Місто як урбоекосистема є функцією трьох основних підсистем.

УЕС=ф(п+с+т) П – природна підсистема, С – соціальна підсистема, Т – техногенна підсистема.

Порушення, або шум в одній з підсистем внаслідок зворотного зв’язку проявляється в системі місто або в сусідній підсистемі. Наприклад, соціальна нерівність, негативно вплинула на розвиток озеленення (природну підсистему). Щільна не озеленена забудова окрема окремих районів міст негативно впливає на соціальну підсистему. З таких місць населення намагається переїхати в приміську зону або інші добре озеленені або ж в інші добре озеленені райони міста. Недосконалість технічного середовища, що характеризується великою кількістю промислових підприємств, надмірною щільністю забудов, недосконалістю транспортних комунікацій, а також мізерним фінансуванням зеленого господарства і природоохоронних програм погіршує стан природного середовища, що веде місто як соціосистему до стану, який називають екологічною кризою..

У світі у 2000 р (за даними ООН) є близько 26 мегаміст, з яких понад 2/3 – у мало розвинених країнах

Слаборозвинуті країни з 34 5 –ю урбанізацією зосередили 1.5 млрд людей – більше, ніж усе населення Європи, Північної Європи, Латинської Америки і Японії, разом узятих. Підраховано, що мало розвинуті країни можуть досягти принаймні 57 % урбанізації до 2025 р. У високорозвинених країнах, де відсоток урбанізації становить 73 %, ріст міського населення відбувається повільніше, ніж у мало розвинутих країнах, однак урбанізація до 2025 р. може досягти до 2025 р. 84 %. Бідність посилює урбанізації, все більше і більше людей мігрують з сільських районів у міські. Замість того, щоб стати комерційними і індустріальними центрами, багато міст страждає від убогості, занепаду навколишнього природного і соціального середовища.

Америці – 79, Австралії й Океанії – 81. Східній Азії – 50, Південній Азії – 39, Африці – 40.

Джерела і шляхи урбанізації. Визначення поняття “місто”.

Питання: що відрізняє місто від сільських поселень? Передусім, місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення, знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і досі є протилежне – ізольованість і роз’єднаність. Міста стали не лише центрами економічного, політичного і духовного життя народу, але й головними двигунами прогресу.

Перші міста в Європі, Азії, Африці і Центральній Америці виникли в період розпаду первіснообщинного і встановлення рабовласницького ладу. На сьогодні не існує однозначного визначення міста. Наприклад, у Данії містом називають населений пункт із населенням понад 250 чол., у Японії – 30 тис., у СРСР 5-12 тис. Визначення міст, які даються різними авторами: “угруповання людей, які ведуть своєрідний спосіб життя”, “частина земної поверхні, яка відрізняється від оточуючої сільської місцевості певним типом антропогенного перетворення у вигляді забудови великими будинками та іншими характерними спорудами”, “сукупність мешканців, зареєстрованих у вигляді облікової одиниці і керованих мером”.

Урбанізація зародилася в глибині феодального міста, найбільшого розвитку досягла в капіталістичний період, руйнуючи і забруднюючи природне середовище.

Урбанізація як об’єктивний процес має свої позитивні риси, проте поряд з багатьма соціально-економічними проблемами вона створила комплекс екологічних, які загрожують у деяких випадках здоров’ю та існуванню міського населення. Ці проблеми можна згрупувати за елементами природного середовища: чисте повітря – забруднене повітря, чиста вода – забруднена вода, акустичний оптимум – шуми, сприятливий клімат – кліматичний дискомфорт, озеленені території – не озеленена забудова, доглянутий ландшафт – зруйнований ландшафт. Якщо на карту міста нанесені позитивні характеристики, тобто екологічні оптимуми, ми маємо справу із здоровим оточуючим середовищем, якщо навпаки – місту загрожує екологічна криза. Ці проблеми вирішують як на місцях, крім того, вони включені у програму ООН “Людина і природа”.

У всьому світі ведеться пошук шляхів оптимізації оточуючого середовища. Старі і нові міста мають бути зручними для праці і відпочинку громадян. Тому сьогодні надзвичайно гостро поставлене завдання оптимізації оточуючого природного середовища міста. Його вирішення вимагає принципово нових екологічних підходів.

Соціальний аспект перетворення села у місто полягає головним чином у формуванні соціального ядра і початку соціального розподілу праці. Щодо тенденцій зміни природи, то у містах виявляється тенденція до зміни, знищення або заміни звичайних умов місцевості штучними.

Виділяють три основних типи історичних міст: