Та основних видів забезпечення у зоні НС 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Та основних видів забезпечення у зоні НС



Згідно із Законом "Про цивільну оборону України", громадяни мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха.

Головною функцією органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ та організацій у разі виникнення НС є захист населення та організація його життєзабезпечення.

Характер і зміст захисних засобів встановлюють залежно від ступеня загрози, місцевих умов. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а обєкти – за категорями стосовно засобів захисту населення у разі НС. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України.

Для міст встановлені такі групи:

- особливої важливості;

- першої групи;

- другої групи;

- третьої групи.

Для підприємств та організацій встановлені такі категорії:

1) особливої важливості;

2) першої категорії;

3) другої категорії.

Основні заходи щодо захисту населення плануються та здійснюються завчасно і мають випереджувальний характер (підтримання у постійній готовності індивідуальних та колективних засобів захисту, підготовки до проведення евакуації).

У разі НС для ліквідації наслідків створюються Державні комісії з НС. Діють вони при Кабінеті Міністрів України, в областях, містах, регіонах як на постійній основі, так і у випадку НС.

Організація життєзабезпечення населення в умовах НС – це комплекс заходів, спрямовних на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я і працездатності людей.

Цей комплекс включає:

1) управління діяльністю робітників та службовців, усього населення при загрозі та виникненні НС;

2) захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

3) забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

4) захист продовольства, харчової сировини, фуражу, водних джерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

5) житлове забезпечення і працевлаштування;

6) комунально-побутове обслуговування;

7) медичне обслуговування;

8) навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;

9) розроблення і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

10) санітарну обробку;

11) знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

12) підготовку сил і засобів і ведення рятувальних та ін невідкладних робіт;

13) забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, правила поведінки;

14) заходи, спрямовані на запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС, а також ін заходи.

Усі ці заходи організовують державна виконавча влада, органи управління цивільної оборони. Керівники підприємств, установ та організацій є безпосередніми виконавцями цих заходів.

Сповіщення населення здійснюється всіма доступними способами: через телебачення, радіомережу, спеціальними сигналами (гудки, сирени). Передбачається спеціальна схема повідомлення посадових осіб та осіб, задіяних у системі цивільної оборони.

Евакуація – це організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.

Евакуація працюючого населення здійснюється за виробничим принципом, а населення, яке не повязане з виробництвом, - за територіальним принципом через ЖЕУ, ЖЕК тощо. Діти евакуються разом з батьками, але можливе їх вивезення зі школами, дитсадками.

Використовуються всі види транспорту. Автотранспорт – для вивезення на короткі відстані. У деяких випадках – пішки колонами по шляхах, не зайнятих перевезеннями.

Евакуація населення здійснюється через збірні евакуаційні пункти, які розташовують поблизу місць посадки на транспорт або на вихідних пунктах пішого руху, у школах, клубах тощо.

Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно взяти документи, гроші, речі першої потреби та продукти і у визначений час прибути на збірний евакуаційний пункт, де населення реєструють, групують та ведуть до пункту посадки.

У місцях розселення звільнюються приміщення для розміщення евакуаційних громадян, готуються колективні засоби захисту.

Надзвичайно велике значення має забезпечення продуктами харчування, надання побутових послуг і медичної допомоги.

Використання засобів індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту поділяють на:

- засоби захисту органів дихання;

- засоби захисту шкіри;

- медичні засоби індивідуального захисту.

Індивідуальні засоби захисту органів дихання в зоні безпосереднього викиду НХР (небезпечних хімічних речовин): ізолювальні протигази, спеціальні дихальні апарати (для газорятувальних команд); для особового складу формувань цивільної оборони, робітників і службовців – фільтрувальні промислові протигази з відповідними для НХР типами фільтраційних коробок спеціальних кольорів.

Для населення – фільтрувальні протигази, різні респіратори, протипилові тканинні маски і ватно-марлеві пов'язки.

Засоби захисту шкіри призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, спорядження та взуття від попадання на них краплиннорідких СДОР, радіоактивних речовин, збудників інфекційних захворювань. Ії поділяють на табельні і підручні. Табельні можуть бути фільтрувальними (повітропроникні) та ізолювальними (повітронепроникні).

Захисний одяг з фільтрувальних матеріалів призначений для постійного та періодичного носіння

(бавовняно-паперове обмундирування, оброблене спеціальною хімічною сполукою). Комплект фільтрувального одягу ЗФО-58 складається з бавовняно-паперового комбінезона, обробленого розчином спеціальної пасти, яка затримує випаровування отруйних речовин (адсорбованого типу) або нейтралізує їх (хемосорбційного типу). У комплект входять також натільна сорочка та спідні бавовняно-паперові штани, підшоломник та 2 пари онуч, одна з яких просякнена розчином пасти. Комплект випускають трьох розмірів.

Ізолювальні засоби захисту шкіри виготовляються з повітрянонепрониклих матеріалів. Вони можуть бути повністю герметичними (костюми, комбінезони) та частково або повністю негерметичними (плащі, накидки, фартухи). Останні захищають переважно від краплиннорідких СДОР.

Ізолювальні засоби захисту призначаються для роботи в зонах високої концентрації СДОР, а також при виконанні дегазаційних, дезактивацій них та дезінфекційних робіт.

Для захисту СДОР можна використовувати підручні засоби захисту шкіри – предмети особистого, побутового, спортивного, виробничого одягу та взуття з додатковими засобами герметизації. Треба мати на увазі, що перебування в ізолювальному захисному одязі внаслідок порушення теплообміну обмежене в часі, особливо в жарку пору року (табл.).

 

Температура зовнішнього повітря, *С Час перебування в ізолювальних засобах захисту шкіри
без вологого екранувального комбінезону з вологим екранувальним комбінезоном
30 та вище 15-20 хв 1 – 1,5 год
25-29 до 30 хв 1,5 – 2 год
20-24 до 45 хв 2 – 2,5 год і більше
15-19 до 2 год Понад 3 год
нижче за 15 до 3 год Понад 4 – 5 год

 

Медичні засоби індивідуального захисту призначені для профілактики та надання медичної допомоги населенню, потерпілому в НС мирного та воєнного часу.

Радіопротектори – речовини, які послабляють реакцію організму на опромінення. Найпоширенішим є цистамін. Таблетки цистаміну приймають за 30-40 хв до початку опромінення.

Препарат Б-190 – адреноміметик- 0,45 г за 15-20 хв до опромінення, тривалість дії – 1год. Потім можна приймати повторно.

Найефективнішим засобом захисту щитоподібної залози від радіоактивних ізотопів йоду є приймання всередину препаратів стабільного йоду (йодна профілактика). Максимальний захисний ефект може бути досягнутий у разі приймання всередину заздалегідь або одночасно з надходженням радіоактивного йоду. Одноразове приймання препарату забезпечує захисний ефект протягом 24 год. У зв’язку з тим що при аваріях на АЕС не можна виключити ймовірність повторного викиду, необхідно приймати препарат протягом усього терміну, коли можливе надходження радіоактивного йоду, але не більше 10 діб (для дорослих) та 2 діб (для вагітних і дітей до 3 років. Якщо йодна небезпека буде зберігатися понад 10 діб (для дорослих) та 2 діб (для вагітних і дітей до 3 років), то необхідно вживати інші заходи, аж до евакуації. Дозування: дорослі – 130 мг калію йодиду на добу; діти – 65 мг; немовлята, які перебувають на грудному вигодуванні, одержують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка повинна прийняти 130 мг калію йодиду.

Також ефективними препаратами є комплексони, адсорбенти, що перешкоджають усмоктуванню радіоактивних речовин у кров та сприяють їх швидкому виведенню з організму.

Із засобів, що запобігають первинній загальній реакції опромінення або зменшують її дію на організм – етапіразин, аерон, церукал.

Антидоти – речовини, які запобігають дії СДОР та ціанідів з групи ФОС, до яких належать будаксим, атропін. Антидотами ціанідів є амілнітрат, пропіл нітрит; антидотом люїзиту – унітіол. Ці антидоти можна використовувати як засоби профілактики та надання медичної допомоги.

Протибактеріальні засоби поділяють на засоби специфічної і неспецифічної профілактики. До засобів специфічної профілактики належать вакцини, сироватки, анатоксини, бактеріофаги. До засобів неспецифічної профілактики – антибіотики, сульфаніламіди, інферони.

До табельних медичних засобів індивідуального захисту належать: аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) та перев’язувальний пакет індивідуальний (ППІ).

АІ-2 містить комплекс препаратів, що запобігають впливу на людину іонізаційного випромінювання, СДОР, протибактеріальні засоби, ліки для профілактики шоку та ранової інфекції.

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) призначений для часткової санітарної обробки та дегазації відкритих ділянок шкіри та одягу, що прилягає до них, у разі потрапляння на них СДОР у краплиннорідкому та туманоподібному стані, а також бактеріальних засобів. Пакет містить флакон з універсальним дегазатором отруйних речовин, до нього додаються 4 ватно-марлеві тампони. У зв’язку зі швидким всмоктуванням ФОС і деяких інших отруйних речовин та СДОР необхідно максимально скоротити час початку оброблення (бажано не пізніше 5 хв).

Пакет перев’язувальний індивідуальний (ППІ) – для перевязування ран, опіків, а також для спинення деяких видів кровотечі. Він являє собою стерильний бинт з двома ватно-марлевими подушечками (одна фіксована на кінці бинта, інша – пересувна), які вміщені в герметичну упаковку.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; просмотров: 193; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.234.232.228 (0.011 с.)