![]()
Заглавная страница
Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Парламентська республіка: поняття, основні риси, порядок формування уряду.
Парламентська республіка — різновид республіканської форми правління, де парламент, бувши повновладним органом, формує політично відповідальний перед ним уряд і, як правило,обирає президента, який займає в системі державних органів досить скромне місце. При такій формі правління уряд формується з депутатів партій, що володіють більшістю голосів у парламенті. Воно залишається при владі до тих пір, поки має підтримкою парламентської більшості. У випадку втрати довіри більшості парламенту уряд або іде у відставку, або добивається через главу держави розпуску парламенту і призначення нових виборів. Така форма правління існує в країнах, що відрізняються розвиненою, значною мірою саморегулюючої економікою ( Італія, Туреччина, Німеччина, Греція, Ізраїль та ін.) Вибори при такій системі демократії зазвичай проводяться за партійними списками, тобто виборці голосують не за кандидата, а за партію. президент є главою держави, але не главою виконавчої влади як у президентській республіці. Виконавча влада належить главі уряду (прем'єр-міністру, канцлеру), який і має всі необхідні державно-владні повноваження для здійснення урядової політики; президент обирається або парламентом, або колегією, спеціально сформованої для його обрання з обов'язковою участю членів парламенту (ФРН, Індія), тобто його влада похідна від парламенту; президент призначає главу уряду, але не на власний розсуд, а з числа лідерів партії чи коаліції партій, які мають більшість місць у парламенті або його нижній палаті. В іншому випадку уряд може не отримати вотум довіри в парламенті ключова ознака парламентської республіки — політична відповідальність уряду перед парламентом, а не перед президентом. президент не несе відповідальність за діяльність уряду. Вона покладена на главу уряду; президент не може на власний розсуд відправити у відставку главу уряду, але за рекомендацією голови уряду може відправити у відставку будь-якого члена уряду; в законодавчій області президент парламентської республіки наділений правом законодавчої ініціативи, погодженої з урядом; акти, які видаються президентом, потребують контрасігнатури, тобто підпису прем'єр-міністра або міністра, які і несуть за них відповідальність. Без такого підпису акти президента недійсні. У парламентській республіці ключова фігура в державі — голова уряду. Президентська республіка: поняття, основні риси, порядок формування уряду. Президентська республіка — форма державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень, що зокрема передбачає з'єднання в руках президента повноважень глави держави і глави уряду. Термін «президентська республіка» говорить сам за себе: президент грає в республіці домінуючу роль. Основними її ознаками є: • чіткий поділ законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, а взаємини між ними будуються на базі принципу так званих «стримувань і противаг»; • президент — глава держави і виконавчої влади; • президент обирається непарламентським способом • рішення приймає президент; • політична відповідальність уряду перед парламентом відсутня; • президент одноосібно керує виконавчою владою, посада прем'єр-міністра не передбачається; • президент несе відповідальність тільки в порядку імпічменту і може бути усунутий з посади. • уряд несе відповідальність тільки перед президентом, а не перед парламентом, тому що тільки президент може відправити його у відставку. принцип парламентської більшості при формуванні уряду не діє; президент самостійно, з мінімальною участю парламенту, формує «уряд», що відрізняється від звичайного уряду тим, що воно не є органом, який приймає колегіальні рішення; Змішана республіка: поняття, основні риси, порядок формування уряду. Змішана республіка — форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік, а саме: як і у президентській республіці главу держави обирає народ шляхом прямих виборів або колегія виборців, повноваження президента ширші і вагоміші, ніж у парламентській республіці. · Обрання прямим народним голосуванням і Президента, і Парламенту. · Законодавчий орган і глава держави наділені практично рівними повноваженнями в управлінні країною. · Уряд дає звіт парламенту, але несе всю повноту відповідальності за свої дії перед Президентом, який є фактично главою виконавчого органу. · Роль прем’єр-міністра зводитися до виконання доручень з управління від президента. · Арбітром у відносинах між цими двома вищими органами державної влади виступає Конституційний суд. уряд може працювати, тільки коли воно спирається на підтримку парламентської більшості. Але якщо в парламентарних країнах президент чи монарх (номінальний глава держави) лише формально призначає уряд, реально сформований парламентською правлячою партією або коаліцією, то у змішаній республіці обраний народом президент має право фактично формувати свій уряд, незважаючи на існуюче парламентська більшість, вступати в конфлікт з парламентом і домагатися його розпуску. Такий стан неможливо ні в парламентарних країнах, ні в президентській республіці. Тому змішану республіку вважають самостійною формою правління, поряд з парламентською і президентською. Форма державного правління в Україні: основні риси, порядок формування уряду. Згідно зі статтями 5, 6 Конституції України, ухваленої 1996 p., Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в України є народ, який здійснює свою владу безпосередньо і через органи державної влади й органи місцевого самоврядування. Державна влада здійснюється на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Повноваження відповідних органів державної влади визначаються Конституцією та іншими законодавчими актами України, зміст яких дозволяє визначити Україну як змішану, президентсько-парламентську республіку. Зокрема, про це свідчить наступне: · єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, яка обирається строком на п'ять років; · Верховна Рада України має право усунути Президента України з поста у порядку особливої процедури (імпічменту); · Президент України є главою держави, обирається строком на п'ять років; призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє його повноваження й ухвалює рішення про його відставку; призначає за поданням Прем'єр-міністра членів Кабінету Міністрів України; скасовує акти Кабінету Міністрів України; · Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України, підконтрольний та підзвітний Верховній Раді України; · правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Форми державного устрою. Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами. За державним устроєм всі держави поділяють на прості і складні. Унітарна держава — проста, єдина держава, яка характеризується відсутністю у адміністративно-територіальних одиниць ознаки суверенітету. Виділяють централізовані і децентралізовані складні держави, з наявністю або відсутністю автономних утворень. Складні держави — це такі держави, які об'єднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави. Федерація — складна, союзна держава, частини якої є державними утвореннями з певним державним суверенітетом. Будується на розподілі функцій управління між центром і суб'єктами федерації. Конфедерація — це такий союз держав, які добровільно об'єднались для досягнення певних спільних цілей в політичній, економічній і військових сферах. Суб'єкти конфедерації зберігають усі свої суверенні права держави. Вони не мають спільної території, конституції і єдиного законодавства, громадянства. Правовою основою конфедерації є союзний договір. Конфедерація не має єдиної податкової системи і бюджету і існує на внески її суб'єктів. Центральні конфедеративні органи приймають рішення за згодою всіх її суб'єктів. Конфедерація — це, як правило, тимчасовий союз держав. Згодом вона переростає в федерацію або розпадається на унітарні держави. Імперія — це така складна і велика держава, яка об'єднує інші держави або народи в результаті завоювань, колонізації та інших форм експансії. Імперія тримається на насильстві, на державному примусі. Коли зникає примус, імперія розпадається. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.42.98 (0.007 с.) |