Шляхи підвищення ефективності формування та використання персоналу на ПАТ «Бердичівському машинобудівному заводі «Прогрес»




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Шляхи підвищення ефективності формування та використання персоналу на ПАТ «Бердичівському машинобудівному заводі «Прогрес»



Використання персоналу являє собою комплекс заходів спрямованих назабезпечення умов для ефективної творчого, фізичного трудового потенціалу працівників.

Використання персоналу повинно відповідати цілям організації, неігноруватиінтереси працівників дотримуватись Законів про працю. Раціональне використання персоналу забезпечити:

- оптимальну зайнятість працівників стабільне та рівномірне завантаженняпротягом робочого періоду;

- відповідність трудового потенціалу працівників вимогам робочого місця,посади;

- періодичну зміну одного робочого місця на інше з метою забезпеченнярізноманітності виконуваних робіт можливості гнучкого маневрування впроцесі виробництва;

- максимальну можливість виконання на робочому різних операцій, чергуючинавантаження різних груп людини.

Збалансованість кількості робочих місць кількості працівниківдосягається правильним розміщенням внутрішньо організаційною мобільністюпрацівників.

Розміщення персоналу – це раціональний розподіл складу кадрів уструктурних підрозділах, що проводиться з врахуванням специфікивиробництва, відповідності психологічних якостей людини змістувиконуваної роботи. При цьому вирішуються такі завдання:

- формування активно діючих трудових колективів в межах структурнихпідрозділів;

- перспективність розміщення кадрів, що сприятиме росту.

При розміщенні персоналу слід дотримуватись таких принципів:

- відповідності;

- перспективності;

- змінності.

Принцип відповідності – це відповідальність моральних ділових якостей претендентів вимогам робочих місць, посад.

Принцип перспективності вимагає врахування таких умов:

- встановлення вікового цензу для різних категорій, посад;

- визначення тривалості періоду роботи на одній посаді, на одному й томусамому робочому місці, можливість зміни професії або спеціальності тапідвищення стану здоров’я.

В конкретній організації можуть бути розроблені умови, але дуже важливо,щоб вони сприяли змінності, оскільки застій кадрів, повязаний з тривалимперебуванням на одній же посаді, негативні наслідки для організації.

Зарубіжні вітчизняні спеціалісти виділяють декілька підходів доорганізації раціонального використання персоналу, суть яких зводиться до пошуку оптимальної мотивації працівників через формування:

- моделей гнучкого управління балансом робочих місць кількістюпрацівників, оплати стимулювання праці;

- стабільність трудових колективів;

- два основних взаємопов’язаних напрямки організації раціональноговикористання персоналу реалізуються різними формами.

Формування моделей гнучкого управління передбачає форми трудовогопереміщення:

Внутрішньоорганізаційні трудові переміщення викликані потребами організації, при частій системі робочих місць впливом НТП зовнішніх факторів, тому організація повинна мати можливості встановлення відповідності вимогами робочого місця якістю робочої сили та задоволення потреб працівників.

Трудове переміщення повинно сприяти:

- освоєнню суміжних спеціальностей, щоб забезпечувати взаємозамінність

- працівників;

- задоволенню працівників своєю роботою;

- нагромадженню досвіду з метою професійного чи службового росту.

Переміщення можуть бути міжпрофесійними, міжпосадовими, з категорії віншу (робітника в службовці, службовця в керівника).

Кількісна гнучкість – це зміна кількості працівників або тривалостіробочого часу відповідно до стану попиту на ринку праці потребвиробництва, тому в організаціях широко застосовуються нестандартніформи зайнятості:

- часткова;

- тимчасова;

- робота на дому;

- використання короткотермінових трудових угод.

Масштаби застосування такої форми гнучкості залежать норм трудового права, наявності обмежень при підписанні трудових договорів, процедур звільнення та персоналу [29].

Функціональна гнучкість – це здатність організації вносити певні зміни в характер використання персоналу, а також зміст його трудової діяльності у зв’язку зі зміною умов виробництва. Це досягається шляхом виконання працівником більше 2-3 функцій, оволодіння багатопрофільними спеціальностями, що змогу забезпечити взаємозамінність в «піковий період», в час відпусток, а також зменшує монотонність праці, що сприяє підвищенню інтересу до праці. Результатами функціональної гнучкості є підвищення продуктивності праці оплати.

Основним завданням формування стабільних виробничих колективівпопередження плинності кадрів, оптимізація внутрішньої мобільності кадрів, зміцнення виконавської трудової дисципліни, створення нормального соціально-психологічного клімату в колективі.

Колектив – це цілісний організм, структури якого залежить поведінкакожного працівника.

Ефективність роботи колективу визначається якістю обсягом взаємовпливу,взаємовідносин членів колективу служби інформації. На роботу коллективу впливають такі фактори:

- чітка, одна для всіх мета, що людей для вирішення поставлених завдань;

- мотивація членів групи, взаємовідносин;

- структура влади в колективі, вплив на авторитет членів групи підгруп;

- чітко виражена групова незалежність;

- якість комунікації жорстка відповідальність за результати;

- свобода діяльності як умова успішної роботи.

Організаційна атмосфера методи управління повинні сприяти пріоритетності груп, а керівники повинні сприймати своїх підлеглих як группу підтримувати спілкування з ними як з групою, та добре знати розвитку групи зробити все можливе для створення [29].

Основними передумовами підвищення ефективності використання персоналу є:

- ефективне використання інтелектуальних, організаторських, творчих здібностей працівників на основі покращення змісту праці, гуманізації, виключення монотонності та беззмістовності праці;

- забезпечення безпеки та надійності виробничих процесів;

- забезпечення нормальних умов праці, раціональних режимів праці тавідпочинку;

- визначення потенціалу працівника, чітке встановлення його характеристик, безпосередньо або опосередковано впливають на ефективність праці.

Основні характеристики трудового потенціалу працівника:

- вік, здоров’я – фізичний і психічний стан, режим, якість харчування, вживання алкоголю, паління;

- особисті характеристики – тип, темперамент, риси характеру;

- підготовка – загальноосвітня, професійна, економічна здатність допрофесійного росту, безпосереднього навчання;

- ставлення до праці – творча дисципліна, відповідальність,ініціативність;

- досвід – навики до праці, стаж роботи;

- сімейний стан – сімейний, одинокий, наявність дітей, матеріальний стан.

Оцінка реального працівника, його трудового потенціалу дозволяєдиференційовано підходити до включення його в систему зайнятості,розміщення в певних підрозділах.

Слід пам’ятати, що праця виконує основну функцію матеріального забезпечення життя людини. Вона, як правило основним джерелом доходу. З трудовою діяльністю пов’язаний не тільки дохід, а й можливість розвитку,самореалізації працівників. Праця формує статус людини.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Метою даної курсової роботи було вивчення персоналу, як важливої економічної категорії, оцінка показників його використання, пошук резервів для підвищення продуктивності праці, розробка програми організаційно-економічних заходів щодо підвищення ефективності використання персоналу ПАТ «Бердичівський машиннобудівний завод « Прогрес».

Згідно з поставленою метою в роботі розглянуто економічні аспекти використання використання персоналу підприємства, висвітлено теоретичні основи формування і розвитку персоналу, як складної економічної категорії. Визначена його роль у виробничому процесі, розглянуто економічні аспекти його використання. Поглиблено і детально досліджено структуру персоналу підприємства та його соціально-економічні характеристики, проаналізовано систему планування та розвитку персоналу. Проаналізовано показники ефективності використання персоналу, а саме показники продуктивності праці, трудомісткості, показники використання робочого часу. Запропоновано шляхи підвищення ефективності використання персоналу.

У другому розділі розглянуто особливості господарської діяльності та проведений аналіз складу , структури та ефективності використання трудових ресурсів на досліджуваному підприємстві.

В третьому розділі були запропоновані основні напрями покращення показників ефективного використання персоналу підприємства, серед яких можна виділити такі як покращення показників використання персоналу за рахунок зниження трудомісткості праці; розроблення програми підвищення середньогодинного та середньоденного виробітку продукції, удосконалення організації, обслуговування та атестації робочих місць, що сприяє раціональному використанню робочого часу; вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці, удосконалення організації підбору, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; оптимізація режимів праці і відпочинку, встановлення найбільш раціонального чергування часу роботи та відпочинку протягом робочої зміни, тижня, місяця; розвиток мотиваційного механізму, спрямованого на посилення почуття відповідальності працівника за результати своєї праці та всього колективу; поділ і кооперація праці, що передбачають науково обґрунтований розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також об'єднання працівників у виробничі колективи; зміцнення дисципліни праці, виховання сумлінного ставлення до праці; підвищення творчої активності працівників та інші. Розглянуто шляхи оцінювання персоналу та вимоги до організації робочого місця. Наведено систему мотивації праці на підприємстві.

Також в цьому розділі запропоновано програму організаційно-економічних заходів щодо підвищення ефективності використання персоналу ПАТ «Бердичівський машиннобудівний завод «Прогрес», зокрема визначення та аналіз показників формування і використання персоналу підприємства; пошук і аналіз резервів підвищення ефективності формування і використання персоналу на основі інформації, одержаної в ході аналізу; розробка плану використання резервів підвищення ефективності формування і використання персоналу, який повинен включати конкретні терміни і заходи по їх реалізації, передбачати фінансування витрат на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх впровадження, визначати відповідальних виконавців; розробка систем мотивації працівників за досягнення запланованих результатів; контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, та регулювання їх виконання; вимірювання і оцінка реального впливу передбачуваних заходів на підвищення ефективності формування і використання персоналу підприємства. Також конкретно розглянуто, що входить до кожного з наведених етапів.

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.70.175 (0.007 с.)