Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Українсько-московська державна угода 1654 р.Содержание книги Поиск на нашем сайте
Визвольна війна українського народу на початку 50-х років велася з перемінним успіхом. Знесилені були обидві сторони. В цих умовах, шукаючи надійного союзника для боротьби, частина козацтва на чолі з Б. Хмельницьким вирішує звернутися за допомогою до Московії. 1 жовтня 1653р. Земський собор у Москві ухвалив рішення про прийняття України «під руку царя». На Україну виїхало посольство на чолі з боярином Бутурліним. 8 січня 1654 р. московська делегація прибувала до м. Переяслав, де на неї чекав Б. Хмельницький з козацькою старшиною. Після переговорів було досягнуто угоди про те, що Військо Запорізьке має присягнути на вірність московському цареві. В умовах нового карального наступу поляків український уряд змушений був погодитися скласти присягу на вірність Московії. Переговори у Москві проходили з 23 березня по 6 квітня 1654 р. і завершилися підписанням договору, який увійшов в історію як «Березневі статті». Умовами договору були: -- підтвердження права і привілеїв Війська Запорізького на маєтності та землі; -- встановлення 60-тисячного козацького реєстру; -- збереження за гетьманським урядом права контролю над фінансами та податками; -- недоторканість права та повноважень місцевих органів влади, права Київського митрополита, права обрання гетьмана козацтвом. Московія зобов'язувалась обороняти Україну від Польщі, але обмежила право гетьмана на зносини з іноземними державами, зокрема, з Кримом і Туреччиною. За цим договором Україна увійшла під протекторат Московії на широких правах автономії. Оцінка московсько-українського союзу в працях істориків залишається неоднозначною. У складі монархічної Московії Українська держава з її республікансько-демократичною формою правління була позбавлена можливостей дальшого розвитку. В наступні після 1654 р. десятиріччя йшов поступовий, але невблаганний процес втрати Українською державою своїх етнічних рис, ліквідації демократично-республіканських органів влади. Після укладення союзу між Україною та Московією відбулося перегрупування основних учасників війни: кримські татари перейшли на бік Польщі. У березні 1654р. польська армія перейшла в наступ на Правобережжя. Основна маса московських військ і загони козаків під командуванням Золотаренка розгорнули бойові дії на Смоленщині і в Білорусії. Восени 1654 р. Польща спрямувала свій удар на Поділля. У січні 1655р. польське-татарське та українсько-московське війська зійшлись під Охматовом. Польсько-татарське військо зазнало поразки. 26. Державне будівництво під час Національно-визвольної війни. Б.Хмельницький - видатний політик і полководець. Національний герой України Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький (1595-1657 рр.) належить до титанів світової історії. В житті героя чітко розрізнюються два етапи: до і після 1648 р. Прожиті до початку Визвольної війни 53 роки були «підготовчими» до майбутнього високого злету. Богдан народився в українській сім'ї, зростав в україномовному козацько-селянському середовищі (на хуторі Суботів, що на Черкащині) і мав українську душу, яку в молоді роки не змогли полонити ні католики-єзуїти (під час навчання у Львівському єзуїтському колегіумі), ні мусульмани (за час дворічного перебування в турецькому полоні після невдалої Цецорської битви 1620р.). Рано усвідомивши свій обов'язок перед Батьківщиною, Богдан все доросле життя прослужив у складі козацького реєстру. Брав участь у багатьох воєнних і дипломатичних акціях. Належачи до патріотично настроєного козацтва, Б. Хмельницький був учасником повстань 1630 і 1637-1638 рр., а з 1646 р. сам почав підготовку до нового повстання і довів справу до логічного завершення. Підштовхнули Богдана до рішучого кроку драматичні події в особистому житті, коли свавільний чигиринський підстароста Д. Чаплинський привласнив його родовий хутір Суботів. Подавшись на Січ, Б. Хмельницький оволодів Запоріжжям і на початку 1648р. був обраний гетьманом.З цього моменту почалася Визвольна війна українського народу і водночас другий етап у житті Б. Хмельницького, який тривав 10 років і став його зоряним часом. Ім'я Богдана Хмельницького стало відтоді відомим на весь світ. Хмельницький був першим українським політиком, котрий зумів не лише очолити боротьбу за національну незалежність, а й об'єднати для досягнення цієї мети всі класи-стани і групи українського суспільства. Дбаючи про інтереси козацтва, Б. Хмельницький водночас пішов на визнання основних соціально-економічних завоювань селянства. На подібний крок була здатна людина справді реформаторського розуму.За Б. Хмельницького було, в основному, завершено процес формування Української держави -- Війська Запорізького. Розвиваючи елементи національної державності, сформовані на Запорожжі, Б. Хмельницький створив Українську козацьку республіку з яскраво вираженими демократичними рисами політичного устрою, що вигідно відрізняли її від феодальних монархій Європи. Він чітко визначив перспективу розвитку України як самостійної держави в межах етнічних українських земель. Сформована Б. Хмельницьким національна ідея стала його заповітом для прийдешніх поколінь українців. Державотворчим зусиллям Б. Хмельницького заважала вкрай несприятлива для України міжнародна ситуація (проти намірів гетьмана виступили найсильніші монархи: польський король, турецький султан, кримський хан, московський цар).В оточенні ворожих сил гетьману доводилося йти на компроміси, відмовлятися від своїх планів і задумів, переживати розчарування. Хмельницький зберіг основні політичні та соціально-економічні завоювання українського народу і передав естафету нащадкам. Завдяки винятковим дипломатичним здібностям Б. Хмельницькому вдалося паралізувати дії польського уряду, спрямовані на створення антиукраїнської коаліції, утвердити престиж України на міжнародній арені -- козацьку державу визнали 10 країн. Події Визвольної війни засвідчили блискучий полководницький талант Б. Хмельницького. Ставши творцем однієї з найсильніших армій у тодішній Європі і не програвши жодної з 12 великих битв, в яких брав особисту участь, він завдав Речі Посполитій найважчих поразок за всю її історію. Викликають повагу висока освіченість гетьмана, його тонкий розум, ерудиція, уміння передбачати розвиток подій, вольові якості. Сучасники відзначали дивовижне поєднання в особі Б. Хмельницького різних, часто протилежних якостей. Це була вільна і разом з тим суперечлива натура. 27. Гетьман Виговський і його спроба унезалежнення України від Москви. Після смерті Б. Хмельницького гетьманом України обрали його сподвижника писаря Івана Виговського (1657-1659 рр.). На відміну від свого попередника, який намагався утримати в Україні соціальну рівновагу, Виговський повністю став на бік старшини та шляхти і взяв курс на закріпачення селян. Це викликало вибух невдоволення низів. Народні повстання охопили Лівобережжя та Запорожжя. Повстання очолив полтавський полковник М. Пушкар і Запорізький кошовий Я. Барабаш. Останніх підтримала Москва, розраховуючи тим самим ослабити владу гетьмана і сильніше прив'язати Україну до Московії. В червні 1658 р. І. Виговський за допомогою Кримської орди розгромив загони повстанців під Полтавою. Місто було спалено. В бою загинув М. Пушкар, а Я. Барабаш потрапив у полон і був страчений. Ці події забрали життя понад 50 тис. українців.Прагнучи остаточно досягти незалежності від Московії, І. Виговський у вересні 1658р. уклав Гадяцький договір з польським урядом про входження України до складу Польщі як рівноправного члена федеративної держави («Великого Князівства Руського»). Опираючись на польську допомогу, Виговський у 1658-1659 рр. досить успішно вів бойові дії з московськими військами. У битві під Конотопом (28-29 червня 1659р.) його полки вщент розгромили московитів, які втратили 30 тисяч убитими. Та невдоволена пропольською політикою Виговського частина старшини на чолі з полковником І. Богуном і Запорізьким кошовим отаманом І. Сірком виступила проти гетьмана. Повстанці діяли спільно з Московськими військами. Виговський зазнав поразки і втік до Польщі (де й загинув у 1664 р.).
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 431; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.185.207 (0.006 с.) |