Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Конфуціанство: основи віровчення, вчення Конфуція про виправлення імен. Обряди та ритуали конфуціанства. Об’єкти поклоніння.↑ Стр 1 из 5Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Конфуціанство - релігія, що виникла на основі філософсько-етичного вчення Конфуція (Кун-цзи) у VI ст. до н.е. на території Китаю. Погляди Кун-цзи були викладені його учнями у книзі "Лунь-юй" ("Бесіди і судження"). Релігією конфуціанство стало тільки на зламі нашої ери. Погляди Конфуція відобразили прагнення захистити суспільство від соціальних потрясінь. З цією метою він розробив соціальний ідеал. Високоморальна людина повинна володіти двома важливими якісними рисами: гуманністю й почуттям обов'язку. Гуманність розумілася Конфуцієм як скромність, справедливість, стриманість, любов до людей. Але людина, за Конфуцієм, повинна мати ще одну якісну рису - це почуття обов'язку. Обов'язок гуманна людина своїми вчинками накладає на себе. Конфуцій розробив і ряд інших понять, включаючи вірність і щирість (чжень), благопристойність і дотримання церемоній та обрядів. В середньовічному Китаї поступово склалися і були канонізовані певні норми і стереотипи поведінки кожної людини залежно від того, яке місце вона посідала у соціально-чиновницькій ієрархії. В епоху Хань було складено детальний збірник цих правил зовнішньої ввічливості і церемоніал-трактат Лин-зи, компендіум (тобто єдиний збірник) конфунцїанських норм, який мав силу понад два тисячоліття. Усі записані в цьому обряднику правила належало знати і застосовувати на практиці, причому з тим більшим старанням, чим вище становище займала людина в суспільстві. Конфуцій, відштовхуючись від сконструйованого ним соціального ідеалу, сформулював основи такого соціального порядку, який хотів би бачити в Піднебесній: «Хай батько буде батьком, син - сином, цар-царем, чиновник-чиновником і т. п., хай все в цьому світі хаосу і мішанини стане на свої місця, всі будуть знати свої місця, права і обов'язки, робити те, що їм належить». Упорядковане таким чином суспільство повинне складатися з двох категорій: верхів і низів - тих, хто думає, управляє, і тих, хто трудиться і підкоряється. Критерієм поділу на верхи і низи служили не знатність походження і тим більше не багатство, яке Конфуцій зневажав, а лише знання і чесноти, а точніше, ступінь близькості людини до ідеалу - Цзюн-цзи. Однією з найважливіших основ соціального порядку, за Конфуцієм, було суворе підкорення старшим. Будь-хто з старших (чи то батько, чи чиновник, чи імператор) є безперечним авторитетом для молодшого, підлеглого, підданого.
Сліпе підкорення його волі, слову, бажанню - це елементарна норма для молодших і підлеглих не лише у державі в цілому, а й у клані, корпорації або сім'ї. Невипадково Конфуцій полюбляв говорити, що «держава - це велика сім'я, а сім'я - це мала держава». Культ предків і норми «Сяо» конфуціанство перетворило в найперший обов'язок кожного китайця - універсальну і загальну норму поведінки. Саме з цією метою Конфуцій розробив учення про сяо, синівську пошану. Сяо - це основа гуманності. Конфуціанство зуміло зайняти головні позиції в китайському суспільстві, ідеологічно закріпити свій крайній консерватизм, який знайшов найвищий прояв у культі незмінної форми. Практично це призвело до того, що кожен народжений китаєць за вихованням повинен бути насамперед конфуціанцем. Це означало: з перших кроків життя кожен китаєць у побуті, у спілкуванні з людьми, при виконанні важливих сімейних та громадських обрядів і ритуалів діяв так, як це було санкціоновано кон-фуціанськими традиціями. Конфуціанство виступало і як регулятор у взаємовідносинах країни з небом і від імені неба - з різними племенами і народами, що населяли світ. Конфуціанство підтримало і піднесло створення (ще в інсько-мчжоуський період) культу правителя, імператора, «сина Неба», який управляв Піднебесною від імені великого Неба, реалізував священну волю Неба. Нині конфуціанство у Китаї стало чимось більшим, ніж просто релігія. Це і політика, і адміністративна система, і верховний регулятор економічних і соціальних процесів. Це - основа всього китайського способу життя, квінтесенція китайської цивілізації, що існує понад 2 тис. років.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 222; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.192.174 (0.008 с.) |