Тема 3. Принципи кримінального процесу

1. Поняття принципів кримінального процесу та їх значення.

2. Закріплення принципів кримінального процесу в Конституції та КПК У країни.

3. Система принципів кримінального процесу.

4. Зміст кожного з принципів кримінального процесу.

5. Дія принципів у різних стадіях кримінального судо­чинства.

ЗАВДАННЯ

1. При відкритті судового засідання в справі К., який

звинувачувався в розбійному нападі, захисник підсудного заявив суду, що К., латиш за національністю, погано володіє укра­їнською мовою, однак досудове слідство велося без участі пере­кладача. На цій підставі захисник просив суд повернути справу прокурору для провадження попереднього слідства.

Прокурор заперечував проти клопотання захисника, посилаю­чись

на те, що на досудовому слідстві К. не просив забез­печити

його перекладачем. В судове ж засідання перекладача було викликано, і за його участю буде розглянуто справу.

Як суд має вирішити цю процесуальну ситуацію?

2. При призначенні до розгляду справи П., який звину­вачувався в умисному знащенні майна (ч. 1 ст. 194 КК), було прийнято рішення слухати справу за участю прокурора і захисника. На судове засідання 18 серпня з’явилися прокурор, захисник та всі свідки. Однак підсудний, який перебував під вартою, не був доставлений і справу було від­кладено. 30 серпня на судове засідання був доставлений підсудний, з"явилися всі свідки, прокурор, але не з"явився захисник. У зв'яз­ку з цим суд ухвалив: "Зважаючи на те, що захисник не з''явився і вдруге відкладати справу недоцільно, розглянути її без учас­ті прокурора і без участі захисника".

Після цього суд розглянув справу і виніс вирок.

Чи правильні дії суду?

3. У справі У. і В., відданих до суду за розбій, до судового засідання викликалися свідки і потерпілі М. і С.. У судове засідання з"явився лише свідок Т. По­терпілі та інші свідки в суд не з"явилися. Відомостей про вру­чення їм повісток у справі не було. Прокурор вважав можливим розгляд справи за відсутністю свідків. Захисник приєднався до думки прокурора. Суд ухвалив слухати справу.

Підсудні У. і В., які на досудовому слідстві визнавали себе за винних, в судовому засіданні відмовилися від своїх показань і заперечували свою винність. Суд допитав підсудних, оголосив їх показання на досудовому слідстві, до­питав Т., оголосив показання потерпілих та іниих свідків на досудовому слідстві й виніс вирок.

Чи правильні дії суду?

4. Районний суд у складі судді М. розглядав 7 липня справу А., який звинувачувався за ст. 364 КК України. Не закінчивши розгляд справи, суд зробив перерву до І5-ї години 8 липня. Вранці 8 липня районний суд розглянув справу Щ., який звинувачувався за ч. 2 ст. 296 КК України. і виніс вирок. Після короткої перерви в призначений час суд продовжив розгляд справи А. і того же дня виніс вирок.

Чи допущено порушення в справі? Якщо допущено, то в чому саме виявилось і які мало наслідки?

5. При попередньому розгляді справи С., який звинувачувався в розбійному нападі, суддя визнав за не­обхідне повернути справу прокурору для проведення додаткового розслідування. Свою постанову суддя мотивував тим, що С. винним себе не визнав, однак на досудовому слідстві не були проведені очні ставки міжним і свідками та потерпілими. На цю постанову суду прокурором було подано апеляцію з моти­вів, що обвинувачений ні на досудовому слідстві, ні при ознайомленні його з матеріалами слідства в порядку, передбаченому ст.218 КПК України, не порушив клопотання про проведення очних ставок зі свідками і потерпілими.

Чи обгрунтована апеляція прокурора та чи відповідає вона принципам кримінального процесу?

6. К. був визнаний винним у тому, що, працюючи завіду­вачем складом заводу, систематично привласнював державні гроші, що одержував за проданий спецодяг, внаслідок чого у нього ви­никла нестача, за фактом якої було порушено кримінальну справу за ч.3 ст.191 КК України. На досудовому слідстві і в суді К. винним себене визнав. Він заявив, що розкраданням ніколи не займався, що згадану суму у нього було викрадено в трамваї, коли він віз гроші додому, бо касу заводу вже було закрито, а про скоєну в трамваї крадіжку одразу заявив в міліцію.

В обвинуваяьному вироку суд обгрунтував своє рішення пока­заннями свідків С. і Г. про те, що К. зобов'я­заний був вносити в касу виручку кожного дня і що необхідності відносити гроші додому у нього не було. Відхиляючи версію підсудного про крадіжку грошей в трамваї, суд зазначив у своємувироку, що вона нічим не підтверджена, крім заяви підсудного, та що "саме К., а не слідчі органи, зобов"язаний був довести свою невинуватість".

Чи відповідає вирок суду принципам кримінального процесу?

7. Слідчий, у провадженні якого знаходилась кримінальна справа

про крадіжку, яку вчинили М. і Т., дав дору­чення дільничому інспектору встановити місцезнаходження Т., який на виклики слідчого не з"являється іза вказаною домашньою адресою не проживає.

Знаючи, що Т. може підтримувати зв"язок зі своєю дру­жиною і з М. листуванням, дільничний інспек­тор запропонував листоноші всю кореспонденцію, яка надходить на ім"я названих осіб, доставляти спочатку йому для перевірки, а потім адресатам.