Розрахунок навантаження зовнішнього і внутрішньо-квартального освітлення

 

Розрахункове навантаження внутрішньо-квартального освітлення визначаємо так:

 

РКО рПКО F,

(3.5.10)

де Р_ПКО=1,2 кВт/га – питоме навантаження внутрішньо-квартального освітлення; F – площа мікрорайону, га.

 

Розрахункове навантаження зовнішнього освітлення знаходимо так:

 

РЗО рПЗО L,

(3.5.11)

де Р_ПЗО - питоме розрахункове навантаження зовнішнього освітлення (приймаємо 8 кВт/км).

 

 

Площу мікрорайону і довжину вулиць визначаємо в кожному конкретному випадку з урахуванням наданого плану мікрорайону і району міста.

 

Визначення потужності мікрорайону міста

Розрахункове навантаження мікрорайону визначаємо за формулою

 

Pм.р. Pmax к1Р1 к2 Р2... кn Pn,	(3.5.12)
де Рmax - найбільше з однорідних електричних навантажень;
Р1… Рn - інші розрахункові навантаження;
k1… kn - їхні коефіцієнти участі в максимумі навантажень (додаток 10).
^P max ^pп. кв. ^nкв ^0,9 ^К с ^( ^Рл 1 i^nл 1 i ^Рл 2 i^nл 2 i ^),	(3.5.13)

де p_n.кв. - питоме навантаження квартир при n_кв в мікрорайоні;

к_n – коефіцієнт попиту для ліфтових установок;

Рл_1і… Рл_2і – потужність ліфтових установок першого і другого типу відповідно; nл_1і… nл_2і, – кількість ліфтових установок першого і другого типу відповідно.

 

Навантаження різних видів споживачів звести до таблиці 3.5.6.

 

Таблиця 3.5.6 – Розрахунок навантаження мікрорайону міста

Найменування	Розрахункове активне	Коефіцієнт участі	Розрахункове
споживачів	навантаження Рр, кВт	в максимумі	навантаження
к1…кn	Рр×кn
Житлові будинки		1,0
Дитячий дошкільний заклад		0,4
Загальноосвітні школи		0,4
Підприємства торгівлі		0,4
Разом		-

Розрахункове навантаження мікрорайону з урахуванням внутрішньо-квартального і вуличного освітлення визначаємо так:

^Р м. р. ^Р м. р. ^К м. о. ^РЗО ^К м. о. ^РВО ^,

(3.5.14)

де K_м.о. - коефіцієнт участі в максимумі для вуличного і внутрішньоквартального освітлення K_{м .о.}=1.0.

 

Трасування силових електричних мереж. Методи прокладки силовихелектричних мереж роздільний або суміщений.

 

Розподільні W0 мережі прокладають по вулицях міста в технічній смузі П1 (П4) паралельно лінії забудови на відстані не менше 1 м від фундаментів будинків – при роздільному методі прокладки; у міському колекторі разом з Т0, В0, V0 під тротуаром – при суміщеному методі прокладки.

 

Розвідні електричні мережі W1 від ТП до будинків мікрорайону при роздільному методі прокладають в землі на відстані не менше 0,6 м від будинку або паралельно мікрорайонним проїздам на відстані 1 м. При суміщеному методі W1 прокладають від ТП перпендикулярно через проїзд у технічне підпілля будинку або в мікрорайонний колектор.

 

Від розвідних електричних мереж, що проходять через технічні підпілля будинків і прохідні "зчіпки", роблять відгалуження до електричних щитів, встановлюваних у сходових клітках.

 

 

Рис. 3.5.1 – Роздільний метод прокладання силових розподільних

і розвідних електричних мереж

ТЕЛЕФОНІЗАЦІЯ ТА РАДІО

 

Кількість абонентів телефонної мережі визначається з розрахунку установки одного телефону на одну квартиру або на один будинок. Необхідна кількість номерів визначається за формулою:

T	Nж	,	(3.6.1)
	^kрод
kрод 3,1 3,3-коефіцієнт родинності;
Nж - кількість жителів,що мешкають в мікрорайоні.

 

Для адміністративних, культурно-побутових установ можна орієнтуватися на встановлення 60 телефонів на 1 тис. жителів.

Навантаження радіотрансляційної мережі з радіоточок індивідуального і колективного користування. Необхідна кількість радіоточок визначається з

розрахунку 2-3 радіоточки на одну квартиру:
Р	С Nж	,	(3.6.2)
	^kрод
kрод 3,1 3,3-коефіцієнт родинності;
Nж - кількість жителів,що мешкають в мікрорайоні;
С 2 3кількість радіоточок в квартирі.
Коефіцієнт радіоточок колективного користування 5 % від числа
індивідуальних радіоточок.
Потужність радіовузла визначається за формулою:
Рs P аб P,	(3.6.3)

 

P_аб 0,3 0,4 Вт -питома потужність однієї абонентської радіоточки.

 

Трасування слабкострумових мереж. Телефонні кабельні мережі єнеобхідною приналежністю міського господарства. Основи прокладки і влаштування цих мереж збігаються з принципами побудови силових електричних мереж.

 

Джерелом телефонізації служить автоматична (автоматизована) телефонна станція (АТС). Введення кабелів у будинок від міський АТС здійснюється з телефонних розподільних шаф (ТРШ), установлюваних на зовнішніх стінах і в сходових клітках будинків або безпосередньо від комутаційного щита міської телефонної мережі.

 

При шафовий системі побудови міської телефонної мережі в залежності від телефонної щільності застосовуються розподільні шафи ємністю 1200х2, 600х2 і 300х2. Розподільні шафи в залежності від місця установки підрозділяються: на вуличні типу ТРШ і для установки всередині будівель типу ТРШ-П. Найбільшого поширення набули шафи типу ТРШ-П. Вуличні шафи використовуються у виняткових випадках.

 

Розвідні телефонні мережі V0 від ТРШ прокладають транзитом через технічні підпілля будинків і прохідні "зчіпки" разом з розвідними водопровідними В1, тепловими Т0(4) і електричними W1 мережами. При роздільному методі прокладки мережі V0 розміщують на відстані не менше 0,6 м від будинку. Ввід роблять в одну зі сходових кліток будинку.

 

 

Рис. 3.6.1 – Роздільний метод прокладання слабкострумових електричних мереж