Укладання зразків документів різних видів (резюме, автобіографія, заява, службовий лист, особиста розписка, особисте доручення).

РЕЗЮМЕ – це документ, за допомогою якого Ви можете звернути на себе увагу, зацікавити роботодавця своїми можливостями та профе- сійними якостями та отримати запрошення на співбесіду.

інформацію в резюме викладайте лаконічно, правдиво та грамотно; не використовуйте абревіатури і специфічні терміни; надавайте тільки ту інформацію, яку можна підтвердити; описуйте тільки позитивні сторони трудо- вої біографії.

Структура: прізвище, ім’я, по батькові;

- основні особисті дані: дата народження, адреса, телефон; мета пошуку роботи (короткий опис поса- ди, на яку Ви розраховуєте);

-освіта та професійна підготовка (навчальні заклади, курси, отримана кваліфікація);

-досвід роботи: подається у зворотній хроно- логічній послідовності, наголос робиться на найважливішій інформації;

- додаткова інформація (знання мов, уміння користуватись комп’ютером, ділові якості, наявність прав водія тощо);

-дата складання резюме (поточна)

Автобіографія – документ, у якому особа описує своє життя та діяльність власноручно у хронологічній послідовності з посиланням на склад сім'ї. Основна вимога до такого документа – досягти вичерпності потрібних відомостей і лаконізму викладу.

Кожне нове повідомлення починається з абзацу. Усі відомості про себе викладають у розповідній формі від першої особи і таким чином, щоб можна було скласти уявлення про життєвий шлях, кваліфікацію та громадську діяльність автора.

У прикладі автобіографії наводяться такі відомості:назва виду документа (Автобіографія); прізвище, ім'я по батькові автора (теперішні та колишні, якщо були зміни) у називному відмінку; число, місяць, рік та місце народження; відомості про навчання; відомості про трудову діяльність; участь у громадському житті;

коротка біографія батьків (прізвище, ім'я по батькові теперішні та колишні (якщо були зміни), дата народження (смерті, якщо померли), де й ким працюють; якщо не працюють, то зазначити причину; сімейний стан та склад сім'ї; судимість, перебування під слідством близьких та рідних; паспортні дані, домашня адреса і номер телефону; дата складання (ліворуч), підпис (праворуч).

Зая́ва — це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням тобто пропозицією на адресу установи чи посадової особи

1. Праворуч вказується назва організації чи установи, куди подається заява.

2. Нижче у стовпчик — назва професії, місце роботи, прізвище, ім`я, по-батькові, адреса того, хто подає заяву

3. Ще нижче посередині рядка пишеться слово заява з великої літери й не ставиться крапка.

4. З великої літери й з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обгрунтуванням.

5. Після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч — підпис особи, яка писала заяву.

Службовий лист - це узагальнена назва різних за змістом документів, що слугують засобом обміну інформацією і оперативного управління найрізноманітнішими процесами. Службовий лист є не лише носієм певної інформації, а й правовим документом.

Оформляється службовий лист на спеціальному для листів бланку формату А4.

Лист має такі реквізити: дата, реєстраційний індекс, посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дається відповідь, адресат, заголовок до тексту (має відповідати на питання "про що?"), текст, відмітка про наявність додатків (у разі потреби), підпис, відмітка про виконавця. Датою листа є дата його підписання, яка повинна збігатися із датою реєстрації вихідної кореспонденції у службі діловодства.

Службовий лист мусить бути оформлено бездоганно. Навіть невелике недотримання вимог до нього може перетворити лист на дефектний з юридичної точки зору. Всі дані та факти, про які йдеться в листі, повинні бути перевірені.

Розписка — це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, доку­ментів тощо від установи чи приватної особи.

Розписки можуть бути приватними й службовими та повинні містити такі реквізити:

Текст приватної розписки має містити такі відомості:

Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, хто дає розписку й підтверджує отримання (за необхідності вка­зується назва документа, що підтверджує особу отриму­вача, та його вихідні дані).

Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, кому дається розписка (за необхідності вказується назва доку­мента, що підтверджує його особу, та його вихідні дані).

Конкретні дані (найменування, кількість, стан, тер­мін тощо) матеріальних цінностей, що передаються. Кількість, вартість вказуються цифрами й словами.

Засвідчення підпису особи, яка дає розписку, за необ­хідності засвідчується посадовою особою установи, де вона працює, за місцем проживання чи нотаріальною конторою.

У тексті службової розписки вказуються посади осіб, повні назви установ, які вони представляють, на підставі якого розпорядчого документа передано й отримано ма­теріальні чи грошові цінності.

При необхідності в розписці вказуються прізвища свідків передачі цінностей з їх підписами.

Доручення — це документ, за яким приватна чи посадоваособа, організація передає права (повноваження) іншій особі чи організації здійснювати від її імені за­фіксовані в дорученні дії.

Доручення можуть бути особистими (приватними) і офіційними (службовими).

Текст особистого доручення містить, як правило, такі дані:

1. Прізвище, ім’я, по батькові довірителя (повністю).

2. Прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається доручення, дані документа, що посвідчує особу.

3. Дії, обов’язки, права довіреної особи, її повнова­ження.

4. Термін дії доручення.