Розділ ІІ. Об’єкт та методи досліджень

Об’єкт дослідження – деревні насадження пришкільної території Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №121.

 

Загальна характеристика деревних насаджень КЗШ №121

Береза бородавчаста (повисла) (Betula verrucosa Ehrh.) родина Березові (Betulaceae)

Береза повисла - дерево заввишки 20 - 30 м із стовбуром 60 - 80 см в діаметрі із розлогою або яйцеподібною кроною часто із спрямованими донизу (пониклими) тонкими гілками. Кора біла, із віком у нижній частині стовбура розтріскується, утворює шар грубої кірки чорного кольору. Пагони зазвичай повислі, іноді дуже довгі, вкриті дрібними залозками. Листки від яйцепобібно-ромбічних до трикутно-яйцевидних, завдовжки до 7 см, із відтягнутою верхівкою із широко клиновидною або майже усіченою основою, по краю подвійногострозубчасті, гладкі, в молодому

віці клейкі. Черешки голі, довжиною 2 - 3 см. Цвіте зазвичай під час розпускання листків. Чоловічі та жіночі сережки розділені. Плодушні сережки жовтіють в червні - серпні, вони циліндричні завдовжки 2,5 - 3 см. Криючі лусочки завдовжки і завширшки близько 5 мм, по краю війчасті. Бічні лопаті широкі, тупі, середня маленька яйцевидна. Плоди - горішки із широкими крилами. Сережки розсипаються поступово протягом осені та зими.

Береза повисла мало вибаглива до ґрунтів і може зростати на бідних піщаних та кам'янистих ґрунтах і на проточних болотах. Дає великі прирости на теплих супіщаних та легко суглинистих ґрунтах. росте швидко, легко займає спустошені землі (кинуті поля, згарища, лісосіки тощо), є піонером.

Граничний вік березових насаджень близько 100 - 150 років, але окремі дерева живуть 400 - 500 років.

Широко використовується береза у полезахисному лісорозведенні, при обсадці доріг. Непогано зростає у міських скверах та парках.

Верба ламка (Salix fragilis) Родина Вербові – Salicaceae

Рід Salix включає понад 400 видів. Верба ламка - листопадне дерево заввишки до 20 м, широко розповсюджене в Україні.

Стовбури із темною, вкритою борознами корою. Крона шатроподібна, пагони голі, червонуваті або зелені. Листки прості, почергові, вузько яйцевидно-ланцетні, довжиною до 15 см (зазвичай 6 - 7) і завширшки до 2 см, пильчасті по краю і загострені на верхівці, голі, темно-зелені згори і зеленувато-сизі знизу.

Цвіте як правило одночасно із розпусканням листків. Квіти роздільностатеві, зібрані в сережки. Чоловічі сережки завдовжки до 4 см, а жіночі до 7 см. Плоди - зібрані в сережки. Насіння має опушку.

Для вдалого росту вимагає вологих і доволі родючих ґрунтів.

Застосовується для озеленення, де зазвичай висаджується по берегах ставків, каналів, річок, а також у міському озелененні.

Липа дрібнолиста (Tilia cordata) Родина Липові - Tiliaceae

Липа дрібнолиста - дерево заввишки 20 - 30 м.

Часто є супутником дубу, ялини, зростаючи під їх покривом в ІІ ярусі.
Крона шатроподібна, верхні гілки спрямовані вгору, нижні - звисають. Кора темно-сіра із червонуватим відтінком, до 30 - 40 років буріє і набуває глибоких борозен. Бруньки косо яйцеподібні, голі, із війчастими лусочками. Листки серцеподібні, з доволі дрібними округлими вгору притиснутими зубцями без яскраво вираженої гостроконечної верхівки, згори темно-зелені, голі, знизу матові з борознами рудуватих волосків по кутках жилок. Квіти дрібні, жовто-білі, зібрані по 5 - 7 шт.

Вони ароматні та медоносні.

Цвіте в кінці червня - липні, плоди достигають в серпні - вересні. Плоди - горішки, кулеподібні або злегка видовжені, діаметром 0,5 - 0,7 см, тонкостінні, містять олію, що нагадує за смаком мигдальну або персикову.
Зимостійкий вид, в спеку і літню посуху скидає листя. Добре покращує ґрунти (листки багаті на вапно, перешкоджають утворенню грубого гумусу). Довговічна порода.
Дерева живуть до 300 - 400 років. Добре переносить стрижку, тому в містах і парках кронам надають різноманітної форми.