Поетапність формування артикуляційної та дихальної моторики у дітей

Етап формування	Мета корекційної роботи	Засоби досягнення мети	Рівень усвідомлення
перший	розігрів групи тих м’язів, які необхідні для формування у наступному у дитини певної артикуляційної позиції	Масаж	пасивний
другий	формування логопедом артикуляційних позицій, які були визначені проміжною метою у корекційній роботі з дитиною	масаж, пасивні статичні та динамічні артикуляційні вправи, пасивно-активні статичні артикуляційні вправи	мимовільний
третій	формування вміння утворювати певні артикуляційні позиції та дихальні рухи на недовільному рівні	активні динамічні вправи з недовільним рівнем їхнього виконання, динамічні дихальні вправи з недовільним рівнем їхнього виконання, дихально-артикуляційні вправи з недовільним рівнем їхнього виконання
четвертий	формування вміння утворювати визначені артикуляційні позиції та виконувати дихальні рухи усвідомлено і самостійно	масаж, статичні артикуляційні вправи з довільним рівнем їхнього виконання, динамічні артикуляційні вправи з довільним рівнем їхнього виконання, динамічні дихальні та дихально-артикуляційні вправи з довільним рівнем їхнього виконання, дихально-мовленнєві вправи з довільним рівнем їхнього виконання	довільний

На першому етапі здійснюють розігрів групи тих м’язів, які необхідні для формування у наступному у дитини певної артикуляційної позиції. З цією метою чергують легкі прийоми – погладжування, вібрації (див. рис. 11) - та сильніші (див. рис. 12) – розтирання і пощипування. Починають масаж легкими прийомами і закінчують його ними. Після кожної сильнішої групи прийомів застосовують легші прийоми.

Рис. 11.

Рис. 12

На другому етапі переходять до формування артикуляційних позицій, які були визначені проміжною метою у корекційній роботі з дитиною. Для цього використовують елементи масажу, пасивні артикуляційні вправи та пасивно-активні артикуляційні вправи.

На третьому етапі формують вміння утворювати артикуляційні позиції та дихальні рухи на недовільному рівні. Вводять їх у щоденну самостійну діяльність дітей. З цією метою використовують артикуляційні та дихально-артикуляційні вправи з недовільним рівнем виконання. Таким чином формують акти жування, ковтання, емоційного спілкування з оточуючими. Корекційну роботу проводять за умови участі у цьому процесі батьків дитини.

На четвертому етапі формують довільний рівень артикуляційної та дихальної рухової активності дитини. Вчать дітей утворювати визначені артикуляційні позиції та виконувати дихальні рухи самостійно перед дзеркалом, використовуючи при цьому в основному статичні та динамічні артикуляційні вправи, дихально-артикуляційні, та дихально мовленнєві вправи.

6. У процесі проведення підготовчої роботи до постановки звуків мовлення нами було також враховано специфіку виявленого у дітей тонусу м’язів тих периферійних органів мовлення, які потребували корекційного впливу. В результаті аналізу наукових джерел (О. Архіпова, М. Поваляєва та інші) та нашого практичного досвіду логопедичної роботи з дітьми було визначено і послідовність та правила проведення корекційної роботи, спрямованої на нормалізацію рухової активності у дітей (див табл. 4).

Таблиця 4