7 міс

* на штучному вигодовуванні вводять з 7,5 місяців

* творого готувати вдома з кипяченого молока

* 5-50г

- жовток

* вводять з 7-7,5 міс

* в круто звареному вигляді

* 1/8 жовтка

* з 9м по0,5 жовтка через день

- фруктові пюре

* вводять з 6ти місяців

* спочатку пюре – потім соки

* обєм: п*10, п – кількість місяців, але не більше 100мл/добу до 1 року

- олія

* з 6 міс

* з 0,5 до 1 чайно ложки

- вершкове масло

* з 6,5 міс

* з 0,5 до 1 чайної ложки

- пшеничний хліб

* з 8-9 міс

* з 5 до 10г

- кисломолочні продукти

* Нутрілак, кисломолочний НАН

 

Правила введення прикорму

1.прикорм вводиться з 6ого місяця

2.перший прикорм вводиться на 2е годування

3.при відсутності надлишкової маси тіла перший прикорм – молочно-крупяні каші

4.частота: 6 міс – 2 вигодовування

7-8 – 3 вигодовування

9 – 4 вигодовування

5. прикорм не вводиться в спеку, при захворюваннях, при прорізуванні зубів

6. прикорм вводиться з ложечки

7. вводиться до вигодовування груддю

8. кожний продукт прикорму починають вводити з малих доз (столова ложка) і на протязі 5-7 днів доводять до вікової норми

9. до 10 міс після введення прикорму дитину догодовують груддю

10. після 10 міс 1 год годування груддю заміняють прикормом

11. новий вид їжі вводять з монокомпонентних продуктів

12. другий прикормв водиться через 2 тижні після першого

13. прикорм має бути свіжоприготовлений, гомогенний, Т – 36-37о

14. для полегшення засвоєння нової їжі до неї можна додавати грудне молоко

15. при введенні нової їжі матір повинна показувати процес харчування

16. при відмові дитини від прикорму, силувати її не можна, прикорм потрібно замінити

17. при категоричні відмові від прикорму, у дитини може бути алергія

18. в продукти прикорму не додають сіль і спеції

19. до 2ох років кава і чай забоонені

20. при введенні прикорму стежать за станом дитини, шкірою, випорожненнями

 

 

Адаптовані суміші

- солодкі;

- кисломолочні;

Переваги кисломолочних сумішей

- білок у згрудженому стані;

- стимулюють функцію слинних залоз;

- стимулюють секрецію ШКТ;

- легше перетравлюються;

- сприяють перетравленню і всмоктуванню їжі;

- сприяють нормалізації біоценозу кишківника;

- володіють мінімальними алергенними властивостями;

- посилюють жовчовиділення;

- спряюьт гемопоезу;

- позитивно впливають на неспецифічний імунітет;

 

Природне вигодовування

Режим харчування:

до 2 міс – 7 разів з інтервалом в 3 год

2-6 міс – 6 разів з інтервалом в 3,5 год

6 міс - 1 рік 5 разів з інтервалом в 4 год

Потреба в харчових інгрідієнтах при природному вигодовуванні

білок:

до 6 міс – 2-2,5 г/кг/добу

від 6 міс до 1 рік – 3-3,5 г/кг/добу

вуглеводи:

12-14 г/кг/добу – протягом року

жири:

І кв – 6,5 г/кг/добу

ІІ кв – 6 г/кг/добу

ІІІ кв – 5,5 г/кг/добу

IV кв – 5 г/кг/добу

кілокалорії:

І кв - 120 ккал

ІІ кв – 115 ккал

ІІІ кв – 110 ккал

IV кв – 100 ккал

Штучне вигодовування

Режим такий як і при природному вигодовуванні,аледо введення прикорму інтервали на 1год менше

Потреба в вуглеводах та жирах така ж як і при природному вигодовуванні

Білки:

до 3міс - 3г/кг/добу

від 3міс до 12міс - 3,5г/кг/добу

Змішане вигодовування

Режим вигодовування такий як і при природному вигодовуванні

Потреба в вуглеводах та жирах така ж як і при природному вигодовуванні

Потреба в білках залежить від того доякого типу вигодовування наближається змішане годування

 

Соки

* з 6,5 міс

* з однокомпонентних соків

* перед введенням соків виясняють характер випорожнень

* не починають з високоалергенних соків

* не починають з виноградного соку

* соки дають після їжі

* обєм: п*10, але не більше 100мл/добу

* якщо обєм соку більше 30мл, то його треба ділити

* сік не входить в добовий раціон

* не треба змішувати й підсолоджувати соки

 

Склад і відмінні особливості материнського молода

Наприкінці вагітності і в перші дні після народження дитини з молочних залоз виділяється молозиво — густа рідина жовтуватого кольору, з відносною щільністю 1,040-1,060. Молоко, яке отримує малюк з 4-5 дня життя, називається перехідним, а з 2-3 тижня — зрілим (відносна щільність 1,030).

Молоко, що виділяється на протязі одного годування. ділиться на:

— раннє — на початку годування; його виділяється багато, має дещо блакитний відтінок; містить багато білка, лактози; з ним дитина отримує необхідну кількість води (!);

— пізнє — наприкінці годування; в порівнянні з раннім молоком має більш білий колір; воно збагачене жирами (їх може бути в 4-5 разів більше, ніж в ранньому молоці).

В таблиці 24 подані середні показники кількості білків, жирів і вуглеводів в різних видах материнського молока і його калорійність, а також для порівняння вказані аналогічні дані коров'ячого молока.

 

Вид молока

Коров'яче

білки - 2,8-3,5

жири - 3,2-3,5

Вуглеводи - 4,5-4,8

Жіноче

Молозиво

білки - 7-5

жири - 2,0

вуглеводи - 4-5

Перехідне

білки - 2,5

жири - 3,2

вуглеводи - 5,5-6,6

Зріле

білки - 1,1-1,5

жири - 3,5-4,5

вуглеводи – 7