Розрахунок дощової (зливової) каналізаційної мережі. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розрахунок дощової (зливової) каналізаційної мережі.



Дощі, як ймовірне явище, характеризуються параметрами: інтенсивністю (л/с на 1 га), тривалістю (хвилин), періодичністю (роки). Періодичність розрахункового дощу виражається періодом одноразового перевищення розрахункової інтенсивності Р, який являє собою проміжок часу, за який не частіше 1 разу може спостерігатись дощ тієї ж тривалості з інтенсивністю, що перевищує розрахункову.

 

При проектуванні дощової або виробничо-дощової системи каналізації витрату дощових вод qr, л/с, можна визначати по методу граничних інтенсивностей за формулою:

 

      z mid A 1,2 F    
    q r     m, (3.2.1)  
    1,2 n 0,1    
      tr        
  де zmid – середнє значення коефіцієнта покриву, що характеризує поверхню басейну  
стоку, визначається згідно з таблицею 3.2.1; А та n – параметр та показник ступеня;  
F розрахункова площа стоку, га, яка визначається згідно з варіантом (Fпр.ч.+ Fзел.);  
tr розрахункова тривалість дощу, рівна тривалості протікання поверхневих вод по  

поверхні, лотках та трубах до розрахункової ділянки, хв. (приймаємо 15 хв.); η – коефіцієнт, що враховує нерівномірність випадання дощу на площі стоку (приймаємо η=1); m – коефіцієнт, що враховує тривалість дощу, приймається при тривалості дощу більше 10 хв. рівним одиниці (m =1).

 

Таблиця 3.2.1 – Коефіцієнт покриву z для водонепроникних поверхонь

 

А Коефіцієнт z для водонепроникних поверхонь  
при параметрі n<0,65 при параметрі n≥0,65  
   
  0,32 0,33  
  0,30 0,31  
  0,29 0,30  
  0,28 0,29  
  0,27 0,28  
  0,26 0,27  
  0,25 0,26  
  0,24 0,25  
  0,23 0,24  

Параметри А і n та інші розрахункові дані слід визначати за результатами обробки багаторічних записів самописних дощомірів зареєстрованих у даному конкретному пункті. При відсутності оброблених даних допускається параметр А визначати за формулою:

A q n (1 lg P ). (3.2.2)  
     
    lg mr    
         

 


Параметри, q 20, mr, n обрати згідно таблиці 3.2.2.

 

P –період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу визначаєтьсязгідно з таблицею 3.2.3; q 20 – інтенсивність дощу, л/с на 1 га, тривалістю 20 хв. для даної

місцевості при P =1 рік; n – показник ступеня; mr – середня кількість дощів за рік;

– показник ступеня.

Розрахункову витрату дощових вод Qд знаходять за формулою:

Qд q F, (3.2.3)

 

де qr – розрахункова інтенсивність дощу, л/с; – коефіцієнт стоку (відношення кількості води, що стікає, до кількості води, яка випала в одиницю часу); – коефіцієнт, що враховує заповнення вільної ємкості мережі (=1); F – площа басейну стоку, (Fпр.ч.+Fзел.), га.

 

mid q r 0,2 tr 0,1. (3.2.4)

 

Таблиця 3.2.2 – Значення параметрів , q 20, mr , n для населених міст

України (n1 для P ≥3,5; n2 для 3,5> P ≥1,4; n3 для 1,4> P ≥0,7; n4 для P <0,7)

 

Кліматичні райони і населені пункти     q 20   mr
Закарпаття n1 =0,74; n2 =0,76; n3 =0,70; n4 =0,63      
Ужгород 1,54   94,2    
Одеська область n1 =0,69; n2 =0,73; n3 =0,75; n4 =0,59      
Одеса 1,82   93,2    
Північні області n1 =0,71; n2 =0,73; n3 =0,69; n4 =0,61      
Київ 1,82        
Чернігів 1,54   88,2    
Житомир 1,82   91,4    
Басейн р. Сів. Донець і Приазов'я n1 =0,67; n2 =0,66; n3 =0,70; n4 =0,68  
Харків 1,54        
Луганськ 1,82        
Донецьк 1,82   97,4    
Прикарпаття і східні схили Карпат n1 =0,67; n2 =0,72; n3 =0,73; n4 =0,70  
Львів 1,54        
Тернопіль 1,82   96,7    
Івано-Франківськ 1,82        
Полтавська область n1 =0,70; n2 =0,65; n3 =0,69; n4 =0,64  
Полтава 1,82   90,6    
Басейн нижнього Дніпра n1 =0,68; n2 =0,69; n3 =0,70; n4 =0,64  
Черкаси 1,82   97,9    
Кіровоград 1,82   88,7    
Дніпропетровськ 1,82   79,6    
Запоріжжя 1,82   91,8    

 

Таблиця 3.2.3 – Визначення періоду одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу Р

Умови розташування колектора   Р при q20  
На проїздах місцевого значення На магістральних вулицях ≤60   60…80 80...120
Сприятливі та середні Сприятливі 0.33…0.5   0.33…1 0.5…1
Несприятливі Середні 0.5…1   1…1.5 1…2
Особливо несприятливі Несприятливі 2…3   2…3 3…5
  Особливо несприятливі 3….5   3…5 5…10

Сприятливі умови: розташування колектора:басейн площею не більш як150га маєплоский рельєф при середньому похилі поверхні 0.005 і менше; колектор проходить на водорозділі або верхній частині схилу на віддалі від водорозділу не більш як 400 м.


 


Середні умови: басейн площею більш як150га має плоский рельєф з похилом0.005іменше; колектор проходить у нижній частині схилу по тальвегу з похилом 0.02 і менше, при цьому площа басейну не перевищує 150 га.

 

Несприятливі умови: колектор проходить у нижній частині схилу,площа басейну неперевищує 150 га; колектор проходить по тальвегу із стрімкими схилами, з середнім похилом схилів більше як 0.02.

 

Особливо несприятливі умови: колектор відводить воду із замкненої котловини.

 

Трасування каналізаційних мереж. При проектуванні господарсько-

 

побутової і зливової каналізаційної мережі застосовують роздільний метод прокладки. Збираючі мережі, трасують по вулицях у технічній смузі П2 (П3) або по території мікрорайону відповідно до похилу місцевості.

 

Приймальні каналізаційні мережі К1 улаштовують з керамічних труб d=150-200 мм. Кожна секція житлового будинку має один бічний випуск з чавунних труб d=100мм, що закінчується каналізаційним колодязем на відстані мінімум 3м від будинку, як правило, з боку дворового фасаду. Колодязь зі збірних залізобетонних кілець діаметром 1 м не повинен розташовуватися на вході в під'їзд секції.

 

Залежно від рельєфу місцевості всі колодязі з'єднуються між собою з відводом стічних вод у збиральні мережі.

 

З'єднання приймальних мереж по ходу води повинне відбуватися під прямим або тупим кутом.

 

Оглядові колодязі на каналізаційних мережах всіх систем слід передбачати:

 

у місцях приєднань; у місцях зміни діаметрів трубопроводів та встановлення запірно-

 

регулюючої арматури (вантузів, випусків, засувок, компенсаторів тощо); у місцях з’єднання на фланцях пластмасових труб із трубами з інших матеріалів. Для самопливних систем:

 

у місцях зміни напрямку та похилів; на прямих ділянках, де відстань приймається в залежності від діаметра

труб: 150 мм – 35 м, 200-450 мм – 50 м, 500-600 мм – 75 м, 700-900 мм – 100 м, 1000-1400 мм – 150 м, 1500-2000 мм – 200 м, понад 2000 мм – 250 -300 м.

 

Розміри в плані прямокутних оглядових колодязів або камер господарсько-побутової та виробничої каналізації рекомендується приймати в залежності від труби найбільшого діаметра D:

 

на трубопроводах діаметром до 600 мм включно – довжину і ширину 1000 мм;

 

на трубопроводах діаметром 700 мм і більше - довжину D+400 мм, ширину D+500 мм.

Діаметри круглих оглядових колодязів рекомендується приймати на трубопроводах діаметрами: до 600 мм - 1000 мм; 700 мм - 1250 мм; 800-1000 мм - 1500 мм; 1200 мм - 2000 мм.

 

Перепадні колодязі слід передбачати:

 

для зменшення глибини закладання трубопроводів; щоб уникнути перевищення максимально допустимої швидкості руху

 

стічної води або різкої зміни цієї швидкості; при необхідності, в місцях перетину з підземними спорудами;

при затоплених випусках в останньому перед водоймою колодязі.


 


Дощоприймальні колодязі. Відведення поверхневих стічних водрекомендується забезпечувати шляхом комплексного вирішення питань організації рельєфу і влаштування відкритої або закритої системи водовідведення: водостічних труб (водостоків), лотків у зборі з водоприймальними ґратками решітками, дощоприймачів, кюветів, зливоприймальних колодязів, локальних очисних споруд.

Дощоприймальні колодязі слід передбачати:

 

на території промислових підприємств та комунально-складських зон, у знижених місцях житлових кварталів, дворових і зелених зон; в середині міських кварталів; на міських площах, вулицях і проїздах;

 

на затяжних ділянках спусків (підйомів) і наприкінці цих спусків; у знижених місцях при пилкоподібному профілю лотків вулиць і проїздів;

 

на перехрестях і пішохідних переходах з боку припливу поверхневих вод, а також у підземних переходах через вулиці, якщо сходи не захищено від атмосферних опадів;

 

на виїздах із дворів і кварталів.

 

Таблиця 3.2.1 - Відстань між дощоприймальними колодязями (відповідно до ДБН В.2.3-5)

    Похил вулиці Відстань між дощоприймальними колодязями, м
До 0,004 включ.      
Більше ніж 0,004 до 0,006 включ.    
Більше ніж 0,006 до 0,01 включ.    
Більше ніж 0,01 до 0,03 включ.    
Більше ніж 0,03      
           
           
           

Рис. 3.2.1 – Схема приймальної господарсько-побутової та дощової каналізаційної мережі


 

 


ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

 

Розрахунок теплових витрат. Розрахунок виконується на основіфрагменту генплану мікрорайону з нанесеною схемою теплових мереж від ЦТП до споживачів (ІТП) (рис. 3.1.1).

 

Розрахунок витрат теплоти на потреби систем опалення будинків Q max o, Вт, для житлових та громадських будинків:

Q o 0,278 V   q (t вн. t р. о. ) (1 k), або  
max   зовн.   o            
Q o   1,163 V зовн. q (t вн. t р. о. ) (1 k), (3.3.1)  
max   o            
                               

де – 0,278 при qo в кДж/(м3×год×оС) або 1,163 при qo в ккал/(м3×год×оС);

 

VЗОВН. – зовнішній об’єм будівлі, м3; qo – питома опалювальна характеристика житлових та громадських будівель, кДж/(м3×год×оС) або ккал/(м3×год×оС), для районів з зовнішньою температурою мінус 30 оС (додаток 4); tвн – температура внутрішнього повітря в приміщенні, оС (таблиця 3.3.1); tр.о. – розрахункова температура зовнішнього повітря для опалення, оС (додаток 5); k1 – коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд, дорівнює 0,25.

 

Таблиця 3.3.1 – Температура внутрішнього повітря та питома опалювальна характеристика будинків

  tвн qo – питома  
  температура опалювальна  
Призначення будинку внутрішнього характеристика Примітки
  повітря в кДж/(м3×год×оС)  
  приміщенні, оС (ккал/(м3×год×оС))  
Житловий будинок   За додатком 4 ДБН В.2.2-15:05
Дитячий садок-ясла   1,72 (0,41) ДБН В.2.2-4:97
Учбовий заклад (школа)   1,75 (0,42) ДБН В.2.2-3:97
Магазин продовольчих товарів   1,67 (0,4) ДБН В.2.2-23:09
Магазин непродовольчих товарів   1,67 (0,4) ДБН В.2.2-23:09

Розрахунок витрат теплоти на потреби систем вентиляції громадських

будинків, QВ , Вт:    
max      
Q max В 0,278 Vзовн . q В (t вн . t р . в .) k 1 k 2 або
Q max В 1,163 V зовн . q В (t вн . t р . в .) k 1 k 2, (3.3.3);

де – 0,278 при qв в кДж/(м3×год×оС) або 1,163 при qв в ккал/(м3×год×оС);

 

VЗОВН. – зовнішній об’єм будівлі, м3; qВ – питома вентиляційна характеристика громадських будівель та терміном будівництва після 1981 р., кДж/(м3×год×оС) (прийняти для школи qВ=2,26 кДж/(м3×год×оС) або 0,54 ккал/(м3×год×оС), для дитячого садка – qВ=0,96 кДж/(м3×год×оС) або 0,23 ккал/(м3×год×оС), для торгівельного центру (магазину) – qВ=3,01 кДж/(м3×год×оС)) або 0,72 ккал/(м3×год×оС); tвн – температура внутрішнього повітря в приміщенні, оС (таблиця 3.3.1); tр.в. – розрахункова температура зовнішнього повітря для вентиляції, оС (додаток 5); k1 – коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд, дорівнює 0,25; k2 – коефіцієнт, що враховує тепловий потік на вентиляцію громадських споруд, дорівнює 0,6.

 

Розрахунок витрат теплоти на потреби систем гарячого водопостачання

 

QсрГВ .,Вт,для житлових будинків:

 

QсрГВ .   1,2 m a c t г tх , (3.3.4);  
  24 3600  
           

де 1,2 – коефіцієнт, що враховує тепловіддачу в приміщення від теплопроводів систем гарячого водопостачання (опалення ванних кімнат, сушіння білизни); а – норма гарячої води на одну людину на добу (додаток 6); tг – температура гарячої води, прийняти 55оС;


 


tх. – температура холодної води, прийняти 5оС; С = 4187 Дж/кг×°С – теплоємкість води; m – кількість мешканців.

 

Розрахунок витрат теплоти на потреби систем гарячого водопостачання

 

QсрГВ .,Вт,для громадських будинків

 

QсрГВ .   1,2 Рb c t г tх , (3.3.5);  
  24 3600  
           

де 1,2 – коефіцієнт, що враховує тепловіддачу в приміщення від теплопроводів систем гарячого водопостачання (опалення ванних кімнат, сушіння білизни); b – норма гарячої води на одиницю або на працюючого (додаток 6); tг – температура гарячої води, прийняти 55оС; tх. – температура холодної води, прийняти 5оС; С = 4187 Дж/кг×°С – теплоємкість води; Р – кількість працюючих (згідно пункту ІІ).

 

Тепловий потік на потреби систем гарячого водопостачання житлових

 

будинків (другий метод):

Q ГВ q m, (3.3.6);
cр n    

де qn – питомий показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання на одну людину відповідно до таблиці 3.3.3; m – кількість мешканців.

 

Таблиця 3.3.3 – Питомий показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання.

Середня за опалювальний Питомий показник середнього теплового потоку на
період норма витрати води систему гарячого водопостачання (СГВ) на одну людину,
при температурі t=55OC на   Вт, що проживає в будинку
гаряче водопостачання на   з СГВ з урахуванням без СГВ з урахуванням
добу на одну людину, з СГВ споживання в споживання в
л/доб/люд   громадських будинках громадських будинках
       
       
       
       

Результати розрахунків заносять до табл. 3.3.4.

Таблиця 3.3.4 – Показники теплопостачання мікрорайону

 

  № або адресабудинкувмікрорайоні наявність центр. СГВ Vн, m, люд.     qО,     qВ,   Q max O, Q max В, Q max ГВ, Разом убудинку    
    або p,     кДж     кДж              
  м кільк.               Вт Вт Вт      
    м 3 год оС     м 3 год оС      
                               
                                       
                                  Q1    
                                  Q2    
                                  Q3    
                                  Q4    
  5 (школа)                               Q5    
                                  Q6    
                                  Q7    
          QЦТП, Вт                 ∑Q    
  Максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання QГВ , Вт, для  
житлових та громадських будинків:             max        
                     
          Q max ГВ 2,4 QсрГВ.       (3.3.7)    

 


 

 

Рис. 3.3.1 – Розрахункова схема мікрорайону

Гідравлічний розрахунок теплових мереж. Метою гідравлічного розрахункує визначення діаметрів трубопроводів і витрат тиску при русі теплоносія.

 

Для цього теплотрасу попередньо розподіляють на розрахункові ділянки (рис. 3.3.1). Розрахунковою ділянкою називають частину трубопроводу з незмінною витратою теплоносія і діаметром. Для кожної ділянки визначають

сумарні теплові витрати Qділ:          
Q5-6=Q1 Q4-5=Q1+Q2 Q3-4=Q1+Q2+Q3  
Q2-3=Q1+Q2+Q3+Q4     Q1-2= Q1+Q2+Q3+Q4+Q5  
Q0-1= Q1+Q2+Q3+Q4+Q5+Σ(Q6+ Q7)=∑Qцтп  
Витрату теплоносія Gділ, кг/с, на кожній з ділянок теплової мережі  
обчислюють за формулою:   Qділ      
Gділ , (3.3.8);  
   

с (t 1 t 2)

де Qділ – сумарні теплові витрати на ділянці теплопроводу, Вт; С=4187 Дж/кг×°С –

 

теплоємкість води; t1 – температура сітьової води у подавальному трубопроводі теплових мереж, t1=130 °С; t2 – температура сітьової води у зворотному трубопроводі, t2=70 °С.

 

Прийнявши величину питомих втрат тиску у трубопроводах теплотраси R (від 30 до 80 Па/м), за відому величину витрат теплоносія на ділянці Qділ за допомогою номограми для гідравлічного розрахунку теплових мереж (додаток 7) вибирають діаметри трубопроводів і дійсні питомі втрати тиску на кожній із ділянок Rділпит.

 

Під час руху теплоносія по трубопроводах виникають втрати тиску по довжині внаслідок тертя між частинками теплоносія і внутрішніми поверхнями труб, а також місцеві опори, що виникають у фасонних частинах трубопроводу.

 

Загальні втрати тиску на ділянці визначають як

Р Р л Рм, (3.3.9)

 

де Pл - сумарні втрати тиску на подолання сил тертя або лінійні втрати тиску, Па:

 

Рл R пит lф, (3.3.10)  
діл    
         
           

Лінійні втрати тиску прямо пропорційні питомим втратам тиску на тертя

 

Rпит,Па/м,і фактичній довжині ділянки lф,м,на якій втрачається тиск.

діл

Рм -місцеві опори,що виникають у фасонних частинах і в арматурітеплопроводів, знаходять за формулою, Па:

 

Р м 0,35 Рл 0,35 (R пит lф). (3.3.11)  
діл  

Сумарні втрати тиску на всій довжині теплової мережі обчислюють як суму загальних втрат тиску на ділянках теплотраси:

∆Ро=∆Р1-2+∆Р2-3+∆Р3-4+∆Р4-5+∆Р5-6. (3.3.12)

Результати гідравлічного розрахунку зводять до табл. 3.3.5.

Таблиця 3.3.5 – Гідравлічний розрахунок головної магістралі теплотраси

 

      Тепловенавантаження , Вт Витрати води наділянціG,л/с   Діаметртрубопроводу,мм Втрати тиску  
  № ділянки   Довжинаділянки,м   на ділянці, Па  
    діл    
    ділянки Q питомі,Па/м  
                 
                 
1-2                  
               
5-6                  
                  ∆Ро  

Трасування теплових мереж. Теплові мережі можуть бути,яккільцевими, так і тупиковими. Прокладатись як роздільно, так і сумісно з іншими інженерними мережами. Розподільні теплові мережі Т0(2) прокладають по вулицях міста від джерела до інженерних споруд: при роздільному методі прокладки - під тротуаром; при суміщеному методі прокладки в міському колекторі разом з В1, W1, V0 також під тротуаром.

 

Розвідні теплові мережі Т0(4) виходять із ЦТП до будинків мікрорайону при роздільному методі прокладки в непрохідних каналах, розташованих у землі, як правило, з боку дворових фасадів, на відстані не менше 2 м від фундаментів будинку, а при безканальній прокладці на відстані не менше 5 м. При суміщеному методі прокладки теплові мережі розміщують у прохідному каналі (мікрорайонному колекторі) під мікрорайонними проїздами або в технічних підпіллях будинків і "зчіпках" між ними.

 

Ввід Т0(4) і відгалуження при транзитному методі прокладки по технічних підпіллях закінчуються індивідуальним тепловим пунктом (ІТП), в якому відбувається зниження температури теплоносія від 150-1300С до 95-1050С для подальшої подачі теплоносія в систему опалення будинку. ІТП розміщується в технічних підпіллях будинку. Можлива установка одного ІТП на кілька секцій будинку або одного на весь будинок. При роздільному методі прокладки в місцях відгалужень мережі до будинків установлюють теплові камери із запірною арматурою і контрольно-вимірювальними приладами.


 

 


 

Рис. 3.3.2 – Роздільний метод прокладки теплових мереж

ГАЗОПОСТАЧАННЯ

 

Розрахунок споживання газового палива. Розрахункові річні витрати газуна побутові й комунальні потреби житлових визначають згідно з нормами його споживання (табл. 3.4.1).

 

Річні витрати газу Qрік, м3/рік, визначають для кожного з житлових будинків мікрорайону, що використовують його на побутові потреби:

Q рік m n 1 n 20,1 n3 , (3.4.1)  
QР  
         
      н      

де m – кількість мешканців у житловому будинку; nı – норма витрат газу на приготування їжі на 1 людину, ккал/рік (табл. 3.4.1); n2 та n3 – норми витрат газу на приготування гарячої води для побутових потреб та (або) прання (якщо в будинку передбачене централізоване гаряче водопостачання, то n2=0 та n3=0, якщо є газові водонагрівачі, то прийняти за табл. 3.4.1); 0,1 – кількість білизни для прання на одну людину на рік, т; QPН – калорійність газового палива, ккал/м3 (згідно завданню).

 

Годинні витрати газу Qгод, м3/год, для всіх видів споживачів визначають залежно від річних витрат газу і коефіцієнта годинного максимуму Khmax за формулою:

Q Q рік Kh (6.2)  
год   max.  

Для житлових мікрорайонів Khmax обирають залежно від кількості жителів у мікрорайоні за табл. 3.4.2.

 

Таблиця 3.4.1 - Норми споживання газу

 

Споживачі газу Показник Норма витрати  
споживання газу теплоти, ккал/рік  
   
Житлові будинки    
приготування їжі (за наявністю газової плити на одну людину за    
та централізованого гарячого водопостачання рік 640 10  
від ЦТП) – n1    
     
приготування гарячої води без прання білизни на одну людину за 630 103  
(за наявністю газового водонагрівача) – n2 рік    
прання білизни в домашніх умовах – n3 на 1 т сухої білизни 2100 103  

 


Таблиця 3.4.2 - Коефіцієнт годинного максимуму

 

Кількість жителів, що споживають газ, Коефіцієнт годинного максимуму
тис. чол. споживання газу на побутові потреби, Khmax
1 1/1800
2 1/2000
3 1/2050
5 1/2100
10 1/2200
20 1/2300

 

Таблиця 3.4.3 – Показники газопостачання мікрорайону для житлових будинків

№ або адреса будинку в         Qрiк , h Qгод ,
мікрорайоні m, люд. n1 n2 n3 м3/рік K max м3/год
               
               
               
               

 

Трасування газових мереж. Розвідні газові мережі низького тиску від ГРПможуть прокладатися у двох варіантах: 1-й варіант – газопроводи зі сталевих труб з посиленою ізоляцією прокладають в землі на відстані 2 м від фундаменту будинку. Ввід в будинок роблять у сходові клітки; 2-й варіант - газопроводи, пофарбовані олійною фарбою, прокладають в основному по дворових фасадах житлових будинків вище вікон 1-го поверху і між будинками під землею. Вводи в будинок улаштовують безпосередньо в кухні. Якщо кухні знаходяться з боку вуличного фасаду, то ввід роблять у сходові клітки (рис. 3.4.1).

 

 

Рис. 3.4.1 – Методи прокладання газових мереж:

1-й варіант - Г1 у землі (ввід до сходової клітки); 2-й варіант - Г1 по фасадах будинків (ввід безпосередньо до кухонь)


 


ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

 

Розрахунок споживання електричної енергії. За ступенем надійностіелектропостачання електроприймачі в мікрорайоні належать до категорій, вказаних в додатку 8.

 

Електропостачання приймачів II категорії надійності електропостачання рекомендується здійснювати від двох незалежних взаєморезервованих джерел. Допускається перерва в електропостачанні на час, необхідний для вмикання резервного живлення черговим персоналом чи виїзною оперативною бригадою.

 

Електропостачання приймачів III категорії надійності електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення за умови, що перерва в електропостачанні, яка необхідна для ремонту і заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-16; просмотров: 137; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 174.129.59.198 (0.153 с.)