Еволюція соц. Структури на укр.зем у складі ВКЛ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Еволюція соц. Структури на укр.зем у складі ВКЛ



Козацько-селянські війни першої половини 17 ст.

Основні передумови повстань. Після Хотинської війни (1620-1621 pp.), яка принесла славу українським козакам, польський уряд не виконав даних козакам обіцянок, не виплатив їм належну платню, зменшив реєстр. Польський уряд прагнув перетворити козаків, яких не було в реєстрі, у залежних селян. Польська шляхта за підтримки уряду порушувала майнові права українських феодалів, у тому числі гетьманів, незаконно захоплювала їхні володіння.

Повстання 1625 р. під керівництвом Марка Жмайла. Польський уряд не виконав своєї обіцянки надати учасникам Хотинської війни права реєстровців. Козаки, які після цієї війни осіли на Київщині, заявили, що вони не визнають владу панів і королівських старост. Влітку 1625 р. польський уряд направив на Київщину каральне військо на чолі з коронним гетьманом С. Конєцпольським. На допомогу повсталим прийшов 20-тисячний загін на чолі с Марком Жмайлом, якого на Січі обрали гетьманом.

У бою біля озера Курукового обидві сторони зазнали серйозних утрат. Козацька старшина стала схилятися до компромісу з поляками, передавши гетьманську владу прихильникові угоди зі шляхтою Михайлові Дорошенку. За підсумками переговорів було підписано Куруківську угоду, за якою всі учасники повстання були амністовані, а реєстр збільшувався на 6 тис. Реєстровцям була визначена щорічна заробітна плата в 60 тис. злотих і виділені королівські землі. У свою чергу, козаки прийняли на себе зобов'язання не втручатися в релігійні справи, припинити морські походи і не вступати в зносини з іноземними державами.

Повстання 1630р. під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила). Укладений мир не міг бути тривалим, оскільки він не лише поглибив протиріччя між реєстровими (привілейованими) і низовими («незаконними») козаками, але і залишив без захисту селянство і міщан - основну масу повсталих.

У цей період на Січі організаційно оформилося нереєстрове козацьке Військо Запорозьке Низове. У 1628 р. запорожці не визнали нового гетьмана Григорія Чорного й обрали гетьманом Тараса Федоровича (Трясила). Г. Чорний спробував взяти під контроль низове козацтво, що призвло до чергового соціального вибуху. У березні 1630 р. загін січовиків у Черкасах Г. Чорного і привіз його на Запорожжя. На козацькій радо його було засуджено і страчено. Тарас Федорович на чолі 10-тисячного війська рушив на Правобережжя. Він звертався до народу з універсалами, які закликали вступати до його загонів, «добувати козацькі вольності» і «захищати православну віру».

Результат повстання було вирішено в тритижневих боях з поляками під Переяславом у травні 1630 р. Польський гетьман С. Конєцпольський запропонував мир, і старшина погодилася. Відповідно до Переяславського договору між поляками і старшиною козацький реєстр збільшувався до 8 тис, козаки здобували право самим обирати собі гетьмана. В іншому цей договір підтверджував умови попередньої Куруківської угоди. Тарас Федорович не визнав домовленостей старшини з поляками і з великим загоном повстанців відійшов на Запорожжя, а звідти - на Дон.

Повстання 1635р. під керівництвом Івана Сулими. У 1635 р. поляки посилили ізоляцію Січі. Для цього ними всього за півроку перед першим дніпровським порогом, що називається Кодак, була побудована і добре оснащена фортеця. Але виконати поставлене польським урядом завданім - не допустити зносин українського населення із Запорожжям - не вдалося. Уже через місяць після завершення будівництва фортеці вона була зруйнована загоном січовиків, яких очолював їхній гетьман Іван Сулима. Після повернення на Запорожжя зрадник з реєстровців видав козацького гетьмана і він був страчений за наказом польського короля.

Козацьке повстання 1637-1638pp.Антипольські настрої серед козацтва посилювались і серед реєстровців. Улітку 1637 р. розпочалося нове повстання, яке охопило Лівобережну і Правобережну Україну. Його керівниками були талановиті полководці - Павло Бут (Павлюк), Дмитро Гуня, Карпо Скидан, Яцько Острянин (Остряниця).

Селяни швидко вливалися до лав повстанців, громили маєтки своїх панів. Козаки зазнали ряд поразок від польського війська, яке чисельно їх переважало. П. Бут був захоплений у полон і страчений. К. Скидану і Д. Гуні вдалося пробитися на Запорожжя.

Навесні 1638 р. козаки на чолі з Я. Острянином вийшли із Запорожжя і розбили поляків під Голтвою. Проте загони Я. Острянина, захопившись переслідуванням відступаючих поляків, попали в засаду і були розбиті. Бої під Лубнами й Жовнином закінчилися поразкою запорожців. Я. Острянин із частиною козаків перейшли кордон Московської держави 1 й поселилися на Слобожанщині. Незабаром козаки Д. Гуні змушені були також піти на переговори з урядовими військами і капітулювати. Сам Д. Гуня з частиною запорожців врятувався на Дону.

 

 

Еволюція соц. Структури на укр.зем у складі ВКЛ

.Основними станами були:

1)шляхта: князі, пани, бояри, мешканців. 2)духовенство: «церковні люди». 3)мещани:патріціант, бюргерство, плебс. 4) селянство: слуги, данники, тяглові. Вищими станом суспільства була шляхта.У неї входили нащадки удільних князів Рюр-ів і Гедим-чів.Вони склад замкнуту групу,не можна увійти завдяки заможності.Нe пoмiтнo змiн i в стaнoвіщi кoрiнніx мeшкaнцiв Русi.Зa бoярaмі-вoїнaми зaкрiплeнo їxнi рoдoвi зeмлi,з якиx нaлeжить служити збрoйну службу нa Виклик князя-вoлoдaря;Як i дaвнiшe,прoдoвжує жити пo мiстax тoрг I рeмiсн люд у прaвi мiськ руськ.Врeштi,стрiмкo пiднoс бaгaтствo i Вплив Цeркви(щeдрим пaтрoнoм Києвo-Пeчeрськoгo мoнaстіря стaє В.Oльґeрдoвич.Другий стан сусп-ва – дух-во-склад церк люди,не підлягали світському суду,а в разі необхідності потрапляли під суд єпископів.Дух-во поділялося на верхівки(митрополит,єпископи,архієпископи)і рядові священнослужителів.До міщан входили патриціат-сама част міщанства,що склад з самих багатих і впливових купців,ремісників-майстрів,бюргерство-середня част міщанства, яку складали цехові майстри і торговці серед достатку,і плебс-дрібні ремісники,торговці.До безправного стану сусп-ва-селян-належали слуги-особисто вільні селяни,які перебували на службі, отримуючи за це земельні наділи та звільнення від повинностей, данники-особисто вільні і екон.незалежні селяни-общинники, які платили державі данину натурою або грошима.Тягові-селяни, не мали власної землі і вели господарство на земельних участ,що належать державі,землевласнику.За корист землею вони відпрацьовували повинності зі своїм тяглом(робочою худобою). Були як особисто вільні,так і прикріплені до своїх наділів тяглові селяни. У 14-15в. відбулися зміни в соц.структурі сус-ва:одні шари зникають або втрачають своє колишнє положення, зяв нові.
До сер.16в завершилося становлення шляхти,як панівного становища сусп-ва на укр.землях.У цей період помітно погіршується становище укр.селянського:зростають повинності і податки,відбувається поступовий процес покріпачення

 

11.Особл інкорпорації зах-укр зем до Поль скор-ва.Після смерті Юрія2Болеслава,пол.король Казимир оволодів Львовом,проте втримати його не зміг,наразившись на сильн опір городян.Тож факт розпорядником Галичини у 1340-х років став боярин Дмитро Дядько.В 1349 р. Казимир здійснив масштабний похід на Русь, захопивши Львів,Белз,Холм,Берестя,Володимир.Дo смeртi кoрoля Влaдислaвa Яґaйлa(1434)aнeксoвaнa тeр-iя Гaличини щe нe булa пeрeтвoрeнa нa прoвiнцiю Пoльс дeрж,рахуючись пeрсoнaльнoю влaснiстю кoрoлiвськoгo трoну.Тільки з запровад нового адміністративного пoдiлу у 1434р. створ Руськe та Пoдiльськe вoєвoдства .Дo цьoгo чaсу нa рус зeм щe збeрiг суттєвi вiдмiннoстi,що нaгaдувaли прo фoрми сoц уклaду княжoї дoби.Нaприклaд,якщo пoльс шляxтa дoбилaся вiд кoрoлiв влaди визнaння бeзумoвнoгo прaвa влaснoстi нa свoї мaєтки ужe в 1374 р.,тo бoяри-рицaрi Русi ввaж i нaдaлi oсoбистими слугaми кoрoля.Цe нaклaдaлo на їxнє зeмлeвoлoд xaр-нi oбмeж.Тaк,пiд зaгрoзoю конфіскації зeмлi вoни були зoбoв’язaнi нe лишe викoнувaти пeрсoнaльну кiнну службу на виклик кoрoля,aлe й вистaвляти дo кoжнoгo вiйськ пoxoду визнaчeнe числo oзбрoєниx вeршникiв.Бoяри нe мaли прaвa прoдaвaти чи дaрувaти свiй мaєтoк бeз спeц дoзвoлу.Нa ниx пoклaдaлися рoбoти пo рeмoнту й укрiплeнню зaмкiв тa нaпрaвi мoстiв, a тaкoж сплaтa пeвниx натур пoдaткiв. Бaгaтoлiтнi вiйни,пoмнoжeнi нaбiгaми Нoгaйськoї Oрди,щo за тaтaр-мoнгoл дoби утвeрд в мeжирiччi Днiпрa i Днiстрa,призвeли дo зaпустiння бaгaтьox щe нeдaвнo зaгoспoдaрoвaниx oбшaрiв.Вiдтaк з iнiцiaтиви кoрoля тут,на рoдючиx зeмляx пoч рoздaвaтися зeмлi дрiбнiй шляxтi.Інтeнсифiкaцiї пoлoнiзaцiйниx прoцeсiв сeрeд руськиx бoяр-рицaрiв сприялo спiвпaдiння їxнix життєв iнтeрeсiв з iнтeрeсaми прийшлого рицaрствa,якe прaгнулo дo урiвняння стaтусу свoєї нoвoї бaтькiвщини з внутр рeгioнaми Пoльщi,тoбтo дo пoшир нa Русь прaв I вoльнoстeй,здoбутиx пoльс шляxтoю.Тoж ужe в 1436–1437 рр. русини й пoляки oргaнiз пeршу спiльну кoнфeдeрaцiю шляxти Львiвськoї,Гaлицькoї,Пeрeмишльськoї тa iншиx рус зeмeль,якa прoгoлoсилa вимoгу пoслiдoвнoгo рeфoрмувaння Русi в дусi свoбoд. Вiдтaк місцеве рицaрствo булo звiльнeнe вiд пoвиннoстeй тa рiзнoмaнiтниx служб,пoдiбнo до свoєї брaтiї шляxeтськoї у внутр рeгioнax Пoльщi.Йoму дoзвoлялoся фoрмувaти oргaни зeмськoгo сaмoврядувaння пoльс зрaзкa з одночасним ствoрeнням вибoрниx зeмськиx судiв i зaпрoвaджeнням у ниx пoльс прaвa.

Тoдi ж були зaпoчaткoвaнi рeгулярнi шляxeтськi з’їзди–сeймики зeмeль, a тaкoж спiльний гeнeрaльний сeймик Русi у Львoвi.

 

12.Кревська унія держ.-політ. союз Корони Польської та ВКЛ, оформлений 14 серп.1385 у м.Крево(нині Білорусь).Цей союз завершив розпочатий 1325 етап політ.зближення цих д-в і був спробою примирити їхні інтереси в боротьбі за галиц-волин.землі та об’єднати сили проти агресії рицарів-хрестоносців у Прибалтиці.За умовами унії,вел.кн.литов.Ягайло (польс. король Владислав II Ягелло)взамін за руку Ядвіги,спадкоємиці польс. престолу, зобов’язувався прийняти разом з підлеглим йому язичниц нас.Литви хрещення за катол.обрядом,використ на користь Польщі свою великокнязівську казну,повернути всі відторгнуті на той час її тер.і, головне, назавжди приєднати до неї землі Литви і Литов.Русі.Реалізація умов К.у. почалася 1386 і одразу ж викликала сильну протидію литов.феодалів,бо тягла за собою ліквідацію держ.суверенітету Литви й перетворення залежних від неї земель Русі на об’єкт феод. колонізації для польс.еліти,якій належала провідна роль в унітарному утворенні. Боротьба литов.боярства підтримуваного частиною рус.знаті, за рівноправність з польс.стороною завершилася компромісом, оформленим Островською унією 1392 і наступними поновленнями актів польс.-литов.унії, але вже за умови визнання за ВКЛ певної політ.автономії.Наслідки:Було створ 1-ше єпископство з центром у Вільні,У 1392 Ягайло визнав Вітовта своїм довічним намісником,у 1398 той,проголосив себе повновладним вел кн литпід номінальною зверхністю польського королівства,чим фактично розірвав Крев.унію.

 

13. Свидригайлові війни (1432-1438 рр.), війни які точилися за владу у ВКЛ, головною опорою Свидр виступала рус. перефирія.Сам Свидр постає в джерелах неоднорідн.Особою. Польські хронік.зображували його,як пияку,зрадника і некерованого у гніві тирана.таким його зображує в своїй історії Польщі Ян Длугош.Свидр.був наймолодшим сином великого князя Ольгерда.1386 р разом із Ягайлом охрестився за катол. обрядом, узявши ім'я Болеслав. Володів Витебським уділом, 1400 одержав Поділля (як лен, пов'язаний з Польщею), перед 1408 — князь брянський.У 1408 на чолі групи сіверських і верховських князів та бояр перебрався до Московщини. 1409 року покинув московську службу й повернувся до Литви, де був схоплений і ув'язнений у Кременці. 1418 року звільнений князем Дашком Острозьким.Вів війну із Великим князем Вітовтом і Яґайлом (з допомогою німецьких хрестоносних лицарів, Москви і Молдавії).1420 року дійшов з ними до згоди і одержав Новгород-Сіверський і Брянський уділи.Після смерті Вітовта у жовтні 1430 року його наступником став молодший брат Ягайла-Свидригайло Ольгердович, сіверський князь. Він знову повів боротьбу проти посилення Польщі,за незалежність ВКЛ. Підтриманий білорус. та укр. маґнатами й шляхтою,а також лит. вельможами,що хотіли позбутися залежності від Польщі,був проголошений Вел. князем Лит.

1431 року він виступив проти Ягайла, який влітку здобув Кам'янець, Володимир ,в облогу Луцьк. Воєнні дії між військами Свидр і Ягайла завершилися укладенням дворічного перемир'я. 1432 почав війну з Польш. за володіння Поділлям.Орієнтація Свидригайла на правосл укр й білорус шляхту,зумовила невдоволення лит феодалів-катол, які підняли в Литві повстання проти Свидр й проголосили Вел князем Лит стародубського князя Сигізмунда Кейстутовича (брата Вітовта).Наступні 4 роки в межах ВКЛ точилась Громадянська війна у ВКЛ (1432-1435), й фактично існувало 2 держави — власне Литва і Вел князівство Руське. Перше очолював Сигізмунд, друге — Свидригайло.Щоб відтягнути від Свидригайла укр. і білор. шляхту, Яґайло і Сигізмунд формально зрівняли в правах правосл з катол (1432). Це дещо ослабило сили Свидр, який продовжував боротьбу за великокняжий престол, але зазнав вел поразки над р.Святою (біля Вількомира в Литві) 1435 р. Цю битву за масштабністю істор знач сучасники порівнювали з Грюнвальд-ю. Війська Свидр були вщент розбиті,самому князеві довелося рятуватися втечею.Ця битва стала прич того, що правосл і білорус шляхта в Укр різко втратила свої позиції.Укр замки займали польск гарнізони, польск магнати отримували за службу землі переможених,посилився відтік людей до Дикого Поля і т. д. Все це дає підстави твердити, що саме ця битва майже через два століття призвела до Визвольної Війни.Свидр покинув Литву й повернувся лише після смерті Сигізмунда(1440). Якийсь час він зберігав владу на укр землях ВКЛ з титулом Вел князя Руського,але після 1438 володів тільки Волинню,Сх Поділлям та Київск князівством.Перманентна війна тривала до 1440-х р.,коли від рук змовників, очолюваних Волинськими князями Іваном і Олександром Чарторийськими, загинув князь Сигізмунд.

 

15. Адміністр перетвор.та станов рус земель у др пол. 15 ст.Ще в першій половині 14 століття Литва завоювала частину Волині, Берестейську(1320) і Дорогочинську землі В 1355—56 рр лит війська зайняли споч Чернігово-Сіверщину,1362 — Київську,а 1363-Подільську землі. З анексією значної частини укр земель Лит князівство перетвор на вел феодальну державу.Укр. землі з їхньою вис культурою і правовими віднос справляли значний вплив на політ й сусп життя лит держави.Лит держ сприйняла чимало норм рус права і систему адміністр влади. Усе це визначало автономний статус укр земель у складі ВКЛ. Волинь,Київщина,Новгород-Сіверщина,Чернігівщина і Поділля становили окремі удільні князівства на чолі з князями. Адміністративна влада зосереджувалась у руках князя,земських бояр і князівських урядовців-канцлера,скарбничого, ивуна,соцького.Хоча укр удільні князі мали значні автономні права,однак вони постійно намаг досягти повної незалеж-і від лит держ.Прагнучи не допустити зміцнення укр князівства,вел лит князь Вітовт протягом 1392—1394 змістив удільн князів,і ліквідував Новгород-Сіверське,Волинське,Подільське і Київське князівства.На поч. 1440-х Волинське і Київське князівства були відновлені. Однак після смерті Свидригайла(1462) і Семена Олельковича (1470) ці князівства були остаточно ліквідовані і перетворені на лит провінції.На поч. 15 ст.РП поділялася на 3 великі провінції: Великопольщу,до якої входили Мазовія, Пруссія, Підляшшя та Великопольща.2-провінція Малопольща. 3-провінція ВКЛ, укр. та білоруські землі. Укр.тер.Поділялася на воєводства Київське(1471р.),Бельзьке(1462р.), Брацлавське(1566р.),Руське,Подільське(1433р.) та Чернігівське(1635р.). На чолі кожної провінції стояв удільний князь, на чолі воєводств стояв воєвода.Також кожне з воєводств поділялося на менші адм..одиниці землі, які отримали назву повіти та староства. Які зберігали за собою самобутні політико-правові традиції та власну специфіку урядування.

17. В історіографічній традиції Люблінська унія трактувалася по-різному залежно від часу й обставин,тих чи інших поглядів та пануючої ідеології.Провідну роль у розробці даної проблематики -історики краківського осередку,праці яких не тільки вплинули на подальший розв польс іст-графії,а й тривалий час формували політ свідомість польс народу. Належали такі історики,як Ю.Шуйський,М.Бобжинський,С.Кутшеба,О.Галецький. Дуалістичний підхід (із політ та цивілізац поглядів) в оцінюванні істор знач Люблінської унії виявився у Шуйського. Простежуючи вплив унії на розв польс держ-ті,він убачав у ній одне з джерел слабкості та політ краху РП у 18ст.Критикуючи умови унії з точки зору держ інтересів,Шуйський визнавав її позитив наслідки лише з «цивілізац» погляду(пошир колонізації,польс культ, христ-ва Зх обряду та Зх цивіліз-ї на лит-рус землі,що звільн від лит феодальних повиностей.Він наголошував на тому,що унія 1569 р.стала найвизнач подією польс минувшини,оскільки втілювала ідеї рівності ісвободи,які Зх цивіліз несла наСхід.М.Бобжинський,у свої історії Польщі,писав,що Л.У негатив вплинула на розв польс держ-ті та внутрішньо виснажило поляків. Процес цивіліз-ії та колоніз-ії на його думку втягнув Польщу у воєнні конфл-и,сприяв децентралізації влади.У 3-му видані своєї праці він доводив,що унія мала більше користі для Литви,а не Польщі,яку наближ до унії економ необхід та потреба засвоєння здобутків зах.цивіл.Укр істор-и др.пол.19–поч20 ст.,перебуваючи під впливом тогочасних політ обставин,не могли без упереджень оцінювати історію польс-укр співіснування.Укр істор-и відкидали польс бачення наслід і знач унії 1569 р.та можливість співіснув 3 слов’янських народів у кордонах РП.Негатив висвітлення спільної історії й акцентування на утисках укр населення «польс загарб-ми»В.Антоновича,що сформ у сер1860-х рр.Погляди розвинув його учень-М.Грушевський.На форм світогляду визначного укр істор-а безумовно вплинули фактори,як загострення укр-польс панування у польс неоромантичній історіографії зламу 19-20ст. неприйнятної для українців ідеї відродження Польщі в «істор кордонах».Грушевський дає цій події вкрай нищівну оцінку.

Н.Полонська-Василенко у праці «Історія України»(1964 р),але опублікованій у Мюнхені 1972 р.,слідуючи у фарватері «концепції Грушевського»,наголошує переважно на неґатив наслід унії: «Найбільше втратила Укр: нац життя і нац традиц зазнали тяжких ударів.Пол шляхта згірдливо ставилася до всього чужого.Поволі польс право,мова,катол-м ширилися так,як то було в Галичині».В 90-хрр.поч зяв нові оцінки,що Л.У.Н.Яковенко–спробувала відійти від традицій народниц нац-держ історієписання й ідеолог штампів,накинутих радян іст-графією.Так,говорячи про прич цього явища,авторка зверт увагу як на зовн,так і внутр чинники. До 1-х вона відносить загрозу для ВКЛ нелише від Московії,а й Крим.ханства,адже для укр земель татар небезпека в той час була куди більш вагомою.До внутр чинників належ «внутр полонофільство»,притаман част укр шляхти,яка після 1569 р. набула нових привілеїв і вольностей.Ідеться і про економ фактор–бурхлив розв торг,інтенсивну колоніз-ію та,як наслід,господар освоєння незаселен укр земель.Визнач наслідки Л.У.Н.Яковенко зверт увагу на спалах князівської потуги,пошир екзекуційного руху.

 

19. Соц-економ чин в унійному процесі 16 ст.Одними із осн чинників,які зумовили утв Л.У на думку Яковенко були зовн чинники,коли біля кордонів ВКЛ,з’яв потуж противник Московія,в резулт-і війн з якою ВКЛ,втрачає 1/3 част своїх земель.Відчуття загрози особливо загостр,коли поч Лівон війна(1562-1583),особливо цей чинник доповнився слабкістю лит армії.Крім цього фактора також роль відіграв і внутр фактор,в 1540-х рр.в ВКЛ,точилася боротьба шляхет-боярзагалу, спрямована на емансипацію шляхти від магнатської верхівки. Пани не допускали шляхту до управ держ.і обмеж її у соц правах і земельних володіннях.Тому підчас Л.сейму,шляхта підтрим полск знать і короля.Польща, прагнула унії,для прирощення терит-й–нових земель,придатних для с/г вир-ва На сер.16 ст польс екон-ка зазнавала піднессеня,після війн в Евр-і і розоренню там земель виводив Польщу на роль голов експорта с/г сировини, збіжжя,лісових товарів.Також невдачі ВКЛ у війні з Московією могли обернутися утвердженням на Балт.морі,Моск.кн.І тоді рос вивіз продукції міг би скласти конкуренцію польс експорту.Активна торг-я охопила найактивніші кола купецтва та шляхти,що активіз шляхетську колоніз-ію до нерозорених та не займаних земель,якій ідеально підходили Київщина та Сх.Поділля.

16.Москов-лит конфронтація кін 15-поч 16 ст. До кін.15 ст. на руських землях склалася наступна ситуація. Рус-лит держ належала Смоленська земля,а Рязанська і Тверська становили свого роду порубіжну нейтральну смугу.Князівствами у верхів’ях р.Оки(верховинські),володіли князі з Чернігівської дин Ольговичів, які визнавали себе васалами вел князя лит.Але ситуація докорінно стала змінюватися при приході до влади у ВКМ Івана 3(1462-1505),в роки правління якого Москва звільнилася від залежності від З.О.Під керівництвом Моск князя перейшли Тверське(1485р.) та Рязанське (1480тірр.)князівства.Під час піднесення Москви,починається перехід на службу до Моск князя верховинських князів.Під час війн 1492-1494 рр.,1500-1503 рр.,1507-1508 рр. вел князь лит втрачає Чернігівські землі.Саме під час правління Івана 3,цар присвоює собі титул«государя всієї русі»,на який далі буде опиратися вся моск політика,стосовно білорус та укр земель.Також проголошує Москва себе протектором християн «грецької віри»,після цього Москва оголошувалася новим центром правосл віри.На поч.16 ст.між М.Глинським,який був нашадком Мамая та Яном Юрійовичем, виникають сутички,які переростають у повстання.З 1506 р. Зигмунт 1,позбавив Глинського урядів,після цього в 1508 р. він нападає на двір ворога,і звелів відрубати йому руку.Після цього засідає в Турові,де звертається за допомог до Кримського Хан., Молдови та Москви,від Москви отримує листа від Василя 3,який обіцяє йому взяти його під свою протекцію,передати йому всі здобуті йому терит-ії.В 1508 р.він намагається зайняти Житомир, Овруч,та кілька інших рус міст,однак йому це не вдається,бо він не отримав підримки рус знаті.Після поразки від К. Острозького він біжить до Москви. Де йому також не вдалося закріпитися ні де.

 

20.Міжнарод ситуац як каталізатор утвор РП.Першим поштовхом до об’єднавчого руху, закладеного Кревським актом 1385 р., стала зовнішня загроза для обох д-в із боку рицарів-хрестоносців. Крім хрестоносців починаючи з кін.15 ст.на сх рубежах ВКЛ зявл.Нова д-ва Моксовія,яка проголосила про наміри збирання всіх руських земель.У війнах з нею ВКЛ,втрачає майже 1/3 част своїх зем,особливо важливий для них стратегічний пункт Смоленськ.Відчуття загрози особливо загострилися, коли поч Лівонська війна(1562-1583рр.),особливо цей чинник доповнився слабкістю лит армії.Крім цього фактора також роль відіграв і внутр фактор,в 1540-х рр.в ВКЛ,точилася боротьба шляхет-бояр загалу,спрямована на емансипацію шляхти від магнатської верхівки. Пани не допускали шляхту до управляння держ,обмежували її у соц правах і зем володіннях. Тому під час Л. сейму,шляхта підтримала польську знать і короля.Польща, прагнула унії, для прирощення територій–нових земель,придатних для с/г вир-ва.На сер.16 ст.польс еко-ка зазнавала піднессеня,після війн в Европі і розоренню там земель виводив Польщу на роль головного експорта с/г сировини.Також невдачі ВКЛ у війні з Московією могли обернутися утвердженням на Балт.морі,Моск. кн. І тоді рос вивіз продукції міг би скласти конкуренцію польс експорту.

 

21.Польск-лит змаг та рус пит на Любл сеймі.Умови унії та її реалізація.Перші переговори у справі унії розпоч 7 січня1564 литов.сторона (ВалеріянПроташевич,Миколай Пац, М.Радзивілл (Чорний), С.Збаразький,М.Кішка та ін.).Польс.сторона представила на розгляд литов.стороні свій проект унії 11 січня.Згідно з цим проектом передбач,що в обох держ має бути 1 король,1 право,спільні урядовці.Проект було розглянуто на литов.сеймах в Бєльську та Парчеві(1564) і в Любліні(1566).Панівні кола ВКЛ,як засвідчують резул-ти цих сеймів,не сприйняли усіх польс.пропозицій в цілому.Тим часом король польс.і вел.кн.литов.СигізмундIIАвгуст скликав на 23грудня1568 до Любліна сейм за участю обох сторін для розгляду проблем унії.Обговор питання унії розпоч 10 січня 1569. Воно відбувалося в гострій боротьбі прихильників різн моделей держ.об’єдн, причому польс.сторона прагнула до інкорпорації ВКЛ,посилаючись на свої права щодо цих земель,а литов.сторона, особливо магнати,—до збереж суверенітету в межах майбут конфедерації.Зокрема,вони домагалися окрем сейму та окремого сенату.Унаслідок значних розходжень у позиціях 1березня1569 майже всі представники ВКЛ покинули Люблін,але залиш волин. маршалок і київ.воєвода кн.К.Острозький,земський підскарбій Л.Война,М.Гарабурда та кілька підляських послів(депутатів).Невдовзі потому част серед та дріб шляхти ВКЛ, насамперед з укр.земель,які у своїй більшості прагнули до розшир прав і зрівн в цьому відношенні з польс.шляхтою,висловилися за входж кількох воєводств ВКЛ (Брацлавське,Волинське,Київське)до Корони Польської.Король польс. вел.кн.литов.СигізмундIIАвгуст дав згоду на прилучення цих воєводств до Корони,залишивши в них місц.суд.право і гарантувавши непорушність прав та привілеїв панівного класу.9березня1569 за королів.наказом част послів з теренів ВКЛ склала присягу на вірність СигізмундуIIАвгусту вже як польс.королеві та Короні.5березня і 26травня1569 було опрацьовано акти,на підставі яких Підляшшя та Волинь переходили до складу Корони.Підляшшю гарантув,що урядові посади будуть даватися тільки місц.обивателям,будуть збережені права й вольності.Волині було гарантовано 2-й Литов.статут,який відомий в історії також як «Волинський статут».5червня1569СигізмундIIАвгуст приєднав до Корони Київ.воєводство.Водночас панівна верхівка Польщі стала погрожувати скасувати всі попередні привілеї,дані ВКЛ та його шляхті,навіть здійснити репресії проти незгідної литов.шляхти та схилити на бік Польщі Крим.ханат.Це,а також рос.загроза змусили литов.магнатів відновити переговори.На поч червня посли ВКЛ поверн до Любліна.Після дискусій 28червня1569 представ-ми Корони та ВКЛ була укладена угода.1липня1569 цю угоду роздільно затверд представники Корони та ВКЛ.Було складено присягу на унію,потім—відправлено молитву за неї в костьолах.4липня унію формально затвердив король.Згідно з Л.у.,Корона та ВКЛ з’єдналися в один держ.організм—РП,нову держ мав очолити єд король,спільно обраний і коронований як польс.король і як вел.князь.лит. Утвор спільний вальний сейм та спільний сенат,урядові кола повинні були проводити єд для обох суб’єктів федерації зовн.та внутр.політ.Представники панівного класу одерж право на володіння маєтностями в обох частинах держ.ВКЛ зберігало своє судочинство,окрему адміністр-ю,армію,скарб.Част земель Лівон ордену(Інфляндія) мала увійти до РП як кондомініум Литви й Польщі.

 

22.Істор знач Л.У. для рус земель.Для Укр Л.У.мала вкрай негат наслідки.Як зазначає І.П.Крип`якевич,“Л.У,усуваючи з укр земель лит владу, нищила також рештки укр держ традицій,що заховалися під формами автономії у ВКЛ.Весь розв життя ішов під важким наступом Польщі”.Внаслідок унії польс магнати і шляхта здобули вел можлив для привласнення укр земель. Укр народові доводилося докладати величезних зусиль,щоби недати себе знищити чужій силі.Л.У → зміни в адміністр управлінні укр земель.Вища держ влада в РП належ королеві й вальному сеймові(магнати,шляхта,вище католиц дух-во).Терит-я держ поділ на 6 воєводств:Руське,Белзьке,Волинське,Подільське,Брацлавське,Київське.На чолі-воєвода.Воєводства поділ на повіти→ очолювали старости,призначені королем.Представниками адміністр влади були також каштеляни (коменданти фортець).Під впливом унії змін.й судова система.У кожному повіті впроваджувалися гродські та земські суди.Гродський суд очолював староста. Цей суд розглядав важливі кримін справи про наїзди,пограбування,побої,вбивства, крадіжки.Земський суд обирався місцевою шляхтою.Він розгляд цівільні справи,межові суперечки шляхти,розв`яз конф-ти нерухомого майна.В судово-адміністр установах Волин-го,Брацлав-го та Київ-го воєводств застосов Литовський Статут 1529 р. Судочинство→укр мовою.Вищою судовою інстанцією→Люблінський трибунал.Органами шляхетського самоврядування→сеймики у волостях і повітах.На сеймиках шляхта вирішувала місц справи,обирала судових урядовців та послів до вальних сеймів та трибуналів.Характер-чи соц наслід Л.У., Грушевський зазначає:“Князі й магнати,що перед тим мали дуже вел вагу і держали в своїх руках всю управу,тепер були зрівняні в правах з рядовою шляхтою,-хоч на ділі,завдяки свомубогацтву,вони й далі високо підіймали ся над нею,держачи в своїй службі не раз цілі юрби біднішої шляхти.Податки і військ службу з шляхти знято,вона тепер не знала майже ніяких обовязків, а дістала величезні права…; коронні землі роздавалися шляхтичам в доживотні держави і вони правили ними як поміщики; ніхто, крім шляхтичів не міг дістати ніякого уряду світського, а навіть і духовного” [1, 194].Укр феодали, дотрим своїх станових та особист інтересів, дебільшого, полонізувалися та окатоличувалися.Вел землевласн в Укр були як польські(Жолкевські,Потоцькі,Конецпольські,Калиновські,Струсі), так і укр магнати (Вишневецькі,Острозькі,Заславські,Збаразькі, Немиричі).Завдяки величез латифундіям на Київщині,Брацлавщині й ЛівобережУкр магнати відчували себе “королев`ятами”,які не підпорядковув жодній адміністр-ії.Ці “удільні князі здійсн суд над своїми підданими,заснов міста і слободи,буд палаци,організ військ загони,роздавали землю за службу своїм васалам.

23.Аграрна реф-ма СигізмІІАвгуста.Осн засади А.р.були виклад у великокняз-х правових актах:уставі1514;грамоті 529; уставі1547;«Уставі на волоки»1557.Джерел А.р.були практика і досвід промірювання й кадастру земель у помістях окремих регіонів Литви,Біл-сі та Укр 1-їпол.16ст.Планувалося на основі чіткого обліку великокняз-ї, шляхет-ї і сел.землі підвищ продуктивність фільварків(де не було-створити) і сел.госп-в з метою збільш вир-ва товарного збіжжя.Передбачалося усунути всі наявні перешкоди(дальноземелля,хаотичність розміщ полів) і створ сприятливі умови для остаточного переходу госп-в до досконаліших землероб-х систем.Необхідно було й раціональніше розподіл сел.землю згідно з вироб.можлив-ми кожного дворового госп-ва,встановити для них адекватні їхній екон.спроможності податки і повинності.Додатк джерел-м зростання надходжень до казни мали стати лісові угіддя.А. р.розпоч в 1-йпол.16ст.Вона була проведена у великокняз-х помістях власне Литви,Зх. і Центр. Білорусі та деяких зх.рег-х Укр і завершилася в 60-ті16 ст.У приват маєтках магнатів і шляхти реф-ма дещо затягнулася.Реформування останніх на литов.землях тривало до кін.16 ст,а в сх.білорус.волостях ВКЛ-аж до сер.17 ст.На укр.землях,які після Л.У 1569 відійшли до Польщі.На ПравоберУкр реформування зем устрою відбувалося також у 2-пол.16ст.,а в 1-пол.17ст.спроби введення волочної системи були зафіксовані на ЛівобережУкр.А. р. внесла зміни в сел.землеволод.У реформованих селах руйн сформоване віками,засноване на звичаєв праві волод селян землею—вони втрачали можливість вільно розпорядж своїми наділами,а розміри останніх значно зменш.Хоча структура сел.землеволод не зазнала кардинальних змін:з одного боку,укр.селяни мали індивід наділи (алоди),а з другог —як і до реф-ми,зберіг громад.землеволод(альменда).Щоправда і за землі спільного користування селяни зобов’язані були сплач податки.Реф-ма призвела до збільш норми феод.ренти.У реформованих селах Волині широко практик-ся відробіткова та грошова рента.Відробітки в 2-пол.16ст.становили 3—4дні на тиждень,а грошовий чинш коливався від 31-60 грошей з однієї волоки.В перебігу А. р.певною мірою змін становище сільс.адміністрації укр.земель.Нововвед-м було створ війтівств,які охоплювали кілька сусідніх сільс.громад.Війти в таких випадках займали проміжне місце між кер-вом окремих громад(тивунів, старців, десятників)та урядом гродським.Значної трансфор-ї зазнала просторова локалізація сільс.поселень Укр.В реформ-х рег-х Волині на зміну розкиданим малодвірним селищам прийшли багатодвірні села з упорядкованою забудовою.В ході наступу на сел.землеволод,який відбувався під час А. Р.посполиті відтіснялися на пд.-сх.укр.землі. Значна ч.переселенців згодом вливалася в козац.серед-ще.Подібна доля спіткала й укр.боярство. Певна част бояр-слуг,які не змогли під час А.р.підтвердити свої права на землю та шляхетство,також поповнила ряди укр.козацтва,що сприяло не лише кількісн зрост козацтва,а й якісним змінам в його серед-щі.

 

24. .Господарський переворот пер пол 16 ст.У15в. У ЗаХ. Європі піднімаються ціни на худобу, що викликало інтенсивний експорт.На укр. ярмарках волів продавали тисячами,потім вони потрапляли до Європи.Після падіння Візантійської Імперії (1453г),Європа позбавляється Візантійського зерна.Осн містом через який йде торгівля зерном в Європу стає Кданськ на Балт морі-це сприяє збільш зерна на укр.землях Польщі та Литви.У 14-16в.Йде процес зростання вел феод землеволод,причому не тільки князівського,а й боярського.Вел част земель в руках магнатів:на Волині це були Острозькі,Чорторийскі,Радзивілли; Братславщіні і Поділл –Потоцькі. Концентрація земель у руках мангнатів – наступ феодалів на тер-ію та права селян общин:захоп общинних зем, закріпачення селян,ліквідація копних(общинних) судів.Розв товарно-грошовихвідносин впливає на зростання ринку в с\г продукції.Феодали перетвор свої зем володіння на фільварки-багатогалузеві комплекси і орентіровани на ринок. У15с- пошир ярмарки(постійні в Луцьку і в Києві),виник проф спілки ремісників у цехах,виник перші зачатки мануфактур вироб-ва.Як і захєвроп,укр мануфактури характериз об'єднанням робітників для вир-ва товарів,пануванням товару і її поділ на окремі продуктивні процеси.Поч вкладення торг капіталу у вир-во,в рез-ті чого активізувалося первісне нагромадження.Це все знаменувало перші кроки генезису капіталізму на укр. землях.

Фільваркове гос-во і елементи мануфактурного вир-ва прискорили ек розв Укр. Часто отримана продукція йшла як на внут, так і на зовн ринок.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.212.130 (0.024 с.)