Схеми роботи та різання грунту

Розробка грунту скреперами по схемі „смуга біля смуги” та „через смугу”

Послідовність скреперних проходів різноманітна: а) смуга біля смуги; б) через смугу; в) ребристо - шахматна схема

 

 

 

 

Розробка грунту по схемі смуга біля смуги причіпними та напівпричіпними скреперами із звичайними ножами не ефективна через утворення бокових недоробок грунту. Розробка проходок через смугу і по ребристо - шахматній схемі зменшує розсипання грунту під час різання та підвищує умови наповнення ковша. Під час розробки ребристо - шахматною схемою стружка з другого ряду проходок до кінця наповнення ковша зменшується по ширині, що понижує опір різанню і наповненню ковша Це дає можливість наповнювати ківш "з шапкою"

Розробку грунту самохідними скреперами виконують по схемі смуга біля смуги і через смугу. Ступенева форма конуса дозволяє вирізати стружку з потовщеною середньою частиною, що утворює невелику траншею, яка не дозволяє грунту розсипатись по сторонам.

Довжина наповнення ковша скрепера обчислюється по формулі:

Lн=gkн/bh_іk_р

де g - об'єм ковша, м куб.;

k - коефіцієнт наповнення ковша,

b - ширина зрізуючого шару, м;

h_і - товщина стружки, м;

k_р - коефіцієнт розпушення грунту.

Розвантаження грунту відбувається шарами товщиною 100...350 мм в залежності від властивостей грунти і засобів ущільнення.

Довжина шляху розвантаження:

L_р= g k_н / b h₂;

де h₂ - товщина відсипаючого шару, м.

В залежності від розмірів земельної споруди, розташування виїмок і насипів розрізняють слідуючі схеми роботи скреперів: 1} по еліпсу; 2) по вісімці; 3) по спіралі; 4) зигзагоподібна; 5) поперечно-човникова; 6) поздовжньо – човникова.

Найпростіша схема роботи по еліпсу. У цьому випадку машина кожен раз повертається в одну сторону. Для зменшення нерівномірного зносу ходової частини необхідно періодично міняти напрям руху скрепера. Під час роботи по "вісімці" в два рази зменшується число повних розворотів скрепера, що підвищує його продуктивність та забезпечує рівномірний знос деталей, хоча в цьому випадку необхідно мати значний фронт робіт.

Розробка грунту бульдозерами

В неглибоких та невеликих виїмках грунт розробляється бульдозерами. Найбільш раціональна віддаль переміщення грунту 100... 150 и. При більшій віддалі бульдозери стають мало ефективними, так як частина грунту губиться.

Важкі та півскелясті грунти спочатку розпушують, а вже потім розробляють.

Робочий цикл бульдозера складається з трьох операцій: різання грунту, його транспортування, повернення машини назад.

Різання грунту рекомендується виконувати на прямих ділянках при мінімальних швидкостях. Раціонально застосовувати гребеневий профіль.

З метою зменшення збитку грунту застосовують траншейний спосіб виробництва робіт. Бульдозер декілька разів проходить по одному сліду і заглиблюється до 0.5 м Наступна проходка починається через 0.4...0.6 м і теж заглиблюється на 0.5 м. Стіни, які залишаються, не дають загублювати грунт.

Застосовують також спарену та групову роботу бульдозерів, 2 чи 3 бульдозера (на однаковій швидкості) на віддалі 0.5 м один від одного транспортують грунт.

Різання та транспортування грунту до 50 м раціонально виконувати по маятниковій схемі; відсипавши грунт бульдозер повертається назад заднім ходом. Це дозволяє зменшити час на повороти і зменшити зношення ходової частини. На великі віддалі грунт транспортувати не раціонально. В таких випадках краще розробляти грунт по еліпсовій схемі з двома поворотами або з улаштуванням через кожні 20...25 м проміжних валів.

Для того щоб зменшити кількість грунту, який залишається по обидві сторони від ножа (відвалу), на бульдозер монтують спеціальні окрилки. Вони збільшують об'єм грунту, що розробляється, в 1.5 рази

Змінна експлуатаційна продуктивність бульдозера:

 

 

де Т - тривалість роботи бульдозера, год.;

g - об'єм грунту, м куб.;

α - коефіцієнт, який враховує втрачений грунт за період транспортування (α = 1 - 0.005 L); ^

k_ч - коефіцієнт використання машини по часу (k_ч - 0.8);

Т_ц - час циклу (час роботи машини), хв;

,

Планування ділянок

До початку будівельних робіт вирівнюють поверхню відведеного під будівництво майданчика. Природний ре­льєф поверхні майданчика вирівнюють шляхом зрізу­вання грунту, розташовано­го вище проектних позначок, та переміщення і підсипання його в місця, розташовані нижче про­ектних позначок.

При вирівнюванні майданчиків грунт розроблюють бульдозе­рами, скреперами та екскаваторами.

Планувальніроботи із застосуванням бульдозерів викону­ють при переміщенні грунту на відстань не більше як 100м; при відстанях понад 100м використовують скрепери. При застосуванні екскаваторів необхідно, щоб висота забою забезпечувала напов­нення ковша грунтом за одне черпання.

Драглайн — це екскаватор, на подовженій стрілі якого за допомогою металевого троса підвішено ківш. Він призначе­ний для розробки грунту і роз­вантаження його у відвал, на­сип чи на транспорт.

Ущільнюють грунти під фундаменти, основу під підлоги, грунт при зворотному засипанні пазух котлованів і траншей, а також грунти насипних земляних споруд з недостатньою щільністю. При ущільненні грунту відбувається взаємне зміщення твердих частинок та більш рівномірне і повне заповнення ними пор, що сприяє під­вищенню його щільності, міцності та зменшенню фільтраційної здатності.

Ущільнення виконують механічними способами із ви­користанням різноманітних катків, трамбувальних плит. вібраційних пристроїв, гідро-трамбівок тощо. Спосіб ущільнення зале­жить від виду земляної спо­руди та типу грунту, обсягу робіт, заданих термінів та умов виконання робіт.