Краєзнавчі бібліографічні ресурси на допомогу роботі з дітьми

Як відомо, у дітей ще зовсім не сформований світогляд і вони легко піддаються впливу зовні. Яка людина вийде з будь-якої дитини повністю залежить від оточуючого її суспільства. Тому перш за все краєзнавча бібліографія ставить перед собою завдання виховувати з дітей висококультурних людей, які люблять та цінують свій рідний край, а також вчать дітей особливостям поведінки в суспільстві.

Нині перед бібліотечною громадськістю постає першочергове завдання – наблизити до дитини духовні цінності краєзнавчої книжки, розкрити ті найкращі риси літературного слова, які не зможуть зробити жодні інші види мистецтв, і водночас підвести самих дітей до розуміння цих цінностей (любові і поваги дорідної землі). Пріоритетність у цьому належить бібліотечному краєзнавству. Краєзнавча робота дитячих бібліотек – специфічний, самостійний напрям роботи[1].

У діяльності дитячих бібліотек краєзнавчий напрямок набув особливого звучання з початку 90-х років, з активізацією процесів національно-культурного відродження. Введення та розширення краєзнавчих курсів у шкільні програми з літератури, історії, географії (природознавства) стало додатковим фактором, що відкриває перспективи і водночас висуває нові завдання перед бібліотеками, що працюють для дітей. Адже розробка і, тим більше, друк та забезпечення шкіл відповідними підручниками, посібниками ще й досі помітно відстає від реальних повсякденних потреб навчального процесу. І часто єдиним джерелом відповідної інформації є фонди громадських бібліотек.

Але допомога в навчанні є лише одним із важливих суспільних завдань, що їх виконує краєзнавча робота дитячої бібліотеки. Серед них також розвиток патріотичних почуттів у маленьких читачів; розвиток екологічної свідомості та культури дітей на прикладах природних комплексів, що їх оточують, та впливу на них господарської діяльності земляків.

У центральній дитячій бібліотеці краєзнавчий фонд формується у повному складі; в бібліотеках-філіях – фонд документів про регіон, який вони обслуговують. У структурі бібліотечного фонду дитячої бібліотеки (а також публічної бібліотеки, що обслуговує, крім дорослих користувачів, ще й читачів-дітей) вирізняють такі групи документів, що повинні бути віднесені до категорії краєзнавчих:

· документи, адресовані дітям і пов’язані з краєм своїм змістом, у тому числі – присвячені видатним особам краю (персоналії);

· документи, пов’язані з краєм своїм походженням (твори місцевого друку; книги місцевих авторів, уродженців краю - незалежно від місця їх видання);

· документи, присвячені краєзнавству, зокрема бібліотечному, шкільному – методика, узагальнення досвіду тощо;

· рукописні краєзнавчі матеріали: спогади старожилів, ветеранів війни та праці; реферати, нариси про історію міста/села, написані гуртківцями, клубівцями, членами шкільних наукових товариств на основі власних пошукових експедицій; матеріали краєзнавчих та етнографічних досліджень школярів, місцевих аматорів краєзнавства; кращі роботи учнів, присвячені краю, що подають цікаві нові факти; рукописні краєзнавчі книги, створені читачами (“Моє село”, “Моя вулиця”, “Мій родовід” та подібні). Із цих рукописних зібрань бібліотека прагне сформувати узагальнену рукописну історію села (літопис села), спираючись на підтримку та співпрацю зі співробітниками народних музеїв, краєзнавцями-аматорами, краєзнавчими гуртками та клубами.

Використання краєзнавчого фонду лише тоді матиме інтенсивний та різнобічний характер, коли він знайде адекватне відображення в краєзнавчому довідково-бібліографічному апараті. Для дитячого читача бібліотеки організовують і ведуть:

· ЦДБ – зведену краєзнавчу картотеку; спеціалізовані бібліотеки-філії та відділи - краєзнавчу картотеку; ДСП у інших бібліотеках – краєзнавчий розділ у СКС;

· фонд виконаних довідок краєзнавчого характеру;

· тематичні теки (папки), досьє, альбоми газетних вирізок; формуючи їх, бібліотекар враховує такі фактори, як: читацький попит на певні теми; наявність у фонді бібліотеки книг на певну тему; повнота відображення теми в інших джерелах, присутніх у фонді; характер публікації (розгорнуті аналітичні статті; новизна фактів; багатий ілюстративний матеріал тощо);

· фактографічні картотеки з питань історії, культури, економіки, екології краю;

· фототеки – колекції оригінальних фото, що ілюструють минуле та сучасне життя краю зі стислими анотаціями; вирізки фотоматеріалів, опублікованих у районній та обласній пресі – це не лише важливий фактографічний матеріал, а й можливість багато ілюструвати бібліотечні виставки.

· фонд довідкових видань та бібліографічних посібників краєзнавчого змісту.

· Краєзнавча картотека дитячої бібліотеки відображає як книги в цілому, окремі розділи, статті із книг, так і публікації в періодичних виданнях, присвячені краю, що призначені читачам у віці 10-14 років та керівникам дитячого читання.

Краєзнавча картотека складається з трьох основних частин:

· систематично ї;

· персоналій – документи про видатних осіб(місцевих діячів, письменників, митців), чиє життя та діяльність пов’язані з краєм, згруповані за алфавітом прізвищ;

· топографічної – документи про окремі населені пункти, географічні території, об’єкти, розташовані в алфавітному порядку їх назв.

Систематична частина обов’язково повинна мати розділи:

· край в цілому;

· природа і природні ресурси краю;

· - екологія краю;

· історія краю;

· - етнографія краю;

· економічний розвиток краю;

· - сільське господарство;

· освіта;

· - дитячі організації в краї, дитячі рухи, акції;

· - діти – переможці конкурсів, олімпіад, лауреати та дипломанти фестивалів (про них);

· фізична культура і спорт;

· суспільно-політичне життя краю;

· культурне життя краю;

· - дитячі бібліотеки;

· мистецтво; край у творах мистецтва;

· літературне життя краю; край в художній літературі;

· - місцеві письменники, їх твори і література про них;

· - дитяча література краю.

Структурно краєзнавча картотека будується за принципом наближення до ББК, з тим, щоб полегшити пошук у ній необхідної інформації, максимально уніфікувати роботу бібліотекаря з ДБА. Ознакою приналежності саме до краєзнавчої картотеки виступає спеціальна позначка (кр). Наприклад:

кр63.5 Етнографія краю

кр65 Економіка краю

Важливим підспір’ям в обслуговуванні користувачів-дітей є власний доробок на цій ниві центральних дитячих бібліотек – рекомендаційні списки краєзнавчої тематики; закладки; пам’ятки; індивідуальні рекомендаційні списки, складені за потребами певних користувачів (на поглиблення шкільної програми, на допомогу пошуковій роботі школярів, за особистісними інтересами дітей) та збережені бібліотекою як важлива складова її бібліографічного краєзнавчого ресурсу.

Корисним доповненням довідкового апарату може стати фактографічний банк краєзнавчих цікавинок “Хто є хто, що є що на Херсонщині”.

Для наймолодших читачів (дошкільнят та учнів 1-4 класів) може бути організована спеціальна краєзнавча тематична картотека з обкладинок книг (ксерокопії, можливо – розфарбовані читачами-активістами за зразком оригіналів, наклеєні на картонну основу).

Краєзнавчий довідково-бібліографічний аппарат, як частина всього ДБА для читачів-дітей, є базою для розбудови системи бібліографічного забезпечення популяризації краєзнавчого фонду, інформаційно-бібліографічного та довідково-бібліографічного обслуговування.

Про нові надходження читачів інформують за допомогою списків, шляхом експонування на виставках-презентаціях, виставках-анонсах (“Увага! Нова краєзнавча книга”), у виступах на місцевому радіо та публікацій у пресі.

Краєзнавчі документи рекомендується виділяти із загального фонду у окремий комплекс – саме такої позиції дотримуються дитячі бібліотеки Херсонщини. Це реалізується, зокрема, шляхом організації краєзнавчого куточка, в якому зосереджуються краєзнавчий фонд, постійно діюча книжкова виставка (далі будуть подані більш детальні рекомендації щодо її оформлення), карта області (карта-схема району) та інші фактографічні й ілюстративні матеріали; краєзнавча картотека; фактографічні картотеки (у випадку їх наявності); альбоми, папки, теки з газетними; довідкові та бібліографічні видання.