Акти прокурорського реагування

Види актів прокурорського реагування: протест прокурора, подання прокурора, постанова прокурора, застереження про неприпустимість порушення закону.

Протест прокурора - один із основних правових засобів реагування прокурора на виявлені порушення закону. Протест на правовий акт (наприклад, наказ чи постанову про притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної чи матеріальної відповідальності) заявляють у разі, коли той суперечить законові. В ньому міститься вимога про усунення порушення, приведення акта відповідно до чинного законодавства або його відміну. Протест заявляє прокурор, його заступник до органу, який видав цей правовий акт, або до вищого органу. Протест підлягає розгляду нс пізніше ніж у десятиденний термін з моменту його надходження, а в разі принесення протесту на рішення представницького (законодавчого) органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Подання прокурора - акт прокурорського реагування про усунення виявлених порушень закону або про усунення порушень прав і свобод людини і громадянина, спрямований прокурором або його заступником до органу або посадовій особі, які повноважні усунути допущені порушення. Подання підлягає невідкладному розглядові, і не пізніше місячного строку з дня внесення подання щодо нього повинні бути прийняті конкретні заходи, спрямовані на усунення допущених порушень закону, їх причин та умов. При розгляді подання колегіальним органом повідомляється прокурору про день засідання. Про результати розгляду подання має бути повідомлено прокурору в письмовій формі.

Постанова прокурора - акт прокурорського реагування на порушення законів, що тягнуть адміністративну та кримінальну відповідальність. Якщо порушення закону має характер адміністративного правопорушення, прокурор виносить постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення. І потім ця постанова направляє на розгляд органу або посадової особи, уповноваженої законом розглядати і вирішувати справи про адміністративні правопорушення. У тих же випадках, коли порушення закону має характер злочину, прокурор виносить постанову про направлення матеріалу за даним фактом слідчий орган або орган дізнання для вирішення питання про кримінальне переслідування особи (осіб), яка допустила порушення кримінального законодавства. Прокурор і його заступник звільняють своєю постановою осіб, незаконно підданих адміністративному затриманню осіб, незаконно затриманих за підозрою у вчиненні злочинів.

Застереження про неприпустимість порушення закону - це акт прокурорського реагування, адресуемый посадовим особам, керівникам громадських (релігійних) об'єднань та іншим особам, при отриманні прокурором відомостей про підготовлювані протиправних діяннях, про неприпустимість порушення закону. Застереження виноситься прокурором або його заступником. Даний акт має явно виражений превентивний (попереджувальний) характер. Він виноситься лише за наявності достовірних відомостей про підготовлювані протиправних діях або при виявленні фактів бездіяльності, які можуть призвести до заподіяння шкоди охоронюваним законом інтересам особистості, суспільства і держави. Застереження застосовується до посадових осіб, а при наявності відомостей про підготовлювані протиправних діяннях, що містять ознаки екстремістської діяльності, керівникам громадських (релігійних) об'єднань та іншим особам.

Міліція в Україні. Основні завдання міліції.

Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Згідно з чинним законодавством основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона й забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; убезпечення дорожнього руху; захист, власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння в межах її компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Принципи діяльності міліції. Організація міліції та підпорядкованість

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів:

кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової міліції;спеціальної міліції; внутрішньої безпеки; особливого призначення.

Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції.

На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань чи груп, не передбачених законодавством України. Загальну структуру та чисельність Міністерства внутрішніх справ України затверджує Верховна Рада України. Структуру міліції затверджує Міністр внутрішніх справ України. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються

Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.

Обов’язки і права міліції.

Різні по своєму характеру та змісту обов`язки. Умовно їх можна поділити на три основні групи:

- обов`язки, пов`язані з охороною громадського порядку, охороною майна організацій та фізичних осіб, з захистом прав і свобод громадянина. Це, наприклад, обов`язки забезпечувати безпеку дорожнього руху, надавати дозвіл на придбання, перевозу зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, приймати учать у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій, забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів;

- обов’язки, спрямовані на боротьбу зі злочинністю, а також процесуальні обов`язки міліції при провадженні по справам про адміністративні правопорушення та в кримінальному процесі. До них належать, наприклад, обов`язки по розкриттю злочинів та проведення з цією метою оперативних заходів, здійснення досудової підготовки матеріалів згідно протокольної форми, проведення дізнання в межах, передбачених законом;

- контрольно – наглядові обов`язки, а також обов`язки у сфері профілактики правопорушень. Це – участь у правовому вихованню населення, профілактична робота серед осіб, які мають нахил до скоєння правопорушень. Здійснення адміністративного нагляду за окремими особами, а також за засудженими до кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, контроль за дотриманням громадянами та посадовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, правил перебування в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства.

Для виконання поставлених перед міліцією завдань та обов`язків вона наділена широкими правами.

Права можна розділити на три групи:

- права міліції у сфері профілактики правопорушень, серед яких особливе місце займають права адміністративно – попереджувального характеру. Це – право на перевірку документів, на ведення профілактичного обліку правопорушень, право входити у житлові приміщення осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, з метою перевірки та ін.

- Права міліції у сфері реалізації засобів, передбачених адміністративним та кримінально – процесуальним законодавством. До них належать право вимагати зупинення противоправних дій, право виносити усне попередження особам, які скоїли незначне адміністративне правопорушення, заходити без перешкод у любий час на територію і в приміщення підприємств, установ та організацій з оглядами їх з метою переслідування осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, застосовувати спеціальні засоби та зброю, організовувати при необхідності медичний огляд водіїв.

- Права процесуально – забезпечувального характеру і права, пов`язані з притягненням осіб до юридичної відповідальності Це, наприклад, право викликати громадян та посадових осіб по кримінальним справам, складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати оперативні заходи та ін.