Основи та принципи гігієнічного нормування вібрації.

Гігієнічне нормування вібрації базується на критеріях здоров’я і працездатності з оцінкою впливу фактора на цілісний організм під час трудової діяльності. Гігієнічна оцінка локальної вібрації дається в октавних смугах середньо геометричних частот 8,16,31,5,63,125,250,500,100Гц,а загальної вібрації в октавних смугах з частотами 1,2,4,8,16,31,5,63Гц або в третино октавних смугах від 0,8-80Гц. Допустимі рівні вібрації диференційовані у відповідності з характером трудової діяльності-окремо для стаціонарного технологічного обладнання,самохідних машин та ручних машин,а також з урахуванням специфіки впливу вібрації,що визначає особливості розвитку втоми та патологічних змін у працюючих.

Прийнятими критеріями впливу вібрації є:критерій “безпека”(по ньому нормується локальна і транспортна вібрація;повинен забезпечувати відсутність порушень здоров’я робітника),критерій “межа зниження продуктивності праці ” (по ньому нормується транспортно-технологічна і технологічна вібрація типу “а”;повинен забезпечувати нормативну продуктивність праці та відсутність втоми у працюючих),критерій “комфорт” (по ньому нормується технологічна вібрація типу “б” і “в”;повинен забезпечити відсутність несприятливого впливу вібрації).

Види праці,їх фізіолого-гігієнічна характеристика.

Праця буває фізична і розумова. Важливою умовою підтримання високого і стійкого рівня продуктивності праці є правильна організація чергування її праці та відпочинку. Фізіолого-гігієнічна характеристика праці на виробництві в першу чергу вивчаються внутрішньо змінні режими праці та відпочинку,тобто чергування роботи та відпочинку протягом робочої зміни і робочого тижня. Працездатність під час діяльності проходить три основні періоди-входження в роботу,стійкої працездатності,зниження працездатності внаслідок розвинення стомлення. Тривалість цих періодів залежить від характеру виконаної роботи і організації трудового процесу.

Втома,пояснення та наукові обґрунтування їх розвитку.

Втома-тимчасовий стан організму,який настає в результаті виконання інтенсивної та тривалої праці і характеризується зниженням рівня функціонування організму та зниженням працездатності,що відновлюється після відповідного відпочинку.

Профілактика втоми при фізичній та розумовій праці.

Профілактика включає:чергування роботи і відпочинку;у залежності від того який характер роботи відпочинок повинен бути активним(фізкультура) чи пасивним;у середині робочого дня влаштовувати обідню перерву(від 30 хв. до 1 години)- призначення цих перерв полягає в попереджені або зниженні впливу несприятливих факторів виробничого середовища.

Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем важкості.

Характеристику навантаження на організм при праці,яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення,називається важкістю. Всі роботи за важкістю поділяють на:легкі,середньої важкості,важкі та дуже важкі. Для оцінки ступеню важкості праці використовують ергонометричні і фізіологічні методи. Ергонометричними показниками важкості праці є маса вантажу який піднімають,потужність праці,характер робочої пози,величина статичного навантаження. Основними показниками важкості праці є потужність і величина статичного навантаження,а також інтенсивність.

Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем напруженості.

Функціональне напруження організму під час праці схематично можна охарактеризувати з двох боків:енергетичного(при фізичній праці) і інформаційного(при розумовій праці). Характеристику роботи,що потребує інтенсивної праці головного мозку при отриманні та аналізі інформації,називають напруженістю. Всі роботи за напруженістю поділяють на:ненапружені,невеликої напруженості,напружені і дуже напружені. Для оцінки ступеню напруженості праці використовують ергонометричні і фізіологічні методи. Ергонометричні показники напруженості праці:кількість об’єктів одночасного спостереження,щільність сигналів за 1 годину,емоційна напруженість,змінність,напруженість функцій аналізаторів,обсяг оперативної пам’яті,інтелектуальна напруженість,монотонність. При визначені напруженості праці основними показниками є показники уваги,щільність сигналів інформації,характеристика емоційної напруженості;інші критерії додаткові.

Джерела та гігієнічне значення запиленості повітря виробничих приміщень.

Джерела запиленості атмосферного повітря:виверження вулканів;космічний пил(згорання метеоритів в атмосфері);пилові бурі-лесові,піщані,ґрунтові;сільськогосподарський пил-при збиранні та переробці врожаю;промисловий-викиди промислових підприємств;дорожній пил;морський(кришталики солі).

Побутовий пил-запиленість приміщень обумовлена:видом та якістю покриття підлоги,меблів,ступенем заселеності приміщень,характером і якістю прибирання(сухе,вологе) та повітрообміну,культурним рівнем мешканців.

Виробничий пил-запиленість повітря робочої зони обумовлена:видом виробництва,степенем механізації виробництва,якістю засобів пилоподавлення та вентиляції.

Гігієнічне значення:дія пилу на шкіру та слизові оболонки проявляється закупорці вивідних проток сальних і потових залоз,розвитку мацерації шкіри,слизових оболонок,виникненню піодермій,алергії,а ліпот ропні складові пилу можуть всмоктуватись,викликаючи загально токсичну дію. Забруднюючи одежу,пил знижує її вентилюючи,паропровідну функцію,негативно впливаючи на теплообміни та дихання шкіри. Дія пилу на дихальну систему розвиває:алергенні захворювання(хронічний бронхіт,риніт,трахеїт),інфекційні захворювання(туберкульоз),пневмоконізи(силікози,які спричиняються оксидом кремнію;сидерози-залізним пилом),рак легень(при дії хромового пилу).

Властивості пилу,від яких залежить ступінь шкідливості його впливу на організм.

Фізико-хімічні властивості пилу:хімічний склад (неорганічний-оксид кремнію,азбест,сіль,мінерали руд,металів,ґрунту;органічний-рослинний,тваринний,синтетичних органічних матеріалів,полімерів,пластмас,смол,барвників;мікробіологічний-грибки,мікроорганізми;змішаний-різні частинки неорганічної,органічної,біологічної природи);розчинність;дисперсність;форма (аморфні,волокнисті,гостроконечні);електрозарядженність;радіоактивність.

Дія пилу на організм:фіброгенна,токсична,подразнююча,алергенна,канцерогенна,мутагенна.

85. П невмоконіози – фіброзні захворювання легень, спричинені тривалою дією деяких видів неорг. пилу.

Патогенез:

Пилові частинки, які проникають глибоко в дих шляхи піддаються фагоцитозу. Фагоцити з включенням пил частинок можуть накопичуватися в альвеолах, між альвеолярних перегородках, дрібних лімф вузліх і по ходу лімф судин. В цих місцях розростається сполучна тканина, що в подальшому веде до порушення функції легень та серця. Спол тканина зморщується, утворює рубці, здавлює судини. Все це веде до ателектазу одних ділянок і емфіземи других, порушуючи функцію дихання. Порушується кровообіг в малому колі кровообігу і наступають застійні явища.

Силікоз – діоксин кремнію

Силікатом – вдих пилу мінералів

Азбестом

Талькоз

Металоконіози

Карбоконіози

Змішані коніози

Ті, що розв-ся внаслідок вдих орг. Пилу

Багасозбісиноз

 

 

ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ

1. Термометри є: спиртовий, ртутний, електротермометр, максимальний, мінімальний, пристінний.

Для повної хар-ки температурного режиму приміщень заміри Т проводяться в 6 та більше точках. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізі кімнати в 3 точках на висоті 0,2м від підлоги і в 3 точках – 1,5м від підлоги та на відстані 20 см від стіни. Після витримки 10хв знімають показання. t(сер)=(t1+t2+t3+t4+t5+t6)/6. Складаємо гігієнічний висновок.

Оптимальна температура повітря в житлових і учбових приміщеннях, палатах - +18 - +21С. Добові коливання температури визначають за термограмою і нормується в межах 6С.

2+4. Швидкість руху повітря визначають за доп анемометрів:чашкого (при швидкістю 1до 50м/с) і крильчастого (0,5 – 10м/с). Робота вертикально встановленого чашкового анемометра не залежить від напрямку вітру; крильчастий анемометр потрібно чітко орієнтувати віссю на напрям вітру.

Для визначення швидкості руху повітря спочатку записують вихідні показники циферблатів лічильників, відключивши його від турбінки, виставляють анемометр у місці дослідження. Через 1-2хв холостого обертання вмикають одночасно лічильник обертів і секундомір. Через 10хв лічильник відключають, знімають нові показники циферблатів і розраховують шв обертання крильчастки (к-сть поділок шкали за секунду – А). За значенням «А» поділок/сек на графіку (вони в нас будуть), знаходять шв руху повітря в м/сек.

Сила вітру визн-ся за 12-бальною шкалою Бофорта.

Кататермометр дозволяє визначити дуже слабкий рух повітря в межах від 0,1 до 1,5м/с. Прилад представляє собою спиртовий термометр з циліндричним(циліндричний(Хіллі)) або кульовим (кульовий) резервуаром.

Принцип роботи полягає в тому, що попередньо нагрітий, він втрачає тепло не лише під дією температури повітря та рад температури, але й під дією руху повітря, пропорційно його швидкості. Кататермометр призначений для визначення охолоджуючої здатності повітря, на підставі якої і розраховують шв руху повітря. Формула в нас буде!!!

Хід роботи: кататермометр занурюють в посудину з гарячою водою 65-70С доти, поки зафарбований спирт не заповнить на ½-1/3 об’єм верхнього резервуару. Після цього витираємо його насухо і підвішують на штатив в центрі приміщення, захищають від Сонця. Далі визначаємо час за який стовпчик опустився від Т1 до Т2. Інтервал має бути (Т1+Т2)/2 = 36,5С. Далі все за формулами!!!

3. Для визначення вологості повітря використовують психрометри Августа та Ассмана. Недоліком Августа є його залежність від швидкості руху повітря, що впливає на правильність показників, у психрометра Ассмана цей недолік ліквідовано за рах вентилятора, який створює постійну швидкість руху повітря – 4м/сек. +його резервуари закриті від радіаційного тепла.

За допомогою піпетки змочують батист вологого термометра аспіраційного психрометра Ассмана, заводять пружину аспіраційного пристрою або вмикають в розетку електропровід, після чого психрометр підвішують на штатив. Через 8-10 хв знімають показники сухого та вологого термометрів.

Вираховуємо Абсолютну вологість за формулою а за нею і відносну.

Також відносну вологість повітря визначають за психрометричними таблицями. Норма – 30-60%.

4. Оцінка швидкості руху повітря. Кататермометр – прилад, що дозволяє визначити дуже слабкий рух повітря в межах 0,1-1,5 м/с. спиртовий термометр з циліндричним або кульовим резервуаром. Шкала градуйована 35°С - 38°С(кульковий 33°С - 40°С).

Принцип роботи полягає в тому, що попередньо нагрітий кататермометр втрачає тепло не тільки під дією температури повітря та радіаційної температури, але й під дією руху повітря, пропорційно його швидкості. Кататермометр призначений для визначення охолоджуючої здатності повітря, на підставі якої і визначається υ руху повітря. F-фактор кататермометра – постійна величина, нанесена на тильній стороні шкали, яка показує кількість тепла, втраченого з 1см² поверхні резервуару приладу за час його проходження з 38°С до 35°С і дорівнює >600мкал/см².

Анемометр – прилад, що дозволяє визначити швидкість руху атмосферного повітря у крильчатого 0,5-10 м/с, у чашкового 1-50 м/с. використовується для визначення швидкості руху повітря у вентиляційних шахтах. Робота вертикально встановленого чашкового анемометра не залежить від напрямку вітру. Крильчатий орієнтують віссю на напрям вітру.

Відсутні питання №№ 8, 72. Не знайшов, не знаю що писати, не можу вигадати можливу відповідь.:) дякую за розуміння.

5. Для визначення радіаційної температури в приміщеннях використовують кульові термометри. Він складається з термометра, розміщеного в порожнистій (вакуумній) кулі з діаметром 10-15см, покритій шаром пористого пінополіуретану – матеріалу, який має схожі зі шкірою людини коефіцієнти адсорбції інфрачерв радіації. Визначення радіаційної температури також проводиться на рівнях 0,2 і 1,5м від підлоги. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2; 1,5м не перевищує 3С. Норми в таблицях!!!

6)Мікроклімат – це сукупність фізичних факторів повітряного середовища (температура, радіаційна т-ра, вологість, шв-ть руху повітря), які впливають на процеси терморегуляції і формують теплове відчуття.

Методи оцінки комплексного впливу параметрів мікроклімату:

Субєктивні:

Опитування

Анкетування

Скарги

Еквівалентно-ефективна Т (умовно-числове визначення суб’єктивного теплового відчуття людини при різних співвідношеннях Т, вологості, шв-ті руху повітря)

Радіаційна Т (те саме + радіаційної температури)

Обєктивні:

Факторний

Т(18-21 С)

Швидкість руху повітря (0,1-0,5 м/с)

Рад. Т (±2,5-3 С від середньої Т повітря)

Відносна вологість повітря (30-60 %)

Метод оцінки фізіологічних реакцій (ЧСС, АТ,ЧД, Т шкіри чола, Т кисті в діл-ці табакерки і оцінювання потовиділення)

Метод кататермометрії (визначається охолоджуюча здатність, прирівнювання її до людини)

Фригометрія

Метод розрахунку тепловитрат людини

Оцінка стану здоров’я та захворюваності людей