Сучасні концептуальні основи методики

УРОКУ МУЗИКИ У ШКОЛІ

Сучасні концепції музичного і мистецького виховання школярів

Після набуття статусу незалежної держави останні десятиріччя в Україні проводиться реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту ”, яке передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій.

Однією із систем виховання, яка почала використовуватись в Україні - методична система Марії Монтессорі (1870-1952). Ця дослідниця займалась масовим дошкільним вихованням і в тому числі запропонувала музичне виховання, базоване на сенситивних (сензитивних) [8] періодах розвитку дитини. За її принципами процес музичного виховання дошкільника залежить від віку дитини, розвитку нервової системи і поділяється на три етапи: перший - розвиток уваги до звуків, що оточують дитину; другий - виявлення та закріплення метроритмічного сприймання музики; третій – формування системи мелодичного і гармонічного слуху [7].

Після приєднання освітнього простору України до освітньої Болонської системи на Україні розробляються методи інтерактивного навчання дітей різного віку у загальноосвітніх школах, в тому числі з музичного виховання. Розроблені і широко використовуються авторські програми викладання музики у різних вікових категоріях загальноосвітніх школах, розроблених Масол Л.М. []. Актуальними є загальні розробки Падалки Г.М. Видання присвячено науковій розробці і обґрунтуванню методологічних засад, принципів, педагогічних умов, методів викладання навчальних дисциплін з різних видів мистецтва. Висвітлюються функції мистецької, в тому числі музичної освіти, проблеми художнього пізнання, завдання втілення гуманітарної парадигми, забезпечення національної основи навчання мистецтва, а також питання досягнення цілісності навчального процесу, його культуровідповідності і естетичної спрямованості, потреби і можливості індивідуалізації навчання мистецтва, спонукання учнів до рефлексивного сприймання художніх творів, в тому числі музичних [].

Відомий викладач, професор Університету імені Б.Д. Гринченка - Олексюк О.М. працює над вдосконаленням духовного потенціалу особистості у сфері музичного мистецтва, висвітлюючи феномен зовнішнього і внутрішнього діалогу, як механізму духовного єднання суб’єктів мистецької освіти, іншими словами духовного поєднання та взаємозв’язку між вчителем та учнем.

Сьогодні, коли перебудовується традиційна система загальної освіти, кожний вчитель шукає свої напрямки у навчанні. Дуже важливо не втратити головне –дитину, як особистість, яка не тільки має знання з економіки, менеджменту, а й здатна розуміти і відчувати прекрасне, а відтак, навчитись співчувати іншим людям.

Урок музики - основна форма організації музично-виховної роботи в школі, хоча краще, коли поглиблюються ще знання з музики і в позаурочний час. Урок включає в себе різні види музичної діяльності учнів: спів, музично-ритмічні рухи, гра на духових музичних інструментах, слухання музики, музична грамота. Для уроків музики характерною є особлива емоціональна атмосфера. – це цілком природно, адже музика – мова почуттів: вона хвилює, викликає в дітей певні настрої і переживання. Одержані враження посилюються під впливом учителя, який передає свої почуття не тільки у виразному виконання твору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином, концентруючи увагу учнів на звучанні музики і розвиваючи їхню увагу вчитель допомагає дітям увійти у світ музики, музичних образів і яскраво відчути їх виразність.