Конфуціанство: основи віровчення, вчення Конфуція про виправлення імен. Обряди та ритуали конфуціанства. Об’єкти поклоніння.

Конфуціанство - релігія, що виникла на основі філософсько-етичного вчення Конфуція (Кун-цзи) у VI ст. до н.е. на території Китаю. Погляди Кун-цзи були викладені його учнями у книзі "Лунь-юй" ("Бесіди і судження"). Релігією конфу­ціанство стало тільки на зламі нашої ери.

Погляди Конфуція відобразили прагнення захистити суспільство від соціальних потрясінь. З цією метою він розробив соціальний ідеал. Високоморальна людина повинна володіти двома важливими якісними рисами: гуманністю й почуттям обов'язку. Гуманність розумілася Конфуцієм як скромність, справедливість, стриманість, любов до людей. Але людина, за Конфуцієм, повинна мати ще одну якісну рису - це почуття обов'язку. Обов'язок гуманна людина своїми вчинками накладає на себе. Конфуцій розробив і ряд інших понять, включаючи вірність і щирість (чжень), благопристойність і дотримання цере­моній та обрядів.

В середньовічному Китаї поступово склалися і були канонізовані певні норми і стереотипи поведінки кожної людини залежно від того, яке місце вона посідала у соціально-чиновницькій ієрархії. В епоху Хань було складено детальний збірник цих правил зовнішньої ввічливості і церемоніал-трактат Лин-зи, компендіум (тобто єдиний збірник) конфунцїанських норм, який мав силу понад два тисячоліття. Усі записані в цьому обряднику правила належало знати і застосовувати на практиці, причому з тим більшим старанням, чим вище становище займала людина в суспільстві.

Конфуцій, відштовхуючись від сконструйованого ним соціального ідеалу, сформулював основи такого соціального по­рядку, який хотів би бачити в Піднебесній: «Хай батько буде батьком, син - сином, цар-царем, чиновник-чиновником і т. п., хай все в цьому світі хаосу і мішанини стане на свої місця, всі будуть знати свої місця, права і обов'язки, робити те, що їм належить».

Упорядковане таким чином суспільство повинне складатися з двох категорій: верхів і низів - тих, хто думає, управляє, і тих, хто трудиться і підкоряється. Критерієм поділу на верхи і низи служили не знатність походження і тим більше не багатство, яке Конфуцій зневажав, а лише знання і чесноти, а точніше, ступінь близькості людини до ідеалу - Цзюн-цзи. Однією з найважливіших основ соціального порядку, за Конфуцієм, було суворе підкорення старшим. Будь-хто з старших (чи то батько, чи чиновник, чи імператор) є безперечним авторитетом для молодшого, підлеглого, підданого.

Сліпе підкорення його волі, слову, бажанню - це елементарна норма для молодших і підлеглих не лише у державі в цілому, а й у клані, корпорації або сім'ї. Невипадково Конфуцій полюбляв говорити, що «держава - це велика сім'я, а сім'я - це мала держава».

Культ предків і норми «Сяо» конфуціанство перетворило в найперший обов'язок кожного китайця - універсальну і загальну норму поведінки. Саме з цією метою Конфуцій розробив учення про сяо, синівську пошану. Сяо - це основа гуманності.

Конфуціанство зуміло зайняти головні позиції в китайському суспільстві, ідеологічно закріпити свій крайній консерва­тизм, який знайшов найвищий прояв у культі незмінної форми. Практично це призвело до того, що кожен народжений китаєць за вихованням повинен бути насамперед конфуціанцем. Це означало: з перших кроків життя кожен китаєць у побуті, у спілкуванні з людьми, при виконанні важливих сімейних та громадських обрядів і ритуалів діяв так, як це було санкціоновано кон-фуціанськими традиціями.

Конфуціанство виступало і як регулятор у взаємовідносинах країни з небом і від імені неба - з різними племенами і народами, що населяли світ. Конфуціанство підтримало і піднесло створення (ще в інсько-мчжоуський період) культу правителя, імператора, «сина Неба», який управляв Піднебесною від імені великого Неба, реалізував священну волю Неба.

Нині конфуціанство у Китаї стало чимось більшим, ніж просто релігія. Це і політика, і адміністративна система, і верховний регулятор економічних і соціальних процесів. Це - основа всього китайського способу життя, квінтесенція китайської цивілізації, що існує понад 2 тис. років.