Ііі. Проектування та Розрахунок інженерних мереж мікрорайону 3. 1 водопостачання

 

Розрахунок витрат холодного водопостачання на потреби мікрорайону визначаємо за формулою:

Qсхв . Q 1 Q 2 Q 3 Q 4 Q 5,

(3.1.1)

де Q ₁ – витрати води на господарсько-питні потреби, м³/год.;

Q ₂–витрати води на полив вулиць і внутрішньомікрорайонних проїздів,м³/год.; Q ₃–витрати води на полив зелених насаджень,м³/год.;

Q ₄–витрати води на пожежогасіння,м³/год.;

Q ₅–необліковані витрати,м³/год.

 

Середньогодинні витрати на господарсько-питні потреби (м³/год) складаються з витрат води, що споживають в житлових будинках (Q_ж/б), у школі (Q_шк.), в дитячих закладах (Q_д/с), в магазині (Q_маг. або Q_{т/ ц}) і т.д.

 

Q 1= Qж/б+ Qшк.+ Qд/с+ Qмаг..

(3.1.2)

Розрахункову (середню за рік) добову витрату води на господарсько-питні потреби населення житлових будинків визначають залежно від розрахункового числа мешканців і норм водоспоживання, м³/доб:

Q	^q ж ^N ж ,	(3.1.3)
доб. m

де q_ж – середньодобова норма водоспоживання (залежить від ступеня благоустрою будинків, приймається згідно завданню), N_ж – розрахункове число жителів у районах житлової забудови з різним ступенем благоустрою.

 

Протягом року витрати води за окрему добу змінюються залежно від сезону і днів тижня.

Розрахункові витрати води в добу найбільшого і найменшого водоспоживання, Q_{доб .} (м³/добу), слід визначати:

^Qдоб. max ^k доб. max ^Qдоб. m ^,	(3.1.4)
^Qдоб. min ^k доб. min ^Qдоб. m ^,	(3.1.5)
де кдоб . max =1,1 - 1,3 та кдоб .min =0,7 – 0,9.
Розрахункові годинні витрати води, qдоб . max м^3/год.,	слід визначати за
формулою:		^Kгод. max ^Qдоб. max
q		.	(3.1.6)
год. max

 

Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання K слід визначати за формулою:

							^кгод . max max max,				(3.1.7)
де max	1,2 1,4,	а max згідно з таблицею 3.1.1	відповідно до кількості жителів в
мікрорайоні.
Таблиця 3.1.1	–	Коефіцієнт	урахування	кількості	населення
у населеному пункті
	коефіціент					Кількість населення, тис. жителів
	до 0,1		0,15		0,2	0,3	0,5	0,75				1,5	2,5
	max		4,5				3,5		2,5	2,2				1,8	1,6	1,5	1,4	1,3
	Середньдобові витрати води (м^3/доб), споживаної у закладах комунально-
побутового призначення:
						^Qдоб. (шк., д / с, маг)		q ^д P	,					(3.1.8)
						T
де qT^д	– витрати	води	за	добу	(л/доб)	найбільшого водоспоживання в закладах

комунально-побутового призначення (школа, дитячій садок, магазин) обрати за таблицею 3.1.2; Р – кількість відвідувачів або працюючих (люд.).

 

Таблиця 3.1.2 – Розрахункові добові витрати води

 

№					Одиниця		Розрахункові	Трива-лість
Споживачі				добові витрати	водо-разбору,
з/п				виміру
						води, qT^д, л/доб	Т, год
	Дошкільні заклади із	денним
1.	перебуванням	дітей	(дитячий			1 дитина
	садок)
2.	Навчальні заклади (школа)			1 учень
	(викладач)
3.	Магазін продовольчий			1 працівник в
			зміну
4.	Магазін	промтоварний		1 працівник в
(торгівельний центр)				зміну
	Середньогодинна витрата води (м^3/год) в закладах:
		^Qгод. (шк., д / с, маг)		^Qдоб. (шк., д / с, маг)		,	(3.1.9)
		T

де Т – тривалість водоразбору в данному закладі в годинах.

 

Полив проїзної частини мікрорайону здійснюють з автоцистерн, які заправляють зі внутришньоквартальної водопровідної мережі у спеціально облаштованніх місцях. Годинну витрату води на полив проїзної території

розраховують за формулою (м³/год):

Q 2		^Fпр.ч. ^q 2	0,2	,	(3.1.10)
1000 tn

де F_пр.ч – площа вулиць внутрішньоквартальних проїздів (м²), приймається залежно від генплану згідно варіанту завдання; q₂ – норма витрати води на полив, приймається залежно від типу покриття. Для механізованої поливки удосконалених покриттів вулиць q = 0,5 л/добу/м²; t_n - час заправки автоцистерн, приймаємо 1÷2 год; 0,2 - поливається 20% площі всіх проїздів.

 

Годинну витрату води на полив зелених насаджень розраховуть за формулою (м³/год):

		^Fзел.	q 3	0,3 2
Q 2					,	(3.1.11)
		1000 tпол

де F_зел. – площа зелених насаджень (м²), приймається залежно від генплану згідно варіанту завдання; q_3.– норма витрати води на поливку, приймаємо 3,0-6,0 л/добу/м²; 0,3 – 30 % від усієї площі зелених насаджень поливаються; n – кількість поливок за добу, приймаємо 2; t_пол – полив здійснюється протягом 8 годин за добу.

 

Витрати води на гасіння пожеж визначають на зовнішнє та внутрішнєпожежогасіння (м³/год) залежно від чисельності населення, поверховості забудови та об'єму найбільшої споруди:

Q 4 q 4 n qвн .3,6,

(3.1.12)

де q₄ – витрати води на гасіння 1 зовнішньої пожежі, л/с;

q_вн - витрати води на внутрішнє пожежогасіння, прийняти 2,5 л/с; n – розрахункове число одночасних пожеж.

 

Таблиця 3.1.3 – Витрати води на зовнішнє пожежогасіння і розрахункову кількість одночасних пожеж

Число	Разрахункове	Витрата води на 1 пожежу при висоті забудови, q4, л/с
мешканців,	число одночасних	до 2-х поверхів	при 3-х поверхах і більше
тис. чол.	пожеж, n	включно
до 1 включно
від 1 до 5
від 5 до 10
від 10	до 25
від 25	до 50
від 50	до 100

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння в населеному пункті повинні бути не менші витрат води на пожежогасіння житлових і громадських будівель, зазначених у таблиці 3.1.4.

 

Таблиця 3.1.4 – Витрати води на зовнішнє пожежогасіння житлових і громадських будівель

 

Призначення	Витрата води на одну пожежу, q 4^max, л/с, на зовнішнє
пожежогасіння житлових і громадських будівель незалежно
споруди
	від їх ступенів вогнестійкості при об’ємах будівель, тис. м
	до 1	1÷5	5÷25	25÷50	50÷150
Житлові будинки односекційні та багатосекційні при кількості поверхів
до 2:			–	–	–
3÷12					–
13÷16	–	–			–
17÷25	–	–	–
	Громадські будинки кількістю поверхів
до 2				–	–
3÷6

Прийняти за підсумкове Q₄ більше значення між обчисленим за формулою 3.1.12 та значенням з таблиці 3.1.4 відповідно до найбільшего об’єкту.

 

 

Також необхідно визначити необліковані витрати (м³/год) на зовнішньому водопроводі приймають з розрахунку 10% від витрати води на господарсько-питні потреби:

 

Q 5 Q 10,1.

(3.1.13)

Трасування водогінних мереж. Водогінні мережі завжди проектують яккільцеві мережі. Метод прокладання водогінних мереж роздільний або суміщений.

 

Рис. 3.1.3 – Роздільний метод прокладання водогінних мереж

Розподільні водогінні мережі прокладають по вулицях міста: при роздільному методі прокладки - в технічній смузі уздовж проїзної частини, при суміщеному методі - в міському колекторі під тротуаром.

 

Розвідні водогінні мережі в мікрорайоні беруть свій початок від ПНУ, розташованої в будинку ЦТП. При роздільному методі прокладки водогінні мережі укладають в землі на відстані не менше 5 м до будинку з боку дворових фасадів. У цьому разі водогінні мережі влаштовують з чавунних труб. На відгалуженнях розміщують водопровідні колодязі з запірною арматурою.

 

При спільній прокладці водогінної мережі разом з тепловими, електричними і телефонними мережами їх прокладають у прохідних каналах (колекторах), "зчіпках" і технічних підпіллях житлових будинків. У цьому випадку водогінні мережі влаштовують зі сталевих безшовних труб.

 

Для забезпечення безперебійної подачі води в будинок водогінні мережі повинні мати в мікрорайоні кільцеву схему. На розподільних і розвідних мережах через кожні 150 м мережі повинні встановлюватися пожежні гідранти. Від проїзної частини до гідранта має бути відстань не більше 2,0 м.

 

Прокладку розвідних водогінних мереж треба виконувати з максимальним використанням технічних підпіль і прохідних "зчіпок".

 

Для обліку витрати споживаної води в технічних підпіллях будинків передбачають водоміри. Вони можуть установлюватися на вводах у будинки (у водомірні вузли), стояках і на відгалуженнях у кожну квартиру.

 

ВОДОВІДВЕДЕННЯ

 

Розрахунок господарсько-побутової каналізаційної мережі. Визначеннярозрахункової витрати стічних вод від окремих житлових і громадських будинків (у разі необхідності обліку зосереджених витрат) слід виконувати згідно з ДБН В.2.5-64 [5]. Розрахункові максимальні (мінімальні) добові витрати стічних вод, м³/добу, від житлової забудови потрібно визначати як суму середньодобових (за рік) витрат стічних вод з урахуванням коефіцієнтів добової нерівномірності, що приймаються відповідно до ДБН В.2.5-74 [4] (розрахунок витрати води на господарсько-питні потреби розглянуто в розділі 3.1) та враховуючи безповоротні втрати (~10 %-15%).