Призначення, типи, оптимальна домішка наповнювачів.

Залежно від умов буріння конкретної свердловини наповнювачі використовують як добавку до циркулюючого бурового розчину або у вигляді порційної закачки в зону по­глинання зі спеціальною рідиною.

Наповнювачі є частинками твердих матеріалів різної форми і різних розмірів. Викорис­товують наповнювачі таких різновидів:

волокнисті (кордне волокно, обрізки ниток та ін.);

лускоподібні (слюда, обрізки целофану та ін.);

зернисті (горіхова шкаралупа, керамзит, перліт, пісок, частинки гуми, пластмас і т.ін.).

Наповнювачі виготовляють із відходів виробництва. Як правило, кращі результати із закупорювання каналів поглинання одержують у разі сумісного використання різних напов­нювачів. Основна вимога до наповню­вачів — зменшення поперечного перерізу і закупорювання поглинаючих каналів пласта в зоні навколо свердловини. Кращою закупорювальною здатністю характеризуються частин­ки наповнювача, які з надходженням у пласт швидко набухають.

Відома низка пропозицій щодо створення набухаючих наповнювачів, але їх реалізація практично затруднена. Практикують обробку наповнювачів для поліпшення його техно­логічних характеристик.

У наповнювачах, які використовують у бурових розчинах, не має бути розчинених речо­вин (у тому числі токсичних); вони мають зберігати міцність, перемішуватися з буровим розчином і утримуватися в його об'ємі. Менш жорсткі вимоги ставлять до наповнювачів, які використовують у твердіючих тампонажних сумішах.

Фірма «Baroid» (США) розробила і поставляє наповнювачі трьох різновидів:

ВНДІБТ (ВАТ НВО «Буроваятехника» — ВНИИБТ, м. Москва, Росія) розробив техноло­гічні способи використання наповнювачів під час буріння. В табл. 8.1 наведений перелік добавок та їх раціональний вміст у буровому розчині. Наповнювач вводять поступово про­тягом двох-трьох циклів циркуляції.

 

 

У разі розкриття зон поглинання високої інтенсивності (60—100 м³/год) раціонально застосовувати комплекси із таких наповнювачів: целофану і слюди, полови зернових або тех­нічних культур у суміші із гранульованими наповнювачами з різним розміром частинок.

Високою закупорювальною здатністю в малих об'ємах спеціальних рідин з підвищеною концентрацією наповнювачів характеризуються комплекси:

волокнисті та лускоподібні;

волокнисті та гранульовані;

гранульовані, волокнисті та лускоподібні (з розміром частинок у 2—3 рази меншим за розмір частинок гранульованого наповнювача).

Під час підбору комплексу наповнювачів у буровому розчині слід підтримувати раці­ональне їх співвідношення.

Під час розкриття зони поглинання з використанням наповнювачів треба застосовувати заходи для керування гідродинамічною ситуацією у свердловині.

У разі розкриття зони повного поглинання потрібно по можливості зменшити про­дуктивність бурових насосів і продовжити поглиблення свердловини.

Після розбурювання поглинаючого пласта і повного відновлення циркуляції профілак­тичний буровий розчин очищують від наповнювача за допомогою вібросит.

Призначення, типи, склад та особливості швидко тужавіючих сумішей (БСС) на вуглеводневій основі.

Соляро-цементні суміші: особливості: вона ніколи не затвердіває при зустрічі з водою, вода витісняє дизельне паливо суміш перетворюється в камінь. Для швидкого утворення каменю в суміш необхідно добавляти 25-27% води.

Соляро-цементно-бентонітова суміш-добавляється бентоніт. Тампонажна суміш «бінган» суміш взаємодіє з водою і первторюється в желеподібну масу, збільшується в об’ємі і надійно прикриває тріщини.

Склад:

- портландцемент;

- дисперсне середовище на вуглеводневій основі;

- прискорювачі або сповільнювачі термінів тужавіння;

- наповнювачі.

 

12 Призначення, типи, склад та недоліки швидкотужавіючих сумішей (БСС) на водній основі.

Гіпсові розчини для ізоляції зон поглинання на невеликих глибинах до 30⁰С тепла. Гіпсо-цементні суміші- для ізоляції тріщинуватих кавернозних поглинаючих горизонтів до 50⁰С.

Склад:

- портландцемент;

- вода;

- прискорювачі або сповільнювачі термінів тужавіння;

- наповнювачі.

Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.

Причини:

1. Наявність в розрізі свердловини пластів з низьким пластовим тиском і великою проникністю

2. Значний перепад тиску між гідростатичним і пластовим тиском

3. Велика фільтрація бурового розчину

4. Великий вміст твердої фази

5. Знаходження бурильної колони в стані спокою хоча б на 5-10хв

F_пр=(P_гідр-P_пл)Slμ

де S- площа прихоплення

l-довжина прихоплення

Ознаки прихоплення:

-циркуляція розчину присутня;

-рух колони вверх і вниз відсутні;

-бурильна колона знаходилася в стані спокою перед прихопленням

моста, забурювання нового ствола та перебурювання втраченого інтервалу свердловини.

 

Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб

Основною причиною заклинювання б.к в жолоб є різка зміна азимутального або зенітного кута чи їх комбінація.

Характерні ознаки:

· затяжки в жолоб здійснюються при підйомі б.к.

· циркуляція присутня

· перед прихватом як правило спостерігаються затяжки інструментів.

17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини

Основною причиною цього ускладнення є тектонічні порушення, які спостерігаються у вигляді тріщин при розбурюванні потужних відкладів алевролітів, аргілітів, глинистих сланців тощо. Тріщини є ідеальним каналом для проникнення фільтрату бурового розчину на значну віддаль. Проникаючи у стінки свердловини, фільтрат ще більш зменшує вже до цього ослаблені сили зчеплення у гірській породі і викликає обвалювання та осипання стінок свердловини. Зберегти стійкість стінок свердловини при розбурюванні тектонічно порушених порід дуже складно.

Характерні ознаки:

· виикає ріе збільшення на тояку

· збільшується момент на роорі

· вникають затруднення припуск бурильної колои без проробки ітенсвних промивок

· виникають незначні зтяжки

Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.

Причини:

Наявність в розрізі свердловини пластів з низьким пластовим тиском і великою проникністю

Значний перепад тиску між гідростатичним і пластовим тиском

Велика фільтрація бурового розчину

Великий вміст твердої фази

Знаходження бурильної колони в стані спокою хоча б на 5-10хв

F_пр=(P_гідр-P_пл)Slμ

де S- площа прихоплення

l-довжина прихоплення

Ознаки прихоплення:

-циркуляція розчину присутня;

-рух колони вверх і вниз відсутні;

-бурильна колона знаходилася в стані спокою перед прихопленням

моста, забурювання нового ствола та перебурювання втраченого інтервалу свердловини.

Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб

Основною причиною заклинювання б.к в жолоб є різка зміна азимутального або зенітного кута чи їх комбінація.

Характерні ознаки:

· затяжки в жолоб здійснюються при підйомі б.к.

· циркуляція присутня

· перед прихватом як правило спостерігаються затяжки інструментів.

17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини

Основною причиною цього ускладнення є тектонічні порушення, які спостерігаються у вигляді тріщин при розбурюванні потужних відкладів алевролітів, аргілітів, глинистих сланців тощо. Тріщини є ідеальним каналом для проникнення фільтрату бурового розчину на значну віддаль. Проникаючи у стінки свердловини, фільтрат ще більш зменшує вже до цього ослаблені сили зчеплення у гірській породі і викликає обвалювання та осипання стінок свердловини. Зберегти стійкість стінок свердловини при розбурюванні тектонічно порушених порід дуже складно.

Характерні ознаки:

· виикає ріе збільшення на тояку

· збільшується момент на роорі

· вникають затруднення припуск бурильної колои без проробки ітенсвних промивок

· виникають незначні зтяжки