Заходи з запобігання забруднення навколишнього середовища.

1Для мінімального забруднення навколишнього середовища необхідно, щоб дно і стінки земельних амбарів були добре гідроізольовані.

2 Для запобігання попадання бурових стічних вод (БСВ) та паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за межі майданчика бурової, особливо під час сильних дощів, розробляють спеціальні зливи тощо.

3 Після закінчення буріння свердловини детально описують порядок робіт для нейтралізації та знешкодження відходів буріння. Проводять розрахунок необхідної кількості вапна, мінеральних добрив тощо для проведення технічної та біологічної рекультивації.

4 Під час буріння розвідувальних та газових свердловин додатково розробляють схему повідомлення відповідних служб або організацій, які повинні брати участь у ліквідації аварій та їх наслідків, перелік необхідних технічних засобів та аварійного запасу знешкоджуючих реагентів, спосіб збору та знешкодження речовин на території об’єкта водокористування.

Запобігання забрудненню ґрунтів, з яких знятий родючий шар, та ґрунтових вод

Після зняття і складування родючого шару ґрунту, пла­нування ділянки виконуються роботи з розміщення і монтажу бурового обладнання, земляні роботи з облаштування техно­логічних площадок, амбарів для відходів буріння та роботи з їх гідроізоляції.

Залежно від природно-кліматичних умов, характеру і типу ґрунтів, цільового призначення, наявності ізоляційних матеріалів рекомендується покриття земельної ділянки цемен­тним розчином, залізобетонними плитами, металевими листа­ми, синтетичною плівкою та полімерними матеріалами.

Технологічні площадки під буровою вишкою, циркуля­ційною системою, насосним приміщенням, складом паливно-мастильних матеріалів (ПММ), блоком приготування та очис­тки розчину, складом хімічних реагентів бетонують або по­кривають залізобетонними плитами з гідроізоляцією стиків глиною або бітумною пастою.

Гідроізоляційні матеріали наносяться на сплановані площадки з нахилом (8--10) ° від центру до периферії, а по їх контуру встановлюються залізобетонні, металеві та інші лотки для транспортування забруднених вод до місця збору.

Амбари-накопичувачі відходів повинні забезпечувати роздільний збір шламу, відпрацьованої промивної рідини і стічних вод, а також продуктів опробування свердловини. Схема типового розташування амбарів-накопичувачів наведе­на на рис. 11.2.

Об'єм амбарів-накопичувачів повинен перевищувати об'єм відходів буріння свердловини на 10%.

Глибина амбарів повинна сягати до 3 м і залежить від рівня підземних вод на конкретному майданчику. Якщо від­стань від дна амбару до горизонту підземних вод менше 2 м, то проводять відсипку ґрунтового полотна бурової площадки до відповідного рівня. В місцях з близьким до поверхні землі рівнем підземних вод (в болотистій місцевості) необхідно пе­редбачити безамбарний спосіб буріння.

Дно і стінки амбарів повинні мати захисний гідроізоля­ційний екран, тип якого залежить від фізико-хімічного складу і фільтраційних властивостей ґрунтів. При виборі типу гідро­ізоляційного екрана необхідно, щоб коефіцієнт фільтрації (Кф) відходів в ґрунт не перевищував такі значення:

- при зберіганні розчинних відходів II і III класу небез­пеки -10"⁸ см/с;

- при зберіганні нерозчинних відходів II і III класу не­безпеки - 10'⁷ см/с;

- при зберіганні відходів IV класу небезпеки - 10" см/с. У випадку, коли амбари споруджуються в щільнихглинах,мергелях,аргілітах,де Кф < 1,2 -10 см/с, гідроізоляцій­ний екран не встановлюють.В усіх інших породах слабо або сильно проникних необ­хідно провести гідроізоляцію внутрішньої поверхні амбарів одним із таких способів.1 Протифільтраційний екран з поліетиленовою плівкою.

2 Колоїдно-хімічні екрани на основі ГПАА і бентонітної глини. емульсії.

3 Кольматаційний екран на основі ГКР та поліізобутіле-ну (П-10; П-20).

 

 

К

Класифікація ускладнень та основні ознаки їх виникнення

Поглинання – це гідродинамічна взаємодія між стовпом рідини у свердловині і пластом, у результаті якої спостерігається поступлення розчину в поглинаючий горизонт з проникністю, яка ускладнює подальше поглиблення свердловини.

Ознаки поглинань;

1 прямі

§ рівень розчину в приймальних ємкостях зменшується

§ к-ть розчину що входить у свердловину менша за ту що виходить

2 побічні

§ швидкість буріння зростає (проходка)

§ тиск на стояку зменшується

§ винос шламу на віброситах зменшується

§ змінюються параметри бурового розчину, особливо тоді коли вище поглинаючого пласта розміщені газові горизонти

Обвалювання та осипання стінок свердловини – це гідродинамічна взаємодія стовпа б. р. зі стінками в свердловині в результаті якої утворюються каверни і руйнуються стінки.

Ознаки обвалювань

Прямі

Ø збільшується на віброситах к-ть вибуреної породи

Ø розмір частинок значно більший

непрямі

Ø періодично збільшується тиск на усті свердловини

Ø спостерігаються постійні проробки при доходженні долота до вибою

Ø утворюються каверни у стволі свердловини

Ø виніс вибуреної породи і очистка вібросит погіршується

Ø спостерігаються періодичні затяжки б.к.