Похідні фінансові інструменти

У ході звичайної діяльності Банк використовує похідні фінансові інструменти, включаючи форварди, свопи та опціони на валютних ринках. Похідні інструменти первісно визнаються за справедливою вартістю на датуукладання відповідного контракту, після чого вони переоцінюються за справедливою вартістю. Всі похідні інструменти відображаються як активи, якщо їх справедлива вартість має додатне значення, та як зобов’язання, якщо їх справедлива вартість має від’ємне значення. Зміни справедливої вартості похіднихінструментів визнаються негайно у прибутку або збитку.

Похідні фінансові інструменти, вбудовані в інші фінансові інструменти, обліковуються окремо та відображаються за справедливою вартістю, якщо їх економічні характеристики та ризики не мають тісногозв’язку з ризиками та характеристиками основного договору, а самі основні договори не призначені дляторгівлі і не визнаються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку чи збитку.

Векселі

Придбані векселі включаються до складу інвестиційних цінних паперів, наявних для продажу, або до складу заборгованості кредитних установ чи кредитів клієнтам, в залежності від цілей та умов їх придбання, та визнаються відповідно до облікової політики, яка застосовується до цих категорій активів.

Залучені кошти

Випущені фінансові інструменти або їх компоненти класифікуються як зобов’язання, причому сутність договірних домовленостей передбачає, що Банк має зобов’язання надати кошти чи інший фінансовий актив власнику, чи виконати зобов’язання у спосіб, відмінний від обміну фіксованої суми коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних дольових інструментів. Такі інструменти включаютьзаборгованість перед Національним банком України, кредитними установами, заборгованість перед клієнтами,випущені боргові цінні папери власного боргу та субординований борг.

Після первісного визнання залучені кошти надалі відображаються за амортизованою вартістю звикористанням методу ефективної ставки відсотка. Прибутки та збитки відображаються у звіті про прибутки тазбитки, коли визнання зобов’язань припиняється, а також у процесі амортизації.В разі придбання Банком своєї власної заборгованості, така заборгованість виключається зі звіту профінансовий стан, а різниця між балансовою вартістю зобов’язання та сумою сплачених коштів відображаєтьсяу звіті про прибутки та збитки.

Оренда

I. Фінансова оренда – Банк як орендар

Банк визнає договори фінансової оренди в складі активів та зобов’язань у звіті про фінансовий стан на датупочатку строку оренди в сумі, що дорівнює справедливій вартості орендованого майна, або за поточноювартістю мінімальних орендних платежів, якщо ця сума є нижчою за справедливу вартість. При обчисленніпоточної вартості мінімальних орендних платежів в якості коефіцієнта дисконтування застосовуєтьсявнутрішня ставка процента за договором оренди, якщо її можливо визначити; в інших випадкахзастосовується процентна ставка по залучених коштах Банку. Початкові прямі витрати включаються довартості орендованого активу. Орендні платежі розподіляються на витрати з фінансування та погашеннязобов’язання. Витрати на фінансування відносяться на звітні періоди протягом строку оренди таким чином,щоб забезпечити відображення витрат за постійною періодичною процентною ставкою, що нараховується назалишок зобов’язань у кожному звітному періоді. Витрати, що безпосередньо відносяться до діяльностіорендаря за договором фінансової оренди, відображаються в складі орендованих активів.

Ii. Фінансова оренда – Банк як орендодавець

Банк визнає заборгованість з орендних платежів в складі кредитного портфелю у сумі, що дорівнює сумічистих інвестицій в оренду, починаючи з дати початку строку оренди. Фінансовий дохід розраховується засхемою, що відображає постійну періодичну норму доходності на балансову суму чистих інвестицій. Початковіпрямі витрати включаються до первісної оцінки дебіторської заборгованості з орендних платежів.

Iii. Операційна оренда – Банк як орендар

Оренда майна, за умовами якої орендодавець фактично зберігає за собою всі ризики та вигоди, пов’язані зправом власності на об’єкт оренди, класифікується як операційна оренда. Лізингові платежі за договорамиопераційної оренди рівномірно списуються на витрати протягом строку оренди і включаються до складу іншихопераційних витрат.

Iv. Операційна оренда – Банк як орендодавець

Банк відображає в звіті про фінансовий стан активи, що є предметом операційної оренди, в залежності відвиду активу. Орендний дохід за договорами операційної оренди рівномірно відображається у звіті проприбутки та збитки протягом строку оренди у складі інших доходів. Сукупна вартість пільг, що надаютьсяорендарям, відображається як зменшення орендного доходу протягом строку оренди за лінійним методом.

Дочірні та асоційовані підприємства

Інвестиції в дочірні підприємства у фінансовій звітності відображаються на дату балансу за їх собівартістю завирахуванням резерву під зменшення корисності.

Станом на 31 грудня 2013 року асоційованим до Банку є ЗАТ “Оцетно-дріжджовий завод” з часткою устатутному капіталі 33,84% (2012 р.: ЗАТ “Оцетно-дріжджовий завод” – 33,84%). Інвестиції в асоційованіпідприємства відображаються у складі інвестиційних цінних паперів наявних для продажу і є повністюзнеціненими.

В жовтні 2013 року було знецінено інвестицію в дочірнє підприємство ТОВ “Компанія з управління активами Райффайзен Аваль”.

Інвестиційна нерухомість

Інвестиційна нерухомість утримується Банком з метою отримання доходу від здачі в оренду або дляпідвищення вартості вкладеного капіталу і не експлуатується Банком.Інвестиційна нерухомість первісно обліковується за собівартістю з врахуванням витрат на здійсненняоперацій. Інвестиційна нерухомість надалі обліковується за вартістю, яка відображає поточну ринкову вартість і є сумою, на яку можна обміняти цю нерухомість при укладенні договору на ринкових умовах між добре обізнаними незалежними сторонами. Переоцінка інвестиційної нерухомості здійснюється на кожну звітну дату і визнається в звіті про прибутки та збитки як “Переоцінка інвестиційної нерухомості”. Дохід від орендивідображається в звіті про прибутки та збитки в складі інших операційних доходів.

Наступні витрати капіталізуються тільки тоді, коли існує ймовірність того, що Банк отримає пов’язані з ними економічні вигоди, і що їх вартість може бути достовірно оцінена. Всі інші витрати (на ремонт та обслуговування) визнаються як витрати періоду.

Основні засоби

Обладнання відображається за фактичною вартістю або індексованою вартістю (стосовно активів,придбанихдо 31 грудня 2000 р.) без урахування вартості повсякденного обслуговування, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого зменшення корисності. Будівлі оцінюються за справедливою вартістю завирахуванням амортизації та зменшення корисності, визнаної після дати переоцінки. Балансова вартістьосновних засобів оцінюється на предмет зменшення корисності, коли події або зміни в обставинах свідчатьпро те, що балансова вартість не може бути відшкодована.

Після первісного визнання за фактичною вартістю будівлі відображаються за переоціненою вартістю, що є справедливою вартістю на дату переоцінки за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації і будь-яких подальших накопичених збитків від зменшення корисності. Переоцінка здійснюється досить часто, щобуникнути суттєвих розбіжностей між справедливою вартістю переоціненого активу і його балансовою вартістю.

 

Нарахування амортизації активу починається з дати його введення в експлуатацію. Амортизаціянараховується лінійним методом протягом таких очікуваних строків корисної служби активів.

Нарахування амортизації активу починається з дати його введення в експлуатацію. Амортизаціянараховується лінійним методом протягом таких очікуваних строків корисної служби активів.

Залишкова вартість, строки корисної служби та методи нарахування амортизації активів аналізуютьсянаприкінці кожного звітного року та коригуються при необхідності.Витрати на ремонтно-відновлювальні роботи відображаються у складі інших операційних витрат у періоді, вякому такі витрати були понесені, крім випадків, коли такі витрати підлягають капіталізації.

Нематеріальні активи

Нематеріальні активи включають придбані програмне забезпечення та ліцензії. Нематеріальні активи,придбані окремо, первісно визнаються за собівартістю або індексованою вартістю (стосовно активів,придбаних до 31 грудня 2000 року). Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за фактичною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Нематеріальні активи мають обмежені або невизначені строки корисної служби. Нематеріальні активи з обмеженим строком корисної служби амортизуються протягом строку корисної служби, що становить 4-20 років, та оцінюються на предмет зменшення корисності у разі наявності ознак можливого зменшення корисності нематеріального активу. Строки та порядок амортизації нематеріальних активів з обмеженимстроком корисної служби аналізуються принаймні щорічно наприкінці кожного фінансового року.