Тема 6. Політика економічного зростання у перехідний період

 

Завдання 1

Визначте економічну ефективність створення і впровадження нової техніки, механізації виробничих процесів, вироблення нової технології у машинобудівний комплекс країни.

Вихідні дані

Таблиця 6.1

Показники затрат живої праці до і після проведення заходів щодо механізації і автоматизації виробничих процесів

Показник	До впровадження заходів	Після впровадження заходів
Обсяг виробництва продукції, гр. од.	75134,4	80389,0
Чисельність працюючих, чол.	3502,6	3211,3
Продуктивність праці одного працюючого, гр. од.
Середньорічна зарплата одного працюючого, гр. од.	840,7	1109,5

 

Таблиця 6.2

Показники собівартості продукції, виробництва продукції у натуральному виразі, ціни виробництва одиниці продукції до і після впровадження видів техніки

Показник	До впровадження заходів	Після впровадження заходів
Собівартість виробництва продукції, гр. од.	67590,0	72310,3
Собівартість одиниці продукції, гр. од.
Ціна одиниці продукції, гр. од.	5747,3	5033,4
Обсяг виробництва продукції, одиниць
Питома вага матеріальних затрат (без амортизації) у собівартості одиниці продукції, %	52,7	51,3
Матеріальні затрати на одиницю продукції, гр. од.

Методичні вказівки до виконання завдання 1

Економічна ефективність від створення і впровадження нової техніки, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також впровадження нової технології визначають такою системою показників.

1. Зростання продуктивності праці:

 

, (6.1)

 

де - економія чисельності працюючих (відносне вивільнення) через впровадження нової техніки за і-м напрямком (і= 1,2,..., n).

 

∆П =

 

2. Відносне вивільнення чисельності працюючих:

 

, (6.2)

 

де Ч_б – чисельність працюючих, яка необхідна для досягнення прогнозного обсягу виробництва без впровадження нової техніки (базова);

ОВ_і2 – обсяг виробництва і-го виду продукції після впровадження нової техніки (у вартісному виразі);

П_б, П_пр – рівень продуктивності праці відповідно до і після впровадження нової техінки.

 

∆Ч_і =

 

 

3. Відносна економія фонду оплати праці:

 

, (6.3)

де ЗП_с.р. – середньорічна зарплата одного працівника.

 

∆ЗП =

 

 

4. Приріст прибутку DП_р та економія від зниження собівартості продукції DС:

 

(6.4), (6.5)

 

де Ц_і1, Ц_і2 – ціна одиниці і-го виду продукції відповідно до і після впровадження нової техніки;

С_і1, С_і2 – собівартість одиниці і-го виду продукції відповідно до і після впровадження нової техніки;

ОВ_і1, ОВ_і2 – обсяг виробництва і-го виду продукції відповідно до і після впровадження нової техніки, одиниць.

∆П_Р =

 

 

∆С =

 

 

5. Відносна економія матеріальних ресурсів у результаті впровадження нової техніки:

 

(6.6)

 

де МЗ_і1, МЗ_і2 – рівень матеріальних затрат на і-ий вид продукції відповідно до і після впровадження нової техніки.

 

∆МЗ =

 

 

Завдання 2

Розрахувати ефективність прикладних наукових досліджень, які визначають державні пріоритети у розвитку науки і техніки, входять до державних програм і забезпечують фінансуванням з бюджету країни. Зробити висновок щодо ефективності проведення прикладних досліджень.

 

Вихідні дані

Очікувана економія витрат трудових і матеріальних ресурсів у промисловості визначається вирішенням завдання 1 даної теми.

 

Таблиця 6.3

Очікувана економія витрат в інших галузях народного господарства

Галузь народного господарства	Розмір економії ресурсів, тис. гр. од.
Сільське господарство	2003,5
Будівельний комплекс	5400,7
Транспортний комплекс	3209,7
Інші галузі	4013,3

 

У галузі машинобудування сумарні витрати у сфері виробництва автомобілів становлять 38,1 тис. гр. од., у сфері їх споживання – 51,4 тис. гр. од. Очікуваний обсяг виробництва і споживання автомобілів прогнозується у розмірі 485 тис. шт.

Сумарні витрати на проведення прикладних наукових досліджень становлять 6850,5 млн. грн.

 

Методичні вказівки до виконання завдання 2

Ефективність прикладних наукових досліджень оцінюють за показниками економічної ефективності і строку окупності витрат на проведення досліджень; економії витрат ресурсів; вивільнення робочої сили.

1. Економічний потенціал Е_п.о., що характеризує сукупну економію ресурсів, яка досягається при максимально можливому використанні результатів прикладних досліджень у народному господарстві:

 

, (6.7)

 

де Е_оі – очікувана економія ресурсів в і -ій сфері використання результатів дослідження.

 

Е_п.о =

 

 

2. Економічний ефект від використання прикладних досліджень:

 

, (6.8)

 

де З_в, З_с – сумарні витрати у сфері відповідно виробництва і споживання конкретного виду продукту;

О_в.с. – очікуваний обсяг виробництва і споживання продукції.

 

Очікуваний обсяг виробництва і споживання продукції О_в.с., що є результатом реалізації прикладних досліджень, встановлюють, виходячи з перспективної потреби у ній окремих галузей народного господарства.

 

Е_о=

 

 

3. Коефіцієнт економічної ефективності сумарних затрат на проведення прикладних наукових досліджень К_к.д. і використання їх результатів у розв’язанні відповідної проблеми:

 

, (6.9)

 

де З_н.д. – сумарні затрати на проведення наукових досліджень і використання їх результатів у розв’язанні відповідної проблеми.

 

К_н.д.=

 

 

Висновок:

 

Завдання 3

 

Вихідні дані

У галузі прогнозується збільшення обсягу виробництва за рахунок нарощування виробничих потужностей. Пропонуються два варіанти збільшення продукції- реконструкція діючих підприємств та нове будівництво (таблиця 6.4).

 

Таблиця 6.4

Вихідні дані

Показник	За варіантом реконструкції підприємств	За варіантом будівництва	Середньогалузеві показники
до реконструкції	після реконструкції
1. Потужність, тис. т	2,8	3,2	3,6	3,0
2. Коефіцієнт використання потужностей, %
3. Обсяг випуску продукції, тис. т, ОВ
4. Собівартість одиниці продукції, гр. од., С
5. Ціна одиниці продукції, гр. од., Ц
6. Загальна сума капіталовкладень, тис. гр. од., КВ
7. Прибуток на одиницю продукції, гр. од., Прр
8. Термін окупності по прибутку, років, ТОК

 

Використовуючи дані таблиці 6.4:

а) розрахувати показник загальної економічної ефективності капіталовкладень по галузі;

б) здійснити порівняльну економічну ефективність варіантів нового будівництва і реконструкції підприємств, роботи по яких включено до державної цільової комплексної програми (ЦКП) і увійшли до пріоритетних будов.

 

Методичні вказівки до виконання завдання 3

Для визначення загально (абсолютної) економічної ефективності, що характеризує рівень віддачі капіталовкладень у тій або іншій формі по галузі, розраховують показники:

1) Загальну річну ефективність – як відношення річного приросту прибутку до обсягу капіталовкладень, що його зумовили:

 

,

∆Пр = Пр_р2 * ОВ₂ - Пр_р1* ОВ₁, (6.10), (6.11)

 

де Пр_р1, Пр_р2 - прибуток на одиницю продукції відповідно до і після реконструкції;

ОВ₁, ОВ₂ – обсяг виробництва відповідно до і після реконструкції;

КВ - середньо галузеві капіталовкладення

 

Е_р =

 

2) Термін окупності капіталовкладень:

 

, (6.12)

 

де Пр_р , ОВ - середньогалузеві приріст прибутку і обсяг виробництва відповідно

Т_ок =

 

3) Загальний коефіцієнт ефективності капіталовкладень:

=

 

4) Термін окупності додаткових капіталовкладень згідно з варіантом реконструкції виробництва:

, (6.13)

 

де КВ₁, КВ₂ - обсяг капіталовкладень відповідно до і після реконструкції

 

Т_g =

 

5) Госпрозрахунковий ефект:

 

Е_Ф = Е_Н * КВ₂ , (6.14)

 

де Ен – нормативний коефіцієнт приведених витрат, Ен = 0,12

 

Е_Ф =

 

Показники порівняльної економічної ефективності характеризують рівень ефективності додаткових капіталовкладень за варіантами.

6) Порівняльну економічну ефективність капіталовкладень варіантів реконструкції підприємств та нового будівництва проводять шляхом розрахунку мінімальних приведених затрат за формулою:

 

, (6.15)

 

де С- середньогалузева собівартість одиниці продукції

 

З =

 

 

7) Оцінку ефективності капіталовкладень в реконструкцію здійснюють за формулою:

 

, (6.16)

 

де С_1,2 – собівартість одиниці продукції відповідно до і після реконструкції

КВ_д – додаткові капіталовкладення в реконструкцію підприємств, які розраховують як:

 

=

 

Е_Р =

 

8) Оцінку ефективності капіталовкладень в нове будівництво здійснюють за формулою:

 

, (6.17)

 

де С₃ – собівартість одиниці продукції в результаті нового будівництва;

ОВ₃ – обсяг виробництва за рахунок нового будівництва;

КВ_д.б. – обсяг додаткових капіталовкладень в нове будівництво:

 

=

 

Е_Н.Б.=

 

 

Далі порівнюють отримані результати загальної економічної ефективності капіталовкладень в реконструкцію і в нове будівництво з середньогалузевими показниками і визначають оптимальну вартість капіталовкладень по галузі.

Висновки:

 

 

Завдання 4

1. Визначити економічну ефективність галузевої автоматизованої системи управління (ГАСУ). Для цього послідовно розрахувати систему таких показників:

- зниження собівартості виробництва продукції і галузі;

- загальний приріст продуктивності праці, який складається з приросту продуктивності праці від збільшення обсягу виробництва, приросту продуктивності праці, який отримала галузь завдяки скороченню непродуктивних витрат і витрат виробництва;

- річний економічний ефект від створення і впровадження ГАСУ;

- коефіцієнт економічної ефективності та строк окупності витрат у ГАСУ.

 

Таблиця 6.5

Показники собівартості та обсягу реалізованої продукції, рівень затрат на 1 гр. од. реалізованої продукції.

Показники	До впровадження ГАСУ	Після впровадження ГАСУ
Обсяг реалізованої продукції, млрд. гр. од.	3544,3	3958,9
Собівартість реалізованої продукції, млрд. гр. од.	2676,5	2364,8
Питома вага матеріальних витрат у собівартості реалізованої продукції, %	52,3	51,9
Матеріальні затрати, млн. гр. од.
Рівень матеріальних затрат на 1 гр. од.* реалізованої продукції, гр. од.

* - Розрахунок здійснювати до чотирьох знаків після коми.

 

2. Середні ціни і-х видів продукції до і після впровадження ГАСУ відповідно становили 3973,8 і 3746,3 гр. Од., обсяг впровадження продукції поліпшеної якості після впровадження системи дорівнює 1207,7 одиниць.

3. Фактичні продуктивні витрати і витрати у виробництві після впровадження системи становили 2,74 % собівартості реалізованої продукції; середні фактичні та прогресивний розміри непродуктивних витрат для даної галузі - відповідно 3,87 та 3,25 %.

4. Витрати на створення ГАСУ – 3976,1 млн. гр. од.

5. Розрахункову величину коефіцієнта економічної ефективності та строку окупності зіставляють з нормативними.

 

Методичні вказівки до виконання завдання 4:

Економічну ефективність ГАСУ визначають за допомогою системи основних і додаткових показників.

1. Зниження собівартості виробництва продукції у галузі і завдяки впровадженню ГАСУ:

, (6.18)

 

де С_р.п.1, С_р.п.2 – собівартість реалізованої продукції відповідно до і після впровадження ГАСУ;

О_р.п.1, О_р.п.2 – обсяг реалізованої продукції;

З_р.п.1, З_р.п.2 – рівні витратна 1 гр. од. реалізованої продукції.

 

2. Приріст продуктивності праці від збільшення обсягу виробництва

 

, (6.19)

 

де П_р.1 – розмір продуктивності праці до впровадження системи;

І₀ – індекс збільшення виробництва після впровадження ГАСУ.

 

3. Приріст продуктивності праці внаслідок поліпшення якості продукції галузі

 

, (6.20)

де Ц_і1, Ц_і2 – середні ціни і-х видів продукції, (і = 1,2,...,n)

О_в.і.2 – обсяг виробництва продукції поліпшеної якості після впровадження системи.

 

4. Приріст продуктивності праці внаслідок скорочення непродуктивних витрат і витрат у виробництві

 

, (6.21)

де З_непр. – фактичні непродуктивні затрати після впровадження ГАСУ;

К_з.н. – можливий коефіцієнт зниження рівня непродуктивних затрат після впровадження ГАСУ.

 

, (6.22)

де З_непр1, З_непр2 – середні відповідно фактичні і прогресивні розміри непродуктивних затрат, %

 

Середній прогресивний розмір непродуктивних затрат З_непр2 розраховують, коли він був нижчий від середнього за рік, з урахуванням кількості таких періодів у році:

 

. (6.23)

5. Загальний приріст продуктивності за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції, поліпшення її якості, зменшення непродуктивних витрат і затрат у виробництві визначають у такий спосіб:

 

(6.24)

 

6. Річний економічний ефект від створення і впровадження ГАСУ:

 

, (6.25)

 

де Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладення (0,15);

К_ГАСУ – витрати на створення ГАСУ.

 

7. Коефіцієнт економічної ефективності і строк окупності витрат у ГАСУ:

 

(6.26), (6.27)

 

Показники економічної ефективності від створення і впровадження ГАСУ наводять в таблиці 6.6.

 

Таблиця 6.6

Показники економічної ефективності від створення і впровадження ГАСУ

Показники	Розмірність	Величина
Зниження собівартості продукції
Приріст продуктивності праці від збільшення обсягу виробництва
Приріст продуктивності праці завдяки поліпшенню якості продукції
Приріст продуктивності праці внаслідок скорочення непродуктивних витрат і витрат у виробництві
Загальний приріст продуктивності праці
Річний економічний ефект	Ер
Коефіцієнт економічної ефективності	Еф
Строк окупності витрат	Ток

 

Висновки: