Вибір варіанту індивідуально – розрахункової роботи

Вибір варіанту для кожного студента відбувається в наступній послідовності:

Номер комплексної задачі	Порядковий номер у журналі
Комплексна №1	непарні номери
Комплексна №2	парні номери
Комплексна №3	виконують студенти, які неправильно розв’язали свій варіант, або робота яких не була зарахована з якихось інших причин

 

Для подальших розрахунків необхідно визначити чисельність робітників, за формулою:

Ч_р = N_п/п +10,

де Ч_р – чисельність робітників, чол.

N_п/п – номер по порядку у журналі.

Розподіл робітників за розрядами здійснюється студентом на власний розсуд, в рамках отриманої загальної чисельності.

Загальна чисельність керівників спеціалістів та службовців розраховується студентом у співвідношенні ¼ від загальної чисельності робітників, а їхнє пропорційне співвідношення визначається студентом самостійно на власний розсуд.

Для нарахування заробітної плати за основу береться тарифна ставка 1 розряду, яка дорівнює мінімальній заробітній платі, що прийнята в країні на момент проведення розрахунків. Годинна тарифна ставка 1 розряду визначається шляхом ділення місячної тарифної ставки 1 розряду на 22 робочих дня (середня кількість робочих днів у місяці).

 

Хід виконання роботи:

Для правильного виконання розрахункової роботи слід скористатися формулятивним матеріалом для розв’язання завдань які містяться в умовах, а саме:

1. Для розрахунку норм праці використовуйте наступні формули:

1.1. Норма виробітку(Н_в) у загальному вигляді розраховується за формулою:

(1.1)

де Н_ч – встановлена норма часу на одиницю продукції, год, хв.

1.2. Розрахунок норми виробітку за нормою штучного часу:

(1.2)

1.3. Розрахунок норми виробітку за нормою оперативного часу:

(1.3)

1.4. Норма чисельності розраховується за формулою:

(1.4)

або

(1.5)

де О – кількість обслуговуваних одиниць обладнання (об’єм робіт на об’єкті);

Н_ч.обсл. – норма часу на обслуговування одиниці обладнання.

 

2. Для розрахунку основних показників продуктивності праці використовуйте наступні формули:

2.1. Загальна формула для визначення виробітку:

(2.1)

або:

(2.2)

де Q – обсяг виготовленої продукції (наданих послуг);

– середня облікова (спискова) чисельність промислово-виробничого персоналу (робітників);

– трудомісткість обсягу продукції (нормо або грн. годинах).

 

2.2. Годинний виробіток – це виробіток на одну відпрацьовану людино-годину, який розраховується за формулою:

(2.3)

 

(2.4)

де _(ф) – плановий (фактичний) годинний виробіток на одну відпрацьовану людино-годину;

Q_{пл (ф)} – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт у відповідних одиницях вимірювання;

Т_{еф грн (ф)} – ефективний фонд одного працівника або робітника в годинах за рік

Ч _{плп.пл (ф)} – планова (фактична) середньооблікова (спискова) чисельність працівників промислово-виробничого персоналу або робітників.

2.3. Денний виробіток – це виробіток на один відпрацьований люд./день, що визначається за формулою:

(2.5.)

 

(2.6.)

де _(ф) – виробіток на один відпрацьований люд./день;

_(ф) – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт, вироблених за день, у відповідних одиницях вимірювання;

– ефективний фонд 1-го працівника або робітника в днях за рік.

2.4. Річний виробіток – (квартальний, місячний) – це виробіток на одного середньооблікового працівника, розраховується за формулою:

(2.7.)

 

(2.8.)

де В_{річ (кварт., грн. міс)пл (ф)} – виробіток на одного середньооблікового працівника на рік;

Q_{річ.пл (ф)} – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт у відповідних одиницях вимірювання за рік, квартал, місяць;

Ч _{пвп.пл (ф)} – планова (фактична) середньооблікова (спискова) чисельність працівників промислово-виробничого персоналу або робітників за рік, квартал, місяць.

2.5. Трудомісткість – це обернений показник виробітку, характеризує витрати часу на одиницю продукції та розраховується за формулою:

(2.9.)

де – трудомісткість на одиницю продукції нормо-годин або грн/год;

Т – трудомісткість обсягу продукції (нормо або грн/год).

Залежно від способу визначення обсягів виробленої продукції розрізняють такі методи вимірювання продуктивності праці:

– натуральний, різновид: умовно-натуральний метод;

– трудовий метод;

– вартісний (грошовий) метод.

Натуральний метод– передбачає вимірювання продуктивності праці у натуральних одиницях (штуки, тонни, метри тощо) та розраховується за формулою:

(2.10.)

де n – асортимент виготовленої продукції;

– продуктивність продукції у натуральному вимірюванні (штуки, тонни, метри/грн);

– обсяг продукції за асортиментом у натуральному вимірюванні (грн, тонн, метрів тощо за певний період);

– середньооблікова чисельність робітників (основних та допоміжних), грн.

Різновидом натурального методу є умовно-натуральний, сутність якого полягає у тому, що обсяг продукції вимірюється в умовно-натуральних одиницях, що характеризують ту чи іншу спільну ознаку продукції.

Продуктивність праці за цим методом визначається за формулою:

(2.11.)

де – продуктивність праці в умовних одиницях;

– кількість умовних одиниць, які відповідають певним видам продукції за асортиментом.

Трудовий метод – полягає у тому, що для вимірювання продуктивності праці обсяг продукції оцінюється у нормо-(людино)-годинах і розраховується за формулою:

(2.12.)

де t_н – нормативна трудомісткість одиниці продукції, нормо – год. на одиницю.

Вартісний метод – характеризується тим, що обсяг продукції визначається за формулою:

(2.13.)

де Ц_i – ціна відповідного виду продукції;

– продуктивність праці у вартісному вимірюванні, грн/грн.