Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Синтоїзм: об’єкти поклоніння, специфіка культу. Синто-буддизм. Сучасні прояви синтоїзму, його екологічність.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Синтоїзм - релігія населення Японії, що виникла у процесі розвитку і культурного синтезу місцевих родоплемінних вірувань. Синто (шлях духів) - позначення світу надприродного, богів і духів, яких здавна шанували японці. Витоками синтоїзму були первісні форми вірувань - анімізм, тотемізм, культ предків, культ вождів тощо. Основи віровчення синтоїзму викладено у священній книзі "Кодзикі", складеній у VIII ст. Вона містить міфи про створеність світу, виникнення держави і народу тощо. Згідно з ними, спершу існували бог та богиня - Ідзанагі та Ідзанамі. Ідзанамі померла, коли народжувала первістка, бога вогню. Ідзанагі хотів урятувати жінку з підземного царства, але не зміг. Тоді йому довелося обходитись одному: з його лівого ока народилась богиня сонця Аматерасу, нащадкам якої судилося стати імператорами Японії. Звідси походить культ імператорів. Згідно синтоїзму зв'язок між камі і людьми, здійснюється через представника богині Сонця на Землі - імператора (Мікадо), який вважається родоначальником усіх японців. Складовими частинами державного синтоїзму стали: а) тенноїзм - культ імператора (тенно) і його предків; б) династичний синтоїзм, тобто культ, що особливо вшановується імператорською сім'єю, яка нібито перебуває в родинних зв'язках з богами; в) храмовий синтоїзм - культ різних богів у храмах; г) домашній синтоїзм - культ богині Аматерасу в кожній «вірнопідданій» сім'ї. Пантеон синтоїзму великий. Для відправлення молитов, обрядів та здійснення жертвоприношень будувалися невеликі храми (дзиндзя), спорудження яких у Японії почалося під впливом буддизму. У храмі віруючі зупиняються перед вівтарем (закрита частина храму, де зберігають символ "Камі", талісман), кидають монету, поклоняються і плескають у долоні, іноді вигукують при цьому слова молитви. Раз або двічі на рік у храмі буває свято з урочистими жертвоприношеннями й богослужіннями. Культ здійснюють у храмах жерці різних рангів, посада яких передається спадково. Широко вшановується богиня Аматерасу, зображення якої є у храмах та в домашніх вівтарях (камідан). Синтоїзм, як і релігійний даосизм у Китаї, не міг задовольнити потреб суспільства, що активно розвивалось, у філософському осмисленні світу. Тому новий для Японії буддизм швидко посів провідні позиції в духовній культурі держави і, зокрема, злився з синтоїзмом. Глибоко націоналістичний синтоїзм до середини XX ст. був державною релігією, основою патріотизму та моралі японських самураїв. З 1946 року синтоїзм в Японії відокремлений від держави, формально був відкинутий культ імператора, хоч покійні імператори продовжують вшануватися як «боги» і на їх честь у країні споруджено багато храмів. Центром релігійного життя синтоїстів є храм Ясукуні а Токіо, присвячений божествам жертв війни. 4. Зороастризм як перша дуалістична релігія та релігія одкровення. Уявлення про створення світу, рай та пекло; обов’язки віруючого, свобода вибору; уявлення про друге пришестя. Зороастр — засновник релігії стародавніх персів, відомий під назвою маздеїзму, — особа напівміфічна. Історія згадує про нього вперше при Дарії Гістаспе, одному з видатних царів Персії (в кінці VI — на початку V ст. до нл.), який зробив спробу об'єднати розрізнені племена в перську державу. Прийняття релігії Зороастра було важливою подією при царюванні Дарія. Зороастр був відомий стародавнім грекам і римлянам як засновник релігії магів. Зороастризму властиве вчення про страшний суд, загробне життя, кінець світу внаслідок космічної катастрофи, в якій грішники з їх покровителями загинуть, а праведники — послідовники доброго божества — з допомогою Мітри воскреснуть і очистяться вогнем. Зороастризму властивий також культ вогню. В честь його будувалися храми. Дуже специфічний і обряд поховання: труп померлих вміщують на спеціальних баштах мовчання на розтерзання хижим птахам, бо вважається що кремація і похорон у землю або воду споганює вогонь, землю і води. Як і будь-яка інша релігія, зороастризм переносить перемогу зла на невизначене майбутнє, а встановлення правди передбачається лише в потойбічному світі. Об'єднання зороастризму з іудео-християнством породило в III ст. манихейство — учення, яке в середньовіччі й пізніше дало ряд "єресей": павликіан, богомолів, катарів, альбігойців та ін. У XI ст. серед курдів з'явився іесидизм, послідовники якого поклоняються світлому і темному началам. Манихейство — релігія, що виникла у III ст. у Персії. Воно швидко поширювалося у багатьох країнах — від Італії до Китаю. Засновником вважають напівміфічно-го проповідника Мані. Манихейство являло собою синтез зороастризму і християнства, З християнства манихейство запозичило ідею месіанства. Мані вважався посланцем небесного світу. Основою ж манихейства є зороастрийський дуалізм, визнання двох субстанціональних начал буття — протиборствуючих царства світла, добра, духу і царства темряви, зла, матерії. В першому панує Бог, у другому — диявол. Боротьба двох царств завершиться першою катастрофою, в результаті якої матерія загине, а дух стане вільним. Світ, згідно з манихейством, є втілення зла. Людина, будучи двоїстою істотою (душа — народження світла, тіло — темряви), може допомогти силі світла у боротьбі проти сил темряви. Християнство оголосило манихейство єрессю. Гостра боротьба тривала до середини V ст., після чого манихейство в Європі продовжувало існувати у вигляді середньовічних єресей павликіан, богомолів, катарів. У Передній Азії манихейство справило вплив на маздакізм.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 119; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.21.44.115 (0.007 с.) |