Діагностика та профілактика цистицеркозу целюлозного свиней

 

Цистицеркоз (cysticercosis) - небезпечний гельмінтозооноз, яки завдає великої шкоди здоров'ю людини та збитків тваринництву. Теніоз — захворювання людини, зумовлене паразитуванням у тон­кому кишечнику статевозрілої цестоди Taenia solium (ціп'яка свиня­чого). Цистицеркоз целюлозний — захворювання свиней, диких кабанів, верблюдів, собак, кішок, зайців, кролів, а також людини, яке спри­чиняється розвитком личинкової стадії (ларвоцисти) — Cysticercus cellulosae, що паразитує в серці, скелетних м'язах, очах і головному мозку.. (вид Cysticercus cellulosae) класу Cestoda. Патогенез Свинячий ціп'як розвивається за участю де­фінітивного живителя — людини і проміжних — свині та ін. Людина—носій статевозрілої стадії T.solium— разом з екскремен­тами виділяє в навколишнє середовище зрілі членики. Із зруйнованих члеників виділяється і розсіюється велика кількість яєць (онкосфер) паразита. Свині поїдають фекалії людини разом із члениками та яйцями В організмі свині через 2,5—4 міс після зараження формується інвазійний цистицерк. Людина заражається теніозом при вживанні в їжу сирого або непровареного м'яса. У кишечнику людини ціп'як стає статевозрілим через З міс. Людина для T.solium є не тільки основним (дефінітивним), а й проміжним живителем. В організмі людини може розвиватися личинкова стадія (фіна). Це буває при аутоінвазії, коли під блювання зрілі членики ціп'яка відриваються від стробіли і потрапляють у шлунок. Інший шлях зараження людини — потрапляння онкосфер в шлунок через забруднені руки. Симптоми і течія. Перебіг хронічний. Клінічний прояв у тварин не виражено. Тварини залишаються носіями цістіцерків протягом життя. Діагноз Прижиттєвої діагностики у свиней при цистицеркозі не проводять. У виробничих умовах його діагностують під час огляду свинячих туш. Розрізають і старанно оглядають язик, серце, жувальні та поперекові м'язи. Для діагностики цистицеркозу запропоновано люмінесцентний метод, який дає змогу виявити в два рази більше змін порівняно з візуаль­ним. Голови туш оглядають у темному приміщенні за допомогою люмінескопа із ртутно-кварцевою лампою. В результаті дії ультра­фіолетових променів живі цистицерки флуоресціюють яскраво-черво­ним кольором, тоді як мертві не світяться. Cysticercus cellulosae являє собою напівпрозорий пухирець округлої або овальної форми, величиною від горошини до квасолі, містить всередині сколекс з чотирма присосками і подвійним рядом гаків. Лікування бразиквантел. Профілактика і заходи боротьби. Профілактичні заходи і боротьба з цистіцеркозом тварин і теніїдозом людини проводиться комплексно ветеринарними та медичними службами. Ветеринарно-санітарні заходи:1. Обов'язкова ветеринарно-санітарна експертиза всіх м'ясних туш на м'ясокомбінатах, забійних пунктах і забійних майданчиках. 2. Заборона продажу м'ясних продуктів без ветеринарного огляду. 3. Недопущення бродяжництва худоби на території населених пунктів, ферм. 4. При виявленні в місцях улюбленої локалізації на розрізах площею 40 см2 не більше трьох фін всю тушу піддають обов'язковому знезараженню проморожуванні, посолкой або проваркой. 5. Перетоплювання зовнішнього жиру (шпику) від свинячих фіннозних туш незалежно від ступеня ураження. 6. При виявленні більше трьох цістіцерков на більшості розрізів м'язів улюблених місць локалізації цістіцерків тушу з субпродуктами від неї піддають технічної утилізації 7. Ветеринарно-зоотехнічний контроль за санітарним станом ферм. 8. Пропаганда гельмінтологічних знань серед працівників тваринництва. Медико-санітарні заходи: 1. Періодична перевірка працівників тваринницьких ферм, а також інших жителів населених пунктів на зараженість їх стрічковими гельмінтами. 2. Дегельмінтизація в лікувальних установахлюдей, заражених гельмінтами. 3.Забезпечення тваринницьких ферм, а також дворів населення зручно розташованими туалетами, недоступними для тварин. 4. Встановлення санітарного контролю за станом дворів, пристроєм туалетів і способами утилізації фекалій людини. 5. Заборона внесення на городи незнезаражених фекалій людини. 6. Дотримання особистої профілактики (не вживати в їжу сире м'ясо, не пробувати на смак сирий м'ясний фарш та ін.) 7. Проведення санітарно-освітньої роботи серед населеня

6. Діагностика та профілактика ценурозу церебрального (вертячки) овець

Ценуроз (coenurosis) - захворювання овець, кіз, великої рогатої худоби, що викликається личинкової стадією (Coenurus cerebralis) цестоди виду Multiceps multiceps, род. Taeniidae, підряд Taeniata, ряд Cyklophylydae Морфологія. Coenurus cerebralis - міхур світло-сірого кольору, заповнений прозорою рідиною. На його внутрішній (гермінативної) оболонці розташовано близько 500 протосколексів. Величина міхура досягає курячого яйця. Локалізуються ценуруси в головному, іноді - в спинному мозку. Хворіють частіше вівці і кози, рідше - велика рогата худоба (проміж.хазяї). Стрічкова стадія цестоди Multiceps multiceps досягає довжини 40-100 см, сколекс забезпечений 22-23 гачками, розташованими в 2 ряди. Локалізується в тонкому кишечнику м'ясоїдних. Епізоотологія. джерело зараження – собаки. Цикл роз-ку: дефін. хазяїни-соб.,вовки-з калом виділ. членики, яйця. Проміж. хазяї-жуйні, зараж. па пасовищах, заковтуючи яйця цестоди з водою і кормом частіше в пасовищний сезон, хворіє молодняк першого року життя. У кишечнику онкосфери звільн. від оболонки, мігрують у кров.суд., гол., спинний мозок. Через 3 міс. У мозку інвазійний міхур. Симптоми і течія. 4 стадії перебігу(приховано -гостро-приховано-гостро). Розвиток ценур в центральній нервовій системі відбувається протягом 8 місяців, що супроводжується проявом специфічної клінічної картини: відзначається періодично повторюється збудження, скреготіння зубами, судоми, кругові рухи (вертячка) у бік ураженої частки мозку. Потім з'являються судоми дорсальних м'язів шиї, закидання голови, порушення координації руху. При пальпації часто виявляють стоншення кісток черепа, прогинання над місцем ураження. Діагноз на ценуроз ставиться за клінічними ознаками і за допомогою алергічної шкірної проби-внутрішньошкірно у верх. повіку 0,2мл алергену(ценурозна рідина), реакція – через.2-3 год, у заражених овець припухлість від 2,6см. Офтальмоскопія (застійні явища в сосочку зорового нерву). Диф.діагноз: естроз, лістеріоз, брадзот. Для лікування застосовуються в основному хірургічні методи - трепанація черепа і видалення міхура. Також ефективним є використання Фенбендазол по 0,025 г / кг (по ДВ) протягом трьох днів. Профілактика і заходи боротьби. При отарах містити не більше 2-3 господарсько-корисних собак, яких піддають щоквартальної дегельмінтизації. Бездомних собак відловлюють, систематично відстрілюють диких м'ясоїдних навколо тваринницьких господарств. Забій хворих тварин проводять на бойнях або спеціально обладнаних майданчиках під контролем ветеринарних фахівців. Голову і спинний мозок, уражені ценурусамі, знищують або направляють на переробку в м'ясо-кісткове борошно. З профілактичною метою всіх ягнят 0.5-3 міс. імунізувати протиценурозною вакциною Н.Є. Космінкова.(в/м по 1мл)