Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Періоди психогенних порушень.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
У вивчені психічних розладів виділяють три періоди розвитку: 1 й – гострий період (фаза ізоляції). Він характеризується загрозою життю, яка виникла раптово не тільки для потерпілого, а також і життю близьких людей. Цей період триває від початку впливу катастрофи до організації рятувальних робіт (хвилини, години). Екстремальна ситуація в цей період зворушує головним чином вітальні інстинкти в самозбереження і веде до розвитку неспецифічних психогенних реакцій, основу яких складає страх. 2 й – період (фаза рятування), який розвивається при розгортанні рятувальних робіт, так зване “нормальне життя” в екстремальних умовах. В цей час формується психічна дезадаптація і психогенні розлади. Мають значення особливості людей, які потерпіли, усвідомлення того, що обставини, які відбулись, не являються життєвонебезпечними. Виникають нові стресові ситуації, зв’язані із втратою рідних, роз’єднанням сім’ї, втратою будинку, роботи і т.п. Важливим елементом цього періоду являється очікування повторних катастроф, С.Л., розбіжність із результатами рятувальних робіт та необхідність ідентифікації рідних та близьких, що загинули. Психоемоційна напруга даного періоду закінчується підвищеною втомою і “демобілізацією” із астено-депресивними проявами. Особливе місце займають психічні розлади у осіб, які одночасно отримали травми і поранення. В третьому періоді (фаза відновлення), який починається після евакуації потерпілих в безпечні райони. У багатьох відбувається складна емоційна пізнавальна переробка ситуації, оцінка власного переживання і відчуття, своєрідний розрахунок втрат. При цьому активізуються психогенно-травмуючі фактори, які обумовили зміни життєвого стереотипу, проживання в зруйнованому районі або місці евакуації. Зміни, які стають хронічними сприяють формуванню стійких психогенних розладів. В клінічному плані складними являються потерпілі із поєднаною травмою. Зокрема пошкодження хребта, спинного мозку, особливо в поєднанні з СТС. Психічні порушення, які виникають, мають тенденцію до негативної динаміки. Так, підчас знайдення під уламками зруйнованих будинків більшість травмованих не розуміли причини катастрофи. Питали що сталось? Війна? Готовились прийняти скоріше смерть, ніж мучитись, відчували безвихідність, неможливість самим собі допомогти. Відразу ж, після звільнення від обломів ведучими проявами були апатичність, глибоке пригніченість, з різкими, запізнілими односкладними відповідями, які переходили в говірливість, з’являлися “сльози радості” з елементами ейфорії, недооцінка свого стану важкості. В подальшому поступово наростала в’ялість, апатія, повна байдужість до порушення свідомості. У хворих із крайнє важкими формами СТС, які супроводжувались гострою нирковою недостатністю у 3-4 розвивались гострі психогенні стани із синдромами порушень свідомості і еректильними розладами та егоцентричними компонентами. При важких непереносимих психотравмуючих переживаннях відмічались навіть суїцидальні тенденції. Підводячи підсумки сказаного слід підкреслити, що у всіх випадках аварійних ситуацій і стихійних лих структура психічних порушень, які відмічались серед потерпілих, значно відрізнялися по своїй вираженості неврологічних і психічних реакцій по своїй вираженості і тривалості.
Розділ (тема № 8): "Застосування ризик орієнтовного підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС" Прогнозування наслідків небезпечних та екстримальних ситуацій повинно включати: - оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстремальних ситуацій; - очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розвитку небезпеки (ураження); - характеристику та розміри ураження реципієнтів (населення, тваринний та рослинний світ, повітряне та геологічне середовища, водоймища, господарські об'єкти); - агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імовірність генетичних змін у біосфері, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо); - періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та їх динаміку; - визначення величини збитків у випадку реалізації небезпечних та екстремальних ситуацій. Оцінку потенційних збитків необхідно проводити на стадіях перед проектних та науково-дослідних розробок при виборі пріоритетних заходів захисту конкретної ділянки території, при обґрунтуванні вибору варіантів розташування міського будівництва на територіях з екстремально природними умовами., при розробці генеральних планів міст, проектів забудови, пропозицій щодо розширення, реконструкції та технічного переозброєння підприємств, при розробці схем інженерного захисту територій. Вибираючи варіант найбільш ефективних попереджувальних та запобіжних заходів необхідно враховувати суму інвестицій та величину збитків, яких вдасться уникнути в результаті їх реалізації (при відсутності можливості повного захисту). Попереджувальні та захисні заходи, а також засоби забезпечення безпеки направлені на: - попередження чи ліквідацію небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення або віддалення його на небезпечну відстань; - захист людини від небезпеки шляхом застосування колективних та (чи) індивідуальних заходів захисту, а також страхування при роботах в небезпечних зонах; - використання технічних та конструкторських засобів підвищення безпеки, що дозволяють автоматизувати та роботизувати небезпечні виробництва, застосовувати дистанційне керування, автоматично приводити в дію засоби захисту, підвищувати надійність роботи машин, механізмів, устаткування; - розробку відповідної нормативно-правової бази, спрямованої на формування концепції безпеки та створення безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності; - проведення суворого нагляду та контролю за виконанням відповідних законів, постанов, правил, положень, які регламентують вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності; - розробку системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, планів щодо захисту населення у випадку стихійних лих, аварій, катастроф тощо; - забезпечення медико-гігієнічних умов для підтримання на належному рівні здоров'я людей. Проблема захисту від небезпечних природних та техногенних процесів, як правило, зводиться до проведення локальних заходів щодо захисту людей, будівель, підприємств. Однак нині ефективних результатів можна досягти лише з умови проведення комплексної системи попереджувальних та захисних заходів, які складають середовище життєдіяльності людини.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; просмотров: 244; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.143.218.180 (0.01 с.) |