Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.



Енергетична безпека –це такий рівень керівництва країни у формуванні і здійсненні політики, незалежної від зовнішнього або внутрішнього впливу і тиску, який забезпечує ефективну діяльність паливно-енергетичного комплексу. Цей рівень визначається станом готовності паливно-енергетичного комплексу країни до протистояння дестабілізаційним діям внутрішніх і зовнішніх чинників, що створюють загрозу незалежній політиці держави у сфері енергозабезпечення національного господарства.

На сучасному етапі розвитку України фактор зниження енергоємності валового внутрішнього продукту є головним чинником для забезпечення енергетичної незалежності держави та підвищення її енергетичної безпеки, а також сталого соціально-економічного розвитку України.

До визначальних чинників, що негативно впливають на енергоефективність економіки можна віднести: неоптимальну структуру економіки, домінування в ній енергоємних виробництв; зношеність основних фондів підприємств та відповідно великі понаднормативні втрати енергоносіїв; невідповідність рівня цін та тарифів на окремі види енергоносіїв та витрат на їх видобування, переробку і транспортування та як результат наявність перехресного субсидування; складність або неможливість для більшості суб’єктів господарювання України використання ресурсів фінансово-кредитних установ

До основних складових безпеки підприємницької діяльності відносяться такі: правова безпека; фінансова безпека; охорона та безпека праці; соціальна безпека; безпека особистості; інформаційна безпека; екологічна безпека; безпека при виникненні надзвичайних ситуацій.

Безпека підприємницької діяльності визначається категоріями «розвиток» і «стійкість» підприємництва, при яких:

-забезпечується стале, стабільне функціонування підприємництва будь-якої форми власності;

-створені умови, що сприяють захищеності підприємців;

-передбачені і реалізуються заходи щодо запобігання загрозам з боку внутрішнього та зовнішнього середовища;

-забезпечується здатність протистояти дестабілізуючим факторам, що порушують нормальну виробничу та іншу діяльність;

сформована ефективна система управління, що включає в себе мету, завдання, результат і сам процес, спрямовані на досягнення максимального прибутку

Україні необхідно розвивати видобуток альтернативних видів палева: сонячне теплопостачання, вітроенергетика, ГЕС

Одним з найбільш дієвих механізмів зниження енергоємності ВВП та оптимізації структури енергетичного балансу може бути принципово нова модель роботи, яка грунтуватиметься на принципах:

1. Розвиток відновлюваної енергетики може стати локомотивом підвищення енергоефективності та енергозбереження, стратегічною лінією розвитку економіки і соціальної сфери на найближчу перспективу. Саме цим шляхом йдуть промислово розвинуті країни.

2. Будь-яке підприємство, яке має намір отримати державну підтримку на реалізацію енергоефективного проекту або проекту у сфері відновлюваних джерел енергії, повинно забезпечити включення такого проекту до Програми у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики (державної, галузевої чи регіональної).

3. За результатами впровадження енергоефективного проекту має бути досягнута мета: зниження енергоємності ВВП, або збільшення частки в енергетичному балансі енергоресурсів, отриманих з альтернативних джерел енергії, а також заміщення органічних видів енергоресурсів іншими видами.

 

 

Державне управління і сфера особистого життя людини.

Рівень і якіcть життя – інтегpoвaні пoкaзники coціaльнo-ек. poзвитку кpaїн. Для визнaчення pівня життя в pізних кpaїнaх екcпеpти викopиcтoвують індекc людcькoгo poзвитку (ІЛР).

Індекc людcькoгo poзвитку мaє тaкі тpи cклaдoві: тpивaліcть життя населення ( 25-85 років); pівень ocвіти (0–100 %) (кількіcть poків, які пpoвів в pежимі нaвчaння піcля 15 poків “cеpедній гpoмaдянин”); oбcяг ВВП нa душу населення ( . від 200 дo 4000 $).Низьким пpи цьoму ввaжaєтьcя ІЛР, менший зa 0,5, виcoким – 0,9 –1.

Продовольча безпека України – це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої держава гарантує фізичну і ек. доступність та якість життєво важливих продуктів харчування населенню,підтримує стабільність продовольчого забезпечення населення та забезпечує продовольчу незалежність..

Підтримка продовольчої незалежності країни пов’язана із загрозами і ризиками ек. характеру, з якими має боротись система органів державної влади.

До державних органів влади загальної компетенції належать: ВР Укр., КабМін. Укр, Рада нац.. безпеки й оборони, місцеві органи держ. виконавчої влади. Також в Україні існують спеціально уповноважені державні органи: Мін-во аграрної політики Укр, Аграрний фонд Укр, Державний комітет ветеринарної медицини України, Міністерство економіки Укр, Міністерство охорони здоров’я Укр, Державний комітет Укр з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державна служба з карантину рослин України. Проте сьогодні відсутній механізм взаємодії зазначених державних органів щодо здійснення контролю у сфері забезпечення продовольчої безпеки.

Рівень життя нacелення – cтупінь зaдoвoлення мaтеpіaльних, духoвних тa coціaльних пoтpеб людей.

Стpуктуpні зaвдaння деpжaвнoї пoлітики у cиcтемі oхopoни здopoв'я включaють :

1.зниження зaхвopювaнocті нacелення, a caме: зниження cмеpтнocті немoвлят; зниження мaтеpинcькoї cмеpтнocті; зaхвopювaнocті тa cмеpтнocті від хвopoб cиcтеми кpoвooбігу; 2. пoліпшення медикaментoзнoгo тa мaтеpіaльнo-технічнoгo зaбезпечення oхopoни здopoв'я.

3. paціoнaлізaція cиcтеми нaдaння медичнoї дoпoмoги тa poзвитку інcтитуту cімейнoї медицини.

4. підвищення ефективнocті деpжaвнoї пoлітики щoдo фopмувaння здopoвoгo cпocoбу життя:

Особиста безпека означає й колективну соціальну безпеку життєдіяльності людей, які реалізується через колективні цілі, які найбільш характерні для всіх членів суспільної популяції: пом’якшення соціальних проблем, полегшення проблем, пов’язаних зі станом здоров’я, підтримка пов’язаних із станом здоров’я програм; підтримка соціальної злагоди та солідарності в суспільстві; створення умов для гармонійних та позитивних трудових відносин.

Соціальна безпека потребує проведення аналізу його організаційно-правової структури, яку можна представити у вигляді чотирирівневої системи:

1Рівень державного управління містить заходи та дії глобального характеру, спрямовані на управління соціальним захистом усього населення України, визначає загальну лінію розвитку соціального захисту населення;

2Рівень галузевого управління – являє собою соціальний захист за професійною ознакою, включає мережу відомих соціальних установ, де заходи носять прикладний характер;

3Рівень регіонального управління – включає заходи щодо соціального захисту населення, які враховують регіональну специфіку, природні умови, соціально-економічне розміщення продуктивних сил, етнічно-національні фактори та містить конкретні регіональні програми соціального захисту населення, що узгоджуються з державними;

4Місцеве упр-ня соц.. захистом – включає заходи, спрямовані на реалізацію соціального захисту на рівні міст і районів, що носять винятково прикладний характер.

Типи та форми держави

Види форм правління сучасних держав:

— президентська республіка — глава держави (президент) одноособова або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким, як правило, керує сам (США, Аргентина, Мексика, Венесуела, Індонезія, Іран, Ірак, Швейцарія);

— напівпрезидентська, або президентсько-парламентська, республіка — глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), котрий підлягає обов'язковому затвердженню всім парламентом (Україна, Фінляндія, Франція);

— парламентська республіка — глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний лише йому (Італія, ФРН);

— парламентська монархія — глава держави (монарх) не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується виключно парламентом і лише йому підзвітний (Англія, Данія, Швеція, Японія);

— дуалістична монархія — глава держави (монарх) особисто формує склад уряду, яким керує сам або через призначеного ним прем'єр-міністра.

Види державного устрою сучасних держав: унітарний: діляться на адміністративно територіальні одиниці (Україна, Франція); федеративний: єдина держава з широкою держ. автономією ( Росія, США, Канада).

Від складних держав (федерації, конфедерації) слід відрізняти регіональні або інші союзи держав (Об'єднання Американських Держав або Співдружність Незалежних Держав, яка утворилася після демонтажу Союзу РСР).

Основні види державного режиму:

Демократичний — державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми тощо) та діяльність різноманітних громадських об'єднань, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення і здійснення політики держави. Різновиди:демократично-ліберальний, демократично-консервативний, демократично-радикальний.

Тоталітарний — державна влада здійснюється шляхом обмеження або порушення основних прав людини; скорочення або недопущення, усунення легальних можливостей для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення; зосередження неконтрольованої населенням державної влади в руках правлячої верхівки (олігархії) або однієї особи. Останній різновид тоталітаризму отримав назви «автократія», «вождизм». Режими: расистський, фашистський, військово-диктаторський, державно-терористичний.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.97.64 (0.007 с.)