Технічна характеристика асортименту текстильних виробів

1.1.3.1. Артикул П–2264/2

ГОСТ, ОСТ, ТУ 28554–90

Найменування переплетення – кулірна гладь.

Вид сировини і лінійна густина, текс: х/б 30,0 текс.

Масова частка ниток (пряжі) в полотні 100%.

Технічна характеристика полотна

	Готового	Сирового	Допустимі відхилення
Кількість петельних рядів на 10см на в'язальній машині			–5
Поверхневий натяг г/м^2			–9
Ширина, см		105×2	+/–2
Усадка	10–12%
Група розтяжності	перша
Нормована вологість, %	–7,0

 

Артикул П–3017

ГОСТ, ОСТ, ТУ 28554–90

Найменування переплетення – гладке плюшеве.

Вид сировини і лінійна густина, текс: х/б 20,0 текс.

Масова частка ниток (пряжі) в полотні 100%.

Технічна характеристика полотна

	Готового	Сирового	Доступні відхилення
Кількість петельних рядів на 10см на в'язальній машині			–5
Поверхневий натяг г/м^2
Ширина, см	66*2
Усадка	9%
Група розтяжності	перша
Нормована вологість, %	7,0
Довжина нитки в петлі, мм	3,5
Маса рулону, кг

1.1.3.3. Артикул П–79532

ГОСТ, ОСТ, ТУ 28554–90

Найменування переплетення – кулірна гладь.

Вид сировини і лінійна щільність: х/б 30,0 текс.

Масова частка ниток (пряжі) в полотні 100%.

 

 

Технічна характеристика полотна

	Готового	Сирового	Допустимі відхилення
Кількість петельних рядів на 10см на в'язальній машині			–5
Поверхневий натяг г/м^2
Ширина, см	74×2	77×2
Усадка	9%
Група розтяжності	перша
Нормована вологість, %	7,0
Довжина нитки в петлі, мм	3,6
Маса рулону, кг			+1/–0,5

 

Розрахунок необхідної кількості сировини

Випуск трикотажного полотна на відміну від випуску тканини розраховується у кілограмах, у даному випадку технологічна усадка при цьому не впливає на кількість готового полотна, при розрахунку сировини враховується кількість тільки мірного клапотя (мірний клапоть приймається 2%).

Необхідна кількість сировини розраховується за формулою

С = В × 100/100 – (П–Л)

де В – кількість опоряджувального текстильного матеріалу на добу

Л – мірний клапоть

В = 5000 кг на добу

С = 100 × 5000/ (100–2%) = 5102,0408 = 5102 кг

 

Розрахунок маси погонного метру

Артикул П–2264/2

320г/м² × 1,64 м = 524,8 г/м

Переводимо кг полотна в метри:

1500кг × 1000/524, 8 = 2858, 23 м/добу

Артикул П30–17

200 г/м² × 1, 40 м = 280 г/м

Переводимо кг полотна в метри:

2000кг × 1000/280 = 7142, 86 м/добу

Артикул П–79532

150 г/ м² × 1,54 м = 231г/м

Переводимо кг полотна в метри:

2500кг × 1000/231 = 10822, 51 м/добу

Таблиця 1.

Розрахунок асортименту сирової та готової продукції

 

№ п/п	Артикул	Види сировини	Ширина, см	Лінійна густина, текс	Кількість готового, кг	Переплетення	Маса метру, кг
Погон.	Сиров.
1.	П–2264/2	х/б				Кулірна гладь	524,8	2858,23
2.	П–3017	х/б	66×2			Гладке плюшеве		7142,86
3.	П–79532	х/б	74×2			Кулірна гладь		10822,51

∑ = 20823,6

 

 

1.2. ВИБІР, ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ

І ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І УСТАТКУВАННЯ

Комплектація полотна в партії

При безперервній обробці круглов'язального полотна необхідно зв'язати декілька шматків у безперервну стрічку. З'єднують шматки ланцюговою стрічкою на з'єднувальних машинах, досить двічі прокласти строчку впоперек шматка. Трикотажне полотно зшивають по довжині лицьовою стороною всередину. На відстанях 5 – 10мм від кромки полотна по всій його довжині з'єднують ланцюговою строчкою. Строчки повинні мати довжину не більше 5 – 10мм. Цю строчку легко розпустити при подальшому поділі шматків.

Підготовка бавовняних текстильних матеріалів до фарбування

При проведенні процесів підготовки бавовняних текстильних матеріалів переслідуються наступні цілі:

1. Надання текстильним матеріалам здатності змочуватися, тому незмочувальні текстильні матеріали не можуть бути рівномірно оброблені фарбувальними та іншими розчинами, крім того, для текстильних матеріалів білизняного асортименту абсолютно необхідна властивість – швидко поглинати вологу.

2. Надання текстильним матеріалам відповідної білизни, тому природне забарвлення бавовни заважає випуску трикотажних матеріалів в білому вигляді і знижує колористичний ефект при фарбуванні. Вибілювання проводять в певних умовах окисниками, які хімічно взаємодіють із забарвленими речовинами бавовни або з забарвленими речовинами утвореними при лужній обробці, перетворюючи їх на безбарвні.

Основною операцією при підготовці полотна до фарбування є операція вибілювання.

 

Вибілювання – це сукупність обробок, в результаті яких з волокнистих матеріалів видаляються природні супутники і механічно нанесенні речовини, а так само знебарвлюються природні речовини. У даному проекті операції відварки і вибілювання суміщені.

Існують три способи вибілювання: окислювальний, відновлювальний та оптичний. Так як полотно виготовлене з бавовняної пряжі, то найбільш ефективним є окислювальний спосіб із застосуванням перекису водню. Основою процесу вибілювання є розкладання перекису в лужному середовищі з виділенням активного атомарного оксигену:

Н2О2 ® ОН + ОН,

ОН + Н2О2 ® НО2 + Н2О,

НО2 + Н2О2 ® ОН +2О + Н2О

До складу розчину для бавовняного полотна входять наступні текстильно–допоміжні речовини: змочувач (синтепон АБА) для кращого змочування полотна і полегшення проникнення хімікатів всередину волокна; піногасник – для уникнення появи піни в установці; силікат натрію – для зменшення швидкості каталітичного розкладання перекису водню (стабілізатор процесу вибілювання). Це найдешевший і найефективніший стабілізатор, для отримання максимальної вибілюючої дії перекису водню, при досить високому ступені збереженості волокна. Крім стабілізуючої дії силікат натрію запобігає утворенню бурих плям на вибіленому полотні.

Для створення лужного середовища застосовується сода кальцинована. Луг є активатором розкладання перекису, а значить і процесу вибілювання.

Вибір барвників

Для фарбування бавовняних текстильних матеріалів можливе застосування активних, сірчистих, кубових, нерозчинних азобарвників, а так само прямих барвників.

Активними барвниками забарвлюють целюлозні, білкові і поліамідні волокна. Молекули активних барвників містять активні групи, які забезпечують хімічну взаємодію барвника з гідроксильними та аміногрупами волокнистого матеріалу:

SО₃Nа–Кр–А–Х, де А – активний центр,

а Х – активний атом (частіше всього Cl).

Утворені хімічні ковалентні зв'язки між барвником і волокном значно міцніше іонних, водневих зв'язків або ж Ван–дер–Ваальса:

[ОН–] SО3Nа–Кр–А–Х + НО –цел. → SО3Nа–Кр–А–О–цел. –НХ

Тому міцність фарбування цими барвниками до прання та інших водних обробок дуже велика, як велика їх міцність до дії органічних розчинників і тертю; міцність до світла гарна; по яскравості і чистоті тону вони наближаються до основних.

Недоліки активних барвників – надмірні витрати, тому необхідні великі витрати води на промивання, крім того, ці барвники досить дорогі.

Забарвлення, отримані за допомогою кубових фарбників, відносяться до найбільш міцних і відрізняються високими колористичними властивостями – яскравістю і чистотою. Барвники цієї групи мають багату гаму відтінків. Переважно ними забарвлюють гідратцелюлозні волокна та бавовняні матеріали. Кубові барвники належать до барвників нерозчинних у воді, кислотах, лугах. Кубовий барвник може бути використаний в фарбуванні не тільки у формі пігменту, але і у вигляді інших форм, розчинних у лугах або в воді. Для переведення пігменту кубового барвника у водорозчинну форму використовують його здатність відновлюватися з утворенням лейкосполуки, що має спорідненість до волокна, розчинного у воді.

Недоліки: з технологічної точки зору фарбування кубовими фарбниками складний процес (наявність відновного зрільника).

Сірчисті барвники так само, як і кубові, нерозчинні у воді, їдких лугах і, застосовуваних у фарбувально–опоряджувальному виробництві.

Фарбування сірчистими барвниками здійснюється так само, як і кубовими: через стадію утворення лейкосполуки. Однак забарвлення сірчистими барвниками недостатньо стійка до фізико–хімічних впливів, зокрема, до мокрих обробок і, подібно прямим барвникам, вимагає проведення операції закріплення. Стійкість забарвлень підвищується при обробках розчинами солей металів або закріплювачів ДЦУ або ДЦМ. Бавовна, пофарбована сірчистими барвниками, набуває надлишкову жорсткість і сильно електризується в прядінні, у зв'язку з цим його піддають пом'якшенню після фарбування.

Недоліки: сірчисті барвники дають тьмяні і недостатньо чисті забарвлення, необхідна ретельна промивка, тому недостатньо повна промивка забарвленої продукції помітно знижує стійкість забарвлення до тертя.

Фарбування з утворенням на волокнистому матеріалі нерозчинних азобарвників виробляють не готовим барвником, а синтезуванням його на волокнистому матеріалі, застосовуючи для цього хімічні напівпродукти. Освітленість азобарвників на волокнах засноване на реакції азосполучення між азотолом і диазотуючим аміном. Освітленість цих барвників на волокнах досягають обробкою продукції спочатку лужним розчином азотолів, а потім розчином диазосполуки. Внаслідок нерозчинності азобарвників, що утворюються на волокнах, стійкість забарвлень до мокрих обробок, яку дають ці барвники, досить висока. Крім того, азобарвники забезпечують яскраві і соковиті тони забарвлення при низькій вартості фарбування.

Недоліки: висока вартість напівпродуктів, а також обмеженість одержуваних кольорів.

Внаслідок того, що фарбування прямими барвниками недостатньо міцні, ними рідко фарбують волокно і пряжу, як правило, використовують для фарбування тканин: бавовняних, а також з віскозних волокон. Застосовують також прямі барвники для фарбування білизняного трикотажу, тому при вмісті барвника в целюлозних волокнах в кількості 1% маси виходять досить міцні забарвлення навіть без операції зміцнення.

Прямі барвники мають широку гаму кольорів, а вартість їх нижче вартості інших барвників, тому вони знаходять застосування, незважаючи на відносно низьку міцність фарбування, особливо в теплих кольорах. Так само перевагами прямих барвників є їх економічність, простота застосування, відмінна відтворюваність.

Прямі барвники забарвлюють целюлозні волокна безпосередньо з нейтральних або слаболужних ванн в присутності електролітів. Тому для фарбування білизняного трикотажу були вибрані прямі барвники.

Для фарбування обрані наступні прямі барвники.

Таблиця 2.

Вибір прямих барвників

Прямий світлостійкий барвник	Необхідність введення карбонату натрію	Оптимальна температура фарбування	Здатність до фарбу– вання при Т, С^о
Червоний С	+	85–90	+	–
Рожевий С	+	85–90	+	–
Голубий К	+	80–95	+	–

 

Вибір обладнання

В опоряджувальне виробництво волокнистий матеріал надходить на фарбування у вигляді круглого трикотажного полотна, тому і обладнання, що використовується для фарбування, вибирається з урахуванням специфіки текстильного матеріалу.

Незважаючи на велику різноманітність обладнання, все воно може бути розділене на дві головні групи: на обладнання безперервної та періодичної дії.

Устаткування безперервної дії використовують на підприємствах, що випускають великий обсяг продукції. Безперервно діюче обладнання високопродуктивно, воно представлено у вигляді агрегатів для потокових ліній у фарбувальних цехах, що обробляють бавовняні тканини і тканини з штучних волокон. В обладнанні такого типу передбачена механізація ручних робіт, автоматизація процесу і контрольно–вимірювальна апаратура.

Устаткування періодичної дії призначене для невеликих партій. Фарбування на ньому не позбавлене затрат ручної праці. Велике значення воно має в вовняній та трикотажній промисловості, а в інших галузях – за умови невеликого обсягу продукції, що випускається.

Устаткування періодичної дії для фарбування застосовується двох типів: для фарбування текстильного матеріалу джгутом і в розправленому вигляді.

Якщо текстильний матеріал надходить на фарбування у вигляді джгута, і в умовах цього процесу на ньому не утворюються необоротні деформації «заломи», то його фарбують на фарбувальних барках або машинах ежекторного типу. Тканини щільні, легко деформуються фарбують у розправленому вигляді на фарбувально–роликових апаратах. Фарбування бавовняного трикотажу, можливо здійснювати в джгуті, тому на ньому такі заломи не утворюються.

Фарбувальна барка є дуже поширеним обладнанням. Вона застосовується в вовняній, шовковій, і в інших галузях промисловості для фарбування тканини у вигляді вільного джгута, однак для фарбування трикотажного полотна їх не застосовують тому при сильному натягу можлива деформація полотна. В даний час фарбувальні барки є застарілим обладнанням.

Фарбування текстильного матеріалу на роликовій машині здійснюється шляхом поперемінного перекочування його з одного робочого валика на інший при одночасному проходженні через фарбувальний розчин. Однак для фарбування трикотажного полотна їх застосовувати не можна, тому і тут внаслідок сильного натягу полотно випробовує деформацію.

Найбільш сучасним обладнанням для фарбування трикотажу є машини ежекторного типу, в яких циркуляція робочих розчинів здійснюється за допомогою сопел, а рух джгутів – потоком рідини, що не перешкоджає його усадці (релаксації) і виключає натяг полотна. Час завантаження 3–4 хв. Температура фарбування до 140 ºС. Машини випускають з різним числом сопел (1–6) для відповідного числа джгутів.

Ежекторна машина ЕК – 1

Ежекторна машина ЕК–1 являє собою фарбувальний апарат для фарбування текстильних тканин і трикотажу в формі джгута. Установка виконана, в першу чергу, з урахуванням забезпечення дбайливого обробки матеріалів з чутливою поверхнею.

Конструкція установки передбачає транспортування двох полотен, що проходять один біля одного.

Установка ЕК–1 розрахована на робочий надлишковий тиск 0,46 МПа і на максимальну температуру 140 °С. Модуль фарбувальної ванни може змінюватися в межах приблизно від 1:8 до 1:20, в залежності від матеріалу. Максимальна вага завантаження становить, в залежності від виду матеріалу, до 300 кг. Таким чином, до 6 накопичувачів можуть бути об'єднані в одну машинну одиницю.

Принцип дії

Автоклав забезпечений люком для завантаження і вивантаження полотна. Заправлене в машину полотно направляючими роликами подається в ежекторне сопло, просочується робочим розчином, підхоплюється потоком і транспортується з його допомогою по трубі тканепроводу в автоклав, де складками укладається на перферуючий накопичувач і просувається під дією сили тяжіння в бік напрямних роликів. Щоб попередити можливість піноутворення і розбризкування рідини на вході джгута в автоклав, на тканепроводі перед входом його в автоклав, встановлена обвідна труба, внаслідок цього основна частина робочого розчину надходить в робочу ванну, не утворюючи бризок і піни. Швидкість переміщення полотна може варіюватися від 25 до 185 м/хв за допомогою дросельного клапана, що регулює потужність циркуляційного потоку рідини.

Машина забезпечена баком для приготування робочих розчинів, які живлять насосом можуть подаватися в фарбувальний бак без зупину циркуляційного насоса.

Теплообмінник дозволяє досить швидко, за 25–30 хвилин, нагріти робочий розчин до заданої температури і також швидко охолодити його після закінчення технологічного процесу. Наповнити накопичувач через водяний клапан до бажаного рівня. Відрегулювати температуру води за допомогою насоса і регулятора температури до досягнення бажаної початкової температури.

Ввести полотно через завантажувальний отвір накопичувача за допомогою заправної тканини в сопло. Включити насос подачі фарбувального розчину і транспортну моталку. Введений текстильний матеріал транспортується потоком розчину в задню частину накопичувача. Можливе одночасне введення декількох полотен. Після здійснення втягування матеріалу, вимкнути насос подачі розчину. Вимкнути циркуляційний насос і транспортну моталку для транспортування залишку матеріалу в накопичувач.

Промивка

З причин безпеки промивку допускається починати тільки при температурі нижче 70 °С. Відкривати редукційний клапан до тих пір, поки в автоклаві більше не буде надлишкового тиску. Відкрити промивний клапан. Положення промивної коробки забезпечує певний рівень фарбувального розчину в автоклаві. Відкрити водопровідні клапани.