Краєзнавча бібліографія україни на сучасному етапі

КРАЄЗНАВЧА БІБЛІОГРАФІЯ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Курсова робота з навчальної дисципліни

«Бібліогафічні ресурси»

Курсова робота

студентки III курсу

факультету ФБІ

Бережної Ксенії Сергіївни

 

Харків - 2011

ЗМІСТ:

ВСТУП …………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ І. Краєзнавча бібліографія як науковий напрям………………...…... 6

1.1 Поняття «краєзнавча» та «регіональна бібліографія……………. 6

1.2 Поняття «край» в краєзнавчій бібліографії……………..……… 10

1.3 Види краєзнавчих бібліографічних посібників………………… 11

РОЗДІЛ II. Краєзнавча бібліографія на сучасному етапі………………...…. 13

2.1 Краєзнавчі бібліографічні ресурси обласних бібліотек…............14

2.2 Краєзнавчі бібліографічні ресурси публічних бібліотек………..16

2.3 Краєзнавчі бібліографічні ресурси на допомогу роботі

з дітьми………………..………………………………………………. 19

2.4 Бібліограф-краєзнавець: основні професійні вимоги………..… 24

РОЗДІЛ III. Електронні технології та краєзнавчі бібліографічні

ресурси………………………………………………………………… 28

3.1 Вплив електронних технологій на формування краєзнавчих

бібліографічних ресурсів……………………………………………...28

3.2 Електронні технології в процесі підготовки краєзнавчої

бібліографічної інформації…………………………………………... 29

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...….. 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….... 31

 

 

ВСТУП

Протягом усього XX ст. успішно функціонує такий напрям бібліографії як краєзнавча бібліографія. Вона вдосконалювалася впродовж всього свого існування та досить надійно закріпилася в інформаційному житті суспільства.

Краєзнавча бібліографія відіграє надзвичайно важливу роль в бібліографічній діяльності будь-якої країни. Цей вид бібліографічної діяльності являє собою відображення літератури про край та документів, випущених на певній території. Виникає питання – чому ж роль краєзнавчої бібліографії настільки велика? По-перше, вона відображає літературу про край, що дуже допомагає читачам швидко та без проблем орієнтуватися в масиві краєзнавчої літератури, а також це велика допомога бібліотекам у своєчасному інформуванні читачів про новинки літератури, що були випущені за певний період часу. Якби не існувало в бібліотеках краєзнавчих бібліографічних ресурсів, то навряд чи користувачі знали про такий фонд, а також навряд чи змогли б в ньому орієнтуватися. А випадки, коли документ існує, але не використовується, бо читачі просто не знають про нього трапляються, на жаль дуже часто.

По-друге, саме краєзнавство – це надзвичайно важливий науковий напрям для суспільства, так як сприяє вихованню любові до рідного краю, особливо у дітей. Також краєзнавство виконує й просвітницьку функцію. Даний науковий напрям дає можливість користувачам дізнатися про культурне минуле свого краю, вивчати самобутність народу на певній території.

Теорія бібліотечного краєзнавства на етапі свого становлення будувалась через складний шлях пошуків наукового обґрунтування. Вченими-теоретиками були розроблені загальні принципові теорії, методики та організації бібліотечної роботи у галузі краєзнавства. Визначення терміна «бібліотечне краєзнавство» протягом усього XXст., починаючи з 20-х років, було об’єктом уваги багатьох вчених. Дискусії навколо цього терміна в українському та російському бібліотекознавстві існують і понині.

Зважаючи на вищесказане, тема моєї курсової роботи є дуже актуальною та важливою, оскільки стосується краєзнавчої бібліографії – важливого та необхідного суспільству наукового напряму.

Об’єктом моєї курсової роботи бібліографічні краєзнавчі ресурси.

Предметом – сучасний стан бібліографічних ресурсів.

Завдання роботи – показати сучасний стан краєзнавчих бібліографічних ресурсів по Україні, визначити їх роль в житті суспільства, а також їх вплив на підростаюче покоління

Найсуттєвіший внесок в розроблення даної теми зробили наступні фахівці: Н. З. Шатохіна, І. І. Міхліна, Г. Ковальчук, Н. Полянська, В. Володько та інші.

Спочатку розглянемо роботи Н. З. Шатохіної, адже її внесок є одним з найсуттєвіших. Важливими для моєї теми є наступні роботи: «Краеведческие библиографические ресурсы: влияние электронных технологий», «Краеведческие библиографические ресурсы областных библиотек», а також стаття «Кадровое обеспечение краеведческой библиографической деятельности» у співавторстві з Т. Ф. Лиховид.

В першій статті розглядаються краєзнавчі бібліографічні ресурси, їх сучасний стан, а також вплив на них електронних технологій.

В статті «Краеведческие библиографические ресурсы областных библиотек» розглядаються краєзнавчі бібліографічні ресурси, які властиві обласним бібліотекам, а також методика їх ведення.

Не менш важливою є також проблема, яка розглядається в статті «Краєзнавча діяльність публічних бібліотек Східної України: збереження традицій, пошук нового» Г. Ковальчук та Н. Полянської. В цій статті показаний сучасний стан краєзнавчої діяльності публічних бібліотек, висвітлені проблеми, які існують на даний момент, та як бібліотеки їх вирішують.

Також цінною для даної теми є стаття І. І. Міхліної «Теоретические вопросы краеведческой библиографии». Тут висвітлена вся терміносистема краєзнавчої бібліографії, показані проблеми пов’язані з термінологією, а також різні погляди вчених на ці проблеми.

 

РОЗДІЛ I. КРАЄЗНАВЧА БІБЛІОГРАФІЯ ЯК НАУКОВИЙ НАПРЯМ

В XX ст. краєзнавче бібліографознавство сформувалося як самостійний науковий напрям. Було створено терміносистему, розроблені основні принципи теорії, методики та організації, визначені найважливіші направлення краєзнавчої бібліографічної роботи бібліотек.

Перехід в нове століття вимагає переосмислення змісту кожного направлення бібліотечно-бібліографічної науки та практики. Необхідна й подальша розробка теоретичних питань краєзнавчої бібліографії. Тож розглянемо основні види краєзнавчих бібліографічних посібників, спробуємо розібратися з терміносистемою цієї галузі бібліографії, а також дамо визначення краєзнавчій бібліографії.

 

Поняття «край» в краєзнавчій бібліографії

Для розуміння поняття «краєзнавча бібліографія» дуже важливу роль відіграє поняття «край». Тож розглянемо це питання та спробуємо дати визначення – що ж таке край.

Визначення поняття «край» в краєзнавчій бібліографії – кардинальна для цього виду бібліографії проблема. Вона тісно пов’язана з визначенням понять «краєзнавча література» та «краєзнавча бібліографія», з питанням про місце краєзнавчої бібліографії в системі вітчизняної бібліографії.

Відомо, що в краєзнавчій бібліографії термін «край» використовується для умовного позначення тієї території, якій ми присвячуємо бібліографічний покажчик.

На думку І. Міхліної. В проблемі визначення поняття «край» можна виділити два аспекти:

- в яких межах доцільно складати краєзнавчий бібліографічний посібник;

- в яких межах повинна відбиратися література по вже обраній території.

Найбільше значення має перший аспект, так як він дає базу для розробки вихідних понять краєзнавчої бібліографії. Другий аспект також важливий: хоч він й відноситься до теоретико-методологічних, але також певним ступенем впливає на виявлення тематичних кордонів краєзнавчих посібників, їх місця в системі бібліографії[7].

 

 

Знання

Бібліографи-краєзнавці повинні мати загальнонаукові знання, знання суміжних галузей діяльності та наукових дисциплін, бібліографії та бібліографознавства, а також історії, інформації про видатних діячів та культури краю, про його природні умови та економіку, різноманіття зв’язків регіону з вітчизняною та світовою історією, наукою та культурою.

Вміння

Під вміннями Т. Ф. Лиховид та Н. З. Шатохіна розуміють напрацьовану здатність успішно застосовувати наявні знання в практичній діяльності. Їх можна розділити на обов’язкові та бажані. До обов’язкових належать: вміння складати бібліографічні записи в традиційному режимі та електронному середовищі; аналізувати зміст краєзнавчих документів для бібліографічного індексування та предметної класифікації, підготовки бібліографічних посібників в традиційному та електронному режимах; читати бібліографічні записи; систематизувати та предметизувати документи; редагувати каталоги та картотеки, краєзнавчі бази даних, бібліографічні посібники; орієнтуватися в потоці краєзнавчих документів, використовувати всі елементи сучасного краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату, в тому числі краєзнавчі бази даних, а також можливості інтернету для пошуку краєзнавчої інформації; користуватися автоматизованими документографічними інформаційно-пошуковими системами та сучасною оргтехнікою; спілкуватися з користувачами краєзнавчої інформації; здійснювати масове та диференційоване бібліографічне інформування; вести пошук краєзнавчої інформації по бібліографічних та інших джерелах; проводити облік, планування та аналіз краєзнавчої бібліографічної роботи; організовувати діяльність по розповсюдженню краєзнавчої інформації з врахуванням нових форм та методів бібліотечно-бібліографічної діяльності; займатися підвищенням інформаційної культури користувачів.

До бажаних відносяться вміння виступати публічно, вести дискусію та презентації; виконувати науково-методичну роботу; встановлювати контакти з різними краєзнавчими, науково-дослідницькими, навчальними, публікуючими організаціями та закладами, краєзнавцями-любителями; здійснювати науково-дослідницьку роботу.

Навички

Під навичками розуміються доведені до автоматизму рухові, розумові, мовні дії, що виконуються без особливого контролю з боку свідомості. Бібліограф-краєзнавець повинен володіти навичками бібліографічного скорочитання, швидкого перегляду великого масиву документів з ціллю виявлення краєзнавчої інформації; оперативної орієнтації в краєзнавчих бібліографічних ресурсах (каталогах, картотеках, базах даних, бібліографічних та довідкових виданнях); стандартного фіксування бібліографічних відомостей, забезпечуючих в майбутньому точне формування бібліографічного запису без повторного звернення до документа; роботи з сучасною оргтехнікою; технологіями комп’ютерної обробки текстової, табличної та графічної інформації, оцифровки та репродукції документів, методами доступу до ресурсів локальних та глобальних мереж.

Психологічні якості

Для здійснення багатогранних процесів, що проводяться в краєзнавчих структурних підрозділах, важливими є такі психологічні якості, як здатність встановлювати різні зв’язки з навколишньою дійсністю, людьми та документами; професійно розроблена пам’ять, що дозволяє фіксувати та відтворювати дати, події, персоналії, географічні назви краю,а також правила, інструкції; спокійність, терпимість, ґрунтовність, любов до ладу, чіткість, точність здійснення дій в умовах монотонної роботи; прагнення до об’єктивності, безпристрасності при бібліографічному відбитті матеріалу; швидкість, точність зорового сприйняття; зосередженість, здатність швидко приймати правильні рішення при дефіциті часу; евристичний склад мислення, що допомагає встановлювати асоціативні зв’язки явищ; розвинена інтуїція, що дозволяє розуміти потреби читачів та проводити пошук релевантної краєзнавчої інформації; комунікабельність, вміння злагоджувати роботу з колегами, партнерами, спілкуватися з різними групами читачів; показники характеру: цілеспрямованість, трудолюбивість, ентузіазм, позитивна мотивація та направленість на професійну діяльність; здатність до аналізу, синтезу, конкретизації, плануванню, адекватному розумінню словесного матеріалу; вміння переказувати, коментувати, інтерпретувати, пояснювати; готовність до постійного вдосконалення професійних знань та вмінь, набуття нових навичок реалізації бібліотечно-інформаційних процесів, професійній перепідготовці та підвищення кваліфікації[5].

Отже, ми розглянули професіограму бібліографа-краєзнавця і з неї можна зробити висновок, що в зв’язку з розвитком інформаційних технологій бібліографи мають володіти не тільки відомими багато років професійними якостями, але й мати ґрунтовні знання та вміння роботи з новими інформаційними технологіями. Також шалений документний потік вимагає від сучасного бібліографа швидкого орієнтування в масиві документів.

 

ВИСНОВКИ

Вивчивши сучасний стан краєзнавчих бібліографічних ресурсів можна сказати, що зараз всі бібліотеки перебувають під надзвичайно сильним впливом сучасних змін в інформаційній інфраструктурі, тобто активно впроваджують нові інформаційні технології. Звичайно ж, це не могло не позначитися на бібліографічних ресурсах, в конкретному випадку краєзнавчих.

Зараз в бібліотеках України спостерігається наступне явище – бібліотеки хоч і впроваджують нові технології, але від таких всім звичних, традиційних краєзнавчих бібліографічних ресурсів не відмовляються. Тому в сучасних бібліотеках вдало співіснують традиційні (краєзнавчі каталоги та картотеки, краєзнавчі бібліографічні посібники) та електронні (краєзнавчі бази даних електронні краєзнавчі каталоги) краєзнавчі бібліографічні ресурси.

В бібліотеках дуже серйозно ставляться до краєзнавчого фонду та бібліографічних ресурсів, адже це – духовна скарбниця краю, пам’ять про минуле, про духовні надбання краю. Також краєзнавство – це чудовий метод виховання у підростаючого покоління любові до рідного краю. Кожна бібліотека як може вдосконалює свої краєзнавчі бібліографічні ресурси.

На жаль наша держава зовсім не піклується станом наших бібліотек, виділяючи замало коштів на їх досконале облаштування. Звичайно, це відбивається і на якості краєзнавчих бібліографічних ресурсів. Більшість бібліотек не мають можливості навіть придбати краєзнавчу літературу, щоб укомплектувати свій краєзнавчий фонд. Хотілося б, щоб в найближчому майбутньому ситуація кардинально покращилася, адже тільки завдяки краєзнавчим бібліографічним ресурсам бібліотеки зможуть реалізувати свою мету – донести до користувачів інформацію про край, тобто територію,де конкретна бібліотека знаходиться.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Володько В. Бібліотечне краєзнавство як самостійний напрям діяльності бібліотек для дітей: історіографічний аспект [Текст]/ В. Володько// Вісн. Кн. палати.- 2006.- № 6.- С. 26-27.

2. Васькова Н. И. История родного края в указателях [Текст]/ Н. И. Васькова, О. А. Елистратова// Мир библиогр.- 2001.- № 1.- С. 40-43.

3. Ковальчук Г. Краєзнавча діяльність публічних бібліотек Східної України: збереження традицій, пошук нового [Текст]/ Г. Ковальчук, Н. Полянська// Бібл. форум України.- 2010.- № 1.- С. 28-31.

4. Кушнаренко Н. М. Бібліотечне краєзнавство [Текст]: підручн./ Н. М. Кушнаренко.- К.: Знання, 2007.- 502 с.

5. Лиховид Т. Ф. Кадровое обеспечение краеведческой библиографической деятельности [Текст]/ Т. Ф. Лиховид, Н. З. Шатохина// Библиография.- 2009.- № 1.- С. 30-37.

6. Мілясевич І. Зведений краєзнавчий каталог обласних універсальних наукових бібліотек: проблемні питання методики ведення [Текст]/ І. Мілясевич// Вісн. Кн. палати.- 2009.- № 2.- С. 13-19.

7. Михлина И. И. Краеведческая библиография [Текст]: науч.-метод. пособие/ И. И. Михлина.- М.: Либерея-Бибинформ, 2008.- 174 с.

8. Михлина И. И. Основные понятия краеведческой библиографии [Текст]: учеб.-метод. пособие/ И. И. Михлина.- М.: ИПО: Профиздат, 2002.- 80 с.

9. Михлина И. И. Теоретические вопросы краеведческой библиографии [Текст]/ И. И. Михлина// Бибилиогр.- 2003.- № 3.- С. 3-11.

10. Петрикова В. Діячі краю в сучасній українській бібліографії [Текст]/ В. Петрикова// Бібл. вісн.- 2007.- № 3.- С.14-16.

11. Томашева Е. Н. Краеведческие библиографические ресурсы в помощь работе с детьми [Текст]/ Е. Н. Томашева// Библиогр.- 2007.- № 3.- С.98-105.

12. Чернецкая О. В. Библиографические пособия по краеведению[Текст]/ О. В. Чернецкая, А. И. Олейникова// Шк. библиотека.- 2007.- № 11.- С. 57-60.

13. Шатохина Н. З. Взгляды В. Н. Денисьева на краеведческие библиографические ресурсы: их современное развитие [Текст]/ Н. З. Шатохина// Мир библиогр.- 2007.- № 1.- С. 19-22.

14. Шатохина Н. З. Краеведческие библиографические ресурсы: влияние электронных технологий [Текст]/ Н. З. Шатохина// Б-тековедение.- 2008.- № 5.- С. 40-45.

15. Шатохина Н. З. Краеведческие библиографические ресурсы областных библиотек [.Текст]/ Н. З. Шатохина// Библиография.- 2008.- № 2.- С. 31-38.

16. Швецова-Водка Г. Бібліографічні ресурси України: стан, проблеми розвитку [Текст]/ Г. Швецова-Водка// Бібл. вісн.- 2000.- № 4.- С. 2-5.

КРАЄЗНАВЧА БІБЛІОГРАФІЯ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ