Тема 8. Перспективні напрямки підвищення ефективності управління підприємницькими організаціями в умовах перехідної економіки України.

 

Семінарське заняття дає можливість студентам використовувати накопичені вище знання, з одного боку, про реальний стан та проблемні питання підвищення ефективності національної економічної системи України, а з другого – про певні наукові принципи та методи, а також накопичений світовий і вітчизняний досвід продуктивного управління, проаналізувати і певним чином спрогнозувати найбільш перспективні напрямки підвищення якості організаційного менеджменту в специфічних соціально-економічних та соціокультурних умовах української економіки.

Контрольні питання:

1. Принципові відмінності між адміністративно-бюрократичною практикою радянського управління господарськими організаціями та підприємницьким менеджментом в умовах зрілої та ефективної організаційно-ринкової економічної системи.

2. Суперечливий вплив на формування ефективного підприємницького менеджменту реальних процесів і перших результатів майже двадцятирічного (1991-2008рр.) системного трансформування України.

3. Актуальність проблеми підвищення ефективності формування та безперервного підвищення інтелектуально-організаційного потенціалу кадрового резерву організаційного менеджменту.

4. Проблемні питання, пов’язані з практикою формування команд топ-менеджменту середніх та великих підприємницьких організацій та формуванням і функціонуванням національних та регіональних ринків менеджеральних послуг.

5. Пошук ефективних механізмів оцінки та винагородження управлінської діяльності з урахуванням національної соціокультурної специфіки.

Питання для обговорення:

1. Специфічні особливості мотивації та ділової культури пострадянського підприємництва та вищого організаційного менеджменту в умовах перехідної економіки України.

2. Які об’єктивні та суб’єктивні чинники обумовили значну „затіненість” та криміналізацію пострадянської підприємницько-менеджерської діяльності, та які перспективні напрямки формування правового та морального „імунітету” від загроз криміногенних „епідемій”?

3. Як готувати професійний кадровий резерв менеджменту: проблеми взаємодії компетентності в регулюванні певних спеціалізованих організаційних процесів (технологічних, технічних, торгово-посередницьких, фінансових тощо) та загальної управлінської компетенції?

4. Що повинно бути головним при заміщенні посад середніх та вищих ланок організаційного менеджменту – вірність справі, професійні та організаторські знання і здібності чи вірність та відданість „послушність” „богу”, „хазяїну”, принципи Веберовської „раціональної бюрократії”, чи клієнтизм, клановість та „сімейственність”?

5. Чи можна суттєво підвищити ефективність праці менеджерів середнього та вищого рівнів організаційного управління через значне підвищення грошових винагород за їх послуги? Як виглядає така можливість з огляду на двофакторну модель трудової мотивації Ф. Херцберга?

 

Література: 13, 16, 18, 20, 25, 26, 27, 29, 30, 32, 34, 40, 42.

 

 

3. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ
ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

 

Поточний контроль

 

Поточне оцінювання знань студентів здійснюється за 40-бальною системою.

Об'єктом поточного контролю знань студентів є:

- Систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни (максимальна оцінка – 25 балів);

- Рівень виконання самостійних та індивідуальних завдань (максимальна оцінка – 15 балів).

Контроль систематичності та активності роботи студента протягом семестру базується на оцінюванні активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять. Шкала оцінювання становить: 0; 5 та 10 балів.

Критерії оцінювання:

а) активність студентів в обговоренні питань семінарів вимірюється середнім значенням одержаних впродовж семестру оцінок:

- за середньої оцінки нижче 3,0 студент отримує 0 балів;

- за середньої оцінки в інтервалі 3,1 – 3,8 студент отримує 5 балів;

- за середньої оцінки в інтервалі 4,0 - 4,4 студент отримує 10 балів;

- за середньої оцінки вище 4,5 студент отримує 15 балів;

б) модульні контрольні роботи за середньої оцінки вище 4,6 оцінюються в 5 балів;

в) відвідування не менше 75% семінарських занять оцінюється в 5 балів.

Максимальна оцінка - 25 балів складається із суми оцінок за успішне виконання пунктів а) б) та в).

Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету, представляють свої наукові роботи на конференціях та конкурсах, і за результатами оцінювання не набрали 40 балів, мають право додатково отримати 5 балів до загальної оцінки поточної успішності.

Студенти, які підготували відповідно до встановлених кафедрою вимог письмовий огляд спеціальної літератури за темою, визначеною викладачем, і за результатами поточного оцінювання не набрали 40 балів, також мають право додатково отримати 5 балів до загальної оцінки поточної успішності.

Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів.

 

Контроль знань студентів у формі іспиту

 

Екзаменаційні завдання іспиту складаються на основі затвердженої програми курсу “Менеджмент організацій”. Структурно екзаменаційний білет складається з 6 завдань, які включають:

1) три теоретичних запитання за програмою курсу;

2) два тестових завдання;

3) практичне завдання.

Оцінювання знань студентів на іспиті здійснюється за 60-бальною системою. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за наступною шкалою: 10; 5; 0 балів.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні запитання використовуються такі критерії:

- відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

- задовільному рівню (5 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в основному з лекційного курсу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

- незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії:

- відмінний рівень (10 балів);

- задовільний рівень (5 балів);

- незадовільний рівень (0 балів).

Оцінка практичних завдань що дозволяє перевірити сформованість відповідних умінь та навичок, оцінюється на “відмінно” (10 балів), “задовільно” (5 балів) та “незадовільно” (0 балів) залежно від:

а) точності обчислення та обґрунтування відповіді;

б) повноти обґрунтування відповіді;

в) ступеня обґрунтованості відповіді.

У разі, якщо відповіді студента оцінені менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку результати поточного контролю не враховуються.

 

Загальне підсумкове оцінювання рівня знань студентів

 

Загальна оцінка рівня знань студентів за дисципліною "Менеджмент організацій" визначається як сума балів, одержаних студентами за результатами поточного контролю і за результатами іспиту.

До екзаменаційної відомості вносяться результати поточного контролю і підсумкового контролю, а також їх сумарна оцінка за 100-бальною системою. Після цього здійснюється переведення сумарної оцінки у 4-бальну систему за критеріями:

– оцінка “задовільно” – 50-60 балів;

– оцінка “добре” – 65-80 балів;

– оцінка “відмінно” – 85-100 балів.

Оцінка за 4-бальною шкалою оцінювання виставляється в екзаменаційні відомості поряд із загальною підсумковою оцінкою в 100-бальній шкалі.