Практичні заняття 1-3 (6 годин) 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Практичні заняття 1-3 (6 годин)



Практичні заняття 1-3 (6 годин)

Тема 1: Економічний розвиток і проблеми його дослідження в сучасній економічній теорії

Завдання 1

 

На основі використання найпростіших інструментів екстраполяції динамічного ряду обчислити:

а) базові та ланцюгові абсолютні прирости;

б) базові та ланцюгові темпи зростання;

в) темпи приросту;

г) середній абсолютний приріст;

д) середній темп зростання та приросту.

Виходячи з таблиці 1.1 на основі обрахованого середньорічного темпу зростання спрогнозувати динаміку показника на 5 років.

 

Таблиця 1.1

 

Вихідні дані

Рік Обсяг виробництва товарів народного споживання області, грн. Чисельність зайнятих у сфері обслуговування області, тис. чол. Обсяги реалізації послуг транспорту населенню області, грн.
1-й 1442,4   125,1
2-й 1504,2   129,1
3-й 1616,7   136,4
4-й 1840,1   141,9
5-й 1855,5   148,3
6-й 2002,4   153,4
7-й 2311,2   162,7
8-й 2440,1   188,4
9-й 2701,4   199,3
10-й 2990,0   228,1

 

Методичні вказівки по виконанню завдання 1

Для обчислення базового абсолютного приросту , темпів зростання Тзр і темпів приросту Тпр за базу екстраполяції слід брати перший рівень числового ряду y1.

Абсолютний приріст характеризує розмір збільшення (зменшення) рівня ряду за певний проміжок часу і визначається різницею двох порівнюваних рівнів.

Темп зростання розраховується через відношення двох рівнів ряду динаміки і вираховується у відсотках.

Темп приросту розраховується як відношення абсолютного приросту по попередньому (або базовому) рівню ряду: Тпр = Тзр-100.

Середній рівень абсолютного приросту: ,

де yn – кінцевий рівень ряду;

n – кількість спостережень ряду.

Середній темп зростання визначає середню швидкість зміни тенденції ряду і розраховується за формулою:

.

Середній темп приросту: .

Для розрахунку прогнозних значень показників на період L років необхідно виходити з того, що у майбутньому зберігаються основні напрямки, швидкість і характер розвитку явищ, які склалися у минулому.

Найбільш простим і приблизним є прогнозування за середнім темпом зростання. Для характеристик прогнозних рівнів цим способом слід використовувати формулу: ,

де - прогнозне значення рівня ряду;

- початковий рівень показника;

t – час;

- час прогнозу;

 

Таблиця 1.2

Розрахунок базових та ланцюгових абсолютних приростів (а)

Рік Обсяг виробництва товарів народного споживання області, грн. Чисельність зайнятих у сфері обслуговування області, тис. чол. Обсяги реалізації послуг транспорту населенню області, грн.
базовий ланцюговий базовий ланцюговий базовий ланцюговий
1-й - - - - - -
2-й            
3-й            
4-й            
5-й            
6-й            
7-й            
8-й            
9-й            
10-й            

 

 

Таблиця 1.3

Розрахунок базових та ланцюгових темпів зростання (б)

Рік Обсяг виробництва товарів народного споживання області, грн. Чисельність зайнятих у сфері обслуговування області, тис. чол. Обсяги реалізації послуг транспорту населенню області, грн.
базовий ланцюговий базовий ланцюговий базовий ланцюговий
1-й - - - - - -
2-й            
3-й            
4-й            
5-й            
6-й            
7-й            
8-й            
9-й            
10-й            

 

Таблиця 1.4

Розрахунок темпів приросту (в)

Рік Обсяг виробництва товарів народного споживання області, грн. Чисельність зайнятих у сфері обслуговування області, тис. чол. Обсяги реалізації послуг транспорту населенню області, грн.
базовий ланцюговий базовий ланцюговий базовий ланцюговий
1-й - - - - - -
2-й            
3-й            
4-й            
5-й            
6-й            
7-й            
8-й            
9-й            
10-й            

 

Розрахунок середніх абсолютних приростів (г):

1. Для обсягів виробництва товарів народного споживання області:

 

 

2. Для чисельності зайнятих у сфері обслуговування області:

 

 

3. Для обсягів реалізації послуг транспорту населенню області:

 

 

Розрахунок середніх темпів зростання та приросту(д):

1. Для обсягів виробництва товарів народного споживання області:

 

 

2. Для чисельності зайнятих у сфері обслуговування області:

 

 

3. Для обсягів реалізації послуг транспорту населенню області:

 

Розрахунок прогнозних значень за середнім темпом зростання:

1. Для обсягів виробництва товарів народного споживання області:

у11 =

у12 =

у13 =

у14 =

у15 =

2. Для чисельності зайнятих у сфері обслуговування області:

у11 =

у12 =

у13 =

у14 =

у15 =

3. Для обсягів реалізації послуг транспорту населенню області:

у11 =

у12 =

у13 =

у14 =

у15 =

 

Завдання 2

 

Використовуючи метод ковзної середньої, провести вирівнювання динамічного ряду.

Обсяги капіталовкладень у житлове будівництво, соціально-культурну сферу та введення в дію житлової площі за рахунок державного будівництва за 12 років характеризується даними таблиці 1.5.

 

Таблиця 1.5

Вихідні дані

Рік Обсяги капіталовкладень у житлове будівництво, тис. грн. Обсяги капіталовкладень у соціально-культурну сферу, тис. грн. Введення в дію житлової площі, м2 загальної площі
1-й 29,03 4,12  
2-й 28,23 4,07  
3-й 29,10 4,22  
4-й 36,18 4,39  
5-й 38,83 4,62  
6-й 46,97 4,40  
7-й 42,19 4,53  
8-й 44,83 4,37  
9-й 51,19 4,03  
10-й 50,28 4,10  
11-й 72,29 4,22  
12-й 69,17 4,13  

 

Потрібно:

1. Провести вирівнювання ряду методом три -, чотири -, п’ятичленної ковзної середньої.

2. Нанести вихідні дані на графік і вибрати найплавнішу криву.

3. Обґрунтувати можливість прогнозування динаміки показників з використанням екстраполяції на підставі середнього рівня ряду.

Методичні вказівки до виконання завдання 2

Метод ковзної середньої полягає у заміні фактичного значення показників їх усередненими величинами, які мають значно мешу варіацію, ніж вихідні дані ряду.

Залежно від періоду усереднення вирізняють ковзні для парної і непарної кількості членів ряду.

Розрахунок тричленної ковзної проводиться за формулою:

п’ятичленної:

чотиричленної:

і=3,4,...,n-2

Для розрахунку прогнозних значень показники слід брати: , де ; - середнє значення ряду.

Для прогнозної оцінки значень показника розраховують довірчі межі(інтервали) для середньої: , де ta - табличне значення t – критерію Стьюдента при заданому рівні значущості a, , і заданому числі ступенів вільності, яке порівнюється (n—1), =0,217; - середньоквадратична похибка середньої: , де .

Розрахунок довірчих інтервалів:

1. Для обсягів капіталовкладень у житлове будівництво:

 

 

2. Для обсягів капіталовкладень у соціально-культурну сферу:

 

3. Для введення в дію житлової площі:

 

 

Таблиця 1.6

 

Розрахунок тричленної, чотиричленної і п’ятичленної ковзної

Рік Обсяги капіталовкладень у житлове будівництво, тис. грн. Обсяги капіталовкладень у соціально-культурну сферу, тис. грн. Введення в дію житлової площі, м2 загальної площі
3-членна 4-членна 5-членна 3- членна 4-членна 5-членна 3- членна 4-членна 5-членна
1-й - - - - - - - - -
2-й   - -   - -   - -
3-й                  
4-й                  
5-й                  
6-й                  
7-й                  
8-й                  
9-й                  
10-й                  
11-й   - -   - -   - -
12-й - - - - - - - - -

 

Рисунок 1.1. Обсяги капіталовкладень у житлове будівництво, тис. грн.

 

 

Рисунок 1.2. Обсяги капіталовкладень у соціально-культурну сферу, тис. грн.

 

Рисунок 1.3. Введення в дію житлової площі, м2 загальної площі

Завдання 3

 

На підставі динамічного ряду виробництва електроенергії за 12 років встановити залежність, яка характеризує зміни у виробництві, а також знайти параметри цієї залежності за допомогою методу найменших квадратів; вирівняти значення числового ряду; зробити точковий прогноз рівнів виробництва на наступні 5 років; побудувати графіки.

 

Таблиця 1.7

Вихідні дані

Рік Виробництво електроенергії, млн. кВт/год.
1-й  
2-й  
3-й  
4-й  
5-й  
6-й  
7-й  
8-й  
9-й  
10-й  
11-й  
12-й  

Методичні вказівки до виконання завдання 3

Для встановлення залежності зміни обсягів виробництва електроенергії слід скористатися з їх географічних зображень. Якщо зміна обсягів показника проходить лінійно, тренд ряду описується прямою лінією:

Якщо ж наявна параболічна залежність, основна тенденція описується параболою відповідного порядку:

де а0, а1, а2 – параметри многочленів (а1- швидкість зростання, а2 – прискорене зростання, а0 – рівень ряду при t0);

t – незалежна змінна (час);

n – кількість членів ряду.

Для визначення параметрів тренду ряду використовується метод найменших квадратів.

Для визначення параметрів лінійної функції:

.

Для визначення параметрів параболи другого порядку:

; .

 

 

Таблиця 1.8

Допоміжні розрахунки для побудови рівнянь прямої та параболи 2-го порядку

Рік у t t2 t4 y*t y*t2 у=а01* t у=а01* t+а2* t2
1-й                
2-й                
3-й                
4-й                
5-й                
6-й                
7-й                
8-й                
9-й                
10-й                
11-й                
12-й                
Сума                

 

Використовуючи розрахунки, знаходимо:

1. Параметри прямої:

 

а0 =

 

 

а1 =

 

 

Таким чином, рівняння прямої буде мати вигляд:

2. Параметри параболи:

 

а0 =

 

 

а1 =

 

 

а2 =

 

 

Таким чином, рівняння прямої буде мати вигляд:

 

 

Робимо прогноз за параболою 2-го порядку:

у13 =

у14 =

у15 =

у16 =

у17 =

 

Рисунок 2.4. Виробництво електроенергії, млн. кВт/год (фактичне, за прямою і параболою)

 

 

Завдання 4

 

На основі динаміки окремих показників (таблиця 1.9) розрахувати тісноту зв’язків між ними, використавши метод парної кореляції. Зробити висновки.

 

Таблиця 1.9

Вихідні дані

Рік Загальний обсяг роздрібного товарообігу у державній торгівлі, млн. грн. Середній доход на душу населення, грн. Чисельність населення, млн. чол.
1-й   171,6 50,6
2-й   175,2 50,8
3-й   192,0 50,8
4-й   211,2 50,9
5-й   222,0 51,0
6-й   226,8 51,2
7-й   236,4 51,3
8-й   250,0 51,6
9-й   267,5 51,6
10-й   290,4 51,7

 

Методичні вказівки до виконання завдання 4

Для визначення тісноти зв’язку між двома показникам (факторами) використовують формулу коефіцієнта парної кореляції:

;

 

; ,

де - середнє значення відповідно першого і другого показника;

n – кількість спостережень.

Отже, δсер. х1 =

δсер. х2 =

δсер. у =

Якщо , то величини х і у – незалежні;

- зв’язок слабкий;

- зв’язок сильний;

- зв’язок функціональний і залежність набуває вигляду лінійної функції.

Коефіцієнт детермінації показує на скільки % результат залежить від фактору: D= r2*100%.

Отже, ryx1 = ; D yx1 =

 

 

ryx2 = ; D yx2 =

 

Таблиця 1.10

 

Допоміжні розрахунки для обчислення r та D

Рік у х1 у2 х12 у *х1
1-й      
2-й          
3-й          
4-й          
5-й          
6-й          
7-й          
8-й          
9-й          
10-й          
Сума          
Рік у х2 у2 х22 у* х2
1-й          
2-й          
3-й          
4-й          
5-й          
6-й          
7-й          
8-й          
9-й          
10-й          
Сума          

 

Висновки:

Завдання 1

 

На основі головної мети науково-технічної програми “Створення композиційних матеріалів нового покоління для приладо- та машинобудування”,визначеної у попередньому завданні, проаналізувати набір наведених далі часткових цілей та побудувати “дерево цілей”, яке складається з трьох рівнів.

 

Вихідні дані

 

Часткові цілі науково-технічної програми.

1.1. Науково-дослідні роботи.

1.1.1. Складання (розробка) загальної схеми та координаційного плану виконання науково-дослідних та проектних робіт.

1.1.2. Розробка методів, інструктивних та інформаційних матеріалів, необхідних для проведення науково-дослідних робіт.

1.1.3. Проведення фундаментальних досліджень у галузі фізики твердого тіла.

1.1.4. Розробка технології по створенню композиційних матеріалів нового покоління.

1.1.5. Проведення прикладних досліджень щодо створення конкретних видів композиційних матеріалів нового покоління.

1.1.6. Проведення конструкторських робіт, необхідних для створення композиційних матеріалів нового покоління.

1.2. Відпрацювання процесу в умовах дослідного виробництва.

1.2.1. Виготовлення обладнання для дослідного виробництва.

1.2.2. Апробація технології виробництва композиційних матеріалів в умовах дослідного виробництва та виготовлення дослідних зразків.

1.2.3. Розробка проектної документації на експериментально-промислове виробництво.

1.3. Відпрацювання процесу в дослідно-промислових умовах.

1.3.1. Розробка проектної документації на промислове виробництво.

1.3.2. Виготовлення обладнання для промислового виробництва композиційних матеріалів.

1.3.3. Виготовлення продукції в умовах промислового виробництва з використанням нового технологічного процесу.

1.3.4. Підготовка діючих та будівництво нових підприємств для виробництва композиційних матеріалів.

 

 

Методичні вказівки до виконання завдання 1

1. Для формування системи цілей головну мету, визначену на першому етапі, необхідно дезагрегувати на ієрархічну множину більш конкретних цілей.

Для виявлення чітко визначеної кількості характеристик програмних цілей, відбору цілереалізаційних систем оцінки необхідної кількості ресурсів з кожного конкретного заходу кінцева мета програми розгортається у багаторівневу, взаємопов’язану множину локальних підцілей.

2. Процедура побудови “дерева цілей” складається з таких стадій:

- побудова функціонального “дерева цілей”;

- формування комплексу цілереалізаційних систем;

- попередня оцінка і відбір цілереалізаційних систем, розробка цільових нормативів, ранжування цілей.

“Дерево” – це графік, тобто схема, яка виражає підпорядкування і взаємопов’язки елементів.

Форма побудови визначається логічною послідовністю дій при його розробленні, тобто це побудова ланцюжків, ув’язування їх у структуру на основі оцінок змістовної несуперечності і повноти одних цілей щодо інших.

При побудові формується графік з логікою зв’язків “і” (“або”), тобто розраховуються альтернативні варіанти досягнення кінцевої мети програми.

Наступний етап у формуванні сукупності часткових цілей – перетворення граф з логікою зв’язків “і” (“або”) у графи л логікою “і”, тобто вибір найефективніших заходів і вилучення з “дерева” менш ефективних.

При побудові “дерева” необхідно керуватися такими правилами: мета і підцілі програми повинні бути взаємопов’язані одна з одною; цілі повинні формулюватися у позитивній формі, необов’язково, щоб кожна гілка “дерева” налічувала однакову кількість рівнів.

 

Рисунок 3.1. Дерево цілей

3. Після побудови “дерева” необхідно провести ранжування цілей, тобто “зважити” кожну мету відносно інших, встановити порядок її реалізації.

Для ранжування цілей необхідно визначити коефіцієнти відносної важливості елементів, коефіцієнти компетентності експертів Bs, коефіцієнт взаємної корисності елементів конкретного рівня .

Розрахунок інтеграційних оцінок елементів другого рівня проводять за даними таблиці 3.1, в якій наводяться оцінки і-х елементів експертами.

 

Таблиця 3.1

Значення Kis елементів другого рівня

Номер експерта 2.1 2.2 2.3
Варіант Варіант Варіант
           
  0,10 0,3 0,7 0,3 0,20 0,4
  0,30 0,1 0,6 0,5 0,10 0,4
  0,15 0,2 0,6 0,5 0,25 0,3
  0,20 0,3 0,6 0,4 0,20 0,3
  0,25 0,3 0,7 0,5 0,30 0,4
Сума            

 

Підсумковий коефіцієнт взаємної корисності розраховують на основі матриці інтегральних коефіцієнтів взаємної корисності елементів другого рівня в цілому для всієї групи експертів.

 

Таблиця 3.2

Значення (варіант І)

Рівень 2.1 2.2 2.3
2.1 1,0 0,5 0,0
2.2 1,0 1,0 0,0
2.3 0,0 0,5 1,0
Сума      

 

Таблиця 3.3

Значення (варіант ІІ)

Рівень 2.1 2.2 2.3
2.1 1,0 1,0 1,0
2.2 0,5 1,0 0,0
2.3 0,0 0,0 1,0
Сума      

 

Таблиця 3.4

Оцінка компетентності Bs окремих експертів

Номер експерта, S Показник компетентності за варіантом
І ІІ
  0,9 0,9
  0,8 0,9
  0,7 0,9
  0,6 0,9
  0,7 0,8
Сума    

 

Оцінки коефіцієнтів відносної важливості елементів третього рівня для досягнення цілей елементів другого рівня наведені в таблиці 3.5.

 

Таблиця 3.5

Значення елементів третього рівня

Номер елемента третього рівня Експерт Елемент другого рівня
2.1 2.2 2.3
Варіант Варіант Варіант
І ІІ І ІІ І ІІ
І   0,40 0,20 0,30 0,50 0,30 0,60 0,30 0,50 0,70 0,40 0,10 0,30 0,20 0,10 0,20 0,30 0,40 0,25 0,30 0,30 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Сума            
ІІ   0,30 0,20 0,30 0,20 0,30 0,10 0,10 0,20 0,10 0,20 0,80 0,50 0,60 0,70 0,70 0,30 0,25 0,20 0,40 0,50 0,25 0,30 0,40 0,50 0,40 0,30 0,30 0,20 0,20 0,30
Сума            
ІІІ   0,20 0,30 0,30 0,20 0,30 0,10 0,20 0,20 0,10 0,20 0,10 0,20 0,20 0,20 0,20 0,40 0,40 0,50 0,30 0,30 0,60 0,50 0,40 0,60 0,50 0,10 0,20 0,25 0,30 0,35
Сума            
ІV   0,10 0,30 0,10 0,10 0,20 0,20 0,40 0,10 0,10 0,20 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,40 0,50 0,60 0,40 0,50 0,90 0,80 0,75 0,70 0,60
Сума            
V   0,10 0,20 0,30 0,40 0,50 0,60 0,50 0,30 0,20 0,50 0,60 0,50 0,40 0,30 0,50 0,30 0,40 0,35 0,25 0,40 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Сума            
VI   0,20 0,30 0,10 0,50 0,40 0,10 0,20 0,10 0,20 0,10 0,70 0,60 0,40 0,50 0,30 0,50 0,25 0,15 0,10 0,40 0,25 0,15 0,10 0,30 0,40 0,10 0,30 0,25 0,30 0,20
Сума            
VII   0,40 0,50 0,30 0,20 0,30 0,30 0,40 0,20 0,30 0,25 0,50 0,30 0,20 0,30 0,15 0,20 0,50 0,30 0,25 0,10 0,20 0,60 0,70 0,15 0,20 0,30 0,40 0,60 0,10 0,30
Сума            
VIII   0,10 0,20 0,30 0,40 0,50 0,60 0,40 0,30 0,20 0,30 0,10 0,30 0,30 0,60 0,70 0,20 0,30 0,25 0,55 0,60 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Сума            
IX   0,50 0,40 0,20 0,10 0,10 0,40 0,30 0,20 0,10 0,10 0,50 0,20 0,30 0,40 0,50 0,40 0,15 0,25 0,30 0,45 0,50 0,40 0,30 0,10 0,20 0,40 0,30 0,20 0,10 0,25
Сума            
X   0,25 0,50 0,40 0,30 0,10 0,50 0,40 0,30 0,30 0,20 0,10 0,20 0,70 0,60 0,50 0,20 0,30 0,60 0,40 0,30 0,60 0,50 0,10 0,10 0,10 0,15 0,50 0,20 0,10 0,30
Сума            
XI   0,40 0,20 0,30 0,50 0,30 0,20 0,40 0,50 0,30 0,20 0,10 0,30 0,20 0,10 0,10 0,30 0,40 0,25 0,30 0,20 0,25 0,30 0,20 0,15 0,10 0,30 0,20 0,10 0,10 0,20
Сума            
XII   0,10 0,20 0,30 0,30 0,40 0,30 0,40 0,10 0,20 0,30 0,70 0,50 0,60 0,40 0,50 0,40 0,35 0,50 0,30 0,45 0,50 0,30 0,25 0,40 0,00 0,10 0,30 0,20 0,20 0,10
Сума            
XIII   0,30 0,20 0,10 0,40 0,50 0,50 0,30 0,40 0,10 0,20 0,60 0,50 0,40 0,60 0,70 0,15 0,25 0,45 0,50 0,10 0,25 0,30 0,40 0,25 0,40 0,10 0,25 0,20 0,35 0,40
Сума            

 

Розрахунок інтегральних оцінок коефіцієнта елементів другого рівня “дерева” провести за трьома варіантами і результати занести в таблицю 5.6:

Варіант А) без урахування компетентності експертів і коефіцієнта взаємної корисності:

, (3.1)

де - інтегральна оцінка і-го елемента;

- оцінка і-го елемента, яку дав S-експерт;

N – кількість експертів.

 

Варіант Б) з урахуванням компетентності експертів, але без урахування коефіцієнта взаємної корисності за формулою:

 

, (3.2)

 

де - показник компетентності S-го експерта.

 

Варіант В) з урахуванням компетентності експертів і коефіцієнта взаємної корисності за формулою:

 

, (3.3)

 

де - остаточна оцінка і-го елемента з урахуванням компетентності експертів і взаємної корисності;

- коефіцієнт взаємної корисності і-го елемента для усіх інших елементів даного рівня “дерева цілей”:

 

, (3.4)

 

де - коефіцієнт взаємної корисності і-го елемента другого рівня “дерева” для кожного елемента даного рівня; враховуючи корисність елемента для себе;

n – кількість елементів даного рівня “дерева”.

 

Підсумування здійснюється за графами таблиць 3.2, 3.3 для кожного елемента.

Результати розрахунку коефіцієнта відносної важливості для другого рівня ”дерева” слід навести у табличній формі.

 

 

Таблиця 3.6

Розрахунок коефіцієнтів відносної важливості 2 рівня

Інтегральний коефіцієнт відносної важливості елементів другого рівня “дерева” Без урахування компетентності експертів і коефіцієнтів взаємної корисності З урахуванням компетентності експертів, але без урахування коефіцієнту взаємної корисності З урахуванням компетентності експертів і коефіцієнтів взаємної корисності
Варіант А Варіант Б Варіант В
І ІІ І ІІ І ІІ
К2.1            
К2.2            
К2.3            

 

Інтегральну оцінку коефіцієнтів відносної важливості окремих елементів третього рівня “дерева” здійснюють у такій послідовності:

1. Визначають величину - коефіцієнт відносної важливості j-го елемента третього рівня для реалізації цілей елементів другого рівня, які він деталізує, з урахуванням коефіцієнта відносної важливості для кожного s-го експерта:

 

, (3.5)

 

де - коефіцієнт відносної важливості j-го елемента третього рівня “дерева цілей” для і-го елемента другого рівня “дерева”, визначений s-м експертом;

m – кількість елементів другого рівня.

 

2. Визначають величину Wj – інтегральний коефіцієнт відносної важливості j-го елемента третього рівня для реалізації цілей елементів другого рівня, які він деталізує з урахуванням їх коефіцієнта відносної важливості для усієї групи експертів:

 

. (3.6)

Результати розрахунків коефіцієнта для третього рівня слід навести у табличній формі (таблиця 3.7).

 

Таблиця 3.7

Коефіцієнти відносної важливості 3 рівня



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 167; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.212.102.174 (0.164 с.)