Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави та права

Укладачі: М.І.Неліп, О.Б.Костенко, Н.А.Вангородська

ІСТОРІЯ

ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ УЧЕНЬ

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

 

для студентів спеціальності 6.030401 «Право»

 

Затверджено:

на засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

Протокол № 3

від “26”листопада 2009 р.

 

Декан юридичного факультету

____________ І. С. Гриценко

 

 

КИЇВ – 2009

Робоча навчальна програма з дисципліни

«ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ УЧЕНЬ»

 

 

Історія політичних і правових учень. Робоча навчальна програма / М.І.Неліп, О.Б.Костенко, Н.А.Вангородська. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка / юрид. ф-т. – К., 2009. – 72 с.

 

 

Укладачі:

к.ю.н., доц. Неліп Михайло Іванович

к.ю.н., доц. Костенко Олександр Борисович

ас. Вангородська Наталія Аркадіївна

Лектори:

к.ю.н., доц. М.І. Неліп

к.ю.н., доц. О.Б. Костенко

к.ю.н., доц. Н.І. Кабанець

Викладачі:

к.ю.н., доц. М.І. Неліп

к.ю.н., доц. О.Б. Костенко

к.ю.н., доц. Н.І. Кабанець

ас. Н.А. Вангородська

ас. О.І. Вернік

ас. К.В. Ліщук

 

Рецензенти:

к.ю.н., проф. В.О. Котюк

к.ю.н., доц. В.П. Марчук

 

 

Погоджено

з науково-методичною комісією

Протокол № 6

від «04» грудня 2009 р.

 

_______________

 

 

ЗМІСТ

вступ
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Змістовий модуль І.
Змістовий модуль ІІ.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ НА ІСПИТ
Рекомендовані теми курсових та дипломних робіт
Література

Вступ

 

Історія політичних і правових вчень відноситься до числа теоретико-історичних дисциплін, що носять фундаментальний, світоглядний характер. Ця навчальна дисципліна тісно пов'язана із історією держави і права, загальною теорією держави і права, філософією права, соціальною філософією і іншими напрямами гуманітарної думки. Мета історії політичних і правових вчень – на конкретному історичному матеріалі показати закономірності становлення політико-правової культури цивілізації в аспекті виникнення і розвитку теоретичних знань про право і державу, природу політичної влади і законодавство в контексті формування і затвердження в історії загальнолюдських і національних політико-правових цінностей.

Плани семінарських занять призначені для використання студентами в процесі підготовки до семінарів, а також безпосередньо в процесі семінарських занять по історії політичних і правових вчень. Метою семінарських занять є допомога студентам у вивченні учбового курсу, а також сприяння більш глибокому і всебічному розгляданню і аналізу важливих і складних питань історії вчень про державу та право.

Вивчення курсу політичних і правових вчень відповідає завданням гуманізації процесу становлення юридичного мислення студентів, допомагає їм самовизначитися в особистих світоглядних позиціях та духовних інтересах, сприяє формуванню їх правової культури.

Завдання семінару – на основі першоджерел забезпечити засвоєння учбового матеріалу програми курсу шляхом вільного та ґрунтовного обговорення ідей, теорій, вчень, визначення їх дискусійного характеру, визначення концептуальних положень, які ввійшли до арсеналу загальнолюдських і національних політико-правових цінностей, а також тих теоретичних положень, які використовуються сьогодні.

При підготовці до семінару студенти повинні опрацювати рекомендовану літературу, і перш за все твори тих мислителів, які стануть предметом обговорення. Студенти також повинні ознайомитися із змістом відповідних інтерпретацій творчості видатних мислителів, що надає можливість визначити історичну долю їх політико-правової спадщини.

Виступ на семінарі слід будувати так, щоб відобразити в ньому наступні моменти:

1. Світоглядні, соціально-економічні, та культурологічні закономірності виникнення і формування певної політико –правової доктрини.

2. Твори, в яких воно знайшло відображення.

3. Характеристика змісту вчення, доктрини, концепції (логіко-теоретична і соціально-філософська основа, понятійно-категоріальний апарат, програмні положення).

4. Внесок того чи іншого мислителя в розробку певної політико-правової проблеми, історичне значення відповідних ідей, доктрин та вчень в контексті їх впливу на сучасність і майбутнє.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Навчальна нормативна дисципліна “Історія політичних і правових вчень” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

- Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у першому семестрі за один ЗМ дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів (по 30 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

 

Параметри	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка в балах	0 - 30	0 - 30	0 - 40	0 - 100

 

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 3 бал;

- експрес опитування – до 3 балів;

- колоквіум – до 4 балів;

- самостійна робота – до 5 балів;

- домашня робота – до 5 балів;

- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 5 балів;

- участь в дискусії – до 2 балів;

- підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

 

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної зимової сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

 

Шкала оцінювання:

За шкалою університету 100-бальн. система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету
90 – 100	відмінно
75 – 89	добре
60 – 74	задовільно
0 – 59	незадовільно

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ₁ + 15 балів ЗМ₂ + 49 балів КПМ = 76 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

 

 

№	НАЗВА ТЕМИ	Кількість годин
лекції	семінари	Самостійна робота студента
Змістовий модуль І
1.	Вступ. Предмет і методологія історії політичних і правових вчень
2.	Політичні і правові вчення в суспільствах Стародавнього Сходу.
3.	Політичні і правові вчення у Стародавній Греції.
4.	Політичні і правові вчення в Стародавньому Римі.
5.	Політичні та правові вчення Середньовіччя.
6.	Політична і правова думка Арабського Сходу
7.	Політичні і правові вчення в Західній Європі в XVI сторіччі.
8.	Политико-правові вчення в Росії у ХV - ХХ ст.
9.	Політичні і правові вчення в Голландії у ХVII ст.
10.	Політичні і правові вчення в Англії у ХVII ст.
11.	Політичні і правові вчення європейського Просвітництва кінець XVII - XVIII cт.
12.	Політичні і правові вчення у США в XVII - XIX ст.
13.	Політичні і правові вчення в Німеччині в кінці XVIII - на початку XIX сторіччя.
Всього за змістовим модулем І:
Змістовий модуль ІІ
14.	Політико-правова ідеологія західноєвропейського консерватизму.
15.	Західноєвропейська політична і правова ідеологія першої половини XIX сторіччя.
16.	Західноєвропейська політико - правова ідеологія в другий половині XIX сторіччя.
17.	Західна політико-правова ідеологія ХХ сторіччя.
18.	Розвиток української політичної і правової думки в ХI - ХХ ст.
19.	Погляди на державу і право вчених Київського університету Св. Володимира.
Всього за змістовим модулем ІІ:
Всього

 

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовий модуль І

 

Політичних і правових вчень

 

1. Історія політичних і правових вчень як самостійна юридична навчальна дисципліна. Завдання курсу. Актуальність вивчення курсу (дискусійність, альтернативність рішення політико-правових проблем у минулому і сьогоденні). Юридичний характер історії політичних і правових вчень.

2. Поняття і загальна характеристика структури і змісту політико-правового вчення, (доктрини, концепції):

- соціально-філософська і логіко-теоретична основа;

- онтологічна, аксіологічна, деонтологічна та гносеологічна характеристика;

- понятійно-категоріальний апарат;

- програмні положення.

3. Проблема єдності політичного і правового, соціальні та економічні закономірності виникнення і формування політико-правових доктрин, співвідношення загальнолюдського і національного, класового.

4. "Вічні" проблеми історії політичних і правових вчень.

5. Класифікація політичних і правових вчень – основні підходи до класифікації, підстави. Причини і наслідки різноманітності (багатоманітності) вчень, напрямків, шкіл та тенденцій у політико-правовий ідеології.

6. Методологія історії політичних і правових вчень. Система методів складається з великого арсеналу методів, що використовуються в процесі пізнання змісту політико-правової доктрини:

- загальнонаукові методи – логічний, догматичний, метод класифікації (систематизації), узагальнення, аналізу і синтезу, дедукції та індукції, аналогії, порівняння та протиставлення, гіпотетико-дедуктивний метод;

- загальнофілософські методи – діалектичний, ідеалістичний, феноменологічний, герменевтичний, метод лінгвістичного аналізу та ін.;

- власне історичні (історико-правові) методи – синхронний, хронологічний, діахронний (метод періодизації), порівняльно-історичний, ретроспективний та ін.

- власне юридичні методи – порівняльно-правовий, логіко-юридичний, метод нормативно-догматичного аналізу, тлумачення права та ін.;

- міждисциплінарні методи – структурно-системні, статистичні, моделювання, методи соціальної психології та ін.

7. Логіка чинності /функціонування/ метода. Проблема вибору найбільш оптимального і ефективного метода в процесі оцінки змісту і значення політико-правової концепції. Співвідношення історичного (наприклад, принцип хронології) і логіко-теоретичного методів, суб'єктивного і об'єктивного. Проблема наступності та нового в історії політико - правових вчень.

Семінарське заняття 1.

Середньовічні єресі.

Значення ранньохристиянських єресей (аріанство, несторіанство, донатизм, сутність тринітарних спорів). Кінець VII ст. - перемога ортодоксального християнства.

Зміст і значення єресей XI-XIII ст.ст. (богоміли, патарени, вальденси, альбигойці – “катари”)

Бюргерські і плебейські (селянські) єресі другої половини XIV-XV ст.ст. (Джон Уікліф, Ян Гус, лолларди, таборити). Історичне значення.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовий модуль ІІ

 

Консерватизму.

 

1. Концепції Жозефа де Местра, Луї де Бональда / Франція/

2. Ідеї Людвіга Галлера (Швейцарія ).

3. Традиціоналізм Едмунда Берка (Англія).

 

В ХI - ХХ ст.

 

Питання на іспит предмету

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет