Рекреаційно-кліматичні характеристики долини Середнього Дністра



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Рекреаційно-кліматичні характеристики долини Середнього Дністра



Кліматичний район, місцезнаходження Репрезентативні метеостанції Кількість опадів теплого періоду, мм Середні температури літніх місяців, °С Відносна вологість теплого періоду, % Середня багаторічна тривалість комфортного періоду, у днях Середня багаторічна тривалість сприятливого періоду, у днях
Західний від с.Нижнів до м.Заліщики Кутище, Чернелиця 500­450 18,2-18,8 65-70 50-52 130-132
Середній м.Заліщики - с. Рашків Заліщики Хотин 450­400 18,6-19 65-75 52-53 132-135
Район Дністровського водосховища Новодністровськ 430­400 18,1-20,1 64-78 52-54
Вінницьке Придністров'я Могилів- Подільський 400­350 18,8-21 60-75 54-55 135-140

 

 

Найбільш континентальні кліматичні риси характерні для вінницького Придністров'я (табл. 1.1) Так, опадів в теплий період випадають менше 400 мм. Коефіцієнти зволоження - нижчі за 1,8, за чим територію відносять до центрального лісостепу. На 3-4 % нижча відносна вологість місяців теплого періоду року. Водночас тривалість періоду з температурами, що відповідають комфортному типу погоди, на 5-10 днів більша в порівнянні з іншими районами долини Середнього Дністра. Вищі і на градус температури повітря літніх місяців. Для регіону характерна найбільша повторюваність літніх антициклональних погод та незначні коливання атмосферного тиску, що позитивно впливає на самопочуття метеозалежних людей. Такі особливості створюють найсприятливіші умови для оздоровчого (купально-пляжного, прогулянкового, маршрутного) відпочинку.

Флора і фауна

Ландшафтний образ каньйонів Придністров'я створює домінуючий тут тип урочищ — «стінки». У 1887 р. Р. Заклінський про «стінки» Придністров'я писав: «Збоче ярів звуться стінки і суть покриті лісом або корчами, або є на них лихе пасовисько для овець та для худоби». В наукову літературу поняття «стінка» ввів Л.С.Берг: «На крутих берегах Дністра розташовані своєрідні низькорослі ліси, стінки хотинських українців. Для них характерна наявність різноманітних кущів. Тут трапляються граб, берест, в'яз, калина, ліщина, бересклет...».

Різноманітність та широке розповсюдження «стінок» на Придністров'ї дало можливість провести їх класифікацію за:

— особливостями геологічної будови (неоднорідні: пісковиково-глинисто-сланцеві, вапняково-сланцево-суглинисті; однорідні: вапнякові, крейдові та Ін.);

— крутизною: круті (45—60°), дуже круті (65—80°), прямовисні (понад 80°);

— гідрологічними умовами (вологі та сухі);

— рослинністю (лісові, з кущами, лучно-степові).

— господарським використанням (заповідні, водоохоронні, під випас, гірничопромислові, рекреаційне освоєння).

«Стінки» разом з водними плесами Дністра та його приток утворюють чарівні куточки природи. Не дивно, що люди здавна люблять і освоюють цей край каньйонів.

В середній течії Дністра на поверхню виходять кристалічні породи - граніти, гнейси, сіеніти, утворюючи подекуди невеликі пороги і перевали.

Природа долини р. Дністерсвоєрідна і неповторна, схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Історичних пам'ятників на берегах Дністра не менше, ніж на інших європейських ріках. Замки, монастирі, церкви, костели, скелі, гроти і печери, що століттями спостерігають за зеленуватою дністровською течією.

Характерними його особливостями є унікальність фізико — географічних форм рельєфу, мікроклімату, ґрунтів, рослинного і тваринного світу, що перетворює Дністровський каньйон в один із неповторних куточків природи та представляє його вельми цінним з позицій туризму.

Багата та своєрідна флора і фауна у каньйонах Придністров'я. Лісоутворюючими породами тут є дуб звичайний і скельний, бук лісовий та граб звичайний. Як домішки ростуть клен, явір, липа, осика, берест, в'яз та ін. У підліску домінують ліщина, гордовина, свидина, глід, терен, кизил, калина, бузина, шипшина. На крутих степових схилах весною звичайні сон-трава, горицвіт весняний, цибуля подільська, різні види ковили, аконіт Бессера, чебрець подільський тощо.

Тут водяться козулі, вепри, борсуки, акліматизовано ондатри, видри, заходять лосі й олені, інколи рисі. Незліченне й царство пернатих. Влітку на островах і перекатах Дністра можна побачити зграї лелек, сірих журавлів, колонії річкових чайок; зимою біля незамерзаючих ополонок на перекатах влаштовують базари дикі качки. Ще на початку XX ст. тут звичайними були орли.

Так, у Дністровській флорі трапляються зразки карпатської, середземноморської та балканської флори. На крутих схилах південної експозиції поширені середземноморські види флори, такі, як листовик склопендровий, ясенець, кизил, гордовина, клокичка периста та ін.

Природно-заповідний фонд

Природно-заповідний фонд на території Придністров'я недостатньо презентує біологічне та ландшафтне різноманіття краю. Зокрема у реєстрі заповідних територій та об'єктів є: Кельменецький район – 9 територій та об'єктів загальною площею 2144,55 га, з них: 4 заказники державного та місцевого значення, 5 пам'яток природи місцевого значення; Сокирянський район – 16 територій та об'єктів загальною площею 1458,76 га, з них: 5 заказників місцевого значення, 11 пам'яток природи та парків пам'яток місцевого значення; Хотинський район – 31 територія та об'єкт загальною площею 912,6 га, з них: 8 заказників місцевого значення, 13 пам'яток природи державного та місцевого значення, 5 заповідних урочищ, 5 парків-пам'яток та дендрологічний парк місцевого значення. Відповідно у цих районах площа природно-заповідного фонду становить 1-3 % від території району. Для порівняння: показник заповідності Чернівецької області становить 10,5 %, а загальнодержавний – 4,7 % [9].

Ми дослідили, що є можливості значного розширення меж природнозаповідного фонду у придністровській зоні Буковини за рахунок території національного природного парку "Хотинський", що знаходиться у придністровській частині Хотинського, Сокирянського та Кельменецького районів. Загальна площа НПП – 19,5 тис. га. З фізико-географічного погляду, це Прут-Дністровське межиріччя, що в геологічному плані є первинною поверхнею сарматського плато і характеризується багатим біорізноманіттям. Відповідно до існуючої практики, у межах НПП буде виділено 4 зони: заповідна, стаціонарної та регульованої рекреації і господарська. Ядром НПП "Хотинський" слугуватимуть Дністровське водосховище, а також лісові масиви існуючих заповідних територій Кельменецького, Ломачинецького, Сокирянського лісництв ДП "Сокирянський лісгосп" та Рухотинського, Хотинського лісництв ДП "Хотинський лісгосп", а також ліси вздовж Дністра Хотинського держспецлісницта АПК.(Додаток А)

Тільки за попередніми дослідженнями, на території НПП виявлено 520 видів судинних рослин, з них 42 занесені до раритетних списків міжнародного та національного рівнів. Багатий також тваринний світ майбутнього національного парку – тут мешкають близько тисячі видів тварин. Це становить майже сімдесят відсотків фауністичного різноманіття Чернівецької області. Безхребетні тварини представлені, головним чином, комахами, молюсками, ракоподібними і павукоподібними. З них 37 видів є рідкісними і зникаючими. До Червоної книги України занесено 17 представників фауни і флори, до Європейського Червоного списку – 16, Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи – 10 і до Бернської конвенції – 8. Екологія довкілля Національний лісотехнічний університет України зв'язку з цим територія Національного природного парку "Хотинський" виконує роль банку генофонду рослинного і тваринного світу, є полігоном для здійснення наукового моніторингу довкілля [7,9]. Питання рекреаційної діяльності на території Хотинського, Сокирянського та Кельменецького районів, створення сприятливих екологічних умов для здоров'я людини нерозривно пов'язані з розвитком природно-заповідної справи. Рекреаційні ресурси нового НПП не тільки дають змогу в короткі терміни відновити фізичні й духовні сили людини, але й будуть базою еколого-просвітницької роботи. Найбільш мальовничі, естетично цінні ділянки природи, зазвичай, слугуватимуть естетичним, культурним та еколого-виховним цілям.

Особливої уваги потребує заповідання Дністровського водосховища. Дністровське водосховище є не тільки регулятором водного режиму р. Дністер, воно виконує значні водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні інші важливі функції, а також є джерелом для задоволення потреб суспільства в рибних ресурсах. На стан прибережних смуг Дністровського водосховища позитивно впливають природно-заповідні територій лісового фонду зокрема: ландшафтні заказники місцевого значення "Шебутинський яр", "Галицька стінка", "Василівський яр", "Бабинська стінка", "Молодівський яр", "Поливанів яр" та інші об'єкти природно-заповідного фонду.

Для прогулянково-пляжного відпочинку самі сприятливі умови компмлексів низької і високої заплави Дністра, плавних схилів його долини, Хотинської височини, які покриті мальовничою рослинністю – цінні угіддя для збору ягід і лікарських рослин. У Репужинському, Баламутівському, Рухотинському і Хотинському районах можна планувати розширення спортивних і туристичних закладів на базі прирічних комплексів Дністра.

Отже, Дністровський каньйон є унікальним в геологічному, геоморфологічному, кліматичному, геоботанічному та інших відношеннях, що формує його потужний туристичний потенціал. Залишаються відкритими питання ефективних форм його реалізації.

 

РОЗДІЛ 2



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.212.130 (0.006 с.)