Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Особливим способом захисту порушеного права є відшкодування шкоди, завданої порушенням атмосфероповітряного законодавства. Законом встановлено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (ст. 34 Закону). Як відомо, забрудненням атмосферного повітря порушується не лише власне суб'єктивне право користування ним, але й інші суміжні еколого-майнові права громадян та юридичних осіб. Тому можливе застосування поряд з атмосфероповітряним й іншого екологічного та цивільного законодавства. Відшкодування збитків може здійснюватися як у формі застосування майнової відповідальності, так і у формі використання правових гарантій.

Відомо, що при підрахунку розміру збитків, заподіяних природному середовищу та суб'єктам екологічного права, використовуються спеціальні правила (такси, методики й інші способи, затверджені державними компетентними органами). Так, наказом Мінекології України від 18 травня 1995 року № 38 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Однак збитки можуть бути спричинені не лише державі як власнику атмосферного повітря, але й повітрекористувачам.

Крім того, необхідно враховувати деякі загальні приписи ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Ці приписи стосуються, насамперед, таких питань, як обсягу шкоди, яка стягується, видів відшкодування збитків (відновлення здоров'я людини, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до нормального стану), особливостей відшкодування шкоди, заподіяної власниками джерел підвищеної небезпеки. Можливі випадки застосування окремих норм цивільного законодавства, зокрема, норм права про застосування солідарної відповідальності, коли збитки спричинені сумісними діями декількох осіб тощо.

Особливе значення має захист прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище (ст. 33 Закону). Збитки можуть виникнути у зв'язку з витратами громадянина на відновлення здоров'я, втратою певної частини працездатності тощо. При визначенні розміру шкоди в цьому випадку застосовуються норми цивільного законодавства, які регулюють відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю людини.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, як правило, компенсується у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами може викликати виникнення збитків у користувачів іншими природними об'єктами: земельними ділянками, лісовими, водними ресурсами, диким тваринним світом тощо. Спеціальних такс, методик, правил підрахунку розміру збитків, спричинених іншим природним об'єктам забрудненим атмосферним повітрям, немає. У цих випадках повинні застосовуватися спеціальні правила, які встановлені щодо відшкодування шкоди відповідним природним ресурсам. Найчастіше атмосферне повітря забруднюється різними хімічними речовинами (пестицидами та ін.). Оскільки багато хімічних речовин належать до джерел підвищеної небезпеки, їх власники відшкодовують збитки за правилами, викладеними у ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зокрема, вони звільняються від відшкодування шкоди у двох випадках: коли шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ; і якщо збитки виникли у результаті навмисних дій потерпілих.